Цікаві вправи на батьківських зборах "Розумні ігри для батьків"

Проективна методика «Герб батьківства»

         Який я батько? Чи можна відразу відповісти на це питання? Напевно, можна, але чи буде відповідь об’єктивною і правдивою? Щоб швидко зрозуміти справжні почуття і потреби батьків, прийшовши на заняття, ми вдаємося до допомоги добре знайомої проективної методики «Герб». У методичних збірниках дана методика має декілька варіантів. Я пропоную варіант, який на мій погляд, найбільш зручний, доступний і інформативний в плані самопізнання людиною себе як батька.

         Для цієї вправи будуть потрібні заготовки чистих бланків у вигляді герба, кольорові олівці на кожного учасника.(Додаток 1)

         Особливість герба в тому, що на ньому зображуються будь-які образи, картинки, які мають певне значення. Батькам пропонується розділити листочок на чотири рівні частини, в кожній частині намалювати образ, річ, предмет, тварину або рослину, що позначає різні частини себе як батька.

       Малюнок виконується кольоровими олівцями. Під час малювання бажано не давати ніяких підказок і рекомендацій. Після того, як всі закінчили свою роботу, за бажанням учасників, організовується обговорення в міні групах по 3-5 чоловік. Під час обговорення інші учасники висловлюють свої враження і припущення з приводу значення малюнка, звертається увага на колір, розмір, натиск олівця, сюжет, характер зображення. Після цього автор малюнка ділиться своїми почуттями та емоціями, які він відчув під час обговорення його роботи. На цьому етапі участь добровільна, так як бувають батьки не готові до публічного обговорення власних почуттів і переживань.

        Як правило, такий аналіз допомагає батькам усвідомити свої сильні і слабкі сторони себе як батька, виділити найбільш тривожні фактори і потреби. Маючи достатній досвід в інтерпретації проективних методик, психолог може допомогти батькам зробити більш глибокий аналіз, але і такий варіант роботи батьківської групи може посприяти саморозвитку людини або додаткового індивідуального звернення батька до психолога після зборів.

 

 

 

 

 

 

 

                                                                        Додаток 1

Вправа «Герб батьківства»

 

 

 

 

 

                                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа «Пронеси м’ячик»

        Вправа проводиться під час групової роботи з батьками.

Основною метою є створення ситуації, при якій учасники можуть побачити і відчути почуття і позицію батьків у різних моделях сімейного виховання (повна, в якій є і мама, і тато; не повна, де виховує один батько; сім’я, в якій діти виховуються бабусями і дідусями).

        Дуже важливо проводити дану вправу поетапно, заздалегідь не розкриваючи наступних кроків. Дану вправу краще проводити після розминки, коли вже в групі створено сприятливий психологічний фон, батьки емоційно розкуті.

Крок 1. Батьки сидять в колі. Ведучий тримає в руці три різних за розміром і властивостями м’ячика (як варіант – гумовий ігровий, масажний, тенісний і ін.). Ведучий сам вибирає довільно трьох батьків і роздає їм м’ячі. Завдання батьків, які мають м’ячі – пронести м’яч по колу, використовуючи плоску поверхню (можна використовувати великий зошит, журнал тощо) так, щоб м’яч не впав з поверхні, при цьому притримувати м’яч руками не можна.

         Завдання для всіх трьох батьків однакове, але умови різні.

Крок 2. Першому батькові з м’ячиком пропонується вибрати собі будь-якого помічника з числа батьків і нести м’яч на журналі або зошиті вони можуть удвох.

Поки завдання першої групи не буде виконано, до другого учасника переходити не рекомендується.

Крок 3. Батько, який отримав другий м’ячик, повинен виконати завдання сам, без чиєї–небудь допомоги.

Крок 4.Батько, який отримав третій м’ячик, може вибрати будь-якого іншого з батьків і довірити йому виконати своє завдання. Сам при цьому тільки спостерігає.

Крок5. Аналіз виконання завдання. Це найважливіший    етап вправи.

Необхідно запитати батьків, які брали участь у вправі з м’ячем про те, що вони відчували, коли виконували вправу, про що думали, чи було їм складно виконувати завдання. Необхідно також згадати спосіб, який учасники використовували в процесі.

        Як правило, перші учасники завжди говорять, що їм було зручніше і легше виконувати вправу, вони відчували допомогу один одного, намагалися підлаштовуватися під рухи один одного. Другий учасник зазвичай вдається до зміни способу несення м’яча (притискають м’яч до себе, загинають журнал, щоб м’яч не впав та ін.), але завжди відчувають напругу і тривогу, що не впораються. Третій учасник, який віддав м’яч, зазвичай нічого тривожного не відчуває, він просто спостерігає, а той, кому раптово передали м’яч часто відчуває підвищену відповідальність за чужий м’яч, адже спочатку він не був готовий до виконання вправи.

        Тільки після того як почуття і способи всіх учасників обговорені, слід переходити до наступного етапу.

 Крок 6. Питання батькам: «Про що ця вправа?», «На що схоже те, що ми зараз зробили?». Батьки пропонують різні варіанти, але поступово ведучий їх підводить до того, що вони самі  зараз показали три моделі виховання дітей і почуття батьків в тій чи іншій родині. Перший учасник продемонстрував модель повної сім’ї, де відповідальність розподіляється порівну, другий учасник показав ставлення до дитини в неповній сім’ї (гіперопіка, тривожність, відчуття постійної небезпеки і ін.), третій  - позицію батьків, які передали дітей на виховання бабусям і дідусям або іншим родичам. Як правило, батьки дитини так знімають з себе відповідальність за свою дитину, тривожність у них не так яскраво виражена. А ось родичі навпаки відчувають подвійну відповідальність за виховання цієї дитини.

       Цікаво буває проаналізувати і сам м’ячик. Чому саме м’яч представлений в образі дитини, чому м’ячі підібрані різні? Аналіз м’ячиків підводить учасників до того, що  вони теж бувають зручними і не дуже, і важливо прийняти їх такими якими вони є.

Дана вправа дозволяє батькам самостійно підійти до проблеми виховання дітей в різних сімейних моделях. Одна така вправа може замінити нудну лекцію, яку батьки не завжди готові слухати. Вправа може мати продовження у вигляді практичних порад і рекомендацій, які пропонують самі ж батьки.

 

Вправа «Поміняйтеся місцями ті, хто…»

Ця гра досить поширена в тренінговій роботі. Відносно батьківських зборів вона проводиться для того, щоб швидко і емоційно активно отримати інформацію про присутніх в групі і на основі цієї інформації отримати певний запит, при необхідності перебудувати сценарій ведучого. Особливо це зручно, коли перед вами незнайомий клас батьків.

Варіант 1. Для того, щоб швидко з’ясувати соціальний статус сімей, присутніх батьків пропонується наступний варіант завдань:

     Поміняйтеся місцями ті, хто виховує дитину в повній сім’ї;

     поміняйтеся місцями ті, хто виховує дитину без батька (без матері);

     поміняйтеся місцями ті, хто виховує одну дитину;

     поміняйтеся місцями ті, хто виховує хлопчика(дівчинку) підліткового віку;

     поміняйтеся місцями ті, хто сам виховувався в повній (неповній) сім’ї та інше.

 Така вправа має діагностичний характер, показує, батьків яких категорій більше, чи є зв'язок між особливістю своєї  сім'ї і сім'ї, в якій вони виховувалися самі. Крім цього, така вправа дозволяє самим батькам побачити тих, з ким у них схожі інтереси і проблеми.

                      Варіант 2. Зазвичай цю вправу я проводжу на перших зборах в першому класі. Пропонуються наступні завдання:

  Поміняйтеся місцями ті, хто любив свою першу вчительку;

  поміняйтеся місцями ті, хто жодного разу не забував зошит, підручник, ручку і інше;

  поміняйтеся місцями ті, хто вмів читати до початку першого класу;

  поміняйтеся місцями ті, хто жодного разу не ображався на свою вчительку;

  поміняйтеся місцями ті, хто любив відповідати біля дошки;

  поміняйтеся місцями ті, хто жодного разу не отримував двійку;

  поміняйтеся місцями ті, хто жодного разу не посварився з однокласниками в початковій школі;

  поміняйтеся місцями ті, хто хотів би зараз знову піти в перший клас.

Ця вправа дуже добре підводить батьків до думки, що якщо вони самі відчували труднощі, сварилися, забували, ображалися, чогось не вміти, то треба і своїх дітей прийняти з їх труднощами і допомогти їм, а не лаяти і критикувати.

Варіант 3.Таку вправу можна використовувати, коли ведучий планує групову роботу, дискусію, дебати. Наприклад, організацію дискусійного майданчика по темі «Перша шкільна любов». На початку роботи ведучий пропонує помінятися місцями тих, хто:

                 пам’ятає свої перше захоплення, симпатію, закоханість в шкільний період;

                 хто вважає, що любов у школі це зайве і заважає навчанню;

                 знає (не знає) про захоплення своєї дитини і схвалює його.

      Як правило, серед батьків бувають як противники, так і ті, які підтримують перші захоплення дітей в школі. На основі виконання вправи батькам можна об’єднатися в групи і обговорити дану тему більш детально, обговоривши позитивні і негативні сторони питання.