Розумовий розвиток учнів у процесі розв’язання графічних задач на уроках креслення

 

 

 

 

 

Виконала:

Цимаєнко Тетяна Дмитрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ I Креслення – основа політехнічної освіти учнів………..……..............4

1.1 Завдання предмета креслення…………………………………………4

1.2 Методи навчання кресленню………………………………………….5

Розділ ІІ Технологія роботи вчителя з використання графічних задач для розумового розвитку учнів……………………………………………………….8

 2.1 Задачі для практичних  та графічних робіт для 8 класу …………….10

 2.2 Задачі для практичних та графічних робіт для 9 класу ……………..14

Висновки…………………………………………………………………………..19

Список використаних джерел…………………………………………………...20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Життя сучасної людини насичене найрізноманітнішими графічними засобами передачі інформації: рисунками, кресленнями, схемами, планами, картами, графіками, діаграмами.

Серед всіх засобів передачі інформації особливе місце посідають креслення. На сьогодні важко уявити ті галузі практичної діяльності людей, де б не застосовувалися креслення. За кресленнями зводять споруди, прокладають шляхи, будують машини, прилади, виготовляють більшість потрібних у повсякденному житті людини речей.

У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17679)[4,ст.156].

Необхідність вивчення креслення в середній школі зумовлена не тільки його винятковим значенням у сучасному житті, а й тією величезною роллю, яку відіграє графічна діяльність у розвитку мислення та пізнавальної активності.

Тому, тема «Розумовий розвиток учнів у процесі розв’язання графічних задач на уроках креслення», є актуальною. Виходячи із теми курсової роботи, об’єктом дослідженняє методи навчання кресленню.

Предмет дослідження: задачі , спрямовані на розумовий розвиток дітей.

Мета дослідження:дослідити  роль мислення  в розумовому розвитку учнів.

Завдання дослідження:

-охарактеризувати технологію роботи вчителя з формування навичок, які сприяють досягненню розвивальних цілей курсу;

-скласти систему задач з певної теми;

визначити, наскільки кожна з них сприяє розумовому розвитку учнів.

Методи дослідження: вивчення літератури, посібників для вчителів, збірників завдань, Інтернет-ресурсів.

РозділІ.Креслення – основа політехнічної освіти учнів

 

Основним видом діяльності на уроках креслення є робота, пов’язана з розв’язуванням графічних задач.Графічна підготовка учнів — складова частина їх політехнічної освіти — сприяє раціональнішому засвоєнню елементів техніки, допомагає глибше вникати в будову об'єктів та засобів праці, які не можна безпосередньо спостерігати.

Дослідження діяльності на уроках креслення показало, що перш ніж виконати графічну побудову, людина створює її образ, оцінює його відповідність реальному предмету, який зображується, а вже потім за допомогою прийнятих у кресленні умовностей виконує механічну дію. Тобто, будь-який графічний образ втілюється на папері тільки на основі певних розумових дій.

Політехнічне навчання учнів повинно здійснюватись на заняттях з трудового навчання та інших предметів, але перш за все треба забезпечити правильне читання та виконання учнями креслень, розвиток їх конструкторських здібностей, технічне мислення тощо. Учні мають усвідомити, яку величезну роль відіграє креслення в сучасному виробництві.

 

1.1 Завдання предмета «Креслення»

 

Креслення як загальнотехнічний предмет середньої школи розв'язує такі завдання:

-навчає учнів свідомо читати креслення, розробляти графічну документацію для виготовлення деталей і виробів, відтворювати образи предметів та аналізувати їх форму і конструкцію;

-самостійно користуватися інструментами та приладдям, а також навчальними довідковими засобами;

-розвиває технічне мислення, пізнавальну активність та просторову уяву учнів;

-ознайомлює учнів з найважливішими правилами виконання креслень, передбачених державними стандартами ЄСКД, з структурою і технологією сучасного виробництва, організація якого ґрунтується на розвитку технічної думки, з елементами моделювання та конструювання, раціоналізаторства і винахідництва;

-формує в учнів елементи інженерно-технічних знань, допомагає їм зрозуміти основний напрям та зміст технічного прогресу, пов'язаного з механізацією, автоматизацією та комп'ютеризацією виробництва;

-сприяє розвитку загальної і політехнічної освіти учнів та підготовці їх до практичної діяльності;

-впливає на розвиток і виховання в учнів уважності, спостережливості, охайності, точності в роботі, самостійності і планомірності, які є елементами загальної культури праці.

Отже,основне завдання курсу креслення—навчити учнів правильно читати та виконувати креслення, а також розширити їх політехнічний кругозір. Мета політехнічного навчання — ознайомити учнів з основами та структурою сучасного виробництва, організація якого ґрунтується на розвитку технічного мислення.

 

1.2 Методи навчання кресленню

 

Креслення як навчальний предмет є багато в чому специфічним і значно відрізняється від інших шкільних дисциплін. З цієї причини сукупність методів навчання кресленню буде істотно відрізнятися від методів навчання, наприклад, літератури чи інших предметів.Однак окремі методи навчання, що використовуються в кресленні, не є особливими методами навчання. Вони являють собою видозміну загальних методів навчання.

Найбільш часто у навчанні кресленню використовуються такі методи: розповідь, пояснення, бесіда, лекція, спостереження, моделювання і конструювання, виконання графічних робіт.

Розповідь – це повідомляюча форма викладу навчального матеріалу вчителем. Використовується вона головним чином при викладанні нового матеріалу і супроводжується демонструванням різноманітних наочних посібників.Широко використовується розповідь при ознайомленні учнів з історією креслення, його значенням, з створенням і використанням у сучасному виробництві. Розповідаючи, вчитель спирається на наявний в учнів досвід, встановлює зв'язок з раніше вивченим матеріалом.

Пояснення – це послідовне роз’яснення сутності і значення понять. Використовуєтьсяпри ознайомленні учнів з відносно складними питаннями курсу креслення, такими, наприклад, як перерізи і розрізи, аксонометричні проекції. До пояснення вдаються вчителі не тільки при викладанні нового матеріалу, але і при закріпленні вивченого, коли виявляється недостатньо глибоке розуміння учнями окремих питань.

Бесіда – це розмова вчителя з учнями. Характерною рисою цього методу є те, що вчитель підводить учнів до розуміння і засвоєння нових знань, користуючись ретельно продуманою системою питань і спираючись на наявні в учнів знання і практичний досвід.Задаючи питання учням, вчитель виясняє ступінь засвоєння ними матеріалу, що вивчається, визначає недоліки в знаннях і намічає шляхи їх усунення.

Лекції. Цей метод також находить застосування в навчанні кресленню. Він характеризується тим, що вчитель викладає матеріал , не вдаючись до постановки питань учням. Лекційне викладання матеріалу займає незначну частину уроку.

Спостереження – це цілеспрямоване, безпосереднє і організоване сприйняття учнями предметів і явищ.  Спостереження – один з найбільш важливих способів утворення уявлень і понять в процесі навчання кресленню. Організація спостереження завжди визначається тим завданням, яке стоїть перед вчителем або учнями.

Моделювання і конструювання. Моделювання – один з методів навчання кресленню, в основі якого лежить процес відтворення форми предмета за його зображенням. Конструювання – процес створення нового образу предмета на основі його заданих властивостей.

Робота з підручником і довідковим матеріалом. Добре організована і систематично виконувана робота з книгою є однією з вирішальних умов отримання міцних знань і умінь з креслення.Працюючи з підручником, учні оволодівають системою знань, набувають навиків самостійної роботи, вчаться знаходити правильні відповіді до завдань. Ця робота повинна проводитися протягом усього періоду вивчення креслення, на усіх етапах навчального процесу.

Виконання графічних робіт. Цей метод сприяє формуванню в учнів необхідних навиків для виконання ескізів, креслень, аксонометричних зображень і технічних рисунків. Графічні роботи знаходять широке застосування при узагальненні і закріпленні знань, при поясненні нового матеріалу. Використовуються графічні роботи і при контролі знань учнів.При підготовці до виконання графічних робіт широко застосовується такий метод як пояснення.При цьому ставляться конкретні завдання, пояснюється порядок виконання роботи, акцентується увага на ключових моментах завдання. Широко застосовуються і окремі прийоми цього методу. Наприклад, якщо вчитель бачить, що учні зазнають труднощів на якомусь етапі виконання графічної роботи, він може продемонструвати динамічну модель, плакат, таблицю або дати усне пояснення[6, ст.5].

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Технологія роботи вчителя з використання графічних задач для розумового розвитку учнів

 

Навчальна діяльність учителя, спрямована на розумовий розвиток учнів у процесі розв'язування графічних задач на уроках креслення, повинна включати:

1) формування графічних знань, умінь і навичок;

2) формування уміння створювати і перетворювати просторові образи предметів;

3) формування уміння здійснювати операції, необхідні в графічній діяльності.

Як показало наше дослідження, ефективність діяльності з розв'язування графічних задач забезпечується:

 - систематичністю в організації розумової діяльності школярів, яка ґрунтується на чіткій системі задач;

 - відсутністю в процесі розв'язування задач елементів, пов'язаних з непродуктивною роботою учнів (механічним перекреслюванням).

Отже, важливо, складаючи систему задач з певної теми, визначити, наскільки кожна з них сприяє досягненню не лише навчальних, а й розвивальних цілей курсу, розумовому розвитку учнів. Аналіз передбачених навчальною програмою та наведених у навчально-методичних посібниках завдань у 8 та 9 класах дав змогу розділити їх на групи:

1. задачі для практичних та графічних робіт для 8 класу;
2. задачі для практичних та графічних робіт для 9 класу.[8, ст.3].

Розв'язання задач на розвиток розумових дій передбачає не механічне застосування засвоєних правил, а самостійне знаходження шляхів рішення деяких проблем - вибір головного зображення, кількості зображень, застосування необхідних умовних зображень, позначень тощо.

До них можна віднести задачі на побудову зображень за різними вихідними даними, на реконструкцію зображень, уявні перетворення зображень, деталювання складальних креслень, задачі на конструювання.

Процес розв’язування таких задач є важливим засобом розвитку мислення. В учнів розвивається уміння аналізувати задачі, виділяти основне, узагальнювати, виконувати різноманітні перетворення зображень, формується творча спрямованість мислення. Узагальнені графічні уміння (спостерігати, будувати зображення, читати креслення) включають велику кількість конкретних умінь: застосовувати набуті знання для виконання та читання креслень; обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання та читання креслень; обирати та здійснювати розумові дії, на яких грунтується виконання графічних дій; пояснити та обгрунтувати послідовність виконання графічних дій і передбачити їх результат; вибрати головне зображення; вибрати оптимальну кількість зображень.

У методиці відомо кілька підходів щодо формування уміння розв’язувати графічні задачі:

1) прямий шлях управління розумовою діяльністю;

2) поетапне формування розумових дій;

3) застосування проблемного або частково пошукового методу (активізація розумової діяльності та формування необхідних її якостей шляхом створення проблемних ситуацій).

Практика показує доцільність застосування оптимального поєднання різних методів. Таке поєднання та застосування фронтальної роботи особливо ефективне на початкових етапах формування уміння розв’язувати графічні задачі, оскільки учні ще не готові до пошукової діяльності та самостійної практичної роботи. У подальшому, з набуттямнавичок розв’язування задач, потрібно збільшувати частку самостійної роботи учнів, підвищувати рівень активності їхнього мислення. Активність мислення передбачає бажання учнями зрозуміти і простежити послідовність пояснення, виділити головне, намагання намітити план роботи, фіксувати її результат, пов’язати нові способи дії з раніше засвоєними.Розв’язування будь-якої задачі грунтується на застосуванні загального правила до конкретних особливостей даної задачі. Тому в розумовому розвитку учнів великого значення набуває формування у них узагальнених прийомів розв’язування задач.

Для систематичної роботи створено комплекти задач для практичних та графічних робіт окремо для учнів 8 та 9 класів.

 

2.1 Задачі для практичних та графічних робіт для учнів 8 класу

 

Комплект задач 1 містить завдання до першої графічної  роботи.Ця робота виконується при узагальненні знань з теми «Загальні вимоги до оформлення креслень». Основну  увагу при виконанні цього завдання потрібно звернути на правильне начертання різних типів ліній, проведення виносних і розмірних ліній, нанесення розмірів [2,ст.15].

Перед виконанням графічної роботи учні повинні відповісти на поставлені до креслення питання. Учителю необхідно звернути увагу учнів на те, що товщина «плоских» деталей на кресленнях умовно позначається буквою s з числом, яке характеризує її величину в міліметрах.

Всі варіанти даного завдання містять неповні зображення деталей. Необхідно нагадати учням, що орієнтиром в побудові симетричних зображень є вісь симетрії. З неї необхідно починати побудову креслення. Учням необхідно доповнити зображення даних деталей. При цьому необхідно пояснити, як використати розміри, розташовані на розмірних лініях з обривом.

 

 

 

 

 

Наступний комплект задач 2 містить вправи на докреслювання ліній, яких не вистачає.

Розв’язування цих задач повинні зводитись до наступних етапів:

• ознайомити з кресленням, визначити вигляди, їх взаємозв’язок;
• уявити загальну форму деталі;
• розчленувати деталь на окремі елементи і вияснити їх форму;
• побудувати ті елементи, зображення яких на виглядах  відсутнє.

Ц

Цей комплект завдань містить також задачі на побудову ізометричної проекції плоских фігур. Плоскі фігури в ізометричній проекції можуть знаходитися в площині H,V абоW. При цьому учням можна запропонувати самостійно вибрати площину, в якій потрібно розташувати плоску фігуру, або конкретно назвати її [1, ст.208].

Закріплюючи тему «Креслення в системі прямокутних проекцій» , дається завдання на виконання креслення предмета за його наочним зображенням (рис. 1), (комплект 3). Перед початком роботи необхідно повторити послідовність побудови виглядів. Потім учні повинні вивчити форму деталі, зображеної на картці, визначити габаритні розміри і визначити необхідну кількість виглядів для її зображення. Нанести розміри [1,ст. 307].

 

 

 

 

В другій задачі (рис.2) необхідно за кресленням виконати технічний рисунок деталі. Це завдання може бути використане для обов’язкової графічної роботи при узагальненні знань з теми «Побудова аксонометричних проекцій».

Обов’язкова графічна робота «Виконання креслення предмета за наочним зображенням із застосуванням геометричних побудов» (комплект4).Побудова зображень на кресленнях потребує виконання різноманітних геометричних побудов. Завдання для графічної роботи містить креслення зображень деталей, які мають спряження. При побудові креслення з учнями необхідно повторити матеріал про побудову кутів в 30, 60, 120 градусів з допомогою креслярських інструментів, про різні види спряжень, а також про поділ кола на рівні частини [1, ст.325].

 

 

 

 

 

Наступне  завдання призначене для обов’язкової програмної роботи (комплект 5). В завданні необхідно за двома заданими виглядами побудувати третій, а також аксонометричну проекцію деталі. На одному із заданих виглядів позначені проекції грані, ребра та однієї з вершин. Учням необхідно знайти на усіх виглядах проекції цієї грані, вершини і ребра[1,ст.241].

Однією з головних умов формування узагальнених прийомів розв'язування графічних задач є послідовне ускладнення характеру графічної діяльності (включення нових елементів в конструкцію деталі, ускладнення способів і прийомів розв'язування задачі). Другою необхідною умовою є засвоєння учнями способу розв'язування даної задачі, осмислення послідовності виконання розумових і графічних дій. Це передбачає формування у них здатності правильно визначати мету навчальної діяльності, а також розділяти процес розв’язування на окремі етапи, дії, операції. Для цього під час пояснення способу розв’язування необхідно разом з учнями виділити навчальну мету, визначити, з яких етапів складається процес розв’язування, які їм дії треба виконати, щоб розв’язати дану графічну задачу, пояснити, якими прийомами розв’язування вони повинні оволодіти і які елементи з раніше засвоєних можна використати.

Наприклад, дане завдання містить вправи на зміну просторового положення предмета та його частин (комплект 6). В першій задачі деталь потрібно уявно повернути так, щоб її заштрихована площина в новому положенні стала паралельною горизонтальній площині проекцій (рис.1).

В другій задачі необхідно уявно перемістити в  напрямку, вказаному стрілкою, частину деталі, відміченою цифрою 1, і виконати креслення реконструйованої деталі. При цьому слід враховувати,що реконструйована деталь повинна мати вісь симетрії. За головний вигляд необхідно вибрати напрямок, вказаний стрілкою (рис.2) [1, ст.363].

 

Наступне завдання пов’язане з перетворенням форми деталі (комплект7). Для рішення задачі учня потрібно уявно зібрати окремі частини деталі в одне ціле. Орієнтиром для з’єднання частин є місця, виділені точками. Другим етапом роботи є виконання ескізу, тому потрібно повторити з учнями, що це за зображення, послідовність його виконання. Так як розмірів в умові задачі нема, то можна запропонувати учням нанести необхідні виносні і розмірні лінії, розглядаючи при цьому деталь як виготовленої із єдиної заготовки[2, ст.124].

 

2.2 Задачі для практичних та графічних робіт для 9 класу

 

Після вивчення теми «Перерізи» перевіряю знання учнів. Роздаю картки, що містять завдання на побудову винесених перерізів (комплект 8). Виконуючи завдання, учні самостійно визначають, де і в якому випадку винесені перерізи не позначаються буквами.  Роботу виконують у вигляді ескізу в робочому зошиті [5, ст. 21].

 

 

 

 

Комплект 9 містить завдання для графічної роботи на виконання ескізу деталі за наочним зображенням із застосування необхідних розрізів. Учні вибирають потрібну кількість виглядів і застосовують доцільні розрізи [5, ст. 50].

 

І

З цього комплекту завдань використовую картки на побудову розрізу в аксонометричних проекціях.

Комплект карток 10 містять два вигляди і наочне зображення деталі. Спочатку учні мають побудувати відсутній вигляд деталі, що буде елементом повторення матеріалу 8 класу (читання креслень), потім виконати потрібні прості розрізи на виглядах деталі [5,ст.26].

Завдання складені так,що учні повинні самі здогадатися, де і на якій проекції застосовується повний фронтальний, горизонтальний чи профільний розрізи, а де – місцевий.

В усіх випадках їм допоможе наведене наочне зображення деталі.

Завдання виконуються після вивчення простих розрізів і є тренувальними вправами для закріплення матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Узагальнюючи знання з теми «Перерізи та розрізи», роздаю картки із завданнями, де за двома заданими виглядами деталі треба побудувати третій з виконанням необхідних розрізів (комплект11)[2, ст.152].

 

 

 

 

Комплект карток 12 призначений для виконання графічної роботи на закріплення теми «Креслення шпонкового з’єднання деталей». Картки мають завдання на побудову з’єднань деталей призматичною шпонкою. Мета такої роботи – виробити в учнів уміння користуватися довідковими матеріалами, виконувати побудови типових з’єднань деталей[5, ст. 70].

 

 

 

 

 

 

 

 

Комплект задач 13 має завдання для навчальної вправи і призначений для закріплення та перевірки знань учнів після вивчення теми про типові з’єднання деталей [7, ст.125]

Виконуючи вправу, учні дають відповіді на такі запитання:

1)Скільки деталей зображено на кресленні?

2)Чому штриховку на кресленні нанесено в різні боки?

3)Які види з’єднань зображено на кресленні?

4)Чому деталь 3 не заштриховано?

5) Як називається деталь 3?

6)Які бувають види різьбових з’єднань?

7)Які з’єднуючі деталі не мають різьби?

 

 

 

 

 

 

 

 

Узагальнюючи знання учнів з теми «Будівельні креслення», роздаю картки на яких наведене будівельне креслення (комплект14) [5, ст.93]. Учні повинні за планом прочитати креслення. При цьому необхідно дотримуватися такої послідовності читання:

1) визначити назву будівлі, наведеної на кресленні;

2)встановити, які наведено зображення (фасади, плани, розрізи);

3)розглянути одночасно написи і зображення на кресленні;

4)вивчити взаємне розташування і конструкцію всіх частин будинку;

5) визначити площу і висоту приміщень, а також загальні розміри будівлі;

6)з’ясувати розміщення дверей, вікон. Санітарно-технічного та іншого обладнання в приміщеннях.

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, система графічних задач - сукупність завдань, яка охоплює весь основний зміст курсу, відповідає програмним і загально педагогічним вимогам і створена таким чином, що кожне наступне завдання складніше попереднього.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Досліджуючи дану тему, прийшла до висновку, що у процесі розв’язання графічних задач розвивається мислення, просторова уява, творчість, відбувається розумовий розвиток учня.

Термін навчання кресленню в школі обмежений, тому важливе значення має використання оптимальної і методично доцільної системи задач. Система завдань дозволяє найбільш швидко сформувати в учнів графічні навики. При цьому вирішальне значення має етапність завдань, побудована з врахуванням того, що кожна нова вправа включає формування якого-небудь нового навику або закріплення якого-небудь правила чи поняття.В програмі дається перелік обов’язкових практичних і графічних робіт для кожного класу. Однак програма не може дати зразків завдань, визначити їх трудомісткість, вказати місце кожного з них у темі. Програма не визначає і систему завдань – вона лише вказує завдання, які повинні бути включені в цю систему. В підручнику подана система задач. Тут визначається місце задач у вивченні теоретичного матеріалу, наводяться їх зразки.Однак і в підручнику не забезпечується варіативність завдань і не враховується індивідуальний підхід до учнів в процесі розв’язку графічних задач. 

Для того, щоб процес рішення задач був діяльним засобом набуття учнями міцних і глибоких знань, він повинен відповідати певним методичним і дидактичним вимогам, а саме – графічні задачі повинні використовуватися на усіх етапах навчання, необхідна сувора послідовність в переході від простих задач до складних, кожна задача повинна відповідати навчально-виховним цілям уроку, рівню графічної підготовки учнів і повинна бути спрямована на засвоєння і закріплення навчального матеріалу. Усі задачі повинні розвивати розумові і графічні здібності. Тому задачі  по можливості повинні бути проблемними, спрямовуючими мислення учнів по творчому шляху.

 

 

 Список використаних джерел

 

1.Василенко Е.А. Карточки-задания по черчению для 7 класса: пособие для учителя/ Е.А. Василенко, Е.Т. Жукова. – М.: Просвещение», 1984. -413с.

2.Василенко Е.А. Карточки-задания по черчению для 8 класса: пособие для учителя/Е.А. Василенко, Е.Т. Жукова, Катханова Ю.Ф., Терещенко И.Л. – М.: «Просвещение», 1990. -239с.

 3.В.К.Сидоренко. Креслення: Підручник для 8-9класів загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ. «Школяр», 2004. – 237с.

4..Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018-2019 н.р. Лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2018р. №1/9-415.

5. Крицький А.В. Альбом карток з креслення для 8 класу. К.: Радянська школа, 1981. – 100с.

6.Методика викладання креслення в школі. Посібник для вчителів/Верхола А.П., Науменко В.Я., Мазур В.Г. – К. «Радянська школа», 1989.- 128с.– [Електронний ресурс].– Режим доступу:https://www.google.com/search

7. МихайловськийВ.М. Картки програмованого контролю знань з креслення: посібник для вчителів. –Київ «Радянська школа», 1982. – 158с.

8. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Креслення - [Електроннийресурс].Режимдоступу:https://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html