Матеріал підготувала: Кікоть Олена Андріївна, вчитель початкових класів Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №120
Харківської міської ради Харківської області
Розвиток пізнавальної активності учнів відповідно до вимог НУШ
Учень – це не посудина, котру треба заповнити,
А факел, котрий потрібно запалити.
Л.Г. Петерсон
Пізнавальна активність учнів одне з найбільш актуальних питань сучасної української освіти. Школа відіграє важливу роль у формуванні нового активного покоління, готового до участі у соціальному та науково-технічному процесі. Сучасному суспільству потрібні люди, здатні самостійно розв'язувати важливі життєві питання, творчо підходити до своєї роботи, тобто не тільки пасивно сприймати зміни, які відбуваються у суспільстві, але й самим брати в них активну участь. Все це вимагає зміни змісту освіти, інтерактивного навчання.
Завдання будь-якого навчання - розвиток. Тому, через навчання ми формуємо основи пізнавальної діяльності дітей, щоб подальший розвиток відбувався природно, без примусу.
Основою пізнавальної активності є пізнавальний інтерес – особлива якість особистості, яка виражена в активній вибірковій діяльності щодо навколишнього світу. Систематично зміцнюючись і розвиваючись, пізнавальний інтерес, стає основою позитивного ставлення до навчання.
Пізнавальний інтерес має пошуковий характер. Під його впливом у дитини постійно виникають питання, відповіді на які вона самостійно активно шукає. При цьому пошукова діяльність здійснюється з захопленням, дитина відчуває емоційний підйом, радість від удачі знаходження відповіді.
Пізнавальний інтерес позитивно впливає не тільки на процес і результат діяльності, а й на перебіг психічних процесів - мислення, уяви, пам'яті, уваги, які під впливом пізнавального інтересу набувають особливу активність і спрямованість.
Оскільки в умовах модернізації української шкільної освіти особлива увага акцентується на особистості учня та його думки, необхідно застосування сучасних педагогічних технологій, які здатні формувати активну і пізнавальну особистість.
Математиці відводиться відповідальна роль у розвитку і становленні активної, самостійної особистості, готової конструктивно і творчо вирішувати завдання, які виникають перед суспільством.
Математика робить великий вклад у розвиток логічного мислення дітей, виховання важливих якостей наукового мислення, як критичність і узагальненість, формування здатності до аналізу і синтезу, умінь висунути та сформулювати логічно обґрунтовану гіпотезу.
Сучасні діти «народились із гаджетом у руках», вони формують нове покоління Z: на підсвідомому рівні вміють шукати інформацію, швидше її сприймають, швидко перемикаються з однієї задачі на іншу.
Особливості покоління формують тенденції у викладанні, зокрема математики. Існує потреба у використанні навчально-творчих завдань, практичних робіт, моделювання проблемних ситуацій, для розвитку просторових уявлень корисно використовувати різноманітні дидактичні матеріали: будівельні набори, конструктори, моделі плоских та об’ємних геометричних фігур, відтворювати геометричні фігури у процесі ліплення, моделювання, збирання конструктору тощо.
Одним з методів розвитку активної пізнавальної діяльності учнів на уроках математики у 1 класі є використання конструкторів LEGO для моделювання цифр.[1]
Варто більше уваги приділяти математичному мовленню учнів. Розвиток мовлення на уроках математики відбувається разом з розвитком логічного мислення. Для цього можна використовувати прості завдання з логічним навантаженням. Наприклад:
Завдання 1
Даша і Маша пішли в кіно, по дорозі вони знайшли 10 грн. Скільки б грошей знайшли дівчинки, якби вони ще взяли з собою Олю?
Підказка: А звідки взялися гроші на дорозі? Скільки буде там лежати грошей, якби пішла одна Маша?
Рішення: Це завдання-жарт. Кількість грошей не залежить від того, скільки людина їх знайде.
Відповідь: 10 грн
Завдання 2
Вибери з поданих чисел ті, які менше ніж 6: 3, 9, 7, 2, 4, 5, 0, 6, 1.
Завдання 3
Вчитель називає числа. Два числа переставленні місцями. Здогадайтесь які?
А) 2, 3, 4, 6, 5, 7
Б) 10, 9, 7, 8, 6, 5
В) 4, 7, 6, 5, 8
Г) 6, 3, 4, 5, 2
Розвиток активної пізнавальної діяльності неможливий без пропонування дітям різнорівневих завдань, сюжетів наближених до реального життя дитини.
Наприклад: Бабуся Надія живе у селі. Вона тримає корову, теля, порося, дюжину курей і два гусаки, собаку, цуценят і кішку. Скільки всього живе у бабусі Наді цуценят, якщо тварин всього двадцять п'ять?
Отже, підбиваючи підсумки, зазначимо, що вчителю необхідно намагатися максимально наблизити вивчення програмного матеріалу до життя, зробити процес навчання більш емоційним і цікавим. Це дозволить пробудити в учнів молодшого шкільного віку інтерес до нового, бажання пізнавати світ і, з огляду на психологічні особливості дітей, допомагати їм краще і легше засвоювати навчальний матеріал.
Матеріал підготувала: Кікоть Олена Андріївна, вчитель початкових класів Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №120 Харківської міської ради Харківської області
[1] [1] Цифры из Лего для детей – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://afly.co/y3t4