Урок історії України 8 клас "Правління Івана Виговського "

Берестовецька філія Головинського ліцею

Конспект уроку з історії України

8 клас з теми:

«Козацька Україна після Національно –визвольної війни. Гадяцька угода. Московсько – українська війна. Конотопська битва.»

                                                                                          Підготувала

                                                                                                вчитель Берестовецької філії

                                                                                          Полєх Ірина Юріївна

                                                            2021

Історія України 8 клас                                                                                 

Тема уроку Козацька Україна після Національно –визвольної війни. Гадяцька угода. Московсько – українська війна. Конотопська битва.

 Мета:

- дати оцінку правління гетьмана Івана Виговського;

- розглянути особливості  його внутрішньої і зовнішньої політики; 

охарактеризувати основні причини, умови Гадяцької угоди та її наслідки для українських земель, а саме початок  нової доби під назвою Руїна;

-з'ясувати причини і наслідки україно-московської війни 1658-1659рр.;

-показати вплив певної історичної особистості на різні історичні процеси;

-розвивати уміння учнів працювати з підручником,  атласом, історичними документами;

-розвивати уміння давати оцінку діяльності історичної особистості, вміння висловлювати свою точку зору, підтверджуючи її фактами;

-вирішувати проблемні завданя уроку, вести дискусію;

-виховувати учнів  патрІотичнІ почуття до своєї Батьківщини – України

Формування предметних компетентностей:

        Формувати знання про особливості  внутрішньої і зовнішньої політики Івана Виговського; визначити умови Гадяцької угоди та її наслідки для українських земель, а саме початок  нової доби під назвою Руїна; з'ясувати причини і наслідки україно-московської війни 1658-1659рр.;

         Розвивати вміння орієнтуватися в історичному часі (хронологічна компетентність), в історичному просторі (просторова компетенція), визначати та застосовувати теоретичні поняття для аналізу та  пояснення історичних подій та явищ (логічна компетенція), осмислювати зв’язки між історією та сучасним життям (аксіологічна компетенція), працювати з матеріалом підручника, знаходити необхідну інформацію в джерелах – пошукова діяльність;

•        сприяти вихованню  інтересу до козацтва як феноменального явища в українській історії, відчути бажання наслідувати найкращі риси козаків, виховувати повагу до українських козаків – захисників рідної землі.

Формування ключових компетентностей:                                

•        вміння вчитися: пригадувати необхідні знання для виконання завдань;
•        соціальна: вчити учнів працювати в трійках; продуктивно співпрацювати  з усіма членами групи;                                
•        загальнокультурна(спілкування державною мовою): ефективно застосовувати навички мовлення та мовної культури;
•        здоров’язбережувальна: адекватно оцінювати свої здібності та свій внесок у спільну роботу.

Очікувані результати:

учні знатимуть – особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана І.Виговського, причини і наслідки московсько- української війни 1658 -1659 р.,  сутність Гадяцької угоди, 

 учні розумітимуть – поняття « Руїни» та визначати її причини;  вплив певної історичної особистості на різні історичні процеси

•        учні вмітимуть – визначати хронологічну послідовність подій вивченої теми; розповідати про події, працювати з документами, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел; робити висновки на основі опрацьованих джерел;  давати характеристику гетьману І. Виговському як людині та історичному діячеві;  простежувати по карті хід україно-московської війни та Конотопської битви; висловлювати своє ставлення до основних подій вивченого історичного періоду

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу

Основні поняття:

Гадяцька угода,  україно-московська війна, Конотопська битва, опозиція, початок Руїни.

Дати для запам׳ятвування:

-26 серпня 1657р. - Старшинська рада у Чигирині передала гетьманську булаву І. Виговському; 
-Жовтень 1657р. - Генеральна рада в Корсуні обрала гетьманом І. Виговського; 
-6 вересня 1657р. - Гадяцька угода; 
-Травень 1658р. - Розгром військами гетьмана загонів опозиції М. Пушкаря і Я. --Барабаша під Полтавою; 
-1658 - 1659рр. – україно-московська війна ; 
-28 червня 1659р. - Битва під Конотопом.

Обладнання:

Підручник,  ноутбук, історичний атлас, ілюстрації, історичні документи, хмари слів, презентація до теми, матеріал для роботи в трійках.

Очікувані результати:

1.Визначати особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана І.Виговського,

2. Пояснювати причини і наслідки україно-московської війни 1658 -1659 3.Знати дату укладення Гадяцької угоди; визначати хронологічну послідовність подій вивченої теми;

4. Простежувати по карті хід україно-московської війни та Конотопської битви;

5. Працювати з документами, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел; робити висновки на основі опрацьованих джерел;
6. Давати характеристику гетьману І. Виговському як людині та історичному діячеві;  висловлювати своє ставлення до основних подій вивченого історичного періоду.

І. Організація навчальної діяльності. Створення психологічного комфорту.

Емоційне налаштування уроку

Добрий день! Вітаю всіх присутніх на  уроці і сподіваюсь, що сьогоднішній урок буде продуктивний, і ви дізнаєтесь багато нового. Як говорив один арабський мудрець: «Учень, який не прагне до навчання - це птах без крил». Тому я вам бажаю на уроці стати орлами, цими гордими птахами з найбільшими крилами, з якими асоціюють козаків.

Козацька доба – то є світла епоха,
Коли українці орлами літали.
Нікого вони не боялись нітрохи,
Від них вороги у бою відступали.

Козацтво – то світла сторінка у книзі,
Що наші діди написали шаблями.
Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами,
Та світлом Христа засіяла над нами.

- Ось так характеризують у віршах  синів України - козаків!

Ми продовжуємо подорож до славетних пращурів козаків.

ІІ. Цілепокликання. Повідомлення теми  і завдань уроку.

Правління Івана Виговського.

Чого хочете навчитися на уроці? Сформулюйте власні цілі.

Перш ніж перейти до вивчення нової теми, давайте пригадаємо недавно набуті знання

IIІ. Актуалізація опорних знань.

Робота з хмарами слів

 (Кожен учень отримує хмару слів і складає розповідь за ключовими словами).

ІV. Мотивація навчальної діяльності

      Десь на заході дотлівало сонце. Червінною барвою засвітилося небо над Конотопом. Згасав день, та не вщухала битва. Смертоносним градом сипали гармати, тонко голосили кулі. Гетьман Виговський намить спинився, витер спітніле чоло. Раптом зовсім поряд важко гупнуло гарматне ядро. Нажаханий кінь несамовито смикнув вуздечку, проте замість стрибка хитнувся і впав, залитий кровю. « і цього разу я не твій, смерте…», -  тільки встиг подумати гетьман, швидко схоплюючись на ноги.

Часто на хвилі визначних подій тієї чи іншої епохи із глибин світового океану історії виринали талановиті постаті, які виділялись із маси народу, справляли відчутний вплив на хід історичного розвитку. Такою особистістю, без сумніву, був визначний діяч Української держави середини ХУІІ ст.: полководець, дипломат, герой Визвольної війни українського народу -  Іван Виговський.

     Проблемне завдання уроку:

Тільки два роки - 1657-1659 - був гетьманом Іван Виговський, але за цей короткий період, і від сучасників, і від нащадків, встиг придбати багато нищівних визначень своєї особи та діяльності, лайливих, чорних епітетів, таких як "підлий зрадник", "ставленик і прислужник шляхетської Польщі, польських панів" тощо. 
      На сьогоднішньому уроці нам з вами належить з'ясувати, чи  Іван Виговський був зрадником України, чи  він був щирим патріотом України, тонким політиком і захисником прав українського народу.

V. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.

Вчитель. Смерть Хмельницького застала українців у нещасливий момент. Напівсформоване українське суспільство, яке оточували хижаки-сусіди й роздирали внутрішні проблеми, охоче прийняло його провід. Але для наступників Хмельницького, які не мали його популярності й престижу, виявилося набагато важче здобути широку підтримку. Вже перше питання — про гетьманського наступника — не вдалося вирішити без ускладнень. Ще за життя Б.Хмельницький думав про те, як зберегти українську державу, у чиї руки перейде гетьманська булава. На його думку цього можна було досягти встановленням спадкової монархії, обєднанням навколо гетьмана всіх станів суспільства. Давайте спрогнозуємо,хто міг стати гетьманом після Хмельницького? (Думки дітей).

  « Хмельницький мріяв передати владу своїм синам. Спочатку то був Тиміш.. А згодом Юрій Хмельницький, ще підліток. Виконуючи бажання гетьмана та щоб зарадити боротьбі за гетьманську булаву старшина на раді 1657 року без виборів проголосила Юрія гетьманом козацької держави

Чи розумів Б. Хмельницький, що  Юрію складно буде гетьманувати?

« …наслідником був 16-ти річний юнак слабий духом і тілом, з неврівноваженою психікою. Старий гетьман розумів це і призначив вищу генерального писаря Виговського  просив бути батьком, дорадником, поводирем молодому гетьманові»

Юрась був гетьманом лише один місяць, а потім склав булаву і поїхав навчатися до Києво-Могилянського колегіуму. Власне, він і сам в одному з листів зазначав: "Я молодший літами і слабший розумом, ніж пан Виговський".

Тепер поговоримо про Івана Виговського.

Перегляньте відео і складіть візитну картку про гетьмана

Відео

Візитна картка

Вчитель.  А зараз кожен уявіть себе учасником старшинської ради у Чигирині. Кому ви наддали б перевагу у гетьманстві: Юрію Хмельницькому чи Івану Виговському? Дати відповідь методом «Прес».

Робота із атласами та контурними картами; датами.

А зараз давайте звернемося до карти відкриємо атласи  та позначимо місце проголошення Івана Виговського гетьманом Чигирин серпень 1657 р., 21 жовтня 1657 р. була скликана генеральна козацька рада у Корсуні, яка обрала Виговського повноправним гетьманом.

   В атмосфері гострих суперечностей та посилення московського тиску Івана Виговського було обрано гетьманом України . В особі Виговського Українська держава мала досвідченого політика, вмілого адміністратора та дипломата, хороброго й талановитого воєначальника. І все ж він поступався Богдану Хмельницькому, хоча вмів гнучко проводити центристську лінію, особливо у гострих соціальних питаннях. Щоправда, і перехід булави до Виговського припав на складний час, коли міжнародне та внутрішнє становище України погіршувалося буквально на очах.

Гетьман Іван Остапович Виговський своєю внутрішньою та зовнішньою політикою  та всім своїм єством  намагався зберегти авторитет і престиж гетьманської влади та автономію України, зібравши в ній всі етнічні українські землі, він намагався зберегти осередок української державності, створений Богданом і якого ніколи раніше не мав український народ.

Метод «Кластер»

Записали посередині І. Виговський та роки правління, оскільки політика є внутрішньою і зовнішньою занотуйте ключові слова.

Складання кластера «Правління Івана Виговського»

Внутрішня політика гетьмана

Повідомлення учня

Своєю внутрішньою політикою Іван Виговський прагнув задовольнити  інтереси козацької старшини. Він їм дарував земельні наділи, кращі луки та сіножаті. Селян   примушували виконувати повинності. Тому селяни та козаки вважали, що це несправедливо і хотіли помститися гетьманові. Та вони ніколи не любили Виговського за його служіння польському королю.          Зростанням  невдоволення скористалися полтавський полковник Мартин Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш, які самі не проти бути гетьманами

Барабаш на Запоріжжі і Пушкар підняли заколот проти законно обраного гетьмана. Пушкар зібрав на Полтавщині так званих «дейнеків» — бездомних і безземельних наймитів, «гультяїв» — робітних людей із промислів. До них приєдналися запорожці на чолі з Барабашем, їх об’єднувала спільна мета — помста старшині, заможним козакам, маєтки і садиби яких вони громили і грабували, а власників убивали, вони оволоділи територією Полтавського та Лубенського полків.  Чи хотів гетьман проливати кров? Звісно ні. Але Виговський марно шукав шляхів мирного порозуміння, а й згодом удався до блокади Запорожжя й Полтави, не допускаючи туди зброї та харчі. На кордонах Запорожжя були поставлені Ніжинський, Чернігівський, Прилуцький та Іркліївський полки. Було дано наказ: хапати і карати на смерть кожного, хто пробирався на Запорожжя. Однак це не вгамувало повстанців. Заколот поширився на все Подніпров’я. 40 тисяч заколотників на чолі з Пушкарем і Барабашем виступили проти Виговського. Вони розбили направлені гетьманом війська під проводом полковників Івана Богуна та Івана Сербина.

Як же проходив бій у Полтаві? Це нам підкаже історичне джерело

Робота із документом.  Розправа з повсталими

«Вирішальний бій стався 14 червня. Надвечір Полтава була взята. Мартин Пушкар загинув у бою, Яків Барабаш потрапив у полон, де був страчений. У покарання за участь у повстанні Полтава була спалена, а такі міста, як Гадяч, Миргород, Лубни, Пирятин, Сорочинці  та інші були віддані татарам на пограбування…. . Багато тисяч людей вивезли із собою в ясир татари.»

Як ви оцінююєта дії гетьмана щодо розправи над повсталими?

Вчинив вірно

Вчинив не вірно, у порівнянні з Б. Хмельницьким

Вчинив вірно, але припустився помилок.

Давайте подивимося на карту Яку територію охопило повстання? Це досить значна територія. Вона охопила все Подніпровя.

Вчитель. Запорожці втекли під захист московського війська, яке прибуло, щоб стати залогами в Києві, Чернігові та Ніжині. Воєводи злякалися і відступили зі своїми ратними людьми на територію Московської держави. Так розпочалася в Україні кривава братовбивча війна. Впрше козацькі полки воювали один проти одного. Історики називають таку ситуацію громадянською війною.

Робота з термінами.

Громадянська війна — найгостріша форма політичної боротьби, 
що являє собою збройну сутичку між класами і соціальними групами, 
націями задля досягнення певних політичних цілей, головною з яких 
є досягнення повноти державної влади. 

Повідомлення про зовнішню політику

У закордонній політиці Виговський бажав утримати дружні стосунки з усіма сусідніми державами, не допускаючи жодної до особливої переваги.

     На Генеральну козацьку раду в Корсуні 25 жовтня 1657 р. прибули посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансильванії, Молдавії, Валахії.

Рада ухвалила також відновити союзи з Туреччиною і Кримським ханством та укласти перемир'я з Польщею.

У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.

Стосунки із Москвою у Івана Остаповича були не прості, ще з часу. Коли він отримав гетьманську булаву. Московський посол заявляв, що цар вимагає, щоб булаву Івану Остаповичу вручали від його імені. В українських містах, щоб стояли російські війська, податки, щоб надходили до Москви з України. А митрополит київський освячувався у Москві. Тому і недолюблював Іван Остапович пузатих московських бояр.

 Міні-проект «Гадяцька угода. Так чи не так?» Матеріал вивчається шляхом застосування елементів технології «перевернутий клас».

Робота з документом

Чому Виговський розриває союз з Москвою?

 Відповіді учнів:

1.Виговський на гіркому досвіді переконався, що, незважаючи на його лояльне ставлення до Москви, союз з нею веде його особисто, а головне — Україну до згуби. Гетьман вирішує розірвати союз із Москвою. Це змусило Виговського вкотре замислитися над пошуком іншого союзника. Після довгих вагань він вирішив звернутися до Речі Посполитої.

Як би до цього поставився Хмельницький, він віддав майже 10 років боротьби проти польщі, віддав сина і тепер союз з Ворогом?

Що спонукало гетьмана до цього? (Віленське перемиря )

У м. Гадячі 6 вересня 1658 р. між Гетьманською Україною та Польщею було укладено договір, що дістав назву Гадяцького.

Зміст гадяцького договору.

- передбачалося,українські землі під назвою «Велике Руське князівство» увійдуть до складу до складу нової Речі Посполитої – держави, де б усі мали однакові права та обовязки. Виговський та його прихильники вважали,що саме таку державу хотів створити і  Богдан Хмельницький свого часу. Вони вважали, що історично Польща до України ніж Росія і саме в ній вбачали гарантію незламності Гетьманщини.

Які положення  вам подобаються , а які ні?

Гадяцькі пункти не судилося втілити у життя, дотого ж польський сейм їх істотно урізав.Чому на Моску напав жах? Чому російський цар розпочав війну проти України?

Гадяцьку угоду не підтримала переважна більшість козацької старшини, не говорячи уже про козаків та селян, які мали яскраво виражені антипольські настрої. Невдоволенням народу політикою Виговського скористалася опозиція при підтримці  царського уряду. Тому громадянська війна в Україні переросла у війну із Московською державою. Ще наприкінці 1658 року і.Виговський зібрав козацьку раду аби затвердити план розгрому опозиції та царських військ він закликав на допомогу кримського хана Магомет-Гірея із 60-ти тисячним військом. На Україні в той час стояло 100 тисячне московське військо під командуванням О.Трубецького.У травні 1569 року  московська армія взяла в облогу місто Конотоп.

Відео Кономопська битва (продовжують запис у зошитах)

То чия була перемога?

біля річки Соснівка 24-28 червня відбулася грандіозна битва, яка закінчилася розгромом московського війська. Відкрийте атласи і знайдіть   місто Конотоп. У цій битві виявився блискучий талант Івана Остаповича як блискучого полководця.

Вчитель.Та як виявилося розгромити зовнішнього ворога було легше, ніж побороти внутрішніх ворогів. Особливо у той час, коли почалося повстання проти гетьмана .  Гадяцький договір швидко призвів до народного повстання проти Виговського. Ця битва не призвела до перемоги у війні, а в Україні піднялася нова хвиля виступів опозиції, яка зробила своїм лідером молодшого сина Богдана Хмельницького — Юрія. Хоча останній був ще зовсім молодим, але за його спиною стояли досвідчені полковники Іван Богун, Іван Сірко, Яким Сомко й ін. Війни на два фронти, та ще громадянської, Виговський не витримав і, не бажаючи подальшого кровопролиття, після однієї з Чорних рад, що відбулася 11 вересня 1659 р. в містечку Германівка, склав булаву і подався на Волинь. На його місце обрали Юрія Хмельницького. Ось так закінчилося гетьманування видатного Івана Виговського.Після цих подій період в історії України називають Руїна.

Було козакам воювати за віщо –
За ними стояла кохана Вкраїна.
Жаль, мертва настала пізніше тут тиша:
Занепад Вкраїни назвали «Руїна».

Руїна — термін, який позначає процес занепаду й спустошення України в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за 
владу й постійної агресії сусідніх держав. 

 VI. Закріплення набутих знань та вмінь.

Робота у трійках

І-  КолоВена (Визначити що спільне і відмінне у політиці гетьманів)

ІІ – метод Кроссенс

           А зараз ми з вами повернемося до вирішення проблемного завдання нашого уроку і з׳ясуємо  хто для вас Іван Виговський «підлий зрадник» чи все ж таки щирий патріот України, тонким політик і захисник прав українського народу.

Хвилинка творчості

З якими кольорами у вас асоціюється правління Виговського?

Чорний – колір смутку, горя, переживання

Жовтий – колір Сонця, тепла і поваги.

Синій – колір правди, вірності

Помаранчевий – колір величі, гідності

Червоний – колір краси , радості та любові

Зелений – колір надії, спокою , молодості

Білий – колір чистоти, радості і невинності.

Кожен із вас висловив свою думку. Приємно. Що наші думки перекликаються із думкою М. Грушевського, який  характеризував Виговського так: "Чоловік дуже освічений, розумний, бувалий, не кепський політик, при тім без сумніву – патріот український…"

VII. Підсумок уроку.Оцінювання.

Рефлексія

А зараз спробуйте визначити своє враження від нашого уроку відповівши ….

Мені сподобалось на уроці ...

Я навчився…

Я дізнався

Я хотів би, щоб  …

Мені ще хочеться дізнатися про…

VІІI. Домашнє завдання Обов’язкове  1.Прочитати параграф 22 підручника                                                          2.Скласти історичний портрет Виговського, написати лист гетьману, взяти інтерв’ю. За бажанням скласти хмаринки слів або кросворд за вивченою темою.

За честь і гідність України,

За волю, правду і добро

Вони боролись щохвилини,

Їх кров лилася як вино!

Всіх ворогів вони долали,

Всі землі наші зберегли,

Завжди від лиха захищали

І гордо прапор наш несли!

Сини Твоєї Батьківщини,

В них сила духу непоборна!

Козацтво - слава України,

Це гордість наша всенародна!