Розвиток освіти за добу гетьмана Павла Скоропадського

розвиток освіти за добу гетьмана Павла Скоропадського Тімченко Максим та Осмірко Анастасія

Незважаючи на складний час, гетьманський уряд зрозумів, що без сприяння розвитку науки, освіти, мистецтва не можна успішно розв’язувати й інші питання державного будівництва.

За гетьмана продовжився процес українізації освіти. У вересні 1918 р. Міністерство народної освіти видало наказ про утворення національної нижчої початкової школи, яким передбачався перехід на українські підручники та мову викладання. В усіх середніх школах спеціальним законом було запроваджено обов’язкове вивчення української мови й літератури, а також історії та географії України. Станом на кінець 1918 р. з 836 діючих гімназій 150 були українізовані.

Гетьманський уряд опікувався також вищою освітою. Спроба швидкої українізації Київського університету Св. Володимира за часів УЦР успіху не мала. Тому було вирішено розпочати створювати нові університети з українською мовою викладання та значною кількістю українознавчих дисциплін. Так, крім університетів у Києві, Харкові, Одесі було відкрито ще два — Київський та Кам’янець-Подільський державні українські університети. Уряд усіляко підтримував вищі навчальні заклади і надавав їм статус державних.

За доби гетьманату в Києві створили Єврейський народний університет (діяв із 9 червня 1918 до кінця 1920 р.) — перший вищий єврейський навчальний заклад на території колишньої Російської імперії та єдиний в історії вищий навчальний заклад, де викладання провадилося мовою ідиш. У Катеринославі в цей період було відкрито приватний російський університет. У ньому діяли дві кафедри, що викладали українською мовою.

За доби Української Держави П. Скоропадського характерним був розвиток освіти,якому сприяла державна підтримка.