Матеріали до уроку "Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» більшовицького режиму. «Українізація»."

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Правда/неправда
   1.           У  1919–1921  рр. влада УСРР проводила політику «воєнного комунізму»
   2.           В  УСРР з  1919  року запроваджено продрозверстку (продрозкладку) — систему примусової заготівлі сільськогосподарської продукції, яку забезпечували озброєні продзагони.
   3.           Політика «воєнного комунізму» дезорганізувала економіку, зумовила кризу більшовицького режиму, стала причиною голоду 1921–1923 рр.
   4.           Голод, що  охопив хліборобний Південь України, влада використала для розправи над повстанським антибільшовицьким рухом.

2. Перегляньте навчальне відео. https://www.youtube.com/watch?v=5lVDLmY2Xis Прочитайте текст параграфа (п. 1–2). Дайте відповіді на  запитання.

2.2. Чим неп відрізнявся від політики «воєнного комунізму»?

2.3. Чому виникла потреба запровадити нову економічну політику?

2.4. Якими були результати непу?

2.5. Визначте, які зміни відбулися в  житті різних верств українського суспільства в  період непу.

3. Розгляньте світлину й  карикатуру 1920-х рр.  Запишіть поняття

Приватний підприємець, торговець періоду нової економічної політики 1921–1928  рр. - … .

4. Установіть послідовність подій, зафіксованих на  зображеннях.

5. Правда/неправда
   1.           На  зміну «воєнному комунізму» прийшла нова економічна політика (1921–1928  рр.), започаткована рішенням про заміну продрозверстки продподатком.
   2.           Неп дозволяв ринкові відносини, але не  означав відновлення вільного ринку. Банки й  великі підприємства залишилися в  державній власності, діяльність кооперативів і  підприємців перебувала під контролем та  обмежувалася.
   3.           Для додаткового фінансування промисловості використовували так звані «ножиці цін»  — штучне завищення цін на  промислові товари й  заниження на  сільськогосподарські.

6. Поміркуйте! У  складі КП(б)У станом на  1923  рік було 45% росіян, 33% українців, 14% євреїв. Наркомати УСРР складалися на  40% з  євреїв, на  37% з  росіян і  тільки на  14% з  українців.

Спрогнозуйте наслідки для більшовицького режиму збереження на  тривалий період такого співвідношення серед політичної еліти радянської України.

7. Перегляньте навчальне відео. Прочитайте текст параграфа (п. 3–4). Спираючись на  здобуті відомості, визначте:  

А) зміст поняття «коренізація»

 «Коренізація», що в  УСРР набула форми «українізації»,  —

Б) причини політики «коренізації» в  національних районах СРСР

В) особливості політики «коренізації» в  УСРР

Г) найвагоміші досягнення українського суспільства 1920-х рр. у  науці та мистецтві.

8. Розгляньте зображення. Поміркуйте, яких цілей прагнули досягти більшовики пропагандою атеїзму.

Дитячий мітинг проти Різдва і ялинки. 1929 рік.

Написи на плакатах: «Батьки, не збивайте нас із пантелику, не робіть Різдва і ялинки», «Виховуй дітей з допомогою педагога, а не Бога»

9. Зберіть інформацію про українських науковців  /  митців, які в  1920-х  рр. переїхали з-за  кордону працювати до  УСРР. З’ясуйте, як  надалі склалися їхні долі.

10. Правда/неправда

10.1. Метою політики «коренізації», яку в  УСРР проводили в  1923–1933  рр., було створення в  Радянському Союзі лояльних до  комуністичного режиму місцевих еліт.

10.2. В  УСРР «коренізацію» називали «українізацією», поєднуючи цим суперечливі значення: поширення української мови та  зміцнення окупаційного режиму.

10.3. Успіхами «українізації» стали українськомовна преса, запровадження української мови в  освіті та  діловодстві, зростання чисельності українців серед працівників державних установ і  партійних функціонерів.

10.4. У  1921–1930  рр., попри протидію російського єпископату, діяла Українська автокефальна православна церква (УАПЦ).

10.5. У  період «українізації» у  вищій школі панувала атмосфера вільних дискусій, Всеукраїнська академія наук (ВУАН) підтримувала наукові школи та  гуманітарні дослідження.

10.6. Утворення творчих спілок (ВАПЛІТЕ, «Плуг», «Гарт»), Київської кіностудії, театру «Березіль», проведення літературної дискусії, гасло якої «Геть від Москви!» означало відмову від некритичних запозичень, були ознаками бурхливого розвитку мистецтва.

10.7. Багатьох діячів української культури, котрі плідно працювали в  УСРР 1920-х рр., невдовзі репресували.