Розв'язування задач і вправ на всі дії з дробами.

Урок математики у 5 класі

Тема: Розв’язування задач і вправ на всі дії з дробами.

Мета: Навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів про звичайні дроби, закріпити вміння і навички запису та читання, порівняння звичайних дробів,  виконання дій з дробами та мішаними числами,  застосування  вивчених властивостей для розв’язування задач.

Розвиваюча: виховувати інтерес до математики, розширення кругозору учнів.

Виховна: розвивати логічне мислення учнів, пам’ять, обчислювальні навички, вміння зосереджувати та концентрувати увагу.

Тип уроку: урок закріплення та розвитку знань, вмінь, навичок.

Наочність і обладнання: урок проходить у комп’ютерному класі, телевізор, комп’ютерна презентація.

Компетенції учнів на уроці:

Технологічна карта уроку

Хід уроку:

1. Організаційний момент (Слайд 1).

Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, налаштовує їх на роботу.

2. Перевірка домашнього завдання (Слайд 2).

Перейдемо до перевірки домашнього завдання. Почнемо з задачі.

3. Мотивація навчальної діяльності (Слайд 3).

Всі ви грали у гру «міста», тому я пропоную вам об’єднатися у групи та виконати таке завдання: записати ланцюжок математичних слів, кожне наспупне з яких починається на перед останню букву попереднього. У вас є три хвилини, щоб утворити якомога більший ланцюжок. Перше слово «математика». Ви всі молодці, вже знаєте дуже багато математичних слів. Яку тему ми вивчали на попередніх уроках? Так, правильно, «Звичайні дроби».

Тепер перейдемо до перевірки наступної частини домашнього завдання. Завдання полягало в тому, щоб знайти і інтернеті чи продумати свій приклад використання дробів в повсякденному житті.

Як ви гадаєте, після наведених вами таких прикладів, нам потрібно вивчати дроби?

4. Оголошення теми уроку. Формування мети і завдань уроку.

Отже, переходимо до теми нашого сьогоднішнього уроку:

Тема: Розв’язування задач і вправ на всі дії з дробами (Слайд 4).

На кінець уроку ми повинні (Слайд5):

Пригадати:

• всі основні поняття з теми: «Звичайні дроби».
• правила порівняння дробів з однаковими знаменниками.

-    правила додавання та віднімання дробів з однаковими знаменниками.

-    правила переведення мішаного числа у дріб, та дробу у мішане число.

-    правила знаходження дробу від числа, та числа за його дробом.

Епіграф: (Слайд 6).

«Людина подібна до дробу: у знаменнику – те,

що вона про себе думає,

у чисельнику те, ким вона є насправді.

Чим більший знаменник, тим менший дріб».

                                                                         Лев Миколайович Толстой

5. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Давайте пригадаємо найголовніше з цієї теми. Ви по черзі дістаєте питання з капелюха та відповідаєте на нього.

1.                    Дріб складається із чисельника і (знаменника)
2.                    Під рискою дробу записано (знаменник)
3.                    Число, записане над рискою, має назву (чисельник)
4.                    Риска дробу означає (дію ділення)
5.                    З двох дробів з однаковими знаменниками більший той, чисельник якого (більший)
6.                    При додаванні мішаних чисел необхідно (цілу частину додати до цілої, а дробову – до дробової)
7.                    Щоб знайти дріб від числа необхідно (число поділити на знаменник, а потім частку помножити на чисельник)
8.                    Щоб знайти число за його дробом необхідно (число поділити на чисельник, а потім частку помножити на знаменник)
9.                    Знаменником дробу не може бути число (0)
10.                Мішане число складається з (цілої частини та дробової частини)
11.                Щоб додати два дроби з однаковими знаменниками необхідно (знаменник залишити без змін, а чисельники додати)
12.                Щоб відняти два дроби з однаковими знаменниками необхідно (знаменник залишити без змін, а чисельники відняти)
13.                Правильним називається дріб у якого (чисельник, менший за знаменник)
14.                Неправильним називається дріб у якого (чисельник більший за знаменник, або дорівнює йому)
15.                Як ми порівнюємо дроби з одиницею (правильний дріб завжди менший за 1, якщо чисельник дорівнює знаменнику, то такий дріб, рівний 1, якщо чисельник більший за знаменник, такий дріб завжди більший 1)

6. Розв’язування вправ і задач.

Українська народна математична казка «Колобок». (Слайд 7-16)

7. Підсумки уроку.

Як ви гадаєте, чи виконали ми всі поставлені перед нами завдання?

8. Оголошення домашнього завдання (Слайд 17).

Скласти власний режим дня, застосовуючи дроби.

9. Рефлексія (Слайд 18-20).

Пропоную вам, скласти сенкан, як ви вже знаєте, сенкан - це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків. 

Добре відома формула створення дидактичного сенкану. Вона доволі проста:

1. Іменник, займенник (тема).

2. Два прикметники (яке воно?)

3. Три дієслова (що воно робить?)

4. Фраза – висновок з чотирьох слів.

5. Іменник – синонім до теми, або ж слово асоціація до теми.

Наприклад:

Вода

Криштальна, свіжа.

Дзюрчить, струмує, переливається.

Вона вічно тече, як

Життя.

До слова «дріб» ми з вами сенкан вже складали, тому сьогоднішнім головним словом буде слово «я».

Ви всі молодці. Та я хочу знову повернутися до епіграфу нашого уроку, який звучить так:

«Людина подібна до дробу: у знаменнику – те,

що вона про себе думає,

у чисельнику те, ким вона є насправді.

Чим більший знаменник, тим менший дріб».

Я бажаю вам, щоб ваш чисельник був завжди як мінімум такий як знаменник, а то і більший.

1). Українська  література   

Перший вірш «Надія» Леся Українка написала у віці,

що становить 3/14 її життя. У скільки років Леся Українка

написала свій перший вірш, якщо вона прожила 42 роки?

2). Географія 

Із 640 найважливіших культурних рослин земної кулі 5/8

походять із Азії. Скільки культурних рослин походять з Азії?

3). Біологія 

Маса мозку дорослої людини приблизно 1400 г, а маса

мозку семирічної дитини становить 4/5 від маси мозку

дорослої людини. Яка приблизна маса мозку семирічної

дитини?