Розвиток креативності на уроках музичного мистецтва

 

Формування

креативної особистості

на уроках

музичного мистецтва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Науково-методичний центр

управління освіти Хмельницької міської ради

Хмельницький навчально-виховний комплекс №2

 

 

 

 

 

Формування

креативної особистості

на уроках

музичного мистецтва

 

 

 

 

Олена Леонідівна Весна,

вчитель музичного мистецтва

Хмельницького НВК №2

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

Вступ…………………………………….…………………………………………………6

Технології реалізації креативного розвитку, розкриття запропонованих інновацій……….……………………………………………8

Методи та прийоми креативного розвитку…………………………..9

Навчання в русі…………………………………..……………………………..…..14

Малюємо музику…………………………………………………………..……....18

Рольові завдання творчих груп……..………………………………….…..20

Схема-аналіз музичного твору………..……………………………….......22

Конспекти уроків ( 5 клас за новою програмою,

6 клас I семестр)……………………………………………………………………..25

Бібліографія……………….…..……………………………………………………….61

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток: DVD-диск з відео-фрагментами та презентаціями уроків

Кожна людина від народження – митець.

Змінювати, творчо перетворювати навколишній світи за власною ініціативою – вміння  дароване їй природою. Завдання педагога: зберегти митця в кожній дитині, навчити відчувати насолоду

від творчих перетворень  світу.

 

Вступ

             Актуальність теми пояснюється реалізацією державної «Концепції художньо-естетичного розвитку». Особлива увага в цьому документі належить підвищенню ролі художньої, у тому числі музичної освіти у формуванні духовно-етичної, творчої і культурної особистості. Таким чином, мета моєї  педагогічної   діяльності – сприяти розвитку креативного (творчого) потенціалу школярів.

             Низький рівень  креативного (творчого) потенціалу  учнів, а також вивчення роботи Є.А.Смоліної «Сучасний урок. Творчі прийоми та завдання»  стали поштовхом до  опрацювання  мною обраної теми.

            Проблема розвитку творчої (креативної) особистості в навчально-виховному процесі розкривалась у працях педагогів, психологів, науковців, зокрема: Авєршин А.О., Яковенко Т.В., Агапова М.О. «Історико-теоретичний аналіз проблеми розвитку креативності», Пономарьов Я.А. «Психологія творчості», Текєкс К. «Обдаровані діти», Моляко В.О. «Психологічна готовність до творчої праці». Внесок у розвиток ідей розвитку креативності особистості зробили українські (В.Клименко, Є.Лузік, О.Потебня, В.Роменець, Л.Шелестова), та зарубіжні (Г.Алдер, Дж.Гілфорд, А.Маслоу, К.Поппер,   К.Роджерс,   П.Торренс) педагоги і психологи.

           Чому ж необхідно розвивати креативність? Креативність сприяє розвитку інтелектуальної гнучкості та вмінню мислити різнобічно. Чим більше ми можемо запропонувати різних варіантів вирішення проблеми, тим більше шансів натрапити на щось оригінальне. Але примноження  ідей недостатньо – потрібно ще міняти ракурс розгляду проблеми. Самі креативні люди відрізняються ще і вищим рівнем узгодженості і взаємодії двох півкуль головного мозку. Але, мабуть, найголовніше – мотивація до творчої діяльності. Креативна особа відчуває внутрішню потребу до творчості. Творчий початок народжує в дитині живу фантазію і живу уяву, створює потужний творчий імпульс та емоційний підйом. Це  особливо актуально у зв’язку з тим, що діти у наш час максимально схильні до впливу стресових ситуацій,  а так само обумовлено підвищенням  тривожності, агресивності і психосоматичних захворювань у дітей, про що свідчить сучасна статистика.

               Музично-творча діяльність дає дітям можливість зняти психологічну напругу або навпаки, активізувати надмірно загальмовану емоційну сферу. Творче сприйняття музичних творів залучає учнів до світової культурної спадщини, розширюючи їх світогляд, що у свою чергу духовно збагачує дітей.

Вагомою умовою музичного виховання вважаю вироблення у дітей вміння не просто слухати чи виконувати музичні твори, а й розвивати креативний (творчий) потенціал  школярів заснований на бажанні зробити щось по-своєму, по-іншому; розвивати емоційну сферу учнів через активне сприйняття  музики усією душею, усім серцем.

                Не дивлячись на безумовну актуальність даної проблеми ця проблема недостатньо знаходить свою практичну реалізацію в рамках традиційного викладання уроку «Музичного мистецтва» в загальноосвітній школі. Школа, педагог відчуває необхідність методичної допомоги у формуванні креативності учнів на уроках музичного мистецтва. Цим і обумовлений вибір направленості моєї педагогічної діяльності.

                Мною зроблена спроба систематизувати, узагальнити і конкретизувати основні прийоми і особливості розвитку креативного потенціалу  і творчої активності у школярів як безпосередньо на уроках музики, так і в позаурочній діяльності шляхом введення системи творчих завдань, школярів, що цілісно розвивають особу.

 

Технології реалізації креативного розвитку,

розкриття запропонованих інновацій

 

                   Креативність – наша здатність до творчості. Вона реалізується у формі нових ідей. «Креативний» – не те ж саме, що «творчий». «Суть творчості – у відкритті і створенні чогось якісно нового, що має значну цінність, – пояснює філолог Олексій Шмельов. – Це можуть бути естетичні цінності. А  під словами «креативність» розуміємо нестандартний підхід до виконання поставленого завдання або навіть «виробництво» ідей. У своїй роботі впроваджую сучасні технології навчання, що сприяють реалізації  завдань креативного розвитку:

 

                  У своїй роботі опираюсь на такі принципи особистісно-орієнтовного навчання:

 - повага до особистості дитини;

- визнання права на помилку;

- опора на знання та інтереси, що отримуються поза школою;

- залучення кожного учня в навчально-виховний процес;

- об’єктивність  під час оцінювання.

                Вище зазначені технології та принципи навчання реалізовую за допомогою наступних  методів та прийомів:

 

«Зарядка для розуму» – направлена на розвиток  умінь інтегрувати, класифікувати, і узагальнювати інформацію; логічно мислити, і виділяти головне. Учням пропонувалося послухати і порівняти між собою наступні три контрастні музичні твори: «Італійську польку» С.Рахманінова, «Вальс» з балету «Спляча красуня» П.Чайковського, «Танець молодого бегемота» Д.Кабалевського. При цьому прізвища і назви творів дітям не повідомлялися. В процесі даного завдання я звертала увагу на наступну обов’язкову умову: спочатку було необхідно назвати ознаки схожості творів і лише потім відмінності. Це обумовлено тим, що дитині властиво спочатку знаходити конкретні відмінності і лише потім узагальнення. Перед повторним слуханням музики були названі прізвища композиторів, що написали твори. Виходячи з цього, учні знаходили ще ряд схожих і різних ознак. В ході проведеного даного типу завдань учням пропонувалося також охарактеризувати ознаки музичної виразності. Так, при виконанні описаного вище завдання були представлені наступні характеристики творів: «Італійська полька» – легка, витончена, весела, жвава, грайлива; «Вальс» – ніжний, плавний, м’який, польотний; «Танець молодого бегемота» – важкий, незграбний, неповороткий, грубуватий, серйозний.

 

 

                   «Дивлюся і бачу, слухаю і чую» – прийом направлений на розвиток уваги і пам’яті в учнів, уміння прислухатися до самого себе, до навколишнього світу, уміння «слухати» і  «чути» музику. Учням  було запропоновано закрити очі, і послухати тишу. У момент тиші я  «випадково» шаруділа папером, тихо вимовляла фрази. Після чого, пропонувала дітям розповісти, що вони почули. Потім  аналізували шуми і звуки, почуті вранці, вдень і увечері, удома або на вулиці і так далі.

 

                  «Мозаїка емоцій» – направлена на розвиток власного емоційного стану; на виявлення зв’язку з різними видами мистецтв; на порівняння  життєвих емоції з художніми.

Пропонувалося прослухати два різнохарактерні твори, наприклад «Зима» з циклу концертів «Пори року» А.Вівальді  і «Весняні води» С.Рахманінова. Потім було необхідно співвіднести їх з власним  емоційним станом, відібрати твір, який найбільш відповідає сьогоднішньому настрою учня. Під час повторного слухання школярі виражали власний настрій  за допомогою кольору, ліній, порівнюючи власні переживання з художнім втіленням схожих відчуттів в музиці та малюнку.

                «Робота в групах» – обговорення ідеї, послідовно граючи різні ролі:

       Так під час слухання у четвертому класі твору М. Лисенка «Елегія» учням пропонується проаналізувати прослуханий твір, виконуючи відповідне завдання, поставлене групі:

• «літератори» – дати назву музичному твору, підібрати віршовані рядки;
• «художники» – дати характеристику забарвленню мелодії твору, визначити «колір» музики;
• «аналітики» – визначити характер музичного твору, засоби виразності, які використав композитор  для створення образу.

Або поділяю клас на такі різні за музичною діяльністю групи:

• «вокалісти» – художнє  виконання пісні; «інструменталісти» – гра на ударних музичних  інструментах;
• «музичні критики» – аналізують виконання однокласників.

 

                «З ніг на голову» – в центрі великого аркуша графічно позначають головну проблему. Від неї, як від стовбура дерева, малюють відгалуження – пов’язані з нею ідеї. І далі таке «дерево» розростається настільки, наскільки необхідно це для вирішення поставленого завдання. Проблему перевертають з ніг на голову. Питання ставиться так: що я повинен зробити, щоб точно не досягти мети? На другому етапі всі зібрані ідеї перетворюються  на протилежні.

 

Я ХОЧУ ЗРОЗУМІТИ СОНАТУ №14 («МІСЯЧНА») Л.БЕТХОВЕНА

                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            «Музична скарбничка» – завдання, що спонукає розумову діяльність на уроках музичного мистецтва, активізує пам’ять, увагу. Учням пропонується збагатити «скарбничку» певною групою музичних інструментів: духових, струно-смичкових, ударних або народних. Кожен з учасників повинен вголос назвати  один з музичних інструментів, зімітувати гру на ньому та положити його уявний образ до «музичної скарбнички». Керуючись даним принципом «скарбничку»  можна збагатити і музичними засобами виразності, типами, жанрами, стилями музики…

 

                  «Капелюх запитань» – прийом направлений на поглиблення знань учнів про музичні твори, їх композиторів т.д.          Після знайомства з твором діти повинні написати записку з трьома питаннями (їх суть краще написати на дошці або картках-пам’ятках):

                                           1. Питання «на знання твору, його автора», яке свідчить про те, що я знаю цю музику, хто є його автором і т.д.

Ситуація знаючого і перевіряючого інших учня.

2. Питання, відповідь на яке я сам не знаю, але хотів би дізнатися – ситуація незнаючого, але охочого дізнатися учня.        3. Питання-прохання  надати  допомогу, пораду (на з’ясування іншої думки про твір порівняно зі своїм) – ситуація учня, що сумнівається, в якого є потреба порадитися з іншими. 

                  Усі записки складаються в капелюх, перемішуються і витягуються по одній кожним учнем, який відповідає. Можливий обмін записками. Записки можуть бути без підпису або, навпаки, у вигляді заздалегідь підготовлених візитівок. Оцінюється «цікаве» питання і «цікава» відповідь. Подібна робота в ряді випадків може замінити аналіз, розбір, твору після його сприйняття. Адже для того, щоб сформулювати питання, учневі потрібно спроектувати  можливі відповіді і уявити собі зміст тих областей, де ці відповіді можуть бути знайдені іншими. Ставити запитання – це таке саме цінне вміння, як і давати відповіді.

 

«Музичні пазли» – прийом, який  розвиває  вміння  учня працювати  швидко та злагоджено в команді однокласників, сприяє розвитку креативного мислення. На картках – випадковий  набір слів, з яких потрібно скласти фразу, виписуючи її на аркуші паперу. (Оцінюється результат  за  здатністю укластися в певний час).

Приклади «музичних пазлів» до уроку у шостому класі «Шопен – душа фортепіано»:

 

               1. Ноктюрн (від фр. nocturne – нічний) – це невелика п’єса ліричного, наспівного, мрійливого характеру, «нічна пісня».

              2. Фредерік Шопен написав 21 ноктюрн.

              3. Ноктюрни Шопена здебільшого ліричні, поетичні, романтичні.

              4. Але в Шопена є й інші ноктюрни – глибокі, серйозні та напружені,

              5. багаті на сильні і яскраві  почуття, емоції.

              6. Скерцо – це жартівлива, грайлива пісенька.

              7. Жанр скерцо виник у вокальній музиці у 17-18 ст.

              8. Згодом скерцо перетворилося на інструментальну п’єсу у швидкому темпі. 

               9. Л. Бетховен включив скерцо до симфонії як третю частину.

              10. У творчості Ф. Шопена  скерцо зазвучало як самостійна п’єса.

 

 

 

 

            «Імпровізація» – це один із шляхів розвитку креативного мислення учня. Вона пронизує весь урок, всю музичну діяльність школярів: у відповіді на поставлене запитання, у пластичному інтонуванні, в інструментальному музикуванні, в драматизації. Учні дуже полюбляють щось вигадувати, комбінувати, створювати. Під час засвоєння теми «Інтонація» у третьому класі учні повинні зрозуміти, як в «зерні-інтонації» закладений  характер цілого твору. Школярі переконуються в цьому самі, пробуючи сили в імпровізації на задану їм інтонацію. Можна запропонувати дітям «зерно-інтонацію», і вони по черзі «вирощують» з маленького «зернятка» закінчену мелодійну фразу, намагаючись при цьому витримати характер, закладений у початковій інтонації.

 

Навчання в русі

 

                  Під час проведення  уроків я помітила, що діти схильні проявляти свої відчуття в рухах. Музика і пов’язані з нею рухи роблять учнів емоційнішими, активнішими, жвавішими на уроках. Тому у своїй педагогічній діяльності широко використовую  музичні ігри, інсценування пісні, промовляння  складних понять з рухом,що дають можливість виховувати у дітей пізнавальну активність (готовність до дії) допомагають розвивати ініціативу, творчі здібності.

        «Перегони композиторів» – учні поділяються на три групи:

• «композитори» – демонструють портрети композиторів;

• «їх твори» – учні на картках зазначають музичні твори обраних композиторів;

 

 

 

 

• «поштарі» – їх завдання – доставити якнайшвидше композиторові його музичний твір.

              «Музична хвиля» – учні утворюють взявши за руки «живий ланцюжок» та по черзі піднімаючи руки перелічують засоби музичної виразності. Можливо таким чином активізувати та узагальнити знання інших музичних понять та термінів.

         «Повідомлення на долоні» – учні вчаться переводити тактильні відчуття у візуальне зображення . Діти об’єднуються в пари і встають один навпроти одного . Один заплющує очі і протягує внутрішньою стороною вверх долоню. Інший учасник пише пальцем на долоні партнера назви  трьох типів музики,чітко і повільно. «Незрячий»  відгадує написане. Діти міняються ролями.

«Слухачі» – тренування слуху. Вчитель грає на фортепіано акорд (мажор-мінор) і просить дітей слухати. Коли діти перестають чути звуки, піднімають повільно, по мірі згасання звучання, картки-смайлики, що відповідають заданому ладу. В цей час у класі панує напружена тиша, яка необхідна для подальшого  сприйняття музичних творів.

                  «Театр акторів-мімів» – це один з шляхів розуміння учнями художніх образів музичних творів, коли будь-який жест, рух стають формою емоційного вираження змісту. Жест, рух, пластика має особливу властивість узагальнювати емоційний стан. Він пов’язаній з усіма видами виконавського мистецтва – це спонукає дітей сприймати музику не тільки слухом, а й за допомогою музично-ритмічного руху. Але необхідно зазначити, що діти частіше очікують готового показу  пластичного вираження характеру музики, ніж самі його вигадують. Тому краще тільки натякнути, підказати, допомогти учням у їх  самовираженні. Важливо – свобода творчості.

Так у першому класі, слухаючи п’єси В.Косенка «Дощик» та М.Парцхаладзе «Осінній дощик», діти чудово справляються з завданням передати рухами  різнохарактерність цих творів. У першому випадку вони пританцьовують під музику, емоційно відтворюючи у рухах настрій «дощику» ,  у другому – хтось засмучено дивиться у вікно, хтось збирає уявні краплинки у долоню, деякі  навіть ховаються під партою.

     Але жест, рух, пластика не тільки є незамінними помічниками під час емоційного сприймання музичних творів , вони допомагають учням засвоїти іноді незрозумілі музичні поняття. Наприклад, у другому класі під час вивчення теми «Виражальне та зображальне

 у музиці» діти, малюючи жестом райдугу, проговорюють: «Музика зображає навколишній світ». Прикладаючи  долоні до себе, промовляють: «Виражає  внутрішній світ» .

 

            «Диригент емоцій» – учні пізнають сутність емоційного світу, що допомагає їм проявити своє внутрішнє «Я», звільнитися від зайвої сором’язливості, скутості. Після прослуховування музики відбувається її «аналіз» наступним чином: один учень, беручи в руки «диригентську  паличку», керує уявним оркестром, висловлюючи емоційний стан, який був на початку музики, потім передає паличку другому учневі, який, приймаючи паличку, «приймає» емоційний стан. Потім він повертається або підходить до наступного (за власним вибором) учня, якому «передає» наступний стан, який він чув у музиці і т.д.

 

 

          У результаті отримуємо виражену учнями «емоційну картину» прослуханого твору. Якщо учень, якому передають паличку, не згоден з тим, що почуття саме таке, яке висловлює «диригент», він повертає йому паличку. І навпаки, «диригент» може забрати паличку назад, якщо бачить, що учень, який одержує паличку, не «чує» почуття, яке йому передає «диригент».

 

                «Дзеркала» – вправа, яка передбачає уважне, до найменших тонкощів, вивчення твору мистецтва і його особистісне переживання. Також учні засвоюють на практиці поняття «мистецтво – мова почуттів» , «різноманітність трактування твору мистецтва».

                Під час звучання музичного твору  двоє учнів, які не бачать один одного «відображають» як у дзеркалі всі подробиці змісту музики всіма можливими засобами пластики. Всі інші учні, слухаючи, спостерігають, чи чисте дзеркало або «криве».

 

Малюємо музику

Прийом: «Яку лінію обрати?»

Під час звучання музичного твору учень повинен накреслити різноманітні лінії, наприклад: плавні, хвилеподібні – звучить мелодія плавна та спокійна; прямі, чіткі – під мелодію рішучу;уривчасті – легка, граціозна мелодія. Лінії можуть бути того кольору, який більш за все підходить до настрою прослуханого музичного твору.

1. Лінія-результат прослуховування твору Е.Гріга «Навесні» (1 клас)

2. Лінія-результат прослуховування твору Ж.Бізе «Марш Тореадора» (2 клас)

3. Лінія-результат прослуховування твору Р.Шумана «Веселий селянин» (1клас)

 

Прийом  «Музичні геометричні фігури»

 

Учень під час повторного прослуховування музичного твору  повинен виконати наступні завдання в такій послідовності:

1. Обрати, відповідно до форми даного музичного твору, певну геометричну фігуру.
2. Обрати палітру, яка  відповідала би характеру даного музичного твору.

 

 

 

 

 

 Одночастинний музичний твір

 (французька народна пісня

 «Пастух»)

 

 

 

 

 

Двочастинний музичний твір

 (Л.Бетховен «Весела. Сумна»)

 

 

 

 

 

 

 

Тричастинний мучний твір

(М.Лисенко «Експромт ля мінор»)

 

 

 

 

Рольові завдання творчих груп

Тут підібрані завдання для дітей середнього та старшого віку. Ці матеріали передбачають самостійну творчу роботу, оскільки викладені у формі алгоритмів. Точні та нескладні у формулюванні рольові завдання допомагають як учителю, так і учням отримати високу результативність. Завдання націлені на розвиток не тільки логічного мислення, але й креативності у дітей.

Групи мають змінний, варіативний характер.

 

1.Група художників:

- уважно прослухати музичний твір;

- обрати тему малюнка, кольорову гаму;

-презентувати роботу, коментуючи.

 

2.Група хореографів:

- уважно прослухати музичний твір;

- підібрати й показати декілька танцювальних рухів;

- вміти пояснити характер рухів.

3. Група диригент та музиканти-інструменталісти:

-  уважно прослухати музичний твір;

- знайти сильну долю, визначити розмір, обрати музичні інструменти;

- презентувати роботу;

- прокоментувати.

 

4. Група художній керівник вокального ансамблю та музиканти-вокалісти:

- уважно прослухати музичний твір;

- ознайомитись з поетичним текстом (якщо такий є) або виконання інструментального твору вокалізом;

- обрати форму виконання: соло, ансамбль, хор. Пояснити свій вибір;

- художньо виконати твір;

- вміти пояснити виразність виконання.

 

5. Група літераторів:

- уважно прослухати музичний твір;

- скласти літературний міні-твір (поезія або проза) або обрати серед наданих найбільш влучний, щодо прослуханої музики;

- презентувати роботу;

- вміти пояснити зв’язок  музики і літератури.

 

6. Група музичних аналітиків:

• уважно прослухати музичний твір;
• проаналізувати його характер, використані композитором засоби виразності, жанр, форму, музично-культурну цінність;
• презентувати роботу.

 

 

 

 

7. Група критиків:

- уважно прослухати музичний твір;

- аналізувати роботу попередніх груп, зазначати їх позитивні та негативні сторони виконання завдань, об’єктивно  оцінювати;

- пропонувати свої рішення проблеми.

 

 

 

 

 

Схема-аналіз  музичного твору

 

1.Назва  музичного твору. Композитор.

2.Характер музичних образів.

3.Засоби музичної виразності.

4.Жанр:  вокальний, інструментальний.

 

 

Вокальний:  пісня, романс, вокальний цикл,

вокальні ансамблі (дуети, тріо, квартети, квінтети…),

хор, кантата, ораторія, опера.

 

 

Інструментальний:  камерна музика:   пісні без слів, варіації,    соната, сюїта,

прелюдія, експромт, музичний момент, ноктюрн,

тріо, квартет, квінтет…

                                    симфонічна музика:

                                   ( програмна, не програмна)

 симфонія, концерт, увертюра, симфонічні фантазії, сюїти, поеми.

 

 

5.Форма: куплетна, одночастинна, двочастинна,  тричастинна,  

                  рондо, варіації, циклічні ( з самостійних частин,

з загальним задумом—сюїта, соната, симфонія).

Сонатне алегро:

 експозиція ( виклад двох думок – головної теми та побічної);

розробка ( зіткнення та боротьба тем, образів);

реприза ( повернення, повтор);

кода (завершення, епілог композиції твору).

 

Симфонія:

1ч.-швидка ,енергійна,сонатне алегро;

2ч.-повільна,меланхолійна;

3ч.-танцювальна;

4ч.-блискучий фінал.

 

6. Мої  враження від прослуханого твору:

- зацікавив…,не зацікавив…,чому…?

- збагатив мій внутрішній світ новими…, якими саме (почуттями, думками, настроями, емоціями)

- яким чином даний твір допоможе мені у житті…, кому порадив би його прослухати.

 

 

 

 

 

 

Характер музичних образів

Пісенний Танцювальний Маршовий

Бадьорий Героїчний Енергійний Пристрасний Величний Вольовий Грізний

Схвильований Таємний Важкий Спокійний Ліричний Ніжний Ласкавий

Веселий Радісний Жартівливий Граціозний Поетичний Сумний Трагічний

 

Засоби музичної виразності

Мелодія: плавна, протяжна, приємна, співуча, легка, прониклива, задумлива, енергійна, рішуча, романтична, смілива, задушевна, пристрасна	Динаміка: дуже тиха, тиха, помірна, одноманітна, згасаюча, наростаюча, голосна, могутня	Ритм: рівномірний, чіткий, виразний, маршовий, стриманий, легкий, танцювальний, уривчастий, нечіткий
Тембр: яскравий, дзвінкий, світлий, темний, холодний, похмурий, блискучий, фантастичний, глухий, густий,  насичений, теплий, приглушений, м’який	Темп: дуже повільний, стриманий, спокійний, повільний, помірний, сповільнений, швидкий, рухливий, прискорений	Регістр: низький, середній,     високий Лад: мажор, мінор

 

 

 

 

Конспект уроку

5 клас (за новою програмою)

II семестр Професійна музика

 

Тема. Вокальна музика.

Мета: - ознайомити учнів з поняттями: вокальна музика, сольний спів, ансамбль, хор, діапазон, тембр голосу, типами жіночих та чоловічих голосів на прикладах творчості відомих світових вокалістів;

           - розвивати вміння учнів на слух розпізнавати співацькі голоси за тембром, регістром, формою та манерою виконання, продовжувати розвивати естетичні смаки дітей прививати любов до слухання музики, вміння аналізувати прослухані твори;

           - виховувати інтерес до класичної вокальної музики.

Музичний матеріал: Енріко Карузо «O, Sole mio», Марія Каллас  «Ave Maria», Іван Козловський «Я встретил вас», Соломія Крушельницька «Ой, летіли білі гуси», Федір Шаляпін «Блоха», Іван Карабиць «Пісня на добро».

Наочні посібники: картки-ключі, картки уроку, опорна таблиця, нотна хрестоматія, презентація, підручник «Музичне мистецтво» Л.Масол, Л.Аристова.

Обладнання: музичні інструменти, ТЗН, портрети вокалістів.

Тип уроку: поглиблення знань, комбінований.

 

                                               ХІД УРОКУ

 

I. Організаційний момент: – музичне привітання.

                                                –« з яким настроєм прийшли на урок».

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

          - Якщо зібрати всі авторські пісні, романси, хори, ораторії, кантати, вокальні цикли, ще й додати народні пісні, то отримаємо таку мелодійну стрічку, якою можна було б обгорнути нашу планету в де-кілька раз.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

               - Світ вокальної музики надзвичайно багатий різноманітний і безмежний.

 На при кінці зустрічі з цим чудовим світом ви маєте зрозуміти, що голос і спів є основою вокального мистецтва. Дізнатися про форми вокального виконання, види співацьких голосів, про діапазон, тембр голосу.

          - Познайомитись з відомими вокалістами світу та творами у їх виконанні.

    Звернути увагу учнів на картки уроку, які вони повинні заповнити

протягом уроку.(див. додаток 1)

IV. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

          - Першим кроком у подорожі до світу Вокальної музики стане розспівування.

              (фонопедичні вправи за  системою В. Ємельянова).

          - Для того, щоб відкрити двері у цей світ, нам потрібно підібрати  5-ть «ключів». Кожен ключ – це певне завдання, виконавши яке, ви наблизитесь до світу вокального мистецтва. Пропоную кожному з вас витягнути з « музичної скриньки» ключ-завдання.

 

• 1 ключ. Музичні жанри.

Серед усіх жанрів музики вам необхідно обрати лише вокальні жанри і скласти з них як пазл  1-ший ключ.

Визначить до якого жанру вокальної чи інструментальної музики належать обрані вами приклади. (див. додаток 2)

 

• 2 ключ. Тест. (див. додаток 3)

 

• 3 ключ.

Прослухати уривок твору (Р. Глієр Концерт для голосу з оркестром), визначити його назву, композитора.

Визначити засоби музичної виразності даного твору (користуючись таблицею, див. додаток 4).

 

• 4 ключ.

Прослухати уривок пісні, (І. Карабиць «Пісня на добро») визначити її назву, композитора.

Визначити засоби музичної виразності даного твору (користуючись таблицею, див. додаток 4).

 

• 5 ключ. Виконання пісні.

Для того, щоб розпочати працювати над піснею, пригадаємо правила співу.

• Рухлива хвилинка ( виконання рухів відповідно тексту):

 

«Щоб правильно співати, треба сісти або встати.

Спини рівні, як тростина, руки вниз чи на коліна.

В класі тиша, геть розмови (пошепки),

ми до співу вже готові».

 

        Повторення пісні, зупиняючись на складних елементах мелодичної лінії, слідкуючи за чистотою інтонування.

 

Повторне виконання пісні пропонуючи заспівати окремим учням

ансамблем, соло, а приспів – хором ( допомагаючи собі ритмічними оплесками).                                                                            

 V. Вивчення нового матеріалу.

         - Вітаю вас, вам вдалось підібрати 5-ть ключів, і двері у Світ вокальної музики перед вами відкриваються .

                                          

      - Ви вже зрозуміли, що вокальну музику можна виконувати соло (1 виконавець), ансамблем (2-11 виконавців), хором (від 12 і більше виконавців).

• Гра «Актори-міми».

        Перший етап гри: учитель –  актор-мім, учні – глядачі; учитель у варіативному порядку за допомогою  жестів показує різні форми вокального виконання, учні озвучують його дії.

         Другий етап гри: діти аналогічно працюють у парах.

      - Безперечно, що голос є основою вокальної музики. Спробуємо розібратися у такому різноманітному світі співацьких голосів. Перш за все

всі голоси розрізняють за звуковим діапазоном.

 

         - Проведемо експеримент: візьміть найнижчий звук, який можете заспівати, а тоді – найвищий, це і є ваш діапазон.

          - Цікаво, що діапазон голосу людини змінюється з віком.                У немовляти, на приклад він становить 1-2 ноти, у п'ятирічної дитини 4-6 нот,

у дванадцятирічного підлітка 1,5 октави (так називається відрізок звукового ряду з 8 нот), у професійного співака - не менше 2-2,5 октав. До речі, діапазон летючої миші 7 октав, а дельфіна — навіть 12 октав. Вухо людини не здатне чути крайні звуки діапазону дельфіна, їх ще називають ультразвуками. Але ці ультразвуки дельфіна здатні впивати на внутрішні органи людини з лікувальною метою. Тому сьогодні великої популярності

в усьому світі набула так звана дельфінотерапія.

        - Ви помічали, що голоси хлопчиків та дівчат схожі? Це дитячі голоси (альт – низький, дискант – високий). Коли підростете, ваш тембр голосу почне змінюватися, відбудеться мутація (зміна)  голосу. Запам’ятайте, що в  цей період якомога уважнішим треба бути до свого голосового  апарату, необхідно значно зменшити вокальне навантаження, не перенапружувати свої голосові зв’язки. Коли ви станете дорослим, ваші голоси поділятимуться на чоловічі або жіночі.

Основою класифікації співацьких голосів є висота.

 

Серед чоловічих голосів розрізняють бас (низький), баритон (середній), тенор (високий),

серед жіночих — контральто (низький), мецо-сопрано (середній), сопрано (високий).

• Робота з підручником ст. 87   , опрацювати таблицю, прослухавши приклади співацьких голосів.
• Гра «Повідомлення на долоні». Діти об’єднуються в пари і встають один навпроти одного . Один заплющує очі і протягує внутрішньою стороною вверх долоню. Інший учасник пише пальцем на долоні партнера назви   чоловічих типів голосів. «Незрячий»  відгадує написане. Діти міняються ролями, опрацьовуючи жіночі типи голосів.

       - Крім цього співацькі голоси розрізняють за тембром (забарвлення звука).

        - Вам легко впізнати (навіть із заплющеними очима) голос мами або тата, голос найкращого друга.

        Отже, голос людини, як і музичний інструмент, має власний неповторний тембр. Характеризуючи тембр голосу, особливо співацького, часто вживають слова «мелодійний», «приємний», «металевий», «глухий», «м’який» тощо.

       - Проведемо ще один вокальний експеримент «Впізнай за тембром».

       Учень, повернувшись спиною до класу, повинен впізнати за тембром голосу своїх однокласників, кожен з яких виконує пісню за власним вибором.

     - Справжній музикознавець ніколи не сплутає тембри голосів відомих усьому світові вокалістів: Енріко Карузо, Марії Каллас, Івана Козловського,

Соломії Крушельницької та Федіра Шаляпіна.

     - Порівняйте голоси цих видатних співаків, прослухавши твори у їх виконанні. Виконати завдання вам допоможе опорна таблиця у картці уроку. (Робота у парах: перший етап роботи –  1-ший учень визначає тембр, 2-гий – регістр, другий етап роботи – обмінюємся знаннями, заповнюємо картку уроку).

VI. Узагальнення, систематизація знань, умінь.

     -  Пропоную розглянути ілюстрації казкових та мультиплікаційних героїв. Пофантазуйте, як вони могли б виконати вокальні твори – соло, ансамблем, хором, якими заспівали б голосами.

 

 

 

VII. Домашнє завдання.

     -  Крім манери вокального виконання бельканто (прекрасний спів), якою неперевершано володіють метри вокальної музики, існує ще один своєрідний  прийом виконання. Ви його пригадаєте прослухавши думу про Марусю Богуславку у виконанні кобзаря Василя Кирилича. (Звучить фрагмент думи).

   - Така манера виконання, що нагадує напівспів, напіврозмову, називаєм речитативом. А з яким стилем сучасної музики можна порівняти речитатив?

(Реп, R-n-B).

    - Спробуйте написати свій речитатив, реп або R-n-B на будь яку тему.

     А також проведіть вокальний експеримент і визначте голоси своїх друзів, однокласників, рідних за висотою та тембром звучання, запропонувавши їм заспівати їх улюблену пісню.

IX. Підсумок уроку.

     - Дякую вам за роботу  на уроці. Впевнена, що перевіривши ваші картки, я буду приємно вражена вашим рівнем знань.

     - І як  кода нашого уроку нехай прозвучать слова з  відомої вам пісні:

 

 

Додатки

Додаток 1.

 

КАРТКА   УРОКУ                                                                   ПРІЗВИЩЕ, ІМ’Я                                                                            .

                                  Тема уроку   «Вокальна музика»

В кінці уроку ви маєте зрозуміти, що голос і спів є основою вокального мистецтва.

Дізнатися:

- про форми вокального виконання: соло, ансамбль, хор;

- про групи співацьких голосів: сопрано, меццо-сопрано, контральто, тенор, баритон, бас;

- про діапазон, тембр голосу.

Познайомитись з відомими вокалістами світу та творами у їх виконанні.

 

БАЛИ (+)

 

ЧОЛОВІЧІ ГОЛОСИ	ЖІНОЧІ ГОЛОСИ	ТЕМБР
ТЕНОР (ВИСОКИЙ)   БАРИТОН (СЕРЕДНІЙ)   БАС (НИЗЬКИЙ)	СОПРАНО (ВИСОКИЙ)   МЕЦЦО-СОПРАНО (СЕРЕДНІЙ)   КОНТРАЛЬТО (НИЗЬКИЙ)	яскравий, дзвінкий, світлий, темний, холодний, похмурий, блискучий, глухий, густий, насичений, теплий, приглушений, м'який

 

Енріко Карузо     «O, Sole Mio»

Тип голосу:  ________________________________________________                                                                                                                                     

Тембр:    ___________________________________________________                                                                                                                                                 

Марія Каллас      «Аве Марія»

Тип голосу:   ________________________________________________                                                                                                                                      

Тембр:  ________________________________________________                                                                                                                                                     

Іван Козловський «Я встретил вас»

Тип голосу:  ________________________________________________                                                                                                                                         

Тембр:  ________________________________________________                                                                                                                                                       

Соломія Крушельницька «Ой, летіли дикі гуси»

Тип голосу:  ________________________________________________                                                                                                                                        

Тембр:  ________________________________________________                                                                                                                                                       

Федір Шаляпін «Блоха»

Тип голосу: ________________________________________________                                                                                                                                         

Тембр:   ________________________________________________  

 

 

Додаток 2.

 

1 ключ – знавець вокального жанру

1 ключ – пісня

1 ключ – романс

1 ключ – вокальний цикл

1 ключ – вокальний ансамбль

1 ключ – хор

1 ключ – кантата

1 ключ – ораторія

1 ключ – опера

1 ключ - оперета

1 ключ – знавець інструментального жанру

1 ключ – варіації

1 ключ – соната

1 ключ – сюїта

1 ключ – прелюдія

1 ключ – симфонія

1 ключ – увертюра

1 ключ – симфонічна фантазія

1 ключ – інструментальна п’єса

 

Додаток 3.

 

2 ключ -  тест:

Вокальна музика це –

• Музика для танцювальних номерів.
• Музика для співу з акомпанементом або без нього.
• Музика для виконання симфонічним оркестром.

Який жанр не відноситься до вокальної музики:

• Опера;
• Вокаліз;
• Симфонія.

Музична п’єса для співу без слів це –

• Вокаліз.
• Кантата.
• Ораторія.

Музичний твір для будь-якого інструменту чи голосу, який «змагається» з оркестром:

• Романс;
• Концерт;
• Увертюра.

 

 

Додаток 4.

 

3 ключ – прослухати уривок твору, визначити його назву, композитора

 

3 ключ – визначити засоби музичної виразноті концерту для голосу з оркестром   Глієра

 

4 ключ – прослухати уривок пісні, визначити її назву, композитора

 

4 ключ – визначити засоби музичної виразноті Пісні на добро І.Карабиця

 

 

Конспекти уроків

6 клас I семестр

Музика як мова почуттів

 

Тема. Вальс у творчості композиторів.

 

Мета: - показати можливості музики у втіленні почуттів через жанр вальсу Ф .Шопена, А Кос-Анатольського, пісні А. Островського;

            -розвивати вміння інтерпретувати музику. Формувати необхідні вокально-хорові навички;

            -виховувати інтерес до класичної танцювальної музики, а також емоційну чутливість та естетичний смак.

Музичний матеріал: Ф. Шопен. Вальс мі мінор; А.Кос-Анатольський «Незабутній вальс»; А.Островський «Хлоп’ята і дівчатка»

Наочні посібники: опорна таблиця, нотна хрестоматія, презентація.

Обладнання: музичні інструменти, темброво-шумові інструменти, ТЗН, портрети композиторів  Ф.Шопена, А.Кос-Анатольського, Ж.Бреля.

Тип уроку: на поглиблення знань, комбінований.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент.

    – музичне привітання;

    –  розспівування з елементами системи Ємельянова.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

•      У чому полягає важливість впливу музики на людину?
•                 Чому ми говоримо: «Музика – це мова почуттів»? Сьогодні ми послухаємо та порівняємо два вальси: «Вальс» композитора Ф. Шопена і «Незабутній вальс» композитора А.Кос-Анатольського. Наше завдання полягає в тому, щоб визначити, чим схожі й чим відрізняються ці музичні твори.

III. Повідомлення теми і мети уроку.                                                           

IV. Актуалізація опорних знань учнів.

• Бесіда-діалог учителя з учнями щодо їхніх музичних вражень (із використанням фрагментів музики як ілюстрацій).
• Відкриваємо «музичну скарбничку»:

Пояснити слова П. Чайковського: «У цю симфонію я вклав, без перебільшення, всю мою душу».

V. Вивчення нового матеріалу.

Слухання музики.

Слухання «Вальсу мі мінор» композитора Ф. Шопена.

Робота в групах:

• 1 група «Музичні аналітики»:

Який характер музики цього твору? (Використання методу пластичного інтонування.)

Інтонації яких народних танців відчутні в музиці вальсу – гопака чи мазурки?              Які почуття, емоції викликає ця музика? Чи співзвучна музика вальсу вашим думкам та почуттям?

 

• 2 група «Біографи»:

 

                        

 

 

         Фредерік Шопен (1810-1849) мав унікальні музичні здібності. Перші уроки гри на фортепіано із п’ятирічним хлопчиком проводила восьмирічна сестра Людвіга. У дванадцять років його вважали одним із кращих піаністів Варшави. Після закінчення Варшавської вищої школи музики дев’ятнадцятирічний Шопен був офіційно названий «музичним генієм».

Концертні програми, з якими зовсім юний Фредерік гастролював Європою, мали неабиякий успіх. «Шапки геть, панове, перед вами геній!» – писав видатний на ту пору композитор Роберт Шуман.

         «Доля нагородила поляків Шопеном, як німців – Моцартом», – так писали сучасники про молодого, надзвичайно талановитого польського музиканта.

          Останні 18 років свого життя Ф. Шопен перебував у Парижі, тяжко переживаючи розлуку з рідною Польщею. Він помер, не доживши й до сорока років.

          За заповітом композитора, його серце перевезли на батьківщину, де воно було поховане у варшавському костьолі Святого Хреста. На мармуровій дошці біля урни із серцем музиканта-патріота викарбувані слова з Біблії: «Де скарб твій, там буде й серце твоє!».

Учні випробовують свої сили у ролі доповідача, повідомляючи інформацію напарнику.

Слухання «Незабутнього вальсу» композитора А.Кос-Анатольського (відео-фрагмент).

• Робота в групах:

Міняються ролями:

• 2 група: «Музичні аналітики».

Який характер цієї п’єси?

Які настрої та почуття викликає її музика?

Чому композитор дав п’єсі саме таку назву?

Яке б оповідання ви написали під впливом музики цього вальсу?

Яку б картину намалювали?

Чи знайомі ви із творчістю композитора?

• 1 група: «Біографи».

Анатолій Йосипович Кос-Анатольський (1909-1983) – відомий український композитор, уродженець Коломиї.

Творчий доробок А. Кос-Анатольського представлений різними жанрами музики. Серед них – опера, оперета, балети, симфонічні сюїти, поеми, концерти, ораторія, кантати, вокально-симфонічна картина, хори, тріо, дуети, романси, пісні.

 

 

            Важливе місце у творчості композитора посідає пісенний жанр. Наспівні, мелодичні, щирі й натхненні пісні – «Гей, тополі мої», «Солов’їний романс», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» тощо – принесли авторові широке визнання. Деякі з них здобули таку популярність, що стали по-справжньому народними. Невипадково земляки називали композитора «співцем відродженого краю».

Порівняйте «Незабутній вальс» А. Кос-Анатольського з «Вальсом» Ф.Шопена та «Вальсом» Ж. Бреля.

• Що спільного та відмінного у змісті, виражених почуттях, звучанні цих творів?

Виконання пісні А. Островського «Хлоп’ята і дівчатка»

• Які особливості цієї пісні?
• Які почуття вона передає?
• Які рухи, супровід та музичні інструменти ви обираєте для розкриття її характеру?

VI. Підсумок уроку

«Музична скарбничка»: (учні складають набутті знання).

• Які почуття виклала у вас музика вальсів, прослуханих на уроці?
• Які ознаки вальсу ви можете назвати?

Як відомо, у різних музичних жанрах музика може надзвичайно тонко передавати найрізноманітніші почуття, сповнює і бентежить людські серця.

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці «римляни»:

Великий палець :-  вверх – чудова робота на уроці;

                                - по середині – будемо краще працювати;

                                - до низу – щось не заладилось.

(оцінюють себе, роботу  усього класу, вчителя)

VII. Домашнє завдання

        Слухати музику за власним вибором, знаходити в ній характерні ознаки вальсу.

 

 

 

 

 

 

Тема. Зимові календарно-обрядові пісні

 

Мета: -зосередити увагу на народних обрядах колядування і щедрування та важливій ролі музики в них;

              -закріпити знання про колядки і щедрівки, визначити особливості фортепіанного циклу В. Барвінського «Колядки і щедрівки»;

              -формувати вокально-хорові навички учнів, уміння емоційно, виразно виконувати пісні;

              -виховувати інтерес до української обрядової пісні, творчості В. Барвінського, а також повагу та інтерес до народних традицій, української пісні.

Музичним матеріал: українські народні пісні, колядки «Нова радість стала», «Ой чи є, чи нема»; В. Барвінський Фортепіанний цикл «Колядки і щедрівки».

Наочні посібники: опорна таблиця, нотна хрестоматія, презентація.

Обладнання: музичні інструменти, темброво-шумові інструменти, ТЗН, портрет В. Барвінського.

Тип уроку: урок поглиблення знань, комбінований.

 

ХІД УРОКУ

 

I. Організаційний момент: – музичне привітання;

                                                – розспівування з елементами системи Ємельянова.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

         Сьогодні ми познайомимося з народними величальними піснями, які славили людину-трудівника, а також із щедрівками та колядками, які прославляли народження Сина Божого.

III. Повідомлення теми і мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань учнів

• Робота в групах:

        Кожен із учнів отримує інформаційну картку і впродовж 1-2 хв. ознайомлюється із запропонованою інформацією.

• 1картка: «Колядки»

              Древні слов’яни зустрічали Новий рік піснями, танцями,  витівками. Цей цикл обрядів одержав загальне найменування – колядки. Колядували на Русі з

 25 грудня. Наряджалися в шкіри, надягали страшні маски, ходили по будинках, пекли пісні. Ще затемна, у ранній новорічний ранок лунав стукіт у чи вікно двері. Хазяїни вже здогадувалися, хто стукає, і гостинно відкривали двері. Гості заходили в будинок, розкидаючи по хаті хлібні зерна і приспівуючи.

Сіюся-сію, підсіваю,

З Новим роком поздоровляю,

З худобою, з животом,

Із пшеничкою, з вівсом!

        Колядників запрошували

в будинок, садили за ошатний стіл і пригощали. Зерна, розкидані колядниками, підбирали усі до єдиного, зберігали їх, а навесні кидали в землю першими, сподіваючись, що вони забезпечать гарний врожай.

     У руках у колядників обов’язково було сонце. Робили його зі старих обручів, прикрашали різнобарвними стрічками.

• 2картка: «Щедрівки»

       "Щедрівки" – обрядові пісні, що виконуються в щедрий вечір, вечір у переддень нового року. Вони починалися звичайно зі слів вітання: "Щедрий вечір, добрий вечір". У далекому минулому цей тип пісень відрізнявся від інших святочних пісень, сьогодні він відрізняється тим, що їх печуть на Україні й в україномовних селах області.

       На час, у який ми тепер святкуємо Різдво Христове, колись, ще до християнства на Україні припадало свято зимового повороту сонця. Це був час ворожіння на майбутній рік ; а тому ми і тепер маємо в різдвяних звичаях цілу низку дохристиянських елементів, що мали своїм призначенням накликати добрий врожай у наступнім році, багатство і добробут у дім господаря, щасливі лови для мисливця, весілля для дівчини та щасливу мандрівку для парубка - дружинника князя або й самого князя. Всі стихійні сили природи умиротворяються та закликаються , щоб не діяли на шкоду людям і худобі.

         Про все це співається в колядках, що були відомі далеко ще до початку християнських часів на Україні це виявляється і у звичайних обрядах, як ось : дванадцять полін, дванадцять святвечірніх страв, закликання на вечерю мороза, вовка, чорної бурі та злих вітрів, дідух на покутті, сіно на столі.

          Пропонується учням об’єднатися у пари за 1 та 2 номерами. Кожен із учнів випробує свої сили у ролі доповідача, повідомляючи інформацію напарнику .

• Показ відео-фрагменту.

 

V. Вивчення нового матеріалу:

• Вокально-хорова робота:
• Розучування щедрівки «Ой чи є, чи нема».
• Слухання пісні у виконанні вчителя або в записі.
  • Що прославляється в цій пісні?
  • До якого виду народних пісень вона належить?

Під час розучування слід звернути увагу на подібність мотивів, ритмічний рисунок, зміну розміру.

• Розучування української народної колядки «Нова радість стала».
• Слухання колядки в записі.
• Аналіз-інтерпретація змісту, характеру колядки.
  • Що прославляється в колядці?
  • Які почуття викликає музика колядки, її зміст?
• Слухання музики.

Слухання фортепіанного циклу «Колядки і щедрівки»  композитора В.Барвінського.

• Розповідь учителя.

          Українські народні колядки та щедрівки увійшли до скарбниці світового фольклору. Ці твори, починаючи з XIX ст., привертають увагу багатьох професійних музикантів. Мистецькі обробки колядок та щедрівок є в хорових творах М.Лисенка, Ф.Колесси, М.Леонтовича, В.Барвінського, а також в інструментальній музиці сучасних українських музикантів А.Кос-Анатольського, Є.Станковича та інших.

           Видатний український композитор В. Барвінський протягом усього свого життя досліджував музичний фольклор різних регіонів України й використовував народні мелодії у власних творах, розкриваючи світові невичерпну скарбницю українського фольклору. Одним із творів, у якому професійне поєдналося з народним, є його фортепіанний цикл «Колядки і щедрівки» (1935).

Узагалі, композитор полюбляв створювати цикли, в яких поєднував кілька п’єс. Із 14 фортепіанних творів, що їх написав В.Барвінський, 12 є циклами. На жаль, деякі з них загублені.

           Цикл «Колядки і щедрівки» був створений з метою популяризації української народної пісні, щоб «видобути і підкреслити ту природну красу, яка криється не раз і в простенькій мелодії...», як писав В.Барвінський у передмові до збірки.

• Слухання фортепіанного циклу «Колядки і щедрівки».
  • Які особливості цього музичного твору?
  • Які настрої, почуття він виражає?
  • Скільки творів (обробок колядок і щедрівок) входить до циклу?
  • Чи почули ви серед них   знайомі мелодії?

           Цикл містить 22 обробки українських колядок і щедрівок. Композитор включив до нього зразки національного фольклору східної та західної України, Закарпаття та Лемківщини. Частину мелодій він узяв із хорових збірок українських композиторів Кирила Стеценка та Філарета Колесси.

          Барвінський робив обробки колядок та щедрівок дуже «обережно», намагаючись зберегти неповторну красу народного твору. Саме тому його фортепіанні п’єси здебільшого прозорі, з нескладною гармонією, яка підкреслює самобутність народних пісень. Згідно з народними традиціями співу, композитор часто використовував поліфонічні прийоми розвитку мелодії, ніби огортаючи її підголосками.

           Завдяки яскравому національному колориту та майстерності художньої обробки творів, фортепіанний цикл «Колядки і щедрівки» набув широкої популярності в Україні та за її межами ще за життя композитора.

• Які фортепіанні твори композитора ви можете пригадати?

VI. Підсумок уроку.

«Музична скарбничка»: (учні складають набутті знання).

• Якій музиці був присвячений наш урок?
• Які музичні твори на ньому прозвучали?
• Який із них справив на вас найбільше враження?
• Чи помітили ви відмінності між колядками та щедрівками?
•  Що спонукало композитора В. Барвінського до написання фортепіанного циклу «Колядки і щедрівки»?
• Які почуття автора відчуваються в музиці інструментального твору?

• Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці «римляни»:

Великий палець: -  вверх – чудова робота на уроці;

                                 - по середині – будемо краще працювати;

                                  - до низу – щось не заладилось.

(оцінюють себе, роботу  усього класу, вчителя)

VII. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Звертати увагу на народні пісні зимового циклу.

 

Тема. Майстер поліфонії.

 

Мета: -ознайомити учнів із творчістю (зокрема органною) Й.С.Баха, визначити особливості поліфонічного звучання музичного інструмента органа, дати визначення понять «поліфонія», «фуга»;

            -формувати необхідні вокально-хорові навички та вміння  сприймати й інтерпретувати музичні твори поліфонічного складу;

           -виховувати інтерес до поліфонічної, органної музики та творчості Й.С.Баха, а також любов до природи і краси.

Музичний матеріал: Й.С.Бах. Органна фуга соль мінор; «Весняна пісня».

Наочні посібники: опорна таблиця, нотна хрестоматія, презентація.

Обладнання: музичні інструменти, темброво-шумові інструменти, ТЗН, портрети композитора Й. С. Баха.

Тип уроку: на поглиблення знань, комбінований.

 

ХІД УРОКУ

 

I. Організаційний момент: – музичне привітання;

                                                –  розспівування з елементами системи Ємельянова.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

          Наш сьогоднішній урок буде присвячений композиторові, чиїм улюбленим інструментом був орган... чия творчість на довгий час була забута... чия музика зринула з небуття і зазвучала знову завдяки композитору Мендельсону (автору відомого «Весільного маршу»)... композиторові, про творчість якого Л. Бетховен сказав: «Не струмок! – море має бути його ім’я»

III. Повідомлення теми і мети уроку.

IV. Актуалізація опорних знань учнів.

               Прослухайте уривок з музичного твору . Який  музичний інструмент його виконує?

• Відео-фрагмент. Слухання  фрагменту «Органної фуги соль мінор» композитора Й.С. Баха.

V. Вивчення нового матеріалу:

• Слухання музики:

         На сьогоднішньому уроці ми понуримо у світ «поліфонії».

Королем у світі поліфонії в усьому світі визнано Й.С.Баха.

 

       Йоганн Себастьян Бах народився в маленькому містечку Айзенах і був шостою дитиною скрипаля Йоганна Амвросія Баха. Усі Бахи жили у гірській Тюрінгії. З початку XVI століття в родині Баха були флейтисти, сурмачі, органісти, скрипалі, капельмейстери. Їхнє музичне обдарування передавалося з покоління в покоління. Коли Йогану Себастьяну виповнилося п’ять, батько подарував йому скрипку. Йоганн швидко вивчився на ній грати, і музика стала невід’ємною частиною і його життя. Малий скрипаль, володіючи дуже гарним голосом, співав в хорі міської школи, але щасливе дитинство скінчилося рано – коли майбутньому композитору лишень виповнилося 9 років, померла його мати, а через рік – батько. Себастьяна та його брата – Йоганна Якоба, узяв до себе їхній старший брат – Йоганн Христоф, який був органістом у містечку Ордруф. Себастьян та Якоб вступили у гімназію, й паралельно брат навчав їх грі на органі та клавірі. Але лише виконавства Себастьяну було мало – він хотів сам творити музику. Якось йому вдалося отримати із замкненої шафи нотний зошит, де у брата були записані твори знаменитих у той час композиторів: Фроберґера, Керлля, Пахельбеля й інших. Ночами потайки він переписував ці ноти. Коли піврічна робота уже наближалася до завершення, брат застав його за цим заняттям і відібрав усе, що було зроблено. Ті безсонні години при місячному світлі надалі згубно позначаться на зорі Баха.

 

Улюбленим інструментом Й.С.Баха був орган. Могутнє, глибоке, надзвичайно різноманітне звучання цього духового клавішного велетня найбільше відповідало творчим уподобанням музиканта.

Вважають, що історичні корені органу – у конструкції флейти Пана. Ряд трубок різної довжини, зв’язані в один ряд, надали можливість музикантам видавати звуки різної висоти шляхом надання повітряного потоку по черзі в різні трубочки. Цей принцип було в подальшому використано для створення гідравлосу (гідравлос; також hydraulikon, hydraulis – «водяний орган»), винаходу грецького механіка Ктесібія, що жив в Олександрії (Єгипет) у 3 ст. до н.е. Більш-менш великі органи з’явились в IV ст. н.е. Протягом довгого часу технічна недосконалість цих інструментів значно обмежувала звукові та виконавські можливості. У VII-VIII ст. з’явились дещо удосконалені інструменти, що дозволили органістам супроводжувати співаків, граючи з ними в унісон мелодії хоралів. Це дозволяло значно покращити якість співу церковних хорів.

         Фуга (від лат. fuga – біг, утеча) – поліфонічний твір, у якому одна або кілька тем послідовно звучать у всіх голосах.

        Фуги бувають три-, чотири-і п’ятиголосні.

        Фуга – один із найскладніших і найцікавіших жанрів музичного мистецтва. Фуга будується за суворими  законами; без перебільшення – з математичною точністю. Жанр фуги можна назвати вищою математикою в музиці.

Часто фуга є частиною маленького циклу: їй передує прелюдія або токата.

          Й.С.Бах створив величезну кількість фуг, серед яких  два цикли клавірних, прелюдій і фуг (48), написаних у всіх мажорних і мінорних тональностях. Ці твори є в репертуарі майже кожного піаніста.

У творчості Баха ця поліфонічна форма посідала центральне місце. Він написав понад 400 фуг. У цьому поліфонічному жанрі йому не було рівних.

 

• Послухайте фугу, кожне проведення теми відзначайте підняттям руки: у верхніх голосах – вищим, у нижніх – нижчим.
  • Слухання «Органної фуги соль мінор».
  • Аналіз-інтерпретація музики.
• Яке враження справила на вас музика фуги?
• Чи розумієте ви музику, яка написана майже 200 років тому?
• Який характер цієї музики?
• Як проходить розвиток теми у творі? Скільки разів звучала тема?

«Органна фуга соль мінор» – чотириголосна. Наспівна тема звучить спочатку в одному голосі, потім до «розмови» приєднуються другий, третій і, нарешті, четвертий голоси. Вони сплітаються у вишукане звукове мереживо й одночасно завершуються мажорним акордом.

 

• Навчання в русі:

Учні поділяються на 4 групи (4 голоси фуги). Перший учень кожної утвореної шеренги – «тема». З початком звучання теми в кожному голосі шеренга-голос починає рух.

 

• Вокально-хорова робота:

Розучування пісні Й. С. Баха «Весняна пісня» (перший куплет).

• Якими настроями і почуттями сповнена ця пісня?
• Чи вдалося композитору передати в музиці красу і велич весняного пробудження природи?

 

• Робота в групах:

«поліфоністи» –  мають переконати, що Весняна пісня поліфонічна;

 «гомофоністи» – що гомофонного складу.

• Як викладений музичний матеріал твору – гомофонно чи поліфонічно?

Ця пісня – зразок сполучення поліфонії та гомофонії.

VI. Підсумок уроку

• Музиці якого композитора був присвячений наш урок?

        Музика Баха – це музика вражаючої драматичної сили, яка захоплює, зачаровує, поглинає. Музика, в якій всеосяжно та яскраво розкривається невичерпний світ людських почуттів. Музика, в якій живе світло душі старого мудрого Баха.

Бах казав: «Мета музики – зачіпати струни сердець». Чи зачепила музика Баха струни вашого серця?

Схиляючись перед генієм співвітчизника, Л.Бетховен говорив про      Й.С.Баха: «Не струмок! – море має бути його ім’я».

        Прізвище Бах співзвучне німецькому слову «струмок». Проте в тогочасній Німеччині поступово воно стало означати «музикант»: усіх Бахів називали музикантами, а всіх музикантів – Бахами.

 

   Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці «римляни»:

Великий палець : -  вверх – чудова робота на уроці;

                                  - по середині – будемо краще працювати;

                                  - до низу – щось не заладилось.

(оцінюють себе, роботу  усього класу, вчителя)

VII. Домашнє завдання.

         Слухати музику за власним вибором. Звернути увагу на звучання поліфонічної музики, відобразити свої враження від музики Баха у віршах, замальовках тощо.

 

Тема. Палітра почуттів у музичних творах

 

Мета: -на конкретних прикладах показати можливості музичного мистецтва щодо вираження різноманітних настроїв та почуттів людини; поглибити знання про родинно побутові народні пісні; ознайомити із творчістю Жака Бреля; з’ясувати значення поняття «шансоньє» та засвоїти його.

           -розвивати вміння логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні твори;

           -виховувати інтерес і ціннісне ставлення до музичного мистецтва та української народної пісні, почуття єдності з музичним твором.

Музичний матеріал: А. Островський «Хлоп’ята і дівчатка»

Ж. Брель «Вальс»; українські народні пісні «Мала мати одну дочку», «Летіла зозуля».

Наочні посібники: опорна таблиця, нотна хрестоматія, презентація.

Обладнання: музичні інструменти, темброво-шумові інструменти, ТЗН, портрети композиторів Ж. Бреля, А.Островського, репродукція картини Г.Тарасенка «Українська мати», підручники «Музичне мистецтво» 6 кл. (О.В.Лобова), «Вчимося співати» 5-8 кл. (М. К. Яскулко).

Тип уроку: введення в тему, комбінований.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

• музичне привітання;
• розспівування з елементами системи Ємельянова.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.                                                             

• Яке значення має музика в житті людини? Які почуття    вона викликає?

          Музика з давніх-давен супроводжує людину: підтримує, надихає, втішає. Вона може надзвичайно тонко передавати найрізноманітніші почуття, що сповнюють і бентежать людські серця. Настрої та думки, озиваються в музиці щирою проникливою піснею, суворим та мужнім маршем, гомінким і нестримним або ніжним і граційним танцем...

Озветься в музиці душа –

її тривоги і бентежність,

її солодких мрій безмежність

і відзвук щирого вірша...

Озветься, звуками злетить,

у неозорий світ полине,

і звуків тих живі краплини

колись таки почуєш ти...

То запроси її ласкаво,

не бійся – серце зворуши,

щоб різнобарвно і яскраво

озвалась музика в душі!

              Отже, сьогодні ми починаємо розглядати музику як мову почуттів. Яка «палітра» настроїв виникає в людини під впливом музики?

 

III. Повідомлення теми і мети уроку.

IV. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда-діалог учителя з учнями щодо музичних вражень, отриманих ними під час канікул.

Пригадайте, з якою музикою ви зустрічались підчас літніх канікул? (Учні розповідають про свої враження, по можливості ілюструють розповіді фрагментами вокальної або інструментальної музики.)

Учитель доповнює та узагальнює відповіді учнів, акцентуючи їхню увагу на тематизмі 5 класу.

V. Вивчення нового матеріалу.

• Слухання музики:
• Слухання української народної пісні «Летіла зозуля».

• Про що в ній розповідається?
• Які почуття вона викликає? До кого звертається дівчина у важку хвилину?
• Виконайте пісню, передаючи сум, тугу, горе дівчини.
• Уявіть, що ви – художники.
• Яку картину ви намалюєте до пісні?

 

• Слухання «Вальсу» композитора Ж.Бреля.

• Які почуття автора та виконавця передані в цій пісні?
• Чи змінювався характер музики твору? Як саме?
• Яку роль у створенні образу відіграють темп і динаміка?
• Чи схожа музична «скоромовка» на жваву, емоційну мову французів?
• Які картини намалювала музика цього твору?

(робота в групах: «мелодія» , «динаміка», «темп», «тембр»).

Пісня «Вальс» (1959) – яскрава музично-поетична замальовка, присвячена прекрасному старовинному й вічно молодому танцю. Вона розпочинається плавною мелодією старого повільного вальсу, яка раптово уривається. Невелика пауза – і слухачів захоплює новий вальс: рухливий, нестримний у своєму легкому кружлянні.

• Що  нам відомо про вальс? 

 

• Що можна розповісти про композитора?

Жак Брель (1929-1978) – відомий шансоньє, композитор, актор, режисер.

Шансоньє (від франц. schanson – пісня) – французький естрадний співак, а також автор слів і музики багатьох пісень.

За походженням Жак Брель бельгієць, він народився у Брюсселі, з дитинства захоплювався співом, ще, у шкільні роки почав писати пісні. Щоб стати співаком, молодий  Жак покинув рідне місто, де працював на паперовій фабриці свого батька, і вирушив до Парижа.

Його м’який, глибокий голос, який щиро й натхненно передавав усі відтінки людських почуттів, страшенно сподобався слухачам.

       Однак справжня популярність прийшла до співака з його власними піснями, найкращі з яких – «Коли одна лише любов», «Амстердам», «Не покидай мене», «Вальс на всі часи». Ці пісні зажили світової слави, з ними Ж. Брель виступав у багатьох країнах – Іспанії, Англії, Швейцарії, Тунісі, Єгипті, Росії, Канаді тощо.

           Проникливі пісні Ж. Бреля увійшли до репертуару багатьох популярних виконавців, серед яких Рей Чарлз, Девід Боуї, Том Джонс, Френк Сінатра, російська співачка Олена Камбурова.

Жак Брель був невиліковно хворий на рак легенів.

        За рік до смерті він записав свій останній диск, тираж якого виявився рекордним – 2 мільйони примірників. Дев’яносто відсотків авторської винагороди співак пожертвував на дослідження у царині лікування раку, чим подарував надію і допомогу багатьом хворим людям.

• Вокально-хорова робота:
• Розучування пісні композитора А.Островського «Хлоп’ята і дівчатка».

• Сьогодні ми познайомимося з піснею відомого композитора Аркадія Островського «Хлоп’ята і дівчатка».

Рольова гра «Композитори»

• Але спочатку побуваємо в ролі композитора та створимо свої  варіанти мелодії на тексти поета І.Діка. (зачитуємо текст першого куплету.)
• Якою має бути пісня на ці слова?

Клас ділиться на групи, кожна з яких демонструє свою мелодію.

• Слухання пісні А.Островського в записі.

• Який життєвий зміст цієї пісні?
• Про кого й про що в ній розповідається?
• Які почуття вона оспівує?
• Які особливості руху її мелодії?
• Яке місце посідає дружба у вашому житті?
• Що можна розповісти про творчість композитора А.   Островського?

      Аркадій Островський – відомий композитор, піаніст (1914–1967).

Усе своє життя він присвятив створенню дитячих і молодіжних пісень. Серед його відомих пісень слід назвати такі, як «Хай завжди буде сонце», «До-ре-мі-фа-соль», «А у нас на дворі», «Голос землі» тощо. Загальний характер пісенної творчості Аркадія Островського життєствердний, світлий.

     Пригадайте відомі пісні про школу.

У разі потреби допомагаємо учням пригадати пісні: «Засмутилось кошеня» І.Кириліної, «Чого вчать у школі» В.Шаїнського, «Пісня про школу» Д.Кабалевського.

• Гра-конкурс (групи або солісти) на краще виконання шкільних пісень.

 

VI. Підсумок уроку.

• «Музична скарбничка»: (учні складають набутті знання).

• Яка музика звучала на сьогоднішньому уроці?
• Яку тему вона розкривала?
• Які почуття викликає ця музика?
• Чому музику можна назвати мовою почуттів?
  • Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці «римляни»:

Великий палець :  - вверх – чудова робота на уроці;

                                   - по середині – будемо краще працювати;

                                    - до низу – щось не заладилось.

(оцінюють себе, роботу  усього класу, вчителя)

VII. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором, звертаючи увагу на виражені в ній почуття. Підготувати допоміжний матеріал за темою уроку (вірші, пісні, ілюстрації).

 

Тема.  Як музика  допомагає  людині в житті

 

Мета: -ознайомити учнів із фактами впливу музики на людей на прикладі Шостої симфонії П. Чайковського; формувати розуміння перетворювальної сили музики; поглибити знання про творчість П.Чайковського; дати визначення понять «патетичний», «симфонія»;

             -розвивати вміння логічно мислити, інтерпретувати та    виразно виконувати музичні твори;

              -виховувати інтерес до творчості П.Чайковського, до музики, а також почуття співпереживання, краси й добра.

Музичний матеріал: П. Чайковський. Симфонія №6 (І ч.) А.Островський «Хлоп’ята і Дівчата», Ю.Рожков «Музика».

Наочні посібники: портрет П.Чайковського, інформаційні  картки, С.Юдін «Спогади хірурга», нотна хрестоматія, презентації.

 

Обладнання: музичні інструменти, темброво-шумові інструменти, ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: урок поглиблення знань, комбінований.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

• музичне привітання;
• розспівування з елементами системи Ємельянова.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

 У кожного композитора є свої улюблені твори, які мають свою історію створення, в які він вклав весь свій талант, усю душу.

Композитор П. Чайковський також має такий твір – це «симфонія». Світ безмежних почуттів у його Шостій симфонії.

III. Повідомлення теми і мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань учнів

Відкриваємо «музичну скарбничку»:

• Яка музика звучала на попередньому уроці? (звучить фрагмент «Вальс» Ж.Брель).
• Яку тему вона розкривала?
• Які почуття викликає ця музика?
• Чому музику можна назвати мовою почуттів?
• Як ви вважаєте ,чи може музика нам допомагати у житті?
• Чи підтримує у важкі хвилини?
• Чи може поліпшити настрій почуття?

V. Вивчення нового матеріалу

Слухання музики:

— Що вам відомо про П.Чайковського, про його творчість?

• Відповіді учнів.
• Розповідь учителя.

 

       Петро Ілліч Чайковський (1840–1893) – видатний російський композитор, диригент, педагог, музичний діяч.

 

Він був неперевершеним майстром відображення духовного світу людини в музиці. У своїх творах П. Чайковський розкрив усю гаму людських почуттів – від ліричного спокою до безмежно глибокого горя.

Твори композитора ввійшли до скарбниці світової культури. Серед найкращих – опери «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Черевички», балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик», численні вокальні та симфонічні твори.

• Робота в групах.

Кожен із учнів отримує інформаційну картку і впродовж 1-2 хв. ознайомлюється із запропонованою інформацією.

• 1 картка: історія створення симфонії.

— Яка ж історія створення симфонії? Чому ми сьогодні звертаємося до неї?

       Остання, Шоста симфонія (1893 р.) – вершина творчості й один із найдраматичніших творів П.Чайковського.

       За словами композитора, вій працював над симфонією з особливим натхненням та хвилюванням і вважав її найкращою. «У цю симфонію я вклав, без перебільшення, всю мою душу», –  писав П. Чайковський.             

        Один із музикознавців порівняв зміст «Патетичної» з античним міфом про Ікара, який здійнявся в небо й загинув, впавши на землю, але все ж таки досяг сонця.

 

         Який програмний задум вклав в основу симфонії П.Чайковський – назавжди залишилося таємницею.

         Перше виконання твору відбулося 16 жовтня 1893 року під керівництвом автора. Через дев’ять днів після прем’єри композитор Шоста симфонія стала «лебединою піснею» П.Чайковського – останнім твором і вершиною майстерності великого композитора.

 

 

• 2  картка:

            Симфонія -  це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з 4-ох частин, кожна з яких має свою назву і характер.

 

  Ці частини чергуються за контрастним принципом.

      1 частина – швидка, енергійна

      2 частина - повільна , спокійна, лірична

      3 частина - танцювальна

      4 частина - яскравий, динамічний фінал

    Патетична – пристрасна, схвильована.

     Симфонічний оркестр  – великий колектив музикантів (оркестр), що виконують симфонічні музичні твори.

 

 

 

 

 

 

 

 

 Пропонується учням об’єднатися у пари за 1 та 2 номерами. Кожен із учнів випробує свої сили у ролі доповідача,повідомляючи інформацію напарнику .

 Слухання Симфонії № 6 (І ч.) композитора П. Чайковського.

— Послухайте експозицію першої частини симфонії.

— Зверніть увагу на характер музики, основні теми симфонії, їхній розвиток.

— Покажіть зміну характеру музики підняттям руки.

 

Відео-фрагмент:

• Слухання Симфонії № 6.

— Яке враження справило на вас звучання музики?

Аналіз-інтерпретація учнями прослуханої музики.

— Чи змінювався характер музики і як саме?

— Які почуття виражені в музиці тем?

      Симфонія присвячена людині — її любові до життя, прагненню до світла, радісним злетам і тяжким поразкам, нелегкій боротьбі за щастя.

      Уже в першій частині напружено вирують почуття. Музика головної теми насичена тривожними хвилюваннями.

     Друга, побічна тема експозиції – лірична й світла, наче прекрасна мрія:              – Які особливості побічної теми?

      Спробуйте заспівати тему.

• При повторному слуханні слід провести гру «Диригент», передаючи рухами руки характер музики.             

     У чому сила впливу музики симфонії П. Чайковського? Чи відомі вам факти цього впливу на слухачів?

(Після роздумів учнів учитель наводить приклади оцінки симфонії та її впливу.)

           Музикознавець та композитор Борис Асаф’єв назвав Шосту симфонію «трагічним документом: епохи». А сучасник П.Чайковського, композитор Милій Балакірєв, сказав: «Яку ж силу мусить мати музика, щоб підтримувати,  заспокоювати, надихати людину у найважчі та найскладніші періоди її життя! Що мала перестраждати людина, щоб написати подібне!».

 

 

• Вокально-хорова робота:
• Розучування пісні Ю.Рожкова «Музика».

          Звернути увагу на текст другого куплету, особливості приспіву, кантиленність звучання, на коротке, легке дихання між фразами.

          При розучуванні слід використовувати різні варіанти виконання (діалог, сольне, групове, хором).

• Використання технології «Мікрофон», робота в парах, у групах.

— Які почуття викликає музика цієї пісні?

— Що характерне для пісні – пісенність чи танцювальність? Організація роботи у групах.

— Чим відрізняється пісня «Музика» від пісні «Хлоп’ята і дівчатка»?

• Виконання пісні А. Островського «Хлоп’ята і дівчатка» виразно (як на концерті), з танцювальними рухами, інструментальним супроводом.

VI. Підсумок уроку

• «Музична скарбничка»: (учні складають набутті знання).

— Що об’єднує музику, яка звучала на уроці?

— Чому Шоста симфонія П.Чайковського названа «Патетичною»?

        Пристрасна, схвильована музика симфонії передає всі відтінки людських переживань та емоційного стану (хвилювання, біль, страждання, життєрадісне ствердження...).

       Запам’ятайте слова П.Чайковського: «У цю симфонію я вклав, без перебільшення, всю мою душу».

• Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці «римляни»:

Великий палець : -  вверх – чудова робота на уроці;

                                  - по середині – будемо краще працювати;

                                 - до низу – щось не заладилось.

 

(оцінюють себе, роботу  усього класу, вчителя)          

 

VII. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Знаходити в ній характерні ознаки, визначати особливості впливу на слухача, виражені почуття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографія

 

 

1.                 Букреєва Г.Б. Цікава музика. Музично-дидактичні ігри. 5-8 класи. Навчальний посібник для учнів основної школи. – Тернопіль: Навчальна книга  – Богдан, 2003. – 104 с.
2.                 В.Лученко Психологія креативності. Нестандартні розв’язання стандартних задач (інтернет-ресурс Luchenko.com)
3.                 Волошина О.В. Музичне мистецтво: 6 кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл./ О.В.Волошина, А.В. Левченко, О.В.Мальченко. –  К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2006. – 192 с.
4.                 Волошина О.В. Музичне мистецтво: Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О.В.Волошина, А.В. Левченко, О.В.Мальченко. – Х.:Веста, 2008. – 192 с.
5.                 Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте // Выготский Л. С. Психология развития ребенка. М.: Смысл, Эксмо, 2003. С. 235-326.
6.                 Гілфорд Д. Измерение творчества. Исследование в творчестве / Measurement of creativity. Exploration in creativity. – N.Y., 1967.
7.                 Гнатко М.М. Психологічні передумови організації роботи з обдарованими індивідумами: Метод. реком. – Луцьк: ВВ МАНУ, 1996.
8.                 Гнатко Н.М. Проблема креативности и явление подражания. М.: ИП РАН, 1994;
9.                 Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Исследование креативности в науке и искусстве. // Вопросы психологии. 1999. №2.
10.           Інтернет – ресурс Bukvar.ru
11.           Інноваційні технології навчання від А до Я / упор. В.Волканова. – К.: Шк. світ, 2011. – 96 с.
12.           Колесов Д.В. О психологии творчества. // Психологический журнал. 1992. №6.
13.           Корнілова О.В. Уроки музичного мистецтва у 7 і 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. навч.-метод. посіб. / О.В.Корнілова. – К.: Літера ЛТД, 2008. – 176 с.
14.           Кульчицька О.І. Складові біографії творця // Обдарована дитина, 1998. – С.27-32.
15.           Л.О.Хлєбнікова, Т.О.Наземнова Музика. Розробки уроків. Методичний посібник для вчителів. – Харків: Скорпіон, 2008. – 200 с.
16.           Макаренко Г.М., Наземнова Т.О., Міщенко Н.І., Дорогань Л.О. Музичне мистецтво – Харків: Оберіг, 2007. – 192 с.
17.           Макаренко Г.М., Наземнова Т.О., Міщенко Н.І., Дорогань Л.О., Очаковська Ю.О Музичне мистецтво: Підр. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. –Харків: Оберіг, 2008. – 192 с.
18.           Матюшкин А. М., Снек Д. А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. 1982. – №4. – С. 88-97.
19.           Моляко В.О. Актуальні соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості. – Обдарована дитина, 1998.
20.           Московская С. Педагогика будущего. Синтез искусств. Звук и цвет. – СПб.: 1995. – 96 с.
21.           Опанасюк О.П. Розвиток творчих здібностей учнів ЗОШ на уроках музичного мистецтва: Методичний посібник. – Львів: ЛОІППО, 2008. – 32 с.
22.           Освітні технології: навч.-метод. посіб./О.М.Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За ред.. О.М. Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 225 с.
23.           Постанова «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» від 23.11.2011 р.  №1392

              25. Програма «Музичне мистецтво 1-2 кл.» авт. Л.Хлєбнікова,  Дорогань Л. О., Івахно  І. М., Кондратова Л. Г.,  Корнілова О. В.,  Лобова О. В., Міщенко Н.І.

             26. Програма «Мистецтво 3-4 кл.» – К.: «Початкова школа», 2006.

        27.   Програма   «Музичне мистецтво 5 кл.» авт. Л.Масол,         Л.Аристова, вид-во «Сиция»

             28.  Програма «Музичне мистецтво 6-8 кл». – вид. «Перун», 2005.

29.     Роменець В.А. Психологія творчості. К: Либідь, 2001. – 288 с.

30.    Смолина Е.А Современный урок музыки: творческие приемы и задания/Е.А.Смолина. –  Ярославль: Академия развития, 2006. – 128 с.

31.   Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / за заг. ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192 с.

            32.    Туник Е.Е. Диагностика креативности. Тест Е. Торренса. СПб.: Иматон, 1998.

34.   Шадриков В.Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностика способностей / Отв. ред.: В.Н. Дружинин, В.Д. Шадриков. – М.: Наука, 1991. – С. 5-13.