Розвиток критичного та творчого мислення, соціальної компетентності учнів на уроках трудового навчання, технологій

Кредо: « Навчити дитину — це створити йому умови для повного оволодіння власними особистими здібностями» Розвиток критичного та творчого мислення, соціальної компетентності учнів на уроках трудового навчання, технологій

Впровадження навчання, орієнтованого на розвиток критичного мислення, є нагальною методичною проблемою сучасної освіти. Розвивати критичне мислення, його основи можна під час вивчення шкільних навчальних предметів, в тому числі й трудового навчання. Мислити критично - не означає «мислити багато». Головною метою трудового навчання є формування технологічно освіченої особистості, яка може реалізувати себе в самостійному житті.

Ознаки людини, яка мислить критично: Здатність сприймати думки інших критично - людина виявляє здатність прислухатись до думок інших, оцінювати й аналізувати їх щодо розв`язання поставленої проблеми. Компетентність - людина виявляє прагнення до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи.

Незалежність думок - людина прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою. Допитливість - людина виявляє вміння проникнути в сутність проблеми, глибину інформації. Здатність до діалогу та дискусії - людина вміє вести діалог та дискутувати, тобто вислухати думку інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію.

Проблемне питання: “Формування проєктно-критичного мислення в учнів” Головна мета вчителя на уроках трудового навчання є: створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку наповнення трудової діяльності учнів інтелектуальним змістом

Мета та завдання трудового навчання Формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

ВИДИ ПРОЄКТІВ рекламний ролик, інформаційний стенд; телепередача каталог, буклет, запитальник, інформаційний стенд, рекламна продукція сценарій свят, спортивні змагання, інтелектуальні змагання реферат, доповідь, Web-сайт, альбом, енциклопедія показ мод, відеофільм виставка, мультимедійна презентація Практико-орієнтований Дослідницький Інформаційний Рольовий Творчий

Методи Традиційні Інноваційні Самостійної роботи Вербальний Демонстраційний Вправ Спостережень Фантазування Фокальних об'єктів Зразків Мозгової атаки Морфологічного аналізу Творчий проект

На своїх уроках я застосовую елементи деяких інтерактивних методик і прийомів: незакінчені речення; мозковий штурм; метод фантазування; мікрофон

Метод мозкового штурму З точки зору методики трудового навчання одним з недоліків впровадження даного методу на уроці є нераціональне використання часу. Це власне особливість всіх без винятку інтерактивних методів навчання. Тому впроваджуючи мозковий штурм, треба стежити за розподілом навчального часу. Найбільш ефективно наведений метод можна використовувати під час пошуку проблем (варіантів виробів), які учні будуть виготовляти упродовж наступних уроків у вигляді навчальних або творчих проєктів.

Метод фантазування Під методом фантазування можна розуміти такий спосіб спільної діяльності учнів та учителя, коли досягається уявлення неіснуючого образу об’єкта (виробу), який функціонує і вирішує поставлену проблему, тобто є розв’язком певної проблеми, навіть якщо деякі елементи конструкції (або конструкція в цілому) цього об’єкта невідомі. Головною умовою методу фантазування є відсутність будь-яких обмежень, правил, логічного та критичного мислення.

Формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учнів, його інтересів та природних здібностей Кількість годин - без змін Поділ на групи (без змін) – хлопці, дівчата, змішані Розподіл навчального матеріалу – немає поділу на складові Розподіл матеріалу за темами – Розділ1 і Розділ 2 Формування змісту навчальної діяльності – на основі об'єктів проектної діяльності Календарне планування - кількість годин на опанування проекту вчитель визначає самостійно. Складання матриці. Результат діяльності учнів – ПРОЄКТ

Важливі аспекти нової програми Кількість проектів, що мають виконати учні Основні методи проектування 5-6 класи-6-10+2 з технології побутової діяльності; 7-8 класи - 4-6+2 з технології побутової діяльності; 9 клас – 2 +1 з технології побутової діяльності 5 клас – метод фантазування; 6 клас – метод біоформ; 7 клас – метод фокальних об'єктів; 8 клас – метод комбінаторики; 9 клас – метод біоніки Основні технології - не можна обирати одну й ту саму технологію більше, ніж двічі на рік. Додаткові - можуть виходить за межі рекомендованих технологій Завдання вчителя – реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів відповідно до знаннєвого, діяльнісного, ціннісного компонентів. Провідний засіб діяльності учнів – МЕТОД ПРОЄКТІВ

Метод проєктів активізує пізнавальний інтерес; розвиває творчі здібності та уміння застосувати знання на практиці; формує критичне мислення