«Розвиток критичного мислення в учнів на уроках інформатики»

Виконав:

Шах Наталія Василівна,
вчитель інформатики
Торчицького НВК,
вчитель першої категорії

Торчиця, 2024

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

1.1. Сутність поняття «критичне мислення»

1.2. Ознаки критичного мислення

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

2.1. Структура і методика підготовки уроків з розвитку критичного мислення

2.2. Альтернативне оцінювання роботи учня на уроці

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. У сучасних умовах, коли обсяг необхідних для людини знань швидко збільшується, уже неможливо робити головну ставку на засвоєння певної суми фактів. Важливо навчити самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці даних. XXI століття пред’являє до будь-якого фахівця вимоги швидко перебудовуватися з одного виду діяльності на інший, ефективно самонавчатися, творчо підходити до справи. Отже, якість освіти визначається здатністю людини стати успішним учасником розвитку суспільства.

Аналіз змісту навчального матеріалу, який передбачається вивчати за чинними програмами, свідчить про те, що учні на уроках мають незначну кількість часу для опанування сучасної системи знань з інформатики. Зрозуміло, що за таку невелику кількість годин неможливо надати учням усі важливі знання, тому необхідно навчити їх самостійно опановувати нові технології і критично переосмислювати дані, що вони отримують. Таке навчання передбачає розвиток навичок XXI століття, особливо критичного мислення. Збільшення часу на вивчення окремих тем, з одного боку, є неможливим, а, з іншого, — недоцільним, то ж потрібно відмовитися від застарілих підходів репродуктивного навчання, стимулювати, спрямовувати, керувати пізнавальною активністю учнів, навчити критично переосмислювати здобуті знання.

Формування критичного мислення - це не тільки завдання освіти, а й суспільна необхідність. Як показують дослідження, за рівнем критичного мислення та здатності вирішувати проблеми, які виникають в житті і які не мають простих і явних рішень, наша держава перебуває наприкінці рейтингу країн світу. Тому нам просто необхідно застосовувати методи критичного мислення при викладанні всіх шкільних предметів, зокрема й інформатики.

Мета курсової роботи – розповісти про особливості формування критичного мислення у учнів.

Об’єкт дослідження - формування критичного мислення на уроках інформатики.

Предмет дослідження – процес навчання інформатики в загальноосвітній школі.

Завдання дослідження:

− Опрацювати наукову літературу з теми даного дослідження.

− Розкрити сутність поняття «критичне мислення».

− Розглянути ознаки та параметри критичного мислення.

− Обґрунтувати методику формування критичного мислення на уроках інформатики.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДУ
КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

1.1. Сутність поняття «критичне мислення»

В наш час затребуваними є люди, які не просто відтворюють знання та використовують свої уміння, а фахівці, які здатні аналізувати інформацію, швидко розв’язувати проблеми, що виникають, спеціалісти, що мають нестандартне, творче мислення.

Такий тип мислення потрібен для вирішення неординарних практичних завдань. Коли перед нами постають реальні проблеми, які неможливо вирішити за допомогою наявних знань та умінь, тоді ми залучаємо принципи, стратегії та процедури критичного мислення. Це відбувається під час розв'язування проблемних задач, формулювання висновків, ймовірнісної оцінки та ухвалення рішень.

Під критичним мисленням слід розуміти особливий вид розумової діяльності, характерними ознаками якого є: вироблення стратегій прийняття правильних рішень у розв’язанні будь-яких завдань на основі здобуття, аналізу, опрацювання відомостей; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, перевірочних, контролюючих, оцінних), які виконуються стосовно будь-якого об’єкта чи явища, зокрема, і власного процесу мислення; виважений аналіз різних думок і поглядів, вияв власної позиції, об’єктивне оцінювання процесу і результатів як своєї, так і сторонньої діяльності.

Уміння критичного мислення учнів можна згрупувати у три основні групи:

• інформатичні компетентності;
• рефлексивні компетентності;
• дослідницькі компетентності.

Основним у групі інформатичних компетентностей є вміння працювати з даними, використовувати їх для розв’язання поставлених завдань і проблем як у професійній сфері, так і в повсякденному житті, для набуття нових знань і подальшої освіти, розвитку власних можливостей. Одними з основних проявів рефлексії мислення є самоконтроль й самооцінка діяльності, усвідомлення засад і способів виконання діяльності, контролювання, регулювання дій і операцій. До дослідницьких компетентностей можна віднести такі якості: здатність до аналізу, синтезу, узагальнення, формалізації; виявлення і формулювання проблеми, задачі; здатність до прогнозування, моделювання ситуації й діяльності, експерименту.

Критичне мислення – це систематичний спосіб формування свого мислення. Воно діє цілеспрямовано і вимогливо. Критичне мислення відрізняється від іншого мислення, тому що людина систематично використовує мислення високого рівня і постійно перевіряє саму себе, прагнучи поліпшити якість мислення. Як і будь-яка система, критичне мислення не просто випадковий ряд характеристик або компонентів. Всі її компоненти - її елементи, принципи, стандарти і цінності - формують інтегровану робочу мережу, яка може ефективно застосовуватися в будь-яких сферах життя.

Критичне мислення ґрунтується на двох припущеннях: по-перше, що якість нашого мислення впливає на якість нашого життя, а по-друге, що кожен може навчитися постійно покращувати якість свого мислення. Критичне мислення передбачає фундаментальну, найважливішу мету освіти: завжди вчити так, щоб допомогти учням покращити своє власне мислення. Коли учні навчаться керувати своїм мисленням, постійно покращуючи його якість, вони навчаться керувати своїм життям і, як наслідок, покращувати якість свого життя.

Існує думка, що через складність, критичне мислення можуть осягнути лише учні старших. Проте це не так. Учні молодших та середніх класів також можуть бути залучені до критичного мислення, але на рівні, що відповідає їх віковим особливостям. Вони охоче беруть участь у розв'язанні непростих завдань і демонструють високий рівень здатності приймати рішення. Отже, критичне мислення можливе у будь-якому віці, проте без фундаментальних передумов навчання часто зводиться до подачі невпорядкованої маси «стратегій» та «інструкцій».

1.2. Ознаки критичного мислення

Критичне мислення є "ретельно обмірковане, зважене рішення щодо будь-якого судження: чи повинні ми прийняти, відкинути або відкласти його, і ступінь впевненості, з якою ми це робимо" [23]. Таким чином, "Критичне мислення можна визначити як таке мислення, яке допомагає нам прийняти обдумане, осмислене рішення про те, чому вірити, що робити. До компонентів критичного мислення можна віднести допитливість, скептицизм, рефлексію, раціоналізм "[24]. Відмінності між критичним і повсякденним (догматичним) мисленням полягають у наступному[21]:

Розвиток такого мислення в сьогоднішніх життєвих реаліях має стати однією з найважливіших педагогічних завдань. Значимість цього завдання зростає ще більше напередодні освоєння школою нових освітніх технологій, спочатку проектуються для умов відкритого суспільства і, отже, доступності учням будь-якої несекретної інформації.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

2.1. Структура і методика підготовки уроків з розвитку критичного мислення

Технологія розвитку критичного мислення відноситься до типу рамкових. Своєрідною рамкою, до якої вписується урок, є так звана базова модель технології, що складається з трьох етапів (стадій): стадії виклику, смислової стадії і стадії рефлексії.

Базова модель («Виклик — Осмислення — Рефлексія») задає не тільки певну логіку побудови уроку, але й послідовність, і способи поєднання конкретних методичних прийомів. Структура технології струнка і логічна.

Кожна стадія має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення здобутих знань.

Перша стадія — «виклик», під час якої в учнів активізуються знання, які вони здобули раніше, прокидається інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього навчального матеріалу. Цей етап виконує такі функції:

• мотиваційну — спонукання до роботи з новими даними, спонукання інтересу до теми;
• інформаційну — виклик на «поверхню» наявних знань з теми;
• комунікаційну — безконфліктний обмін думками.

Друга стадія — «осмислення» – змістова, у ході якої і відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому вона направлена, осмислена. Виконує функції:

• інформаційну — одержання нових відомостей з теми;
• систематизаційну — класифікація отриманих повідомлень з теми.

Третя стадія — стадія «рефлексії» — фаза уроку, протягом якої учні роблять огляд ідей, що були відкриті ними, значення яких вони усвідомили. Рефлексія реалізує такі функції:

• комунікаційну – обмін думками про нові знання;
• інформаційну – придбання нових знань;
• мотиваційну – спонукання до подальшого розширення інформаційного поля;
• оцінювальну – спонукання до подальшого розширення інформаційного поля.

На кожному етапі уроку з розвитку критичного мислення доцільно використовувати певні прийоми розвитку критичного мислення.

Так на стадії виклику, на мою думку, доцільно використовувати такі прийоми розвитку критичного мислення, як «Мозковий штурм», «Кошик» ідей, понять, імен..., «Дерево знань», «Перевернені логічні ланцюги», «Переплутані логічні ланцюжки», «Термін тричі», «Вільний лист».

Завдання етапу осмислення: одержання нових даних з теми, що розглядається. На цьому етапі відбувається класифікація отриманих відомостей з категорій знань. Цьому сприяють методи і прийоми: прийом «Інсерт» («Маркувальна таблиця»), «ЗДХ» (знаю, дізнався, хочу дізнатися), «Подвійний щоденник».

Завдання етапу рефлексії: допомогти учням самостійно узагальнити вивчений матеріал і самостійно визначити напрямки подальшого вивчення матеріалу.

На стадії рефлексії можна запропонувати учням такі прийоми: «Кола Венна», «Синквейн» («Сенкан»), «Написання есе».

Деякі прийоми можуть бути використані на будьякому з етапів кроку. До них можна віднести: «Розбивка на кластери» («Гронування»), «Бортовий журнал», «Трьохстовпчастий щоденник» (Концептуальна таблиця), «Сюжетні таблиці», «Візуальні форми», «Дискусійна сітка Алверманна».

2.2. Альтернативне оцінювання роботи учня на уроці

При застосування на уроці прийомів критичного мислення, оцінювання вмінь учнів стає достатньо складним завданням. Складність полягає в тому, що потрібно оцінити не лише правильність відповіді чи виконання завдання учнем, а ще й уміння поставити оригінальні та логічні запитання стосовно проблеми, що обговорюється. Це вимагає створення певних критеріїв оцінювання для кожного прийому або групи прийомів.

Під час розробки позицій учителеві слід орієнтуватися на такі вміння:

•        виділяти головне;
•        робити порівняння;
•        визначати інформацію, що стосується теми;
•        формулювати потрібне запитання;
•        формулювати проблему;
•        відокремлювати факти від суб'єктивної думки;
•        бачити суб'єктивність суджень;
•        виявляти причинно-наслідкові зв'язки;
•        робити висновки;
•        перевіряти висновки на практиці;
•        передбачати наслідки;
•        демонструвати логічно обґрунтовані судження.

На прикладі кількох прийомів спробуємо розробити й показати критерії оцінювання вмінь і навичок критичного мислення учнів (Додаток 1). У колонці «Оцінювання» ми пропонуємо такий його вид, як самооцінювання, тобто оцінювання своєї роботи. Такий прийом допомагає учневі критично оцінити свої знання і можливості з даної теми.

Для оцінювання роботи учня у групі чи індивідуально над певним завданням пропонується учневі заповнити колонки таблиці «Карта самооцінювання роботи в групі» (Додаток 2).

Щодо самооцінки індивідуальної роботи учня, то можна запропонувати таблицю «Карта самооцінювання індивідуальної роботи учня» (Додаток 3)

Після заповнення такої таблиці учень матиме уявлення про рівень оволодіння матеріалом з даної теми. Це викликатиме або задоволення виконаною власною роботою, або спонукатиме до подальшого вивчення даного матеріалу.

Для учня важливою є також думка оточуючих щодо свого знання. Тому доцільно під час роботи в групах застосовувати взаємоперевірку. Результативність роботи представників групи можна також оцінити, скориставшись таблицею «Карта взаємоперевірки роботи в групі» (Додаток 4). Найбільш доречною вона є при оцінюванні внеску учня в хід дискусії. Перед початком роботи слід обрати учнів для спостереження та виставлення оцінок. Оцінка за кожним показником може виставлятися як за дванадцятибальною системою, так і за власними критеріями, наприклад, такими: «завжди», «несистематично», «інколи», «ніколи»

Наведені приклади оцінювання розроблені на основі практики інтерактивного навчання Тому вони можуть бути застосовані під час роботи не лише з прийомами методу критичного мислення, а й іншими інтерактивними технологіями. Важливо пам’ятати, що використання альтернативних методів оцінювання не заперечує застосування традиційної оцінки, спрямованої па запам'ятовування або повторення з метою закріплення. Мета альтернативного оцінювання полягає в тому, щоб розширити оцінювальний спектр і включити до нього аналіз нових умінь, навичок та цінностей, що формуються в учнів.

ВИСНОВКИ

Сьогодні дуже важливо розвивати критичне мислення у дітей - щоб дитина стала отримувати задоволення від навчання та ще й бажала самостійно вдосконалювати свої знання, навчилася їх аналізувати і синтезувати, щоб навчилася ставити розумні запитання і творчо знаходити на них відповіді. Необхідно відзначити, що технологія розвитку критичного мислення допомагає учням самостійно визначати напрям у вивченні теми і самостійно вирішувати проблеми. В основі критичного мислення можна угледіти відомий вислів Сократа: "Я знаю, що нічого не знаю". Сумнів стає джерелом знань. Коли учень не буде сприймати слово письменника, вчителя як єдине правильне, він почне мислити. Це одне з головних завдань вчителя – навчати дискутувати, не приймати інформацію як істину в останній інстанції.

В наш час країні необхідно мати випускника, який не тільки знає і вміє виконувати якісь дії, а людину компетентну, в якій поєднано «знаннєві» уміння і соціально-культурна поведінка, ініціативність, здатність працювати в групі, прогнозувати й досягати своєї мети. Необхідно формувати універсальні навички й компетенції, які випускник зможе реалізовувати, застосовувати впродовж усього життя для свого сталого саморозвитку.

Міцний взаємозв’язок критичного мислення з іншими видами мислення і якостями особистості доводить велике значення інформаційних, рефлексивних та дослідницьких умінь критичного мислення для інтелектуального розвитку особистості, що зумовлює важливість та значущість виділених умінь.

Застосування запропонованих прийомів розвитку критичного мислення на уроках інформатики призводить до помітного зростання якості навчання школярів за рахунок усвідомленості і самостійності мислення, що помітно позначається на глибині мислення. Розвиток якостей критичного мислення дозволяє підвищити якість знань, тобто рівень засвоєння теоретичного матеріалу, його осмислення і розуміння, а також уміння розв’язувати не тільки стандартні завдання, але і вправи в зміненій формі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.               Балашова С.П. Формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Київ, 2000. – 22 с.
2.               Болотов В., Спиро Д. Критическое мышление – ключ к преобразованиям российской школы // Директор школы. – 1995. – №1. – С. 67-73
3.               Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – 367 с.
4.               Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. – М.: ИНТОР, 1996. – 544 с., с.240
5.               Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит та Чарльз Темпл. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”. Пер. з англ. Посібник: у 8 ч., 1998–1999., с.25
6.               Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики. Учеб. пособие для студентов пед. институтов. Под ред. М.А. Данилова и М.Н. Скаткина. – М., «Просвещение», 1975. – 303 с.
7.               Информатика: Учебник. / Под ред. проф. Н.В. Макаровой. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 768 с., с.21
8.               Король С.А. Классификации особенностей критичности мышления // Вопросы психологии. – 1981. – №4. – С. 108–112.
9.               Кулько В.А., Цехмистрова Т.Д. Формирование у учащихся умений учиться: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1983. – 80 с.
10.          Лазарєв М.О. Основи педагогічної творчості: Навчальний посібник для педагогічних інститутів. – Суми: ВОП “Мрія” – ЛТД, 1995. – 212 с., с.138]
11.          Недодатко Н.Г. Формування навчально-дослідницьких умінь старшокласників: Дис... канд. пед. наук: 13.00.09. – Кривий Ріг, 2000. – 164 с.
12.          Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польск. Л.Г Кашкуревича, Н.Г. Горина. – М.: Высш. шк., 1990. – 382 с.
13.          Педагогика: Учебное пособие для студ. пед. учебн. заведений / Под ред. П.И. Пидкасистого. – М: Пед. общество России, 1998. – 640 с., с.90
14.          Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: [Учебное пособие для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров]. – М.: Академия, 2000. – 271 с., с.83
15.          Попков В.А, Коржуев А.В., Рязанова Е.Л. Критическое мышление в контексте задач высшего профессионального образования: Книга для начинающего преподавателя. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2001. – 165 с., с.135
16.          Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студ. пед. факультетів. – К.: Генеза, 2002. – 368 с.
17.          Столяревська А.Л. Формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харків, 1998. – 16 с., с.6
18.          Халперн Д. Психология критического мышления. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 512 с., с.47- 48
19.          Христочевский С.А. Информатизация образования: почему так медленно? // Информатика и образование. – 1997. – № 3. – С. 75–79
20.          Шолом Г.І. Особливості уроку інформатики з розвитку критичного мислення. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2013. – №5. – С. 9-10
21.          Lipman, M. (1988). Critical thinking: What can it be? Educational Leadership. (46)1, 38-43.
22.          Paul, R. W. (1990). Critical Thinking: what every person needs to survive in a rapidly changing world. Rohnert Park, CA: Center for Critical Thinking and Moral Critique, Sonoma State Univ.
23.          http://www.studygs.net/russian/crtread.htm
24.          Разумовская Т.В. Глобальное образование в российской школе // Завуч. — 1999. — № 8. — С. 132-138.

Додатки

Додаток 1. Критерії оцінювання вмінь і навичок критичного мислення учнів.

Додаток 2. Карта самооцінювання роботи в групі

Додаток 3. «Карта самооцінювання індивідуальної роботи учня»

Додаток 4. Карта взаємоперевірки роботи в групі

Додаток 5. Завдання для розвитку критичного мислення

Завдання №1 ( Прийом «Концептуальна таблиця»)

Заповнити концептуальну таблицю порівняння методів запуску програм на виконання.

Завдання №2 (Прийом «Кошик понять»)

В повсякденному житті всі ви зустрічалися з поняттями «диск». Вам пропонується до поданих нижче клітинок записати ті асоціативні поняття, які у вас виникають, коли ви чуєте це слово.

Завдання №3 («Бортові журнали»)

Вам пропонується текст «Складові операційної системи». Прочитавши його заповніть «Бортовий журнал»

Завдання №4 (Метод написання «Ессе»)

Написати невеличке ессе про те, що ви дізналися сьогодні на уроці

Завдання №5 (Прийом «Подвійний щоденник»)

До поданої таблиці записати поняття даної теми, які дають відповіді на запропоновані запитання.

Завдання №6. (Метод «INSERT»)

Прочитати текст, запропонований учителем і занотувати факти відповідно до позначок, поданих в таблиці.