«Розвиток комунікативних здібностей учнів через застосування ігрових технологій на уроках української мови»

Про матеріал

У статті " «Розвиток комунікативних здібностей учнів через застосування ігрових технологій на уроках української мови»" висвітлено ігрову технологію, яка є унікальною формою навчання та дозволяє зробити звичайний урок цікавим. Даний матеріал містить цікаві вправи-ігри, які допомагають як вивчити, так і закріпити матеріал на уроці.

Перегляд файлу

На уроках мови ігри використовую.

Ще й інтерактивні технології застосовую.

А так учні краще матеріал розуміють.

І стежинами граматики мандрувати вміють.

Вивчення української мови в школі передбачає, як відомо, реалізацію трьох основних, тісно пов’язаних між собою завдань:

1) дати учням знання з мови і вміння використовувати їх у практиці спілкування;

2) розвивати мислення, творчі вміння й здібності;

3) виховувати національно свідому особистість.

Навчальна мета вимагає передовсім базову лінгвістичну освіту – опанування школярами знань про мовну систему, її рівні, структурні одиниці та засвоєння норм літературної мови. Збудження пізнавального інтересу до українського слова, любові й поваги до нього винятково актуальні й нині і чи не основна роль належить навчальним закладам.

Зацікавити школярів українською мовою як предметом навчання можна передусім шляхом уникнення одноманітності в роботі над словом, позбавлення учнів необхідності нудно заучувати визначення й правила. Чітке й доказове опрацювання мовних явищ та варіювання форм, методів і прийомів навчання є тими чинниками, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів. У зв’язку з цим має бути належна оцінена роль і місце у навчальному процесі цікавих мовних матеріалів.

Цікаві мовні матеріали – це дидактичні матеріали, що сприяють цікавості навчання, а цікавість до навчання – запорука підвищення інтересу до знань з мови, на яких використовую різноманітні методичні прийоми, ігри, інтерактивні технології та дидактичні засоби, щоб привернути увагу учнів, збудити інтерес до предмету, викликати прагнення до здобуття знань.

На мою думку, ігрові форми роботи на уроках мови мають за мету не розважати, а навчати школярів, збагачувати їх знаннями в обстановці розкутості, задоволення і радості.

Я, готуючись до уроків, добираю мовні цікаві матеріали, які несуть мовознавчу інформацію, над якою учні із задоволенням або захопленням працюють і яку легко, невимушено засвоюють, і при цьому враховую загально-дидактичні й методичні принципи навчання, зокрема науковість і доступність знань. Для того, щоб захопити увагу учнів, добираю цікаві матеріали і мовні ігри, які спрямовані на засвоєння і осмислення знань у жвавій і приємній атмосфері. Саме тому я вибрала тему «Розвиток всебічно розвиненої особистості через використання інтерактивних технологій та ігрових елементів на уроках української мови».

Тематику лінгвістичних ігор пов’язую з виучуваним програмним матеріалом, особливо у позакласній роботі охоплено позапрограмові факти. І у кожному разі цікаві мовні матеріали передбачають досягнення дидактичної мети – розширення і зміцнення мовних знань, збагачення словникового запасу школярів й удосконалення їхнього мовлення.

Цікаві лінгвістичні завдання, які пропоную школярам на уроках і позакласних заходах, мають раціональне поєднання форми і змісту.

Часто застосовую дидактичні ігри, адже саме вони, дидактичні ігри, ігрові завдання і прийоми підвищують ефективність сприймання школярами навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

Використовую дидактичні ігри у всіх класах, бо саме вони активізують досвід учнів з вивчених тем, повторюють, уточнюють, закріплюють набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. За допомогою дидактичних матеріалів я готую дітей правильно сприймати об’єкти і явища навколишнього світу. Саме у дидактичній грі взаємодіють навчальна та ігрова (цікава) сторони, де учні граючись навчаються. Мотивом виконання дидактичного завдання є не моя пряма вказівка учням чогось навчитися, а їхнє природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає учнів до розумової активності, якої вимагають запропоновані мною умови і правила гри (краще сприймати об’єкти і явища навколишнього світу, швидше орієнтуватись).

Я помітила, коли в учнів згасає інтерес до гри, то ініціюю спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил.

Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід дитини, бо добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості. Зміст і правила дидактичних ігор допомагають формувати в учнів моральні уявлення і поняття про бережливе ставлення до предметів як продуктів праці дорослих, про норми поведінки.

У процесі гри діти працюють з великим емоційним піднесенням, їхні пізнавальні дії розкуті. Кожен право на помилку, яка не є трагедією і не засуджуються мною.

Органічне поєднання гри та навчання сприяє також всебічному розвиткові, формуванню інтересу до знань.

Гра на уроках мови уможливлює стати її активним учасником. Для цього, ясна річ, потрібна певна база знань. У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учнів і вміння користуватися ними.

Ігрові елементи мені найкраще подобається використовувати у 5-7 класах, а інтерактивні технології застосовую у різних вікових категоріях. Цілком зрозуміло, що саме школа має закласти основи наукового мислення і світогляду, озброїти учнів необхідними методиками здобування й використання знань у різних формах.

Ігри допомагають розширити світогляд школярів, піднести їхній науковий культурний рівні; інформаційно збагатити мислення й почуття, й цілеспрямований характер убезпечує від одноманітності й шаблонності.

Якщо вміло організовано ігри на уроках мови, то це запорука того, що вивчений матеріал учні запам’ятовують, бо гра позитивно впливає на процес навчання, створюючи атмосферу невимушеності. На мою думку, саме грі належить провідна роль у сучасному освітньому процесі.

Ігрові елементи виховують у дітей розумові і творчі здібності, розвивають їхню пізнавальну активність і самостійність, ініціативність, уміння діяти в нестандартних ситуаціях, шукати творчі підходи до використання інформації. Тому кожна гра виконує комунікативну та розвивальну функції.

Коли проводжу ігри, то обов’язково передбачаю ознайомлення учнів із правилами проведення гри, бо ігри проводяться за сценарієм, ігри, для яких виготовляю атрибутику.

Усі ігри, які застосовую, покликані розвивати в дітей потяг до знань, бажання не зупинятися на досягнутому, мислити логічно, робити самостійні висновки, чітко висловлювати свої думки і обґрунтовувати їх.

Ці ігри розвивають творчі здібності школярів, прищеплюють навички колективного шукання істини, виховують товариськість, уміння працювати в колективі, рахуватися з думкою інших, розвивати прагнення до поліпшення свого усного мовлення. Не менш важливим під час гри є поглиблення інтересу дітей до української мови як до навчальної дисципліни.

Для того, щоб урізноманітнити урок, щоб показати учням, що вони є співтворцями навально-виховного процесу я застосовую інтерактивні технології, бо саме вони, поряд з ігровими елементами, допомагають долучатися кожному до співпраці в колективній, груповій діяльності, де не тільки співпрацюю я і учень, а й учень – з учнем. Наприклад, один учень придумує приклади речень чи орфограми, а інший дає відповідь.

Особистісно-зорієнтована освіта забезпечує свободу і вільний вибір учня, його світогляд, дії, вчинки, позиції, самостійність і особисту відповідальність, саморозвиток і саморегуляцію, самовизначення. У центрі уваги цього типу навчання є розвиток особистісно-смислової сфери учнів, ознакою якої є їхнє ставлення до дійсності, переживання її, осмислення цінностей. Учень є суб’єктом не тільки уміння, а й життя. Отож, особистісно-зорієнтований підхід програмує народження думки у процесі педагогічної співпраці, де учень ступає на шлях свободи пізнання, дослідного навчання, а вчитель виступає як педагогічна підтримка.

Коли я добираю відповідний дидактичний мовний матеріал, то намагаюся дати кожному учневі можливість зіставляти різні погляди, різні позиції, включатися у виконання завдань, які не мають однозначних відповідей і спонукають дітей до зосередженого розмірковування. Щоб на таких уроках переживати радість спільної праці, я намагаюсь бути однодумцем, другом дитини, і бачу в ній людину, яка вступає у світ пізнання. Тут доречно згадати слова В.Сухомлинського, звернені до вчителів: «Дайте подумати дитині, пережити радість успіху». Спокійна обстановка, стан душевної рівноваги, впевненість у своїх силах, віра в можливість подолати труднощі – мають панувати в класі.

Використовуючи ігрові елементи та інтерактивні технології на уроках, я зрозуміла, що це допомагає дитячому колективу позбутися хворобливої гонитви за високими балами і болісного сприймання середніх показників у навчанні.

З точки зору психологів, гра та використання інтерактивних технологій допомагають учням безболісно переживати програмові навантаження.

Не можна не сказати про те, що важливим у процесі навчання є взаємоконтроль і самоконтроль, який забезпечує безперервну роботу кожного учня на уроці. Наприклад, виконавши завдання, школярі що сидять за однією партою, обмінюються зошитами, перевіряють роботу свого товариша і виставляють оцінки. Я вибірково перевіряю роботи учнів і зауважую, якщо не збігаються наші оцінки. А якщо це усні відповіді, то кожен учень сам себе оцінює і аналізує свою відповідь або відповідь свого товариша. У кожному класі є учні, які добре знають матеріал, і вони перевіряють написане на дошці іншими учнями і оцінюють їх. Я теж долучаюся до цього і допомагаю їм пояснити дані орфограми і оцінити їх.

Дуже цікавим видається завдання, коли учні можуть самостійно і дуже швидко перевірити правильність його виконання за даним ключем.

Наприклад, випишіть у три колонки слова, у яких:

1)звуків і букв порівну;

2) звуків менше, ніж букв;

3) звуків більше, ніж букв.

Радію, праця, рідня, дзюркіт, авіалінія, дощ, жолудь, емальований, цятка, об’їзд, сім’я, розбуджений, електродзвоник, троє, ячмінь, льон, ідея, обсаджувати.

Ключ: з перших букв повинен скластися вислів М.Горького

(Праця – джерело радості).

Досвід підказує, що використовуючи такі вправи, не слід зразу говорити учням, як саме вони зможуть перевірити свою роботу, бо тоді вони не думають над тим, як правильно виконати завдання, а підібрати ключ.

Вправи з ключами

Тема: Букви а(я), у(ю) в родовому відмінку однини іменників ІІ відміни.

Із поданих слів вибрати і записати лише ті, які в Р.в. однини мають закінчення –а.

Ключ: Якщо завдання виконано правильно, то за першою буквою слів прочитає українську приказку, яка відповідає російській «На чужой коровай рот не разевай».

Одна умова – у вас не вистачатиме однієї букви, що позначає голосний звук, з якого в українській мові не починається жодне слово. Доповніть її.

Клас, виток, чепурун, експорт, управлінець, терен, жираф, евкаліпт, аналіз, пасажир, розумник, віраж, віск, Омськ, зріст, вітер, супутник, асфальт, одноліток, імпорт, натурник, скрегіт, натюрморт, жир, евенк, табель, звід, чепчик, імунітет, одеколон, натискач, односільчанин, бетон, суфікс, індекс, автобус.

Ключ:

виток одноліток

чепурун натурник

управлінець евенк

жираф табель

евкаліпт и

пасажир чепчик

розумник односільчанин

Омськ суфікс

супутник автобус

В чуже просо не тич носа.

Вправи з ключами

1. Запишіть правильно слова, розставивши їх у дві колонки: у першу – ті, що написали з великої літери, у другу – ті, що написали з малої.

(я)блунька, козеріг, токай (сорт вина), Андрієва книга, ахілесова п’ята, Краснодарський край, киянин, араб, ромоданівський шлях, йоркшир (порода свиней), князь, український вісник, перун, ахілес, ангел, шевченкіана, агентство.

Ключ: за першими літерами прочитаєте індійське прислів’я (Яка крупа, така й каша).

2. Запишіть прислівники, розкривши дужки і згрупувавши їх у три стовпчики: у перший – ті, що написали через дефіс, у другий – ті, що написали разом, у третій – ті, що пишуться окремо.

будь(як), (в)одно раз, (ані)телень, (до)пари, (в)слід, (за)рахунок, (в)ногу, якось(то), (по)бойовому, (по)робочому, (з)гори, (як)найкраще, (до)пори, (в)затишку, (яке)небудь, (з)верху, (до)діла, (з)переляку.

Ключ: за третьою від початку літерою прочитаєте українську приказку

(Добре діло не пропаде).

3. Вставити пропущені літери, згрупувавши в два стовпчики слова: у перший – з літерою г, у другий – з літерою ґ.

Підгір’я, елегантний, ґатунок, Гельсінкі, ґвалт, гума, елегія, гільза, електромагнітний, Гощинський, шваґер, ґеськатися, гектар, Гнатюк, гавань, фата моргана, шлягер, апогей, ґирлиґа, сновигати, мандриґал, Гмиря, ґедзь, гетьман, гвинт, альдегід, Гутковський, ґалаґани, гасло, гестке, ґляґ,глянути.

Ключ: за першими літерами прочитаєте українське прислів’я

(Де лелека водиться, там щастя родиться).

Вивчаючи прикметник, використовую різні ігри, які допомагають як вивчити, так і закріпити матеріал.

Гра «Одним словом» допомагає перевірити знання способів творення прикметників.

Звертаючись по черзі до кожного учасника гри, ведучий називає спосіб творення прикметників та його короткий лексичний зміст.

1. Префіксальний спосіб: дуже чудовий (пречудовий)

2. Суфіксальний спосіб: з довгим дзьобом (дзьобатий)

3. Складання: солодкий з кислим присмаком (кисло-солодкий) та інші.

«Пів слова за тобою»

Звертаючись по черзі до кожного з учасників гри, ведучий голосно має початковий елемент складного прикметника.

Завдання – швидко закінчити його і скласти з ним словосполучення.

Наприклад: багато-, багаторічна рослина.

Багато-, босо-, високо-, військово-, вогне-, вузько-, глибоко-, гостро-, сто-, дерево-, десяти-, само-, своє-, сонце-, твердо-, хлібо-, широко-.

Ця гра допомагає учням закріпити знання з правопису складних прикметників, а також розвиває швидкість мислення.

Гра «За порядком букв в алфавіті»

Учитель вивішує таблицю з алфавітом і пише на дошці кілька слів парами чи показує цифри на картках. Кожна цифра відповідає порядкові, букви в алфавіті: а – 1, б – 2, в – 3, г – 4…

Наприклад: слово абрикос цифрами пишеться: 1,2,20,10,14,18,21.

Виграє той, хто перший правильно напише всі потрібні слова буквами. Учитель може допомогти, підказавши, що воно означає фрукт: солодкий, овальний, а всередині кісточка. Цю гру можна ускладнити: написати слова один під одним, щоб з цих цифр по вертикалі вийшло таке ж слово, як і по горизонталі. Апостроф позначається цифрою 33.

Ще учні полюбляють розв’язувати мовні кросворди, загадки-жарти, метаграми. Ось деякі з них.

Мовні загадки-жарти

1. Які алфавіти складаються з 6 літер?

2. У якому вигуку є 100 однакових звуків?

3. За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб вистелити разом кілька гармат?

4. Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче?

5. Який синонім прислівника тепер не змінює свого значення, коли його прочитати справа наліво?

6. Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво

7. Що знаходиться всередині школи?

8. Що стоїть між підлогою і стелею?

9. Чим закінчується і зима, і весна?

10. Як написати слово робота п’ятьма літерами? А чотирма?

11. Що треба зробити, щоб майка злетіла?

Метаграми

1. На неї птах сідає,

вона його гойдає;

а звук ви замініть –

звірятком стане вмить.

2. З початковим г – з різьбою,

притискаєм болт собою;

з ч – швидкі та легкокрилі,

летимо ми понад хвилі;

а як ч на м змінити –

влітку треба нам носити.

3. З б вдаряти, з в – сплітати,

з ж – на світі існувати;

з р – лопатою, з м – милом,

з ш – то голкою, то шилом.

4. З л твердим – рудий, хвостатий;

з л м’який – густий, листатий.

5. З дзвінким в кінці – у лісі нас збирають,

з глухим – негайно треба лікувать.

Гра «Перевтілення»

При вивченні головних та другорядних членів речення проводжу гру, яка називається «Перевтілення». На великих аркушах паперу зображено схематично підмет, присудок, означення, обставина. Учні «члени речення» - виходять на клас, а вчитель складає речення «Перевтілені» стають у такому порядку, як у реченні знаходяться члени речення.

Наприклад: У темному лісі ростуть дерева.

Цією грою перевіряю як учні засвоїли другорядні члени речення. Ця гра може бути використана і як фізкультхвилинка.

Учитель називає дзвінкі і глухі приголосні, а учні мають хлопати: два рази, якщо дзвінкий і один раз, якщо глухий. Хто помиляється, той встає, а потім розповідає правило про пари дзвінкі – глухі. А той, хто залишився сидіти, отримує оцінку, хто другий – теж, і так далі. Гра розвиває мислення, а хлопання дає можливість рукам відпочити від писання. Час гри – 3-5 хвилин.

Гра «Відгадай слово»

У вчителя на картці написано слово. Учні мають відгадати це слово за характеристикою. Характеристика залежить від знань учнів, завдань гри.

Наприклад: у цьому слові два склади, перший наголошений і закритий, є два голосних, три приголосних: пом’якшений і два м’яких. Це слово означає вид народної творчості, без якого не обходиться жодне свято. Перемагає той, хто першим відгадає слово і записав його фонетичною транскрипцією. [п’іс‘н а‘]

Гра «Скільки складів»

Учитель (або підготовлений учень) читає слова. Учні пальцями або цифрою (якщо підготували) показують, скільки складів. Виграє той, хто не помиляється жодного разу. Ця гра допомагає розширити в учнів швидкість мислення.

Аналізуючи знання школярів перед вивченням теми «Будова слова і орфографія», пропоную їм для розгляду «карту» Країни Знань, на якій показані всі розділи науки про мову.

Клас ділимо на дві команди, які вирушають у подорож по карті. Побувавши у Республіці Синтаксис, вони виправляють пунктуаційні помилки в листі від найпрадавніших людей на землі – мюнхаузенів:

«Дорогі п’ятикласники терміново просимо допомогти підтримки ми знаходимось у полоні королеви Забудьковатої яка сказала нам що як ви не розтавите розділових знаків ком тире і двокрапок то вона нас не випустить Ми віримо що вашу знання правило нас врятують».

У Фонетичному Царстві, щоб не заблукати між трьох доріг, одна команда виписує з пропонованого диктанту слова, у яких букв більше, ніж звуків, а друга – ті слова, де навпаки – менше букв.

У Королівстві Лексики п’ятикласники встановлюють слова, значення яких пояснюються: наприклад, відступ у право в початковому рядку тексту (абзац); льодова гора, що плаває в морі (айсберг); бажання їсти (апетит) та інші.

Більш чи менш швидкий шлях команд до кінцевої мети – незнайомого Графства Будова Слова показуються на карті спеціальними позначками.

На кордоні їх зустрічає сам граф Параграф Сороковий. Одержавши відповіді на кілька загадок (наприклад, які два рідні брати у слові ніколи не можуть зустрітись – префікс і суфікс), він дозволяє учням заглянути у свої володіння. Тоді діти читають уголос теорію підручника.

Закріплюючи знання про значущі частини слова, діти складають загадки про них. Ось лише один приклад учнівської творчості:

Ми тому будемо служити,

Хто вміє нас учити,

Щоб нові слова творити (Префікс і суфікс).

Гра «Уважність»

Попередньо підготовлений учень читає вголос подані нижче слова, які належать до різних частин мови.

Завдання учасників гри – записати тільки числівниками.

Виграє той, хто зробив це безпомилково (правильні відповіді підкреслено).

На випадок однакового результату між претендентами на перше місце влаштовую змагання: схарактеризувати записані числівники (кількісний, порядковий) і вжити їх в орудному відмінку.

Один. Одинак. Одинокий. Однаковий. Одноманітний. Одиниця. Перший. Первісний. Першість. Два. Двоякий. Подвійний. Подвоєння. Подвоїти. Двоє. Двоїтися. Другий. Другорядний. Двійка. Двочлен. Двійник. Три. Третій. Трикутник. Третьокласник. Трійка. Потроїти. Троє. Чотири. Чотиризначний. Четвертий. Сотня. Сотий. Десятий. Десятина. Сім. Сьомий. Семеро.

Загадки – жарти. «Числа в словах»

Треба відгадати слова, частини який співзвучні з числівниками, позначені числами.

Пі2л, ві3ло, по3вожити, у3мання, за3мка, пер6, мі100, 100рона, пі100лет, 100янка, 40а.

Гра «Закінчи загадку»

Двоє чи троє учнів готують загадки і читають частину її.. Інші повинні розгадати, вказати числівник і схарактеризувати його.

Наприклад: Один баранець… - пасе тисячі овець. (Місяць і зорі).

Числівники: один, тисячі – кількісні, означають цілі числа, прості.

1. Один біжить, другий лежить…(третій кланяється. –Вода, берег, очерет).

2. Сидить баба серед літа… (в сто сорочок одіта. – Капуста).

3. Сімсот соколят… (на одній подушці сплять. – Соняшник).

4. У двох матерів…(по п’ятеро синів. – Руки і пальці).

5. Чотири брати Кіндрати… (двоє біжать, двоє доганяють і ніяк не доженуть. – Колеса у воза.)

6. Сім братів віком рівні…(іменем різні. – Дні тижня.)

7. Виходило дванадцять молодців, випускало п’ятдесят два соколи…(та триста шістдесят п’ять лебедів. – Місяці, тижні, дні року.)

Створити на уроці атмосферу зацікавленості допомагають ще й інтерактивні технології. Я використовую такі технології: «Ви нам – слово, ми вам – десять». Наприклад, при вивченні у 6 класі груп прикметників за значенням один учень називає іменник, а інший добирає якісні, відносні чи присвійні прикметники.

«Острів мовних скарбів», де дано різні завдання слів з апострофом; дібрати антоніми до слів пізній, нічний, перший. Тобто учні у цьому виді роботи виявляють свої практичні вміння з теми.

«Робота в парах» допомагає учням у розвитку зв’язного мовлення, дуже часто використовую цей вид роботи під час складання діалогу, редагування речень, визначення вивчених орфограм у даних словах, пояснення фразеологізмів.

«Робота в групах» дає можливість привчити учнів до самостійного вибору головного у даних завданнях.

Улюбленим видом роботи є «Спотикалочка», де я добираю проблемні питання, над якими треба поміркувати.

«Розумне перо» допомагає виправити помилки у словах, які вивчаються на уроці.

Я використовую різні ігри, інтерактивні технології, але ніколи не забуваю про налаштування дітей на урок, про їхній емоційний стан. Отож, кожен урок починаю незакінченими реченнями, яке учні продовжують. А я розумію кого можна питати, а кого не потрібно, бо можна зіпсувати дитині і так поганий настрій.

Наприклад, закінчити речення:

«Я сьогоднішній день намалювала б (яким кольором)…»

«Я хочу, щоб мій твір був…»

«Я всім бажаю…»

Використовуючи саме такі засоби розвитку пізнавальної активності учнів на уроках української мови, учу дітей змістовно, логічно, чітко висловлювати думки, виробляю в них необхідні навички грамотного письма.

Для кращого засвоєння вивченого матеріалу є використання комп’ютера на уроці. Учні 8, 9, 11 класів з цікавістю і розумінням ставляться до таких уроків. Дуже велику економію часу дають тестові завдання на комп’ютері. Я підбираю питання на вивчений матеріал чи повторення у виді тестів ( програма Тest – W2, EDITOR). Підбираю 12 запитань (серед яких одна є правильна) і виділяю час (в залежності від вивченого матеріалу чи мети перевірки вивченого). У кінцевому результаті комп’ютер ставить оцінку, яку і виставляю у журнал.

Також для вивчення нового матеріалу використовую презентацію (вміщую таблиці, фотоматеріали,епіграф,схеми, завдання, мету уроку, приклади), яка дає можливість кращого засвоєння нових знань, діти самостійно роблять узагальнення та цілі для вивчення теми. Так при вивченні теми в 10 класі «Фразеологізми. Їх роль у мовленні», на моніторі учням пропоную текст, у якому потрібно віднайти фразеологізми та пояснити їх значення, для мотивації навчальної діяльності (Додаток № 1). Тоді пояснюю новий матеріал за допомогою схем, закріплюю знання різними вправами.

А при вивченні в 7 класі теми «Частка»,є доцільним використання також проектної технології (Додаток №2).

Але враховую і час роботи учнів за комп’ютером: не більше 15 хвилин.

Використовую також посібник – хрестоматію з літератури у 5 – 9 класах, де учні слухаючи той чи інший твір вчаться виразно читати та на слух сприймати твір.

Отже, використання ігрових елементів та новітніх технологій на уроках української мови у сучасний час, виявляє інтерес до вивчення предмета і покращує засвоєння учнів матеріалу.