РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ У МІЖ КУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ У МІЖ КУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Босюк Анна Дмитрівна, майстер в/н

Державного навчального закладу

«Бердичівське вище професійне училище»

У наш час головним в оптимізації людської діяльності є професійні компетенції. Відомо, що в нашій  країні  фундаментальна освіта створювалась  на  знанієвій  парадигмі. Освітній процес у системі професійної освіти будувався на дедуктивній  основі відповідно до дидактичної парадигми «знання – навички». При цьому основна увага приділялась засвоєнню знань. Як показала багатолітня практика, виявлено суттєві мінуси такого підходу. У рамках  знанієвої  парадигми  завжди  актуальною була проблема розриву між знаннями та вміннями їх застосувати[1, c.8].

Як наслідок реалізації знанієвої парадигми склалася ситуація, коли є велика кількість, навіть надлишок, спеціалістів з вищою фундаментальною освітою, а в реальній економіці нестача кваліфікованих практично-орієнтованих кадрів. В основі практично - орієнтованної освіти має бути розумне співвідношення фундаментальної освіти та професійно-практичної підготовки[2, c.81]..

Для реалізації професійно-практичної підготовки потрібен, як визначив Ф. Ялалєв, діяльнісно-компетентнісний підхід. Підхід в освіті на компетентнісній основі - це  такий вид її змісту, який складається не тільки із знанієво-орієнтовного компонента, а передбачає цілісний досвід вирішення життєвих проблем, виконання ключових функцій, соціальних ролей, компетенцій[4, c.29]. У понятті компетентнісного підходу закладена ідеологія інтерпретації змісту освіти, яка формується «від результату» («стандарт на виході»). Компетентнісний підхід на перше місце ставить не інформованість того, хто навчається, а вміння вирішувати проблеми, що виникають під час пізнання та пояснення явищ дійсності при засвоєнні сучасної техніки і технології, у взаємовідносинах людей, у етичних нормах, при оцінці власних вчинків, у практичному житті при виконанні соціальної ролі громадянина[3, c.187].

Формування компетенцій - це не зміна змісту, це зміна засобу, зміна технологій, а зміна технологій - це зміна обставин, у яких знання і вміння формуються. Компетентність - це здатність діяти на основі отриманих знань.

Як вважають деякі фахівці, до ключових компетенцій можна віднести: загальнокультурну, навчально-пізнавальну та інформаційну компетенцію, соціально-трудову, комунікативну[1, c.10].

Вище ми надавали інформацію про компетенції, а зараз переходимо до компетентності. Різницю між цими поняттями надано у Великому тлумачному словнику сучасної української мови. Компетенція - добра обізнаність із чим-небудь. Компетентісний - який має достатні знання в якій-небудь галузі.

Компетентність - як інтегральна професійно-особистісна характеристика визначається «готовністю» і здатністю виконувати професійно-педагогічні функції відповідно до прийнятих в соціумі в даний момент норм та стандартів. Отже, поняття компетентності та її складових визначається неоднозначно.

Майстер виробничого навчання відповідає за кінцевий результат усього педагогічного процесу при підготовці робітничих кадрів, тобто за переведення знань в практичні професійні вміння та навички (професійна підготовка). Професійна підготовка більш пов′язана з економічними цілями професійно технічної освіти, які визначають професіоналізацію особистості та задовольняють потреби секторів ринку праці[5, c.20]..

У закладах профтехосвіти отримує первинну професіоналізацію молодь, яка є фундаментом суспільства. Для формування особистості майбутнього робітника важливо вирішувати також соціальні (соціалізація особистості) та культурні цілі. Тобто поряд з навчальною слід приділяти увагу розвивальній та виховній функціям освітнього процесу в ПТНЗ. Звичайно, досягнення вище зазначених цілей під силу лише професійно компетентним педагогам[5, c.21]..

Розглянемо компетентнісну модель майстра виробничого навчання. Компетентнісна модель - це зразок системи професійних компетенцій, які забезпечують готовність фахівця до професійної діяльності.  Компетентнісна модель майстра виробничого навчання, яка, на наш погляд, вирішує проблему досягнення вище зазначених цілей навчально-виховного процесу в ПТНЗ.

Базові (професійні) компетенції включають теоретичні знання з конкретної професії, вміння та навички виконувати технологічні процеси, операції, прийоми, тому майстер виробничого навчання обов’язково повинен мати робітничу кваліфікацію відповідного рівня. Для майстрів виробничого навчання є обов’язковим стажування на підприємствах, у навчально-практичних центрах для практичного опанування новітніх виробничих технологій. Важко підготувати професійно-компетентного робітника в умовах, коли майстер виробничого навчання сам не володіє новітніми технологіями, новою технікою. Поряд з тим, не менш важливим є організація педагогічного процесу з метою передачі знань, умінь учням, що і є змістом методологічної професійної компетенції. Ця складова базової професійної  компетенції вдосконалюється під час психолого педагогічного підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання. Навчальний план курсового підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання включає три блоки модулів підготовки:соціально-гуманітарний; функціональний; галузевий[6, c.63].

Кожен  блок  модулів складається з навчальних модулів за дисциплінами:                                                                       педагогіка; психологія; методика професійного навчання; економіка й право; загальні питання охорони праці та БЖД.

Тенденції вдосконалення системи підвищення кваліфікації детермінують необхідність змін в методології цієї освіти та застосуванні компетентнісного підходу при визначенні змістовних та технологічних нововведень.                                                                                                                                                                                                      Одним із шляхів вироблення адекватного змісту є розвиток особистості майстра виробничого навчання на основі компетентнісної моделі. Підвищення професійної компетентності майстрів виробничого навчання як у курсовий, так і в міжкурсовий періоди слід здійснювати на діагностичній основі із застосуванням як обов’язкових, так і вибіркових модулів[6, c.93]..      

Список використаних джерел

1. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. — 2003. — № 10. — С. 8–14.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. — 128 с.

3. Життєва компетентність особистості: наук.-метод. посіб. / за ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакової [та ін.]. — К. : Богдана, 2003. — 520 с.

4. Зеер Э. Ф. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход: учеб. пособие / Э. Ф. Зеер, А. М. Павлова, Э. Э. Сыманюк. — М. : МПСИ, 2005.

 5. Зимняя И. Ключевые компетентности / И. Зимняя // Высшее образование. — 2003. — № 6. — С. 20–25.

 6. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: бібліотека освітньої політики / за заг. ред. О. В. Овчарук. — К., 2004. — 111 с.

Автор тез                                                                     А.Д.Босюк