Розвиток критичного мислення на уроках біології

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасного навчання розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. Стратегія розвитку критичного мислення учнів була розроблена бразильським педагогом-гуманістом Паулом Фрейре й викладена в його роботі «Педагогіка пригноблених», яка побачила світ у 1970 році.

Теорія освіти П. Фрейре базується на твердому переконанні, що будь-яка людина здатна критично усвідомлювати реальність свого особистого і соціального життя, виявляючи його суперечності, перетворювати цю реальність шляхом практичних дій. Поняття «пробудження свідомості» означає всезростаюче об’єктивне і критичне усвідомлення реальності, яке оточує нас, з метою її зміни. Критичне мислення – це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення і закінчується прийняттям обґрунтованих рішень.

Процес розвитку критичного мислення складається з таких етапів:

• сприймання інформації;
• аналіз висновків з інформації;
• зіставлення висновків з протилежними точками зору;
• розробка системи доказів на користь відповідної точки зору;
• прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах.

Відмінністю уроків розвитку критичного мислення учнів є те, що навчальний процес здійснюється шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Між учасниками навчальної взаємодії відбувається не тільки діалог, а й полілог, коли кожний може взяти участь в обговорені, послухати думку іншого, спробувати довести власні міркування і бути почутим. Роль вчителя на уроці полягає у наданні своєчасної допомоги і керуванні навчальною діяльністю школярів.

Метод "Слухаємо – аналізуємо - записуємо".

Мета: формування уважності, вміння концентрувати увагу під час слухання тексту і слухову пам’ять.

На уроці з вивчення будови і функцій шлунку розглядається достатньо складне питання нейрогуморальної регуляції шлункового соковиділення. Учням пропонується текст про гуморальну регуляцію виділення шлункового соку, який зачитує педагог. Послідовність роботи з текстом така:

1. Учитель просить учнів бути уважними. Під час першого читання тексту учні повинні записати: які гормони названі у тексті і скільки разів.
2. Обговорення результатів роботи. (4 рази гастрин; 1 раз ентерогастрин)
3. Учитель вдруге читає текст. Учні повинні записати, де і коли виробляються гормони.
4. Обговорення результатів роботи. (В пілоричній частині шлунку: гастрин під впливом шлункового соку, ентерогастрин – через деякий час після гастрину)
5. Учитель втретє читає текст. Учні повинні записати з якою метою виробляються гормони. (З метою збудження залоз шлунку і вироблення секретів ними).
6. Після записаних ключових слів, вчитель просить скласти з них речення і записати в зошиті. Окремими учнями зачитуються складені речення.
7. В кінці роботи проводиться загальне обговорення результатів роботи.

ТЕКСТ

Регуляція секреції шлункового соку складається з 3-х фаз: першої нервової і двох наступних гуморальних.

Через деякий час після початку споживання їжі наступає друга фаза секреції шлункового соку – гуморальна. Вона обумовлена дією особливого гормону, який виробляється в пілоричній частині шлунку – гастрину. Гастрин виділяється в неактивній формі (прогастрин), якій під впливом шлункового соку та різних хімічних речовин, що знаходяться в шлунку, перетворюється у активну форму. Гастрин всмоктується у кров, з якою підходить до залоз шлунку і збуджує їх секрецію. Так само діє інший гормон – ентерогастрин, який починає вироблятись через деякий час після гастрину.

Після того, як шлунок звільнеться від їжі, гормони гастрон  і ентерогастрон припиняють секрецію соковиділення шлунком.

Метод "Складаємо таблицю – шифруємо - розшифровуємо".

Мета: формування вміння складати узагальнені та систематизовані таблиці з конкретної теми, розробляти на їх основі логікони (табличні загадки)^[1].

Учитель просить переглянути тему "Тканини" і заповнити в зошиті або на листку паперу таблицю:

На основі заповненої таблиці учням пропонується створити зашифровану таблицю для своїх товаришів по класу. При цьому назви колонок необхідно залишити незмінними, а порядок строк можна змінювати.

Наприклад, таблиця буде мати такий вигляд:

Щоб таблиця набула вигляду логікону, першу строку вилучають:

Групи обмінюються таблицями і заповнюють пропущені місця. Після виконання завдання передають його наступній групі для аналізу правильності виконання. Після того, як групи перевірили правильність виконання завдання, вони передають його наступній групі, яка звіряє заповнену таблицю із власним екземпляром. Результати роботи колективно обговорюються: Чи співпали думки груп щодо заповнення таблиці? Чому?

Метод "Кола знання"

Мета: формування аналітико-синтетичного мислення учнів

Групи отримали завдання створити "Кола знання" до терміну "еритроцит". В центрі листка паперу записується дане ключове слово «еритроцит» і обводиться колом.

Назовні по першому колу записується 3-6 якісних ознаки еритроцитів, що є відповіддю на питання «Які? Який?». Наприклад, "без’ядерний", "червоний", "дископодібний". (Загалом ознак може бути до 12). Якісні ознаки обводяться знову колом.

В наступному колі до кожної якісної ознаки ставиться питання «Чому?»,записується термін і до слова проводиться з’єднувальна лінія. Наприклад, "червоні – містять гемоглобін", "без’ядерний – щоб більше не ділитись" і т.д. Пояснення знову обводяться колом.

В зовнішньому колі записуються подальші пояснення терміну, з поясненням призначення. Наприклад, "червоні – містять гемоглобін – переносити кисень" і т.д.^[2]

Наведемо приклад кіл за однією ознакою:

Метод: Ложка дьогтю в діжці з медом.

Мета:  активізація пізнавального інтересу.

 Тема: «Птахи» Теплокровність – пргоресивна риса.  - При вивченні теми ссавці ми говоримо, що вони поширені по всій, земній кулі, є космополітами, запитання чи є недоліки в теплокровності.

Порівнюємо двох хижаків: лев та крокодил.

Підтримка постійної температури тіла потребує постійного надходження органічних речовин холоднокровні використовують енергію лише для роботи м’язів.

Метод: Оперуємо предметами.

Мета: розвиток нетрадиційного, креативного мислення.

Аркуш паперу. Великий мозок ссавців має борозни та звивини, які збільшують поверхню мозку. На прикладі аркушу паперу продемонструйте користь звивин.(значення ворсинок кишечнику, будова внутрішньої мембрани мітохондрій).

Тема: «опорно-рухова система» . За допомогою аркуша паперу та підручника продемонструйте міцність трубчастих кісток.

Метод «Аналогія»

Мета: розвиток уяви, логічного мислення.

Тема «Молюски».

Пропонуємо предмети побуту людини, знайдіть аналогію з особливостями будови та процесів життєдіяльності молюсків.