РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Про матеріал

Актуальність розвитку критичного мислення особистості зумовлена інтенсивними соціальними змінами, за яких виникає необхідність у її пристосуванні до нових політичних, економічних та інших умов, у вирішенні нею проблем, значна частина яких непередбачувана. Здатність людини критично мислити забезпечує систематичне вдосконалення процесу і результатів розумової діяльності на основі критичного аналізу, розуміння та оцінки .

Перегляд файлу

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

У сучасних умовах не тільки зростає значення гуманітарної освіти, а й змінюється її зміст, оновлюються форми та методи навчальної діяльності. Школа насьогодні має відігравати важливу роль, допомагати школярам стати поінформованими, активними, самостійними і творчими особистостями, здатними адаптуватися до стрімких змін у світі.

Формування такої особистості вимагає нових підходів до навчання. Тому оновлення форм організації навчально-виховного процесу у Національній доктрині розвитку освіти визначено одним з пріоритетних напрямів державної політики у розвитку освіти.

Критично мисляча людина нічого не сприймає на віру. Отже, вона має здібність і устремління оцінювати різні твердження та робити об'єктивні судження на основі добре обґрунтованих доказів. Мета критичного мислення полягає у встановленні об'єктивної істини.

Критичне мислення - це відкрите мислення, яке не приймає догм, яке розвивається шляхом накладання нової інформації на особистий життєвий досвід.

Вміння просіювати інформацію та вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібне учням для успіху у світі, який швидко змінюється, їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні частини інформації поєднуються або можуть поєднуватися між собою. Їм знадобиться вміння надавати відповідного контексту новим ідеям та знанням, оцінювати пові знахідки, оцінювати та відкидати нову інформацію. Учням потрібно буде усвідомлювати — критично, творчо та плідно — ту частину інформаційного світу, з якою вони стикаються, адже майбутні відкриття для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні реалії. Щоб добре вправлятися з інформацією, учням треба вміти застосовувати низку практичних навичок мислення, що дозволить. їм ефективно переробляти інформацію і значущі ідеї, які потім можна використати на практиці. Одним словом, діти мають стати тими, хто критично мислить та вчиться.

Першою і, мабуть, найважливішою ознакою критичного мислення є самостійність. Кожна людина формулює свої ідеї, оцінки, переконання незалежно від когось іншого, ніхто не може мислити критично замість нас. Наступна ознака – пізнання. Завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання набуває індивідуальності і стає осмисленим, безперервним і продуктивним. Третя ознака — критичне мислення починається з постановки питань, усвідомлення проблем, які потрібно розв'язати. Четверта — критичне мислення базується на переконливій аргументації. Критично мислячий учень розуміє, що можливі різні рішення однієї й тієї самої проблеми, знаходить їх, вибирає найкращу і доповнює обґрунтованими доказами, доводячи, що обране ним рішення найбільш доцільне у даній ситуації.

Робота за цією технологією вимагає часу, уваги й мети, а викладання має бути чітким і зрозумілим. Необхідно виділяти достатньо часу для обміну думками. А методів і прийомів, які застосовуються при критичному мисленні, чимало.

Однак продуктивним навчання за такою методикою стає лише тоді, коли вчитель сам розв’язує дві основні проблеми:

якою має бути інформація, що сприяє розвитку критичного (творчого, усвідом- леного, аналітичного) мислення?
який метод (прийом, стратегію) слід застосувати для ефективної реалізації обраної мети уроку?

Основними етапами уроку за умови використання цих технологій є вступна, основна та підсумкова частини. Розглянемо їх детальніше.

Вступна частина уроку (зазвичай перші 5–7 хвилин), яку в технології розвитку критичного мислення називають викликом, є етапом актуалізації та мотивації навчання. На цьому етапі завдання, які пропоную учням, сприяють тому, щоб вони разом з учителем:

- освіжили наявні в них знання, уявлення, уміння, пов’язані з опрацьовуваною темою;

- провели інвентаризацію цих знань і уявлень (у тому числі, помилкових); - зосередили увагу на новій темі;

- створили контекст для сприйняття нових ідей. У цей час учні мають опанувати (вдосконалити) декілька важливих способів пізнавальної діяльності (умінь). Оскільки учні залучаються до процесу активного згадування того, що вони знають з опрацьовуваної теми, це змушує їх аналізувати власні знання та уявлення. Через цю первинну діяльність вони визначають рівень власних знань і уявлень, до яких можуть бути долучені нові.

Далі я оголошую тему уроку і його передбачувані результати, прагнучи, щоб школярі усвідомили свої власні цілі навчання. Після такого початку уроку, організовую активну діяльність учнів з дослідження, осмислення матеріалу, пошуку відповідей на раніше поставлені питання, постановки нових запитань і пошуку відповідей на них, що складає основну частину уроку (до 27–35 хв).

На цьому етапі учні:

- порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;

- експериментують, пробують зробити що-небудь з того, чого навчаються, на практиці, виходячи з наявних уявлень, знань, умінь незалежно від того, чи є вони достатніми;

- аналізують отриманий досвід;

- переглядають свої очікування й висловлюють нові;

- виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;

- відстежують хід власних думок;

- роблять висновки про матеріал;

- пов’язують зміст уроку з особистим досвідом;

- переймаються питаннями про зміст уроку;

- відпрацьовують уміння і стратегії мислення

До кінця уроку, коли учні зрозуміли ідеї уроку й виконали вправи для формування вмінь, переходжу до підсумкової частини уроку, якою є рефлексія. На цьому етапі учні разом зі мною:

- узагальнюють основні ідеї уроку;

- інтерпретують та апробують ці ідеї;

- обмінюються думками й висловлюють особисте ставлення до них;

- оцінюють отримані знання та вміння;

- ставлять перед собою додаткові питання. На цьому етапі важливо, щоб учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхні уявлення і як вони можуть це використовувати. Цей етап дає змогу учневі цілісно осмислити, узагальнити отриману на уроці інформацію, привласнити нове знання, сформувати власне ставлення до того, що вивчається. Саме на цьому етапі учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з уже відомим.

Серед найбільш ефективних прийомів організації пізнавальної діяльності учнів під час вступної частини уроку я використовую асоціації, мозковий штурм, кластери, роботу в парах, 2–4 — всі разом, кошик ідей.

Прийом асоціації. Пропоную учням по черзі висловитися, про те, які асоціації в них викликає основне поняття уроку. Записую список цих асоціацій на дошці. (Додаток 1)

Наступним прийомом, здатним допомогти успішно розв’язати завдання вступної частини уроку, є мозковий штурм. Це може бути мозковий штурм у загальному колі. Його починаємо постановкою перед учнями чітко сформульованого проблемного питання, яке дає змогу висувати багато версій для відповіді. Запрошую учнів висловити ідеї, коментарі, навести фрази або слова, пов’язані з цією проблемою. Усі пропозиції учнів слід записувати на дошці або великому аркуші паперу в порядку їх подання без зауважень, коментарів або питань. Під час «висунення ідей» не можна нехтувати жодною. (Додаток 2) Насамкінець обговорюємо й оцінюємо запропоновані ідеї.

Мозковий штурм можна провести в парах. Для цього пропоную учням спочатку скласти список ідей з теми індивідуально. За кілька хвилин пропоную їм об’єднатися в пари й поділитися своїми ідеями один з одним, а потім доповнити свій список. Пізніше прошу пари учнів викласти свої ідеї усьому класу, одночасно записую їх на дошці. (Додаток 3)

Прийом кластер. Правила роботи дуже прості. Малюємо модель сонячної системи: зірку, планети й їх супутники. У центрі «зірка» – це наша тема (вихідне поняття), навколо неї «планети» – великі смислові одиниці, які потрібно з’єднати прямою лінією із зіркою, у кожної планети свої «супутники», у супутників – свої. Кластери допомагають учням у ситуаціях, коли під час письмової роботи запас думок вичерпується. (Додаток 4)

Продуктивним прийомом є й обговорення пропонованого проблемного запитання в парах або з використанням прийому «2–4 – всі разом». Використовуючи цей прийом, формулюю запитання та даю учням 1–2 хвилини часу для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Хай вони запропонують і запишуть у зошитах по 3 відповіді. Далі об’єдную учнів у пари і прошу їх обговорити свої ідеї один з одним, висунувши у підсумку три спільні думки про шляхи розв’язання проблеми. Нарешті, об’єдную пари в четвірки, ухвалення трьох спільних відповідей щодо шляхів розв’язання є обов’язковим. (Додаток 5)

Ефективним буде і так званий «кошик ідей». На дошці малюємо кошик, у який буде «зібрано» все, що всі учні знають з теми, що вивчатиметься. Обмін інформацією відбувається за певною процедурою. Ставлю пряме питання про те, що відомо учням з тієї або іншої проблеми. Спочатку кожен учень згадує і записує в зошиті все, що знає (це індивідуальна робота). Потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один з одним відомим знанням (групова робота). Учні повинні з’ясувати, у чому збіглися їхні уявлення, з приводу чого виникли розбіжності. Далі кожна група по колу називає якесь одне положення чи факт, при цьому не повторюючи раніше сказаного (таким чином складаємо список ідей). Усі відомості стисло, як тези, занотовуємо в «кошику ідей» (без коментарів), навіть якщо вони помилкові. У «кошик ідей» складаємо факти, думки, імена, проблеми, поняття, що мають відношення до теми уроку. Далі в ході уроку ці розрізнені у свідомості дітей факти або думки, проблеми або поняття можуть бути пов’язані в логічні ланцюги. Усі помилки виправляємо в процесі засвоєння нової інформації. (Додаток 6)

В основній частині уроку, на етапі осмислення нового матеріалу, провідними прийомами є графічні форми організації матеріалу, читання з маркуванням, робота учнів у малих групах, мозаїка, «тонкі» й «товсті» запитання.

Серед графічних форм звертаю увагу насамперед на «бортові журнали» і «щоденники». Бортові журнали – це узагальнювальна назва сукупності письмових завдань, коли учні під час читання авторського тексту підручника чи документа занотовують свої міркування. (Додаток 7)

Цікавим прийомом є «двосторонній щоденник». Цей прийом дає можливість учням пов’язати зміст тексту підручника зі своїм особистим досвідом. Двосторонні щоденники можуть використовуватися під час читання тексту на уроці, але особливо продуктивною така робота є вдома, коли учні отримують завдання прочитати великий обсяг тексту. (Додаток 8)

Серед широко використовуваних прийомів графічної організації змісту навчання привертають увагу й такі види таблиць, як «концептуальна таблиця». Прийом концептуальна таблиця особливо корисний, коли передбачаємо порівняння трьох і більше аспектів або питань на основі тексту чи розповіді вчителя. Основний сенс використання прийому в технології розвитку критичного мислення полягає в тому, що лінії порівняння, тобто характеристики, за якими учні порівнюють різні явища, об’єкти й інше, формулюють самі учні. Для того щоб у будь-якій групі ліній порівняння не було забагато, пропоную такий спосіб: записати на дошці абсолютно всі пропозиції учнів відносно ліній, а потім попросити їх визначити найважливіші. «Важливість» слід аргументувати. Таким чином ми уникаємо надмірності. І зроблять це самі учні. Категорії порівняння можна виділяти як до, так і після читання тексту. (Додаток 9, 10, 11)

Таблиця «товстих» і «тонких» запитань може бути використана на будь-якому з трьох етапів уроку. У процесі роботи з таблицею в праву колонку записуємо питання, які вимагають простої відповіді (Наприклад: «Коли відбувся вибух на Чорнобильській АЕС?»). У лівій колонці – питання, що вимагають детальної розгорнутої відповіді. (Додаток 12) Уміння поставити запитання – надзвичайно важлива навичка людини з критичним мисленням, тому цей нескладний прийом використовую частіше, заохочуючи формулювання учнями якомога більшої кількості запитань.

Таблиця «Знаємо, хочемо дізнатися, дізнались». Вивчаючи тему, на стадії виклику, учні, об’єднані в пари або й цілим класом, заповнюють першу колонку таблиці (що знаємо з цієї теми: як правило, це якісь асоціації, конкретні історичні відомості, припущення). Після обговорення отриманих результатів учні самі формулюють цілі уроку (що хочемо дізнатися?), аби усунути пропуски у власних знаннях. Так заповнюють другу колонку таблиці. Після вивчення теми (або її частини) співвідносять отриману інформацію з тією, що була в них на початку уроку, і заповнюють третю колонку таблиці й, таким чином, навчаються реф- лексувати з приводу власної розумової діяльності та її результатів. Такий прийом роботи буде доречним, наприклад, під час опрацювання теми «Здобуття Україною незалежності», матеріал якої певною мірою знайомий учням, наприклад, з курсу правознавства, літератури тощо. (Додаток 13)

Інколи пропоную старшокласникам укласти систему закритих і відкритих запитань. Питання бувають різні, оскільки кожне з них спрямоване на розв’язання певного завдання: осягнути суть того, що сказала інша людина, вивчити предмет або явище, дослідити його, знайти вихід з проблемної ситуації. (Додаток 14)

Читання із зупинками вимагає від учителя попередньо продумати запитання, що мають стимулювати мислення учнів у процесі читання. Ці запитання повинні складати певну логічну послідовність, ланцюжок, спираючись на який учні зможуть всебічно дослідити події та явища, що вивчатимуть. (Додаток 15)

Відомим прийомом опрацювання матеріалу в основній частині уроку є «мозаїка». В основі мозаїки лежить певний принцип: навчальний матеріал учи- тель поділяє на якусь кількість фрагментів – питань уроку (за кількістю малих груп, що створюємо для його опрацювання). Кожна група отримує свій фрагмент і ґрунтовно вивчає його. Засвоївши фрагмент, члени групи обговорюють і планують ефективні способи повідомлення інформації членам інших малих груп. Таким чином, учні, члени кожної малої групи, перетворюються на експертів з певного фрагмента теми, що вивчається. Після проведення цієї роботи учні об’єднуються в нові групи, у кожній з яких є «експерти» з кожного питання теми. Протягом установленого часу вони навчають одне одного засвоєного ними питання. Мета цієї нової групи полягає в тому, щоб усі її члени опанували тему в повному обсязі. Після завершення групової роботи вчитель перевіряє її результати за допомогою контрольних, а потім проблемних запитань.

Ще одним прийомом взаємонавчання у цій частині уроку є читання в парах – узагальнення в парах. Учні об’єднуютьсяя в пари та починають читати пропонований учителем текст за абзацами. Після читання кожного з абзаців од- ним із учнів, інший має узагальнити його суть в 1–2 реченнях. Потім інший з пари ставить питання до абзацу. Після читання й обговорення кожного абзацу учні мі- няються ролями.

Доречними прийомами в процесі осмислення учнями нового матеріалу є різноманітні прийоми безпосереднього опрацювання тексту. Серед них найбільш цікаве «читання з маркуванням»». Метод читання з маркуванням– системна розмітка тексту під час читання й обдумування, що дає змогу істотно активі- зувати процес сприйняття інформації та підвищити його ефективність. Учнів потрібно познайомити з низкою умовних позначок і запропонувати їм у процесі читання ставити ці позначки олівцем на полях спеціально підібраного тексту. Часто позначкою «галочка» (v) позначаємо в тексті інформацію, яка вже відома. При цьому джерело інформації і міра достовірності її не мають значення. Знайомим учням «плюсом» (+) позначають нову інформація. Учень ставить цей знак тільки тоді, якщо він уперше натрапляє на викладені в тексті відомості. Знаком запитання (?) позначаємо те, що залишилося незрозумілим і вимагає додаткових ві- домостей, викликає бажання дізнатися детальніше. Знайомий усім «мінус» (-) означає те, що суперечить наявним уявленням, щось, про що читач думав по-іншому. Цей прийом вимагає від учня активного й уважного читання. Він зобов’язує не просто читати, а вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації. На практиці учні просто пропускають те, чого не зрозуміли, а за умови використання згаданого прийому маркувальний знак «питання» зобов’язує їх бути уважними й позначати незрозуміле. (Додаток 16)

Щоб навчитися критичного мислення, учні мають розуміти, що будь-який текст, окрім художнього, містить важливу інформацію (близько 30–40%) і неважливу (близько 60–70%). Істотна, важлива інформація – це ключові слова й словосполучення, у яких втілено основне смислове навантаження тексту. Спираючись на них, ми скорочуємо текст, полегшуючи засвоєння прочитаного. Несуттєва інформація – це вставні слова, засоби зв’язку, лексичні повтори, непотрібна або нецікава для читача інформація. Важливо навчитися швидко і якісно відбирати істотну інформацію з-поміж неістотної. Вибір опорних слів є першим етапом смислового скорочення тексту, що підвищує ефективність його засвоєння. Цей етап формується в процесі практичних вправ. Тому час від часу пропоную учням завдання на зразок: «Читаючи текст, застосуйте метод опорних слів. Випишіть ті слова (словосполучення), які ви вважаєте ключовими для кожної ідеї тексту. Працюючи в парах, перекажіть одне одному зміст тексту, спираючись на виписані слова. Оцініть, наскільки точно переказано текст».

На уроках я активно застосовую коментоване читання тексту, читання тексту підручника після обговорення якогось питання. Під час цього методу я ставлю запитання «Про що йдеться в цьому абзаці?», «Який заголовок можна придумати для цього уривку?», «Яку фразу (речення) в цьому абзаці ви пропонуєте підкреслити як головну? Чому?». Систематично працюючи над виділенням основного, я вчу учнів виділяти головне, коротко формулювати його. Також на уроках практикую постановку проблемного завдання, яке учні вирішують під час вибіркового читання тексту параграфа.(Додаток 24) Це прискорює роботу і забезпечує осмислене сприйняття матеріалу, його аналіз.

Як різновид коментованого читання використовую методичний прийом Ривіна, що має свій алгоритм реалізації: учні уважно читають текст, виокремлюють ключові слова і словосполучення і з`ясовують їхнє значення, складають речення з ними для передавання основного сюжету тексту, підбирають запитання до тексту. Обов`язково ставлю запитання після читання. Найдоречнішими є такі: «Про що прочитали?», «Про що дізналися з тексту?», «Які події (постаті, історико-географічні назви, історико-культурні пам`ятки) згадуються в тексті?», «Які слова з прочитаного є для вас новими?» тощо. Цей метод вчить виділяти відомості історичного характеру.(Додаток 25)

Можливий ще один варіант завдання. Спочатку учні отримують текст, з яким знайомляться, а потім отримують аналогічний текст, де вже умисно зроблені помилки чи пропуски дат подій, понять, прізвищ й імен постатей, назв історико-географічних об`єктів тощо. У ньому школярі мають виправити допущені помилки, заповнити пропуски.(Додаток 26)

Третій варіант цього прийому передбачає ознайомлення учнів з певним текстом. Далі пропоную учням два аналогічних тексти. У першому – пропущені основні історичні категорії: події, поняття, імена й прізвища персоналій, назви історико-географічних об`єктів тощо. У другому тексті – причини й наслідки, ознаки, зміст домовленостей, характеристики персоналій тощо. Завдання школярів – відновити повноту інформації, використовуючи обидва тексти.

Продуктивним є щоденник подвійних нотаток. У процесі ведення щоденника подвійних нотаток учні активно сприймають, осмислюють та запам`ятовують написане. Спочатку учні читають текст. Далі ділять сторінку зошита на дві колонки, де зліва записують уривок тексту, що їх вразив, зацікавив, а справа – свій коментар. Роботу завершує узагальнювальна бесіда. (Додаток 27)

Вивчення історії – це не лише вивчення фактів, а й активний процес, у якому учні мають працювати з цілою низкою джерел. Історичний документ є основою для того, щоб розвивати вміння учнів критично аналізувати текст, навички оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих, соціальних , інформаційних навичок. І тому при викладанні історії основну увагу я приділяю тому, щоб вивчення учнями цього предмета перетворювалося на дослідження . Такий підхід продуктивніший, він спонукає учнів до творчої розумової діяльності. Крім того робота над документами є початком ще одного виду діяльності учнів – дискусії, бо ж оцінка змісту часом буває різною. Тому, на мою думку, така форма продуктивніша. Роль документальних матеріалів у вивченні історії дуже велика. Завдання учителя полягає в тому, щоб дати учням можливість доторкнутися до першоджерела, наблизити їх до минулого, дати їм відчути в цьому джерелі пульс історії, відчути мову, дух епохи, створити яскраві образи минулого. Найактивніше самостійна робота при дослідженні історичного джерела відбувається в старших класах. Опрацювання первинних письмових джерел призводить до формування в учнів різних поглядів на окрему історичну подію, чи процес. Можливість порівняти тексти, написані в той час учасниками, очевидцями, коментаторами, з текстами складеними істориками формує цілісні уявлення про певну подію чи епоху.(Додатки 28, 29, 30, 8) Я вважаю, що саме такий підхід до використання джерел надає роботі на уроці практичного значення , адже учнів необхідно навчити саме аналізувати , щоб вони могли не тільки шукати в документі підтвердження знань, ідей, тверджень, а й інтерпретувати, тлумачити інформацію, що містить джерело. Використовую самостійну роботу учнів з документом, як засіб підкріплення основних положень підручника; виявлення в документі нових фактів, осіб, зв`язків, які доповнюють вже отримані учнем знання; використання документу як основного джерела інформації. (Додатки 28, 29, 30, 31)

Розвитку критичного мислення учнів у цій частині уроку сприятимуть і спеціальні види пізнавальних завдань.

Завдання за матеріалом, що вивчається, які пов’язані з життєвим досвідом дітей або з раніше отриманими знаннями. (Додаток 17)
Завдання на пояснення нового матеріалу партнерові з акцентом на основних положеннях й найважливіших думках. (Додаток 18)
Завдання на добір аргументів «за» і «проти» (за тек стом уроку).

Це завдання для діалогу в парі або в малій групі, де одні висловлюють аргументи «за», інші — «проти». (Додаток 19)

Завдання на узагальнення, короткий виклад учнями прочитаного матеріалу або створення короткої анотації матеріалу теми чи лекції. Такі завдання спеціально спрямовані на формування вміння переструктуровувати текст, створювати вторинні тексти, що дає змогу зрозуміти логічну структуру оригінального тексту, виділити його основні положення, пропускаючи деталі. (Додаток 20)
Діалог, або виклад аргументів від імені діячів минулого. (Додаток 21)

Рефлексія може бути здійснена в усній або письмовій (графічній) формі. Усна рефлексія має на меті формування й висловлення учнями власної позиції стосовно засвоєного матеріалу, її співставлення з думками інших. Очевидно, що вислов- лення учнями своїх думок у формі оповідання, діалогу або запитань допомагає прояснити деякі важливі проблеми.

Серед усієї різноманітності прийомів усної рефлексії (діалог, дискусія, «спільний пошук») привертають увагу такі.

«Два кола» – різновид дискусії, який має на меті обмін думками з найбільш актуальної для учасників проблеми. Під час проведення цієї роботи я формую з учнів дві групи. Перша група утворює «внутрішнє» коло. Учасники цієї групи вільно висловлюються з обговорюваної проблеми. При цьому важливо, щоб учні не критикували точку зору інших, а коротко й чітко висловлювали свою власну думку. Учасники другої групи («зовнішнє коло») фіксують висловлювання учасників внутрішнього кола, готуючи свої коментарі й питання. Коментарі можуть стосуватися суті обговорюваного питання, процесу обговорення у внутрішньому колі, закономірностей у висловлюваних позиціях, можливих причин подібних висловлювань. Учасники внутрішнього кола мають чітко й коротко висловити свою думку, пов’язуючи її з попередніми висловленнями. Після закінчення роботи внутрішнього кола я пропоную групі, що утворює зовнішнє коло, взяти участь в обговоренні. Учасники зовнішнього кола працюють відповідно до правил, описаних вище. Наприкінці роботи прошу учасників сформулювати висновки в усній або письмовій формі, після чого висловлює свої зауваження та ко- ментарі.

Для проведення дискусії у будь-якій формі потрібно поставити перед учнями проблемне питання.

Проблемні (дискусійні) запитання у підручнику з історії України для 11 класу О. Пометун та Н. Гупана наведено в кінці кожного параграфа під рубрикою «Перевірте себе». Подібні завдання запропоновано в цьому підручнику у тексті параграфів, а також наприкінці розділів.

Метод «6 капелюхів», який допомагає «розкласти думки по поличках», відокремити логіку від емоцій, бажане від дійсного, фантазії від фактів. «Одягаючи» один з капелюхів, учень обирає собі певний тип мислення. Шість капелюхів дають змогу диригувати цілим оркестром думок, керувати мисленням. А обдумавши та обговоривши з різних боків проблему, вже не так складно її розв’язати. Колір кожного капелюха пов’язаний з його призначенням. Білий капелюх. Одягнувши білого капелюха, учень уподібнює себе до комп’ютера. Він у незворушній манері викладає цифри, факти та об’єктивну інформацію. Червоний капелюх. Червоний колір символізує гнів, лють, радість, тож є втіленням сильних почуттів, емоцій. Ось і учень в червоному капелюсі має висловити свої емоції з приводу теми. Цей тип мислення відкриває перед людиною широкі простори для відвертого висловлення своїх вражень. Чорний капелюх. Чорний капелюх покриває собою все погане – те, що прагне ховатися від людських очей. Той, хто вдягає чорного капелюха, перейнятий пошуками того, що в аналізованому явищі є негативним, несправедливим, помилковим або може призвести до небажаних наслідків. Жовтий капелюх сповнений оптимізму, під ним живе надія й позитивне мислення. Учень у жовтому капелюсі має висловити позитивну оцінку явищам чи подіям, що обговорюються.. Зелений капелюх символізує творчий початок і розквіт нових ідей. Учень, який його вдягає, спрямовує потік своїх думок на пошуки альтернатив, нових рішень, можливого розвитку подій. Синій капелюх символізує контроль і організованість. Учень у цьому капелюсі підводить підсумки всього сказаного й визначає напрямок подальшого обговорення, якщо це потрібно.

Якщо для проведення рефлексії лишається не більше 5–7 хвилин, можна застосувати метод рефлективної бесіди у вигляді загальнокласного обговорення результатів уроку за такими запитаннями: Що було важливим для вас на цьому уроці? Які думки він у вас викликав? Які почуття? Які викликає зараз? Чого ви особисто навчилися? Чого б хотіли навчитися в подальшому? Про що хотіли б дізнатися? Яке значення мав для вас урок?

Ефективним прийомом усної рефлексії є так зване «незавершене речення». Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватися по черзі або використовуючи уявний мікрофон, вчитель формулює незавершене речення і пропонує учням сформулювати його кінцівку. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Діти працюють з відкритими реченнями, наприклад:

«На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було...»,

«Ця інформація дає змогу зробити висновок, що...»,

«Це рішення було ухвалено тому, що...»,

«Сьогодні я навчився..., мені хотілося в майбутньому навчитися...» тощо. Цікавим може бути для уроку історії і прийом рефлексії «одне слово». Наприкінці уроку вчитель просить учнів відзначити те, що найбільше сподобалось їм на уроці: зміст уроку, методи, атмосфера, власна діяльність, результати тощо. Обраний момент учні мають назвати одним словом, яке влучно розкриває його. Учитель фіксує це слово на папері і за потреби просить учнів його прокоментувати.

Та хоч якою важливою є усна рефлексія, більшість учених-психологів та педагогів наголошують, що ціннішою для розвитку особистості учня є письмова рефлексія. Виокремлюють декілька форм письмової рефлексії. Насамперед це есе – твір невеликого обсягу, що розкриває конкретну тему. Написання есе має на меті привернути увагу учня до власних думок з певного питання, свого досвіду у всіх його суперечностях. (Додаток 22)

Інколи варто запропонувати учням написати з теми уроку сенкан. Правила складання синквейна такі: у першому рядку записують одне слово – іменник (це й є тема сінк- вейна); у другому – треба написати два прикметники, які розкривають тему синквейна; у третьому – записують троє дієслів, що характеризують дії, пов’язані з темою синквейна; у четвертому рядку слід записати цілу фразу, речення, що складається з декількох слів, за допомогою якого учень висловлює своє ставлення до теми; останній рядок – це слово-резюме, яке дає змогу висловити особисте ставлення автора до проблеми. (Додаток 23)

Зростання ролі критичного мислення пояснюється особливостями сучасної епохи. Сучасну епоху називають епохою інформаційного вибуху, кількість нової інформації зростає кожного дня. Як не заплутати в інформаційних потоках? Треба вміти шукати, а головне свідомо відбирати та перевіряти інформацію. Необхідно знати властивості інформації та прагнути використовувати тільки об’єктивну, достовірну інформацію.

Друга риса сучасності – багатоманітність. Кожного дня ми стикаємось з великою кількістю різних ідей, поглядів, думок. Багато товарів в магазинах, багато політичних партії. багато вузів!.. Класно! Але знову проблема: як обрати те, що саме мені потрібне? Необхідно вміти оцінювати, бачити різні аспекти, протистояти маніпулюванню. Треба бути готовим передбачати наслідки власного вибору.

Ще одна важлива риса сучасного періоду – поширення демократичних цінностей та шляхів розвитку. Демократія вимагає вміння виробляти та аргументувати власну позицію, володіти навичками публічного обговорення, вмінням бачити протиріччя та формувати спільне рішення. Новий час потребує готовності до роботи не поруч, а разом з іншими, толерантності до інших думок.

Список використаної літератури:

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. – 2004. – №2.

2. Концепція розвитку загальної середньої освіти // Освіта України. – 2000. – №31.

3. Національна доктрина розвитку освіти // Дошкільне виховання. – 2002. – №7. 4. Баханов К.А. Cучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: монографія. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2005.

5. Всесвітня історія. Нові часи. Част.др.( Кін.XVІІІ – поч. X X ст.): підр. для 9 кл. / [С.В.Білоножко, І.М. Бірюльов, О.Р. Давлєтов, В.Г. Космина, Л.О.Нестеренко, Ф.Г.Турченко]. – К.: Генеза, 2000.

6. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Всесвітня історія. Конспекти уроків. 9 клас: посібник для вчителя / О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006.

7. Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії / Д.Л.Десятов // Історія в школах України. – 2007. – №9.

8. Методика навчання історії в школі / О.І.Пометун, Г.О. Фрейман. – К.: Генеза, 2006. – 328 с.

9. Ліпман Метью. Чим може бути критичне мислення / Метью Ліпман // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – №27.

10. Ми – громадяни: навчальний посібник з курсу громадянської освіти для 9 (10) класу / за ред. док. пед. наук проф.О. Пометун. – К.: АПН, 2002. –238 с.

11. Новітня історія України: 11 кл. / Н.М. Гупан, О.І.Пометун,Г.О. Фрейман. – К.: А.С.К., 2007.

12. Пометун О.І., Ремех Т.О. Мої і твої права: навч. посіб.: 10-11 кл. / О.І Пометун, Т.О.Ремех. – Біла Церква: ПП Надтока О.Ф., 2006.

13. Практичне право: навч. посіб.: 8 кл. / О.І.Пометун, Т.О.Ремех, І.М.Гейко / за ред. О.І.Пометун. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: А.С.К., 2002.

14. Терно С. Критичне мислення: чергова мода чи нагальна проблема / С.Терно // Історія в школах України. – 2007. – №4.

15. Технології розвитку критичного мислення учнів /А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метью, Д.Макінстер. – К.: Плеяда, 2006.

16. Тягло О. Післямова до статей Метью Ліпмана і Марка Вайнстейна / О.Тягло // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – №27.

Додаток 1

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Мета: визначити основні причини, тенденції та протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР;

―виявляти суперечливі процеси зрушень у політичному житті України.

Пропоную учням по черзі висловитися, про те, які асоціації в них викликає слово «перебудова»? Учні можуть відповісти «зміна; щось нове; те, що будується на фундаменті старого; оновлення старого» тощо. Записую список цих асоціацій на дошці. Потім пропоную учням подумати над записаними словами і запитую в них, на які труднощі може наразитися людина, яка вирішила щось перебудувати? Чому інколи кажуть, що простіше побудувати новий дім, аніж перебудувати старий? Що потрібно було, на вашу думку, перебудовувати в СРСР та Україні у середині 80-х років? Обговорення цих питань дасть змогу учням «увійти» в тему, згадати те, що вони чули, зробити деякі передбачення, які вони матимуть змогу перевірити протягом вивчення теми.

Додаток 2

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Мета: визначити основні причини, тенденції та протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР;

―виявляти суперечливі процеси зрушень у політичному житті України;

―формулювати власні судження щодо ролі і місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1991 р.

«Уявіть, що ви є одним з керівників СРСР середини 80-х років. Як багато хто в державі, ви відчуваєте, що країні потрібні серйозні зміни. Які зміни ви б уважали за потрібне ініціювати?»

Додаток 3

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Мета: визначити основні причини, тенденції та протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР;

―виявляти суперечливі процеси зрушень у політичному житті України;

У середині 80-х років в СРСР і УСРСР уряд проводив політику, що отримала назву «перебудова». Працюючи в парах, визначте 2–3 напрями, у яких влада намагалася вдосконалити устрій держави і суспільства. Працюючи, обґрунтуйте свою думку.

Додаток 4

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Мета:

- визначити основні причини, тенденції та протиріччя політики «перебудови» в УРСР;

―визначати роль і наслідки процесу формування багатопартійної системи в суспільному життя України;

У середині 80-х років у СРСР і УСРСР уряд проводив політику, що отримала назву «перебудова». Як ви думаєте, чого стосувалась ця політика? Що саме намагалися перебудувати керівники СРСР? Навіщо? Сформулюйте свої передбачення.

Додаток 5

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Уявіть, що ви є одним з керівників СРСР середини 80-х років. Як багато хто в державі, ви відчуваєте, що країні потрібні серйозні зміни. Працюючи індивідуально (потім через 1 хв. – у парах, через 2 хв. – у четвірках), визначте 3 основні зміни, які ви б уважали за потрібне ініціювати. Пам’ятайте, що на кожному етапі роботи вам потрібно досягти консенсусу з однокласниками. Після закінчення четвірки повідомляють результати роботи класу.

Додаток 6

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Мета: визначити основні причини, тенденції та протиріччя політики «перебудови» в УРСР;

У середині 80-х років у СРСР і УСРСР уряд проводив політику, що отримала назву «перебудова». На які думки наштовхує вас ця назва? Що ви про це знаєте? Які ідеї були в ініціаторів цієї політики? Всі ваші вислови будемо складати в наш загальний кошик. Спробуймо його наповнити.

Додаток 7

Перед читанням учні записують у зошиті відповіді на запитання «Що мені відомо з цієї теми?», а після ознайомлення з новим матеріалом – на питання «Що нового я дізнався з тексту?». Ці записи слід оформлювати в таблицю.

Що мені відомо з цієї теми?	Що нового я дізнався з тексту?

Додаток 8

Тема. Монгольська навала на українські землі

Мета:

- формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі;

- розвивати вміння знаходити необхідну інформацію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій, давати їм оцінку, висловлювати власну думку.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «монголо-татари», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;
називати дати битви на р.Калка, оборони Києва від монголів;
називати руські князівства, що стали об`єктом завоювань монголо-татар;
називати факти героїчного опору русичів монгольській навалі;
знаходити необхідну інформацію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій.

Використовую прийом ведення щоденника подвійних нотаток.

Завдання: самостійно опрацювати текст історичних джерел «Літописець про оборону Києва в 1240 р.» та «Повідомлення папського посла до Золотої Орди Плано де Карпіні про спустошення монголами Русі (1246р.)», вміщених у підручник , і заповнити щоденник подвійних нотаток.

Тема: «Монгольська навала на українські землі»

Текст «Героїчна боротьба русичів з монголами»

Коментар учня

Завдання.

Поміркуйте, які причини поразки руських дружин? За яких умов у русичів був шанс здобути перемогу над монголо-татарами?

Додаток 9

Тема:Узагальнення знань за темою «Виникнення та розвиток Київської Русі»

Мета:

повторити та узагальнити матеріал, вивчений учнями з теми «Виникнення та розвиток Київської Русі»;
розвивати вміння робити висновки, узагальнення, порівняння;
допомогти учням осягнути, що українська історія є частиною всесвітньої історії.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

повторити матеріал із теми «Виникнення та розвиток Київської Русі»;
виділяти головні події Київської Русі в ІХ-Х ст.;
давати оцінку цим подіям для розвитку Русі;
наводити приклади зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі;
встановлювати хронологічну послідовність правління князів Київської Русі;
навчитися робити висновки, узагальнення, порівняння;

Заповнення хронологічної таблиці з теми

Дата	Князь	Подія	Значення події

Додаток 10

Тема. Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської Русі

Мета:

- формувати в учнів знання про соціальний устрій та господарське життя Київської Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. ;

- удосконалювати навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати історичні факти, узагальнювати матеріал, робити висновки.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

пояснювати зміст понять: «рядович», «закуп», «челядин», «холоп»;
називати основні верстви давньоруського суспільства;
називати обов`язки боярина щодо закупа та рядовича; смерда, закупа та рядовича щодо боярина; челядина чи холопа щодо боярина;
характеризувати господарське життя кожної соціальної групи населення Київської Русі;
встановити відмінності у правах і обов`язках князів і бояр, міщан, смердів, холопів та челяді;
удосконалити навички роботи з текстом підручника, уміння аналізувати історичні факти, узагальнювати матеріал, робити висновки.

Домашнє завдання

Скласти порівняльну таблицю «Становище різних верств населення Київської Русі»

Група

населення

Чим володіли?

Наскільки були

вільні?

Чи розпоряджалися

результатами своєї праці?

Додаток 11

Тема. Узагальнення знань за темою «Київська Русь наприкінці Х- у першій половині ХІ ст.»

Мета:

- повторити та узагальнити матеріал про Київську Русь в період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого;

- розвивати вміння узагальнювати та систематизувати матеріал, робити висновки, порівнювати, висловлювати власну точку зору;

- поглиблювати вміння працювати з історичними джерелами, термінами і поняттями.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

систематизувати матеріал про внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого;
оцінювати діяльність князів періоду розквіту Київської Русі;
робити висновки про значення їхньої діяльності і порівнювати вплив їхньої політики на подальший розвиток держави;
висловлювати власну точку зору про князювання Володимира та Ярослава ;
працювати з термінами і поняттями.

Заповнення порівняльної таблиці правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого

Критерії порівняння	Володимир Великий	Ярослав Мудрий
Внутрішня політика: - реформи; - досягнення в сфері культури;
Зовнішня політика:
Значення діяльності

Додаток 12

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Мета: визначити основні причини, тенденції та протиріччя політики «перебудови» в УРСР;

Прочитайте фрагмент тексту параграфа та поставте до нього 3–4 «тонких» та 3–4 «товстих» запитання.

«Товсті»

«Тонкі»

У чому причина аварії на ЧАЕС?

Які наслідки цієї катастрофи?

«Коли відбувся вибух на Чорнобильській АЕС?»

Додаток 13

Тема «Здобуття Україною незалежності»

Мета:

Згадайте, що ви вже знаєте про проголошення незалежності України та запишіть це у першій колонці таблиці. Подумайте, що ви ще хотіли б дізнатися про цю подію. Сформулюйте відповідні запитання та запишіть їх у другій колонці. Прочитайте матеріал підручника, одночасно коротко занотовуючи, про що ви дізналися. Після завершення читання обговоріть, які відповіді ви отримали, а які – ні, та як знайти бажану інформацію.

Знаємо	Хочемо дізнатись	Дізналися

Додаток 14

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Мета: визначити основні причини, тенденції та протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР;

―виявляти суперечливі процеси зрушень у політичному житті України;

Питання	Питальні слова за допомогою яких формулюється	Приклад
Питання на здобут- тя знань (інформації)	Що таке? Де? Коли? Що саме? Скільки? Які приклади?	Що таке політика при- скорення?
Питання на розуміння ін- формації	Як передати іншими словами..? Як ви розумієте..? Як іншими словами пояснити..?	Як ви розумієте пояснення М. Горбачова щодо необхідності полі- тики прискорення?
Питання на пошук можливостей вико- ристання, застосу- вання ін- формації	У яких ще ситуаціях можна за- стосувати? Хто може використовувати? Чим може бути корисно? Що може зашкодити?	У тексті наголошується, що політика прискорен- ня провокувала інфля- цію. Чи можемо вважати, що сьогоднішня інфляція в Україні зумо- влена тими самими причинами?
Питання на аналіз	Які основні елементи? З чого складається? До якої групи належить? Які причини? Як побудовано? Які функції? У чому схожість (відмінність)?	Які були основні риси економічної кризи дру- гої половини 80-их – по- чатку 90-их років?
Питання на синтез	Про що свідчить наявність таких елементів, як..? Як пов’язані? У чому зв’язок між… Що спільного між… Який висновок можна зробити з фактів? Поясніть, чому? Чому ви так думаєте? Чому ви вважаєте, що..?	Як пов’язані між собою такі поняття, як ринок, приватна власність, орендні відносини?
Питання на оцінку	Які переваги (недоліки)..? Чи правильно (помилково)..? Чи ефективно? Чи згодні ви, що.., чому? Чи правильно, що.., чому?	Чи були перебудовні процеси поступовими та послідовними, чому? Чи можна вважати тен- денції в українській еко- номіці 80-их років пози- тивними?

Додаток 15

Тема «Політичні реформи і зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 80-х років»

Мета: визначити основні причини, тенденції та протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР;

―виявляти суперечливі процеси зрушень у політичному житті України;

―визначати роль і наслідки процесу формування багатопартійної системи в суспільному життя України;

―пояснювати причини і наслідки «революції на граніті»;

Читаючи текст, зупиняйтесь у визначених учителем місцях та відповідайте на запитання.

1) Які зміни відбулися в політичній системі СРСР та УРСР?

2) У чому було значення виборів 1990 р.?

3) Як реагувало на ці зміни суспільство?

4) Чому відбулося піднесення демократичного руху населення?

5) Чи було це пов’язано з політичними реформами, чому?

6) До яких наслідків мало, на вашу думку, призвести це піднесення?

7) Чому виникали громадські об’єднання?

8) Чому активізувався національний рух?

Додаток 16

Тема. Культура Київської Русі

Мета:

- формувати в учнів знання про розвиток культури Київської Русі: писемності, освіти, наукових знань, літератури, музичної творчості, скульптури та архітектури;

- розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти на основі джерел інформації, а також давати стислу характеристику пам`яткам культури;

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати пам`ятки літератури та мистецтва Київської Русі Х-ХІ ст.;
пояснювати поняття : «старослов`янська мова», «книжкова мініатюра», «візантійський стиль»;
характеризувати давньоруське книгописання, словесну творчість, архітектурне, образотворче та музичне мистецтва;

виділяти і описувати основних досягнень культури Київської Русі наприкінці Х- у першій половині ХІст.;
виділяти головне, аналізувати історичні факти, визначати їхнє значення, давати їм оцінку;

Самостійна робота учнів з підручником. Використовується метод інтерактивного конспектування.

Текст «Досягнення культури Київської Русі наприкінці Х- у першій половині ХІст.»

Умовні

позначки

Додаток 17

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Приклад завдання: «вчитель-історик Г. Середницька вважає, що перебудовчі процеси «відкрили для України шлях до незалежності, призвели до проголошення нової демократичної держави». Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою?

Додаток 18

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

«Які внутрішні та зовнішні чинники призвели до ухвалення Декларації про суверенітет? Які положення містила Декларація? У чому сутність процесів суверенізації? Як пов’язана з ними криза восени 1990 року? Якими були її наслідки?»

Додаток 19

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

«О. Бойко пише: «Навіть російські історики сучасності зазначають, що поява Акта про незалежність України та відмова від принципів Союзу значною мірою були зумовлені проімперськими діями лідерів РРФСР». Чи погоджуєтеся ви з ними, чому?» Різновидом цього завдання є завдання на постановку проблеми. Проте на відміну від нього, у цьому завданні базовий текст не пропонуємо. Ставимо лише питання, на яке учні мають відповісти самостійно, наводячи свої аргументи або попередньо обговоривши питання в малих групах: «Чи можна назвати перебудову «революцією згори», як вважали деякі прибічники М.Горбачова?» Можливі також завдання на прогнозування розвитку ситуації, на кшталт: «А що, якщо…», наприклад: «Які наслідки могла б мати перемога путчу в серпні 1991 року?».

Додаток 20

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Мета:

―виявляти суперечливі процеси зрушень у політичному житті України;

― висловлювати і аргументувати власні судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р. і його наслідків в Україні;

Наприклад: «Напишіть короткий (на 200–250 слів) виклад матеріалу теми «Здобуття Україною незалежності». Почніть з короткого вступу, де сформульовано проблему, якій буде присвячений ваш виклад, і пояснено, чому ця проблема важлива. Перші речення повинні характеризувати тему: по одному-два речення на кожний пункт параграфа. Далі, у частині «Результати», покажіть у кількох реченнях (до 3–4), до чого призвели події та процеси, про які йдеться. На завершення проаналізуйте отримані результати, оцініть зна- чення того, що відбулося. Якщо можливо, спрогнозуйте подальший розвиток подій та шляхи застосування отри- маного нового знання.

Додаток 21

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

Мета:

Наприклад: «Уявіть собі, що вам належить узяти участь у всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року з пи- тання: «Чи підтверджуєте ви «Акт проголошення неза- лежності України?». Ви розумієте всі обставини того часу, коли проводився референдум, однак усвідомлюєте й ті складності, які ще й зараз не може подолати на шляху роз- витку Україна як незалежна держава. Напишіть коротке есе з викладом вашої позиції. Не забувайте ґрунтовно по- яснити її як з позицій минулого, так і сучасності».

Додаток 22

Тема «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України»

1. Проблема, яку учень має розв’язати, наприклад: Чи можна вважати етносоціальну політику держави наприкінці 90-их рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. вдалою, ефективною?

2. Аргументи «за» Аргументи «проти»

3. Викладіть своє ставлення до проблеми кількома реченнями, об’єднаними в абзац.

Додаток 23

Приклад синквейна до теми «Здобуття Україною незалежності».

1. Незалежність.

2. Довгоочікувана, вистраждана, щаслива.

3. Хвилює, збуджує, піднімає.

4. Велика відповідальність перед минулим і майбутнім.

5. Мрія!

Додаток 24

Тема уроку: Київська держава за перших князів

Мета:

охарактеризувати внутрішню політику князя Ігоря;
навчити працювати з візуальними та історичними джерелами, вміщеними в підручник;
розвивати вміння давати стислу характеристику і оцінку діяльності історичного діяча.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати дату (рік) укладення угоди з Візантією Ігорем;

називати умови угоди з Візантією Ігоря (944 р.);

давати оцінку внеску зовнішній політиці князя Ігоря.

Проблемне питання. У чому полягають причини повстання древлян у 945 році?

Додаток 25

Тема: Суспільно-політичний устрій Київської Русі

Мета:

охарактеризувати склад і заняття населення Київської Русі;
розвивати вміння аналізувати історичні факти, узагальнювати їх і робити висновки;
розвивати вміння працювати з текстом підручника й отримувати необхідну інформацію.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати основні верстви давньоруського населення ІХ-Х ст. та визначати їх місце на соціальній драбині;
застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «бояри», «дружина», «смерди»;
характеризувати заняття основних станів Київської Русі;
порівнювати процес формування середньовічних суспільних станів у Київській Русі та в західноєвропейських країнах;

При вивченні теми використовую методичний прийом Ривіна. Учні об`єднаються в 4 групи і самостійно читають пункту параграфу «Склад і заняття населення». Виділяють нові слова і словосполучення, з`ясовують значення виділених слів і словосполучень, записуючи їх в словничок. З ними вони складають речення, передаючи основний сюжет тексту. По завершенні роботи представники від кожної групи на дошці роблять підсумковий запис. Групи обговорюють і фіксують спільні погляди і записують кінцевий варіант в зошити.

Завдання: якої соціальної групи населення не склалося у Русі, на відміну від західноєвропейських країн? Чому?

Додаток 26

Тема. Галицько-Волинська держава за князя Данила Галицького

Мета:

- характеризувати внутрішню та зовнішню політику Данила Галицького;

- розвивати вміння працювати з історичним текстом.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

називати дати (рік) коронації Данила, першої письмової згадки про Львів;
називати держави, з якими князь Данило воював, відстоюючи незалежність держави;
пояснювати поняття «Королівство Руське»;

характеризувати заходи, до яких вдавався Данило Романович, щоб зміцнити свою державу;
аналізувати і запам`ятовувати історичний текст.

Учні отримують текст №1 і уважно вивчають його зміст. Потім цей текст замінюється текстом №2, у якому учні мають заповнити пропуски.

Текст №1

«Князь Данило успадкував владу від свого батька Романа Мстиславича. Непокірні бояри чинили опір князівській владі. Тривали час Данило та його брат Василько боролися за повернення батьківського престолу. У 1239 р. йому вдалося повернути князівський трон. Князь Данило зробив чимало корисних справ для зміцнення Галицько-Волинської держави. Він створив добре навчене військо, підкорив собі колишню столицю Київської Русі – місто Київ , завдав поразки рицарям – хрестоносцям під Дорогочином, збудував фортечні укріплення, заснував ряд міст. Одне із цих міст, засноване в 1256 р., він назвав на честь свого старшого сина Лева. Місто Холм Данило перетворив на столицю своєї держави. У 1245 р. здобув блискучу перемогу в битві з угорським військом поблизу Ярослава. Не маючи достатніх сил боротися із військами Золотої Орди, Данило був змушений поїхати на переговори до хана Батия, який видав йому ярлик на князювання. Головною метою всього його життя було звільнення від золотоординського ярма. У 1253 р. в місті Дорогочин Данило був коронований як король Галицько-Волинської держави. Помер у 1264 р. у своєму улюбленому місті Холм».

Заповніть пропуски в тексті.

Текст №2

«Князь Данило успадкував владу від свого батька … . Непокірні … чинили опір князівській владі. Тривали час Данило та його брат … боролися за повернення батьківського престолу. У … р. йому вдалося повернути князівський трон. Князь Данило зробив чимало корисних справ для зміцнення … держави. Він створив добре навчене … , підкорив собі колишню столицю Київської Русі – місто … , завдав поразки рицарям –хрестоносцям під … , збудував фортечні укріплення, заснував ряд міст. Одне із цих міст, засноване в … р., він назвав на честь свого старшого сина … . Місто … Данило перетворив на столицю своєї держави. У 1245р. здобув блискучу перемогу в битві з угорським військом поблизу … . Не маючи достатніх сил боротися із військами Золотої Орди, Данило був змушений поїхати на переговори до хана … , який видав йому … на князювання. Головною метою всього його життя було звільнення від … ярма. У … р. в місті … Данило був коронований як король Галицько-Волинської держави. Помер у … р. у своєму улюбленому місті …».

Завдання:

Поставте 2-3 питання до наведеного тексту.

Додаток 27

Тема. Монгольська навала на українські землі

Мета:

- формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі;

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «монголо-татари», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;
називати дати битви на р.Калка, оборони Києва від монголів;
називати руські князівства, що стали об`єктом завоювань монголо-татар;
називати факти героїчного опору русичів монгольській навалі;
знаходити необхідну інформацію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій.

Використовую прийом ведення щоденника подвійних нотаток.

Тема: «Монгольська навала на українські землі»

Текст «Героїчна боротьба русичів з монголами»

Коментар учня

Завдання.

Додаток 28

Тема:Київська Русь за часів князювання Володимира Великого

Мета:

охарактеризувати внутрішньо- та зовнішньополітичне становище в Київській Русі за правління князя Володимира;
визначити передумови та значення запровадження християнства як державної релігії;
розвивати в учнів навички роботи з історичними джерелами, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, визначати значення історичних подій, місце історичних діячів в історичному процесі.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

пояснити поняття «хрещення Русі»;
називати рік хрещення Русі;
визначати передумови й історичне значення запровадження християнства;

оцінити роль князя Володимира як державного діяча в процесі християнізації Русі;
удосконалити навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору.

При вивчення пункту плану «Прийняття християнства» учні працюють за схемою:

Передумови прийняття християнства;

(Робота з історичними джерелами вміщеними в підручнику на ст.21 - №1, ст. 28 - №1, ст.49 – №1. Порівняти зміст історичних джерел і відповісти на питання:

Коли відбулися перші спроби хрещення Русі?
Чому княгиня Ольга вирішила прийняти християнство, але не наважилася поширити нову релігію в Київській Русі?
Які методи використовував Володимир Великий щодо запровадження християнства в Русі? Чому?

Причини прийняття християнства (за допомогою тексту підручника);
Історичне значення прийняття християнства (складання тез за текстом підручника).

Запитання: які наслідки для подальшої долі Київської Русі мало прийняття християнства?

Додаток 29

Тема. Київська Русь за наступників Ярослава.

Мета:

- формувати в учнів уявлення про внутрішньополітичне становище Київської Русі за правління Ярославичів;

- удосконалити вміння аналізувати й узагальнювати, порівнювати фактичний матеріал, установлювати причинно-наслідкові зв`язки;

- розвивати навички роботи з історичними джерелами.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати на прикладах термін «роздробленість», «тріумвірат Ярославичів», «отчина»;
називати хронологічні межі політичної роздробленості;
визначати причини політичної розробленості Київської Русі;
обгрунтовувати мету скликання з`їзду князів у Любечі;
називати основні рішення Любецького з`їзду;
пояснювати вислів: «Кожен хай держить отчину свою»;
давати власну оцінку ухвалам Любецького з`їзду князів;
з`ясовувати значення Любецького з`їзду князів для подальшого розвитку Русі;
аналізувати й узагальнювати фактичний матеріал, установлювати причинно-наслідкові зв`язки;
вміти працювати з історичними джерелами.

Робота з історичним джерелом «Ухвала Любецького з`їзду князів 1097 р.» (ст.84)

Учні роблять аналіз історичного джерела, використовуючи пам`ятку (додаток 38) і виконують завдання:

- за яких історичних обставин відбулася історична подія?

- які події безпосередньо їй передують;

- які групи людей були задіяні в його роботі?

- якими мотивами було викликано скликання з`їзду?

- яку роль в ньому відіграв Володимир Мономах, і якими мотивами це було викликано?

- які причини і мета скликання з`їзду князів?

- основні рішення з`їзду;

- наслідки з`їзду: позитивні і негативні;

- який вплив мала ця подія на інші сфери людського життя?

- як з`їзд вплинув на подальший розвиток подій в державі?

- чи був можливим інший перебіг події?

- як би ви себе повели в цій ситуації?

Актуалізація знань учнів.

Робота з історичним джерелом «Політичний заповіт Ярослава Мудрого» (ст.57) – до чого закликав своїх синів Ярослав Мудрий?

Завдання:

- Що спільного в меті проголошеного заповіту Ярослава Мудрого і скликанні з`їзду князів у Любечі?

- Порівняти два способи престолонаслідування - «по-старшинству» і «отчинного», в чому їхні недоліки?

- Дайте власну оцінку даним історичним подіям.

Додаток 30

Тема. Київська Русь за Володимира Мономаха.

Мета:

- визначити причини роздробленості Київської Русі, її сутність;

- розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати історичний матеріал.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

пояснювати поняття «удільні князівства» та «колективний сюзеренітет»;

пояснювати причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі;
називати удільні князівства, що утворилися на території сучасної України;
синхронізувати явища, що відбувались на території України з аналогічними в Європі.
аналізувати історичні факти та події.

Самостійно прочитати документ «Анонім. «Слово про князів»:

- На які причини роздробленості вказує Анонім в документі?

- Порівняйте зміст історичного джерела з текстом підручника. Чи збігається думка Аноніма з авторами підручника?

- Як ви розумієте вислів Аноніма: «Збагніть, князі, свою велич і честь свою!»? Свою думку обґрунтуйте.

Домашнє завдання.

Визначити спільні причини розпаду Київської Русі з причинами розпаду європейських держав. Виділити особливості, які відрізняли занепад Київської Русі і європейських держав.

Заповнити таблицю «Роздробленість Київської Русі та європейських держав»

Спільні причини розпаду	Особливості занепаду Київської Русі	Особливості занепаду європейських держав

Додаток 31

Тема. Утворення Галицько-Волинської держави

Мета:

- охарактеризувати процес становлення та зміцнення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича;

- розвивати вміння складати історичний портрет і давати оцінку діяльності історичному діячеві, аналізувати історичні факти, робити висновки і узагальнення.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Галицько-Волинська держава»;
вказувати хронологічні рамки правління Романа Мстиславовича;
називати дату (рік) об`єднання Романом Мстиславовичем Галицького і Волинського князівств в одну державу;

характеризувати процес становлення Галицько-Волинської держави;
характеризувати внутрішню і зовнішню політику Романа Мстиславовича;

давати оцінку діяльності Романа Мстиславича;
складати історичний портрет історичного діяча, аналізувати історичні факти, робити висновки, узагальнення.

Самостійно опрацювати джерело ст.123 «Невідомий літописець про Романа Мстиславича».

Завдання.

Як наведений уривок характеризує князя Романа як людину і як воїна?

Складіть історичний портрет Романа Мстиславича, використовуючи матеріал підручника та історичне джерело, користуючись пам`яткою. (Додаток 36) Дайте власну оцінку діяльності князя Романа.

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Возна Ірина Василівна

Пов’язані теми

Історія України, Методичні рекомендації

Додано

9 березня 2022

Переглядів

8072

Оцінка розробки

Відгуки відсутні