Розвиток навичок читання учнів початкових класів

Песецька гімназія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток  навичок читання

в процесі навчання молодших школярів

 

 

                                                            Кручок Валентина Василівна

                                                            вчитель початкових класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2024 р

 

 

Розвиток  навичок читання

в процесі навчання молодших школярів

 

Сучасна національна  школа України повинна  формувати людину, яка б об’єднувала в собі високі громадянські  почуття  норми загальнолюдської   моралі, розвинуте почуття національної самосвідомості. Важлива роль в навчально-виховному процесі належить учителю початкових класів. Він повинен розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси, «головна мета – створити школу, в якій буде комфортно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання,а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті; школу, де вчать критично мислити,експериментувати та не бояться висловлювати власну думку» Без цього дитина виросте безініціативною і буде пасивна в подальшому, «дорослому» житті..

    Початкова школа, зберігаючи послідовність з дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальший розвиток особистості , її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток..

   В учнів початкової школи формується розвернена навчальна діяльність, вміння вчитися шляхом оволодіння організаційними,логічномислящими пізнавальними і контрольно-оціночними вміннями і навиками, особистий досвід культури поведінки  в соціальному і природному оточенні, співпраця в різних видах діяльності. Освітніми результатами цього етапу  школи є повноцінні читацькі, розмовні, обчислювальні вміння і навички, узагальнені знання про реальний світ в його зв’язках і залежностях, розвиток сенсорних вмінь, мислення, уяви, пам’яті, здатності до творчого самовираження, особистісно ціннісного відношення до праці, мистецтва, здоров’я.. 

    Формування  навиків читання в початкових класах – одне із найважливіших завдань навчання, тому що читання є засобом навчання, виховання і розвитку дітей.

   Тому я  працюю  над темою «Розвиток  навичок читання» . «Читання – найкраще навчання», -- стверджує народна мудрість. Не погодитися з цими словами не можна.

  Особистісно, соціально зорієнтована модель навчання і виховання ставить в центр уваги учня як особистість, в формуванні якої  немала роль відведена вмінню читати. Якщо говорити про молодших школярів, то в їх житті  книга повинна займати  особливе місце. І  завдання уроків читання і уроків  позакласного читання полягає в тому, щоб сформувати стійкий інтерес до книги, бажання самостійно і осмислено працювати із текстом.

   В молодшому шкільному віці дитину повинні оточувати  книги (не тільки телевизор, комп’ютер),  до того ж хороші книги, які потім «дуже  часто  визначають долю людини» (В.О.Сухомлинський)

   Читання  -- дуже важлива сфера духовного життя. Тому важливо в молодших школярів розвивати вміння самостійно і змістовно проводити вільний час при допомозі читання. З цією метою для дітей є пам’ятка:

• Якщо хочеш поговорити з кимось  – відкрий книгу.
• Якщо ти заскучав  – візьми книгу.
• Якщо  прагнеш знайти друга – подружись з книгою.
• Якщо  хочеш отримати перемогу  – знайди її в книзі.
• Якщо мрієш стати справжньою людиною  – читай книгу.
• Якщо  хочеш  відчути  безмежні можливості людського розуму  – працюй з книгою.

   Вміння і навики, які формуються на уроках читання, мають загальнонавчальний характер, є засобом вивчення  практично  всіх навчальних предметів, сприяють саморозвитку і  самовираженню особистості дитини. Під час читання  формується відношення учня до навколишнього світу, його громадянська позиція, збагачуються почуття, розвивається творча уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси молодшого школяра. Методична реалізація читання вимагає гнучкого підходу до визначання мети, структури уроків, підбору методів і прийомів організації читацької діяльності молодших школярів.

 

        Першого вересня шестирічна дитина вперше переступає поріг гімназії, з якою вона попрощається тільки в юності. Дуже важливо, щоб роки, проведені в гімназії, були роками радості, незалежно від того, якими здібностями і індивідуальними можливостями вона володіє. Джерелом цієї радості може і повинна стати школа, а вірним і надійним помічником – книга.

    Книга – це, «можливо, найбільш складне і велике диво із всіх див створених людиною на шляху свого розвитку.».  Книга – це ланка,яка зв’язує нас із минулим і майбутнім. Книга – це шлях до пізнання речей і явищ. Книга – це ключ до відкриття світу людей: добра і зла, досягнень і помилок, сили і слабкості, покірності і боротьби, байдужості і непокірності… Відкриваючи цей навколишній світ, вбираючи досвід поколінь, дитина розвиває свій розум і почуття, виробляє переконання, пізнає, ойінює і виховує самого себе. І немає в процесі самоосвіти настільки доступної і могучої направляючої сили, як книга. Працювати з книгою школяр вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках, але особливо на уроках читання. 

    В сучасному світі на місце книг прийшли гаджети, але суть процесу читання залишилася незмінна.  

      Навчити дітей гарно читати – одне із найважливіших завдань початкової школи.

       Для мене вчительським кредо  на уроках читання  стали слова В.О.Сухомлинського: «Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ  і самих  себе».

… Можна жити і  бути  щасливим, не оволодівши в повному обсязі  математикою або хімією, але не можна бути щасливим в сучасному світі, не вміючи читати.»

   Як зазначено у Концепції Нової української школи, всі важливі і взаємопов’язані компетентності діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільним  для всіх компетентностей є вміння читати і розуміти прочитане.

   Читання – дуже складний  процес, тому його неможливо визначити   однозначно. Адже є дуже багато різних видів діяльності, які називаються читанням:

-- читання мовчки творів;

-- перечитування улюблених поезій (для себе);

-- читання  вслух (для когось );

-- перегляд тексту в пошуках інформації;

-- читання підручника з певним завданням;

-- перечитування  власного тексту і т. д.

Тому навчити по-справжньому добре читати дуже непросто.

  Важливо з самого початку знайти правильний підхід до начання читати, тому що букварний період – фундаментальна основа навчання в наступних класах.

   В теперішньому часі я спостерігаю таку тенденцію: діти приходять  в перший клас, зовсім не вміючи читати, навіть не знають букв. Крім цього  шестирічні діти дуже емоційні, вони більше люблять гратися(особливо у гаджетах), ніж серйозно працювати.

   Який  же вихід в учителя, якщо  він хоче не тільки навчити читати, але й  прищепити любов до читання?    Один із прийомів, який я використовую на уроках навчання грамоти в першому класі, а потім на уроках читання  в наступних класах: читаю учням вслух.  Дуже важливо, щоб твори для слухання були невеликі, але дуже емоційні, з різними інтонаціями, різним темпом. Це дуже важливо, тому що діти наслідують учителя, і стараються навчитися читати так само красиво. Я читаю дітям не тільки на уроках, алей під час прогулянок, під час екскурсій. Це казки, вірші, прислів’я, легенди…

   Якщо хочеш виховати хорошого читача, то потрібно розвивати в дитини швидкість читання, виразність, плавність, правильність.

    Для розвитку  швидкості читання я використовую в практиці методику І.Ф.Федоренка, який писав: «Є ще вчителі, які вважають, що читати завжди потрібно повільно, не поспішаючи. Досліди  показують  інше: при швидкісному читанні увага направлена не на процес читання, а на сприйняття змісту прочитаного… Враження від окремих думок і слів  інтегруються, тому краще сприймаються логічні зв’язки між ними. При повільному читанні учень інколи втрачає початок фрази, не дійшовши до її кінця. І тоді для розуміння прочитаного йому приходиться повертатися до початку. Діти, які повільно читають, приречені на розумову відсталість і  зазубрювання…»

   Дуже важко не погодитись із словами професора. Дуже важливим в розвитку навиків читання є підготовчий етап, під час якого треба розвивати у детей фонематический слух. Він  сам по собі не розвивається, це ті знання і вміння, які можуть бути засвоєні тільки в процесі навчання під керівництвом дорослих. Діти знайомляться з  термінами «звук», «склад», «слово», з тим, що слова складаються із різних звуків і звучать по-різному і однаково, а звуки в слові знаходяться в певній послідовності, слова бувають різні по довжині і звучанню.  Потім діти вчаться виділяти перші і останні  звуки в слові, знаходити місце  певного звуку. Для цього я використовую такі  вправи:

1)Послухайте, як по-різному звучать слова в вірші:

                         Жук у житі зажурився,
Жвавий джміль десь забарився.
Жук жужжить: "Хвилююсь я,
Дружба в нас на все життя".

Скажи голосніше слово «грім» -- і загримить  слово, як грім.

Скажи тихенько: «шість мишенят»,-- і зразу миші зашуршать.

                      

2) Продовжіть чистомовки, знайдіть слово, яке підходить:

Ла-ла-ла: Алла дівчинка …мала.

Ли-ли-ли: В гост ми до неї  …йшли.

Ло-ло-ло: В Алли тісто  …підійшло.

Ла-ла-ла: Пирогів вона  …спекла.

Лє-лє-лє: Чаю Аллочка   …наллє.

 

Ра-ра-ра: Дуже рада  …дітвора.
Арк-арк-арк: Ми поїдем в …   зоопарк.
Ро-ро-ро: Доберемось на …метро.
Ру-ру-ру: В зоопарку …кенгуру.
Ру-ру-ру: Риє кріт собі  …нору.
Ру-ру-ру: Заєць обдира  …кору.
Ра-ра-ра: Закінчилася в нас  …гра.

 

3) Плесни в долоні тоді, коли почуєш слово, яке відрізняється від інших: рама, рама, лама, рама;   лампа, рампа, лампа, лампа;

4) Яке  слово звучить частіше від інших: вересень, жовтень, хмара, м’яч, пальто, грудень, січень, вересень , ведмідь, вересень

5) Послухайте уважно і скажіть, яке слово я виразила звуками:

С, о,м; к,і,т; г, у, с, а, к; с,т,і,л; в,а,з,а.

Важливо навчити дітей розрізняти м’які і тверді приголосні звуки, це впливає  на грамотність. Для цього я використовую пари складів: ма-мя, на-ня, са-ся, лу-лю, ту-тю, до-дє, пе-пє; слів: сад-сядь, лук-люк,  нас-ніс…

Я використовую також гру «Допоможи вчителю»: під час читання учні включаються в процес читання, тобто прочитують якийсь уривок тексту замість вчителя. Ця гра вчить дітей підтримувати потрібний темп, розвиває швидкість. Щоб вчити дітей читати з потрібною швидкістю, я використовую рольові ігры: прочитатт глухій людині, прочитати скоромовкою, прочитати з наказовою інтонацією, прочитати пошепки.

    Важливою  ознакою добре сформованого навика читання є вміння регулювати  швидкість читання. Для розвитку цього вміння я використовую такі прийоми: на початкових етапах читаю вірш сама і ми  разом із  учнями визначаємо темп читання; на наступному етапі учні разом зі мною обговорюють темп читання тексту, який перед цим прочитали самостійно; на останньому етапі учні самі читають і самі визначають темп читання, а після цього читають вголос і аналізують прочитане один із одним. Бажано використовувати контрастні твори, наприклад, такі, в яких розмовляють різні тварини. Такі вправи вчать дітей не просто швидко читати, а аналізувати прочитане і характеризувати героїв, порівнювати їх характери і звички. Звичайно, потрібні вправи і просто для розвитку швидкості. Я використовую такі:  

 Читання «вітерцем» -- тихенько; сильніше; як буря; вітер стихає.

Гра «Вовк і заєць» -- читання парами: заєць починає, вовк доганяє.

Читання «Буксир» -- один учень класу читає, а інші повторюють.

Читання відлунням за вчителем.

   Я вважаю, що для розвитку швидкості, для розвитку пам’яті, для розвитку артикуляції ніяк не можна обійтись без скоромовок. Я використовую їх на кожному уроці читання. Для цього в класі в мене є набори скоромовок.  Скоромовки розташовані за алфавітом, що допомагає швидко знайти потрібну.

   Читання – це взаємодія  між  чуттєвим  сприйняттям  тексту і розумовими операціями, які дають  можливість  відтворювати графічні символи розуміти прочитане.Для удосконалення  цих  навиків  дуже  важливо  розширяти  поле  читання  учнів. Я  використовую  для  цього  такі  прийоми: складові  піраміди, гірки  слів,  роботу  з  дорожками, читання   слів  з  пропущеними  буквами, читання   по  крапках.

1.Складові  піраміди :

                               на                                       но

                             л  !  а                                  л ! о

                           м    !   а                              м   !   о

                         п      !     а                           п     !     о

2.Гірки  слів :                            скоб

                                                 ска ! ут

                                               Пла  !  ста

                                             плас   !   стун

Я  використовую  в  гірках  слова, які  потрібно  буде  пояснити  в  ході  уроку. Так  діти  краще  запам’ятовують  їх .

3.Робота з  дорожками:   Бігла мишка               повз лісок

                                          Вкрасти з поля           колосок.

Але треба пам’ятати про відстань  між  дорожками, яка  залежить  від  віку  дітей. Так, в  другому  класі  ширина  доріжки  дорівнює  1,5 см, а  в  третьому – 2-2,5 см. Кут  в  піраміді  (гірці ) слів  теж  залежить  від  класу.

4.Читання  з  пропущентми  буквами:                                                

Тіл  ки  сонечко  про  неться, бджілка  кр  жить, бджілка   вь ться.

Над  кві  ами  за  рі ою, над тра  ою  луговою

Збирає св жий мед і додому ско іш несе.                                                                                5. Читання   по  крапках :

Дитинство     і    юність --  прекрасна  пора   в     житті  людини.

       .               .        .                     .            .      .         .              . 

 

Я  бажаю  вам  добра  --  доброї  ночі,  всім   спати   пора !

 .        .          .       .                .            .       .           .           .

   Читання  не  може  бути  ефективним, поки  учень  придивляється   до   кожної  букви, читає  склади. Портібно  вчити  учня  зчитувати  цілі  слова, миттєво  впізнавати  слово  за  якимись  ознаками. Ми  знаємо, що  хороший  читач  не  звертає  уваги  на  величину  слова. Він  з  однаковою  швидкістю  прочитує  слово, яке складається  із  трьох  букв  і  слово, яке складається  із    десяти  букв. Треба  вчити  дітей  миттєвому  впізнаванню  слів, адже  дорослі  спокійно  можуть  читати  слова  з  пропущеними  буквами, навіть  не  замітивши  пропусків. Для дітей, в яких навик швидкості читання ще не сформований, я використовую гру «Спіймай блискавку!» Для цього у мене є набори слів, різних по довжині:

На, по, до, то, ми, ви, да, би, он, ай, ой, за, Ян, же, ля, но, не, ус, Ом, ох, ха.

Під, над, ніс, кит, тир, сир,  мак, лук, гак, дім, дим, дам, лоб, сік, кок;  

мама, коса, пара, тара, рама, дама, нога, лоза, шуба, нора, цена, фото, сила;

крот, парк, порт, сорт, баян, байт, маяк, заяц, паяц, дояр, веер, вояж, маис, мотор, сахар, парад, город, садок, ворон,  робот, Тарас, Кирилл;

ворона, ворота, сорока, корона, дорога, фанера, борона и т. д.

  Я показую учням ці слова, поступово збільшуючи довжину слів, але не збільшую час показу карточки. Ще дуже важливо для кожного класу мати слова різного розміру букв.

  Можна  давати  учням  для  зчитування  окремі  морфеми, які  найчастіше  вживаються  в  мові. Бажано, що  я  і  роблю, розсадити  дітей  в  класі  так, щоб  можна  було  диференціювати  завдання.

   Для  удосконалення  навиків  читання  необхідно  вчити  дітей  переглядати  текст. Адже  майже  на  кожному  уроці  ми  пропонуємо  дітям  вибірковий  варіант  читання. Ми  робимо  це часто, але  ж  потрібно  вміти  переглядати  текст. Також  часто  дітям  приходиться  читати  в  особах. При  читанні  оповідання  в  особах  діти, читаючи  слова  дійових осіб, часто «захоплюють»  слова  автора. Причина  цього  те, що  діти  не  вміють  вихопити  із  тексту  потрібні  слова. Для  вироблення  цього  вміння  я використовую  на  уроках  такі  прийоми :

--знайти  в  абзаці  слово, яке  означає  ім’я;

--знайти  найдовше  слово;

--знайти  дату  чи  просто  цифру;

--знайти  слова, надруковані  іншим  шрифтом;

--знайти  речення, в  якому  є  тире;

--знайти  в  тексті  слова  в  лапках.

Такі  завдання  я  даю «на  час»

   Говорячи   про  виразність  читання, не  можна  не  згадати  про  зв’язки  уроків  читання   з  уроками  мови, особливо,  коли  вивчається  тема « Види  речень  за  метою висловлювання». Адже  неможливо  правильно  прочитати  питальне речення, якщо  знак  помічаєш  тільки  в  його  кінці. Я  привчаю  дітей  звертати увагу  на  знаки  пунктуації  перед  читанням  речення. Звичайно, на  уроках  мови  необхідно  звертати  увагу  учнів  на  те, що  на  початку  запитальних  речень  вживаються  слова: хто, як, коли, чому, навіщо...

   Дуже важливо  для  розвитку  інтонації  працювати  над  розміткою           віршів. Це привчає  дітей  правильною  інтонацією виділяти  не  тільки  запитальні чи окличні речення, адже крапка в  кінці  речення  означає закінчену  думку, а це означає, що  інтонація  опускається  вниз.

   Виразність  читання, крім  перерахованих ознак залежить від  гучності  і  темпу  читання. Потрібно формувати знання про різноманітність видів тонів в залежності від відображених у висловлюваннях  почуттів  і  вміння  демонструвати  їх  процесі  читання. Для  цього  доцільно використовувати  такі  завдання:

                                  а) На  дошці  написані  уривки  із  казки. Дітям  пропоную  згадати назву казки, її автора і головних героїв, потім пропоную звернути увагу на виділені слова. Діти  пробують  виразити  їх .

 

– Рициною! – зневажливо зареготала Сова на горищі.                                    

 

Дівчинка з блакитним волоссям турботливо нахилилася над ним:                                           

 

– Буратіно, благаю тебе, заплющ очі, затули носа і випий.

Тоді дівчинка сказала суворо, наче доросла:

– Затисни носа й дивись на стелю… Раз, два, три.

Чекаючи на Буратіно, вона з прикрістю відмахувалась від набридливих метеликів.

– Та ну вас, справді…

Дівчинка сказала йому суворо:

– Витягніть з під себе ногу й опустіть її під стіл. Не їжте руками, для цього є ложки та виделки.

Від обурення вона кліпала довгими віями.

   Діти  аналізують  прочитане: мова  може  бути  виражена найрізноманітнішими   видами  тону: зневажливого, строгого, з прикрістю, з благанням, з обуренням, зі смутком, радісно, сумно, з  насмішкою, з  гумором . . .Девізом тону  висловлювання  є  слова: "Те  ж  слово, але  не  так  сказане !"

                                             б) Робота  над  значенням  основного  тону  висловлювання 

—Прочитайте  прислів’я, яке записане  на  дошці, наприклад: "Від приємного слова язик не відсохне " або  " Правда, сказана  зі злістю, схожа на брехню сусвітню.» Як  ви  розумієте їх зміст ?

— А  тепер  послухайте  казку  "Ввічливий  кролик "  і  скажіть, яке  прислів’я  підходить  до  цієї казки . . .

                                         Ввічливий  кролик     ( мексиканська  казка )

  Жив собі  Кролик, дуже скромний і ввічливий. Одного разу йшов він додомуіпобачив Лисицю. Вона поверталась до лісу. Їй не вдалось вкрасти курочку з сільського двору, і вона була дуже  голодна і  сердита..

  У  Кролика  затріпотіло серце. Бігти, але куда? Кролик  прожогом кинувся до печери. Він не знав, що там його чекала інша страшна небезпека — в  печері   жила  Змія .  Кролик, однак, був гарно вихований і знав, що без дозволу в чуже житло заходити не можна .

  "Треба привітатися, — подумав  він, — але з  ким? З печерою, звичайно!" І, сівши на задні лапки, Кролик  ввічливо  сказав:

  — Здрастуйте, добра  печера! Дозвольте мені, будь ласка ввійти!

  Дуже сильно зраділа  Змія, почувши  голос  Кролика! Як же  вона  любила  кроляче  м’ясо.

  — Заходьте, заходьте ! — ласкаво відповіла  вона, бажаючи обманути  Кролика.

 Але  Кролик  прекрасно  зрозумів, з  ким має справу .

  — Пробачте , що  потурбував  вас , — ввічливо  сказав він .— Я зовсім забув , що  мене  чекає  Кролиця . До  побачення ! — і  кинувся чимдуж бігти.  Пристрибав  Кролик  до свого будиночку і   подумав  про  те , що  ввічливість ще  нікому не  нашкодила .

  Змія  скрутилась  в  клубок і  пробурчала :

  — Краще  б  я  йому  не  відповідала ! Ох вже  мені ці ввічливі  кролики ! Треба йому було  просити дозволу ввійти .

— Які ввічливі  слова  назвав Кролик ?

— Яким  тоном  він їх  промовляв ?

— А  коли  ви  промовляєте ці  слова ?

                                                в) Формування вмінь вибирати відповідний  тон  для  вимови висловлювань в залежності від змісту, основної думки висловлювання і почуттів героїв. Удосконалення вмінь виразного читання і переказу.

— Прочитайте (прослухайте) вірш. Як ви думаєте, в ньому йде мова тільки про ввічливий тон і словах ввічливості чи ще про щось?

                                      Ввічлмвмй   слон

         Вийшов   слон  на  лісову   дорожку ,

             Наступив  мурашці  на  ножку

         І ввічливо так сказав він йому :

         Можеш і ти  наступити  на  мою !

                                                          В . Лунін

— Що  би ви порадили цьому «ввічливому»  слону ?

                                               г) Вибір  тону висловлювання для різних творів:

 З  гуиором, весело :

                                  Котикові сни

Снились котикові сни

Що царем був ковбаси,

Мав він ріки з молочка –

Широчкзні, мов гора!

                 Мишки котику служили.

                 Писком своїм не дражнили…

                 Він щасливо посміхався –

                Ковбасою пригощався.

Враз його щось розбудило,

Бо в підлозі шкряботіло

 

  Радісно :

 

ХВАСТУНЕЦЬ
 

Хлопчик Толя — молодець,
тільки трішки хвастунець.
Якось ми пішли на став.
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся,
я ні-чо-го не боюся!.. —

Враз на слові цім з дороги —
Толі ящірка під ноги.
З переляку, у тривозі
наш хвалько мерщій навтік.
Та спіткнувся на дорозі
й прикусив собі язик.
(Бойко Григорій)

 

  Зі страхом :

  Одного разу ввечері, коли ми з мамою дивились телевізор, з-під ліжка вилізла страшна істота .

    Не можна не відмітити, що виразність при читанні неможлива без розуміння тексту. Щоб розуміти текст, потрібно мати багатий лексичний  запас, швидко, без зусиль спів ставити графічну  форму  слова  із  звуковою, а  також  із значенням.

   Потрібно   довести  вміння  дітей  до такого рівня, щоб під час читання вони бачили те стільки букви, скільки дії, колір, рух. Для  цього я  використовую ілюстрації, вправи на підбір синонімів або антонімів, завдання на відповідність малюнків предметів із словами назвами цих предметів...

Підберіть  синоніми  до слів за зразком: спека - жара

                   безмовність  ( тиша ),  завіса ( штора ),   кордон ( рубіж )

Із списку слів вибрати дві групи близьких за значенням слів:

Біжити, дивиться, спить, мчиться, наглядає, несеться, не відриває очей.

З’єднати антоніми  в  пари :

        мокрий                                   різний

        однаковий                              сухий

        перемога                                сутінки

Вибрати  правильне  значення:

      Квіти, зібрані  разом  —

а) вінок , б) букет , в) клумба .

      Розказати  про те, як  виглядає  предмет —

 а) згадати,       б ) описати, в ) представити .

 Віддавати  щось  в  обмін  на інше —

а) дарувати, б ) відбирати,        в ) міняти .

З’єднати  слово  і  його значення:

        блиск                духовий  інструмент

        біль                  струнний  інструмент

        барабан            ударний  інструмент

        воля                  властивості людини, які проявляються  в  поведінці

        характер          почуття  страдання

        бандура            вміння людини досягати своєї мети

        труба                яскраве світло, сяйво.

З’єднати  малюнок  предмета  і його  назву

Замінити  одним  словом  фразеологічні  звороти

  Дуже  важливе місце   для   розвитку всіх навиків читання має розвиток мови учнів. Характер  завдань залежить від змісту творів, які читаються. Такі  завдання  доцільно  проводити на  кожному уроці.

   В  1  класі  діти  складають речення із наступним записуванням їх в зошитах спочатку друкованими, потім прописними буквами. Бажано використовувати  картинки  і ілюстрації. Важливу і цікаву роль в такій роботі відіграють щоденники вражень. В нихдіти з першого тижня навчання, не вміючи читати і писати, зображають свої враження і думки за допомогою знаків, малюнків…Ця робота продовжується в наступних класах, і можна побачити темпи розвитку вмінь учнів на протязі всього навчального року, на протязі кількох років. Із  класу  в  клас  зміст  практичних  завдань  ускладнюється. Наприклад, в  другому  класі  я  даю  дітям  такі завдання:

—Продовжити  розповідь  за  початком  (усно)

                                            Друія

  Петя  і  Алік  дружили. Вони  разом  вчили  уроки, грали. Ось...

 

—На  дошці  записана розповідь:

                                         На  полянці

  Ясне  сонечко  освітило  лісову  поляну. Вона  спочатку  засіяла, а  потім  стала  живим килимом. Голубі  дзвіночки, стрункі білі  ромашки, ніжна  лісова  герань і  маленька кашка  підняли  свої  голівки  до сонечка.

Завдання  дітям: переказати  прочитане .

   Одночасно  з  переказом  вчу  дітей  заміняти  слова  синонімами: стрункі - прямі; живий  килимр - ...;  гойдаються від вітру - ...

   Ефективним  видом  роботи  для  розвитку  дитячого мислення і мовлення є письмові відповіді на запитання. Ними  можна  починати  урок  або  закінчувати. Наприклад, даю  завдання  для  самостійної  роботи  перед  читанням  статті " Для чого  переводять  слова  з  однієї  мови  на  іншу ". Я  пишу  проблемне запитання  на  дошці  і  пропоную  дітям  після  прочитання  статті  самостійно  відповісти  письмово на  це  запитання. Цю  роботу  можна  виконувати  в  четвертому  класі, коли  у  дітей  сформовані  навики  самостійного  читання, вміння  виделять головну  думку  прочитаного  самостійно.

   Може  виникнути  питання: чи не  витрачається  багато  часу    на  виконання  письмових  завдань  на  уроках  читання. Але  із  практики  можна  зробити  висновок, що  введення практичних  робіт  підвищує  технику  усвідомленого читання.

  Усвідомлене читання, до  того  ж у швидкому  темпі, можливо  отримати  тількои в  процесі  постійних  вправлянь  увчитанні. Я  використовую  для  цього  набори  слів, складів, букв, а  також речень. Пізніше я  практикую  на  кожному  уроці  читання  за  методикою  О. М. Потапової: сама  читаю  розповідь  або кращий учень, а  діти  слідкують  і  потім  аналізують зміст   прочитаного. Цей  прийом  я  використовую  в  кінці  уроку. Для  виконання цього прийому я збираю  постійно набори для текстів ( для  кожного  учня).

    Під час всіх цих вправ, окрім розвитку навиків читання, розширюється світогляд  дітей, збагачується їх словниковий запас, їх захоплює світ книг. Прищепивши любов  до  читання  в  першому  іив другому  класах, в  третьому  і  четвертому  пожинаю  плоди:

 — діти  знають  дуже  багато  поетів і  письменників;

 — знають  твори  і  їх  авторів  не  тільки  українських, але й  зарубіжних;

 — читають  книги  різних  жанрів, включаючи  фантастичну, наукову, біблійну  літературу;         

 — вміють  дати  власну  оцінку  прочитаному, виділяти  головну думку;

 — наслідуючи  героям  багатьох  книжок, діти  оцінюють   гарні і погані вчинки  свої  і  друзів.

   Уроки  читання  є  початковою сходинкою  літературної  освіти  учнів. Художня  література  як  мистецтво  слова  є  своєрідним відображенням дійсності. Тому  діти  повинні  сприймати узагальнений,  образний  зміст  прочитаного  твору, проникати  в  авторський задум, співвідносити зображене з особистим досвідом, вміти співпереживати .

   Процес навчання — це  процес  передачі  від вчителя до учнів певної сукупності  знань, збагачення розуму  знаннями .

   В  своїй  роботі, на всіх  уроках, я  притримуюсь  слів  видатного  педагога : " Бережіть  вогник  допитливості, цікавості, жаги до знань, не допускайте, щоб  він  погас."

   Цей вогник  може  погаснути, якщо  топтатися  на місті.

   Турбота про те, щоб  учень  засвоїв  певний  об’єм  знань, лише  одна сторона  справи. Інше, можливо навіть більш важливе завдання  вчителя,  полягає в тому, щоб одночасно з засвоєнням  знань  розвивався  розум.