Доповідь на тему "Роль вихователя в корекційному процесі у закладах освіти для дітей з особливими потребами"

Роль вихователя в корекційному процесі у закладах освіти для дітей з особливими потребами

          Відповідно до Закону "Про освіту" виховання розглядається як цілеспрямована діяльність, що здійснюється в системі освіти, орієнтована на створення умов для розвитку і духовно-цілісної орієнтації учнів на основі загальнолюдських і вітчизняних цінностей, надання їм допомоги у життєвому самовизначенні, моральному, громадянському та професійному становленні.

        Виховання в системі корекційної освіти має свої особливості, адже тісно пов'язане зі спеціальним навчанням, корекційною роботою, включенням у всі елементи життєдіяльності дитини протягом дня. Воно містить не тільки традиційну для системи освіти, виховну роботу, але і навчальну діяльність, корекційно-педагогічну роботу.

         Одним із позитивних результатів освітньої реформи є початкове переосмислення суспільством свого ставлення до дітей з особливими потребами. За останні роки накопичено досить великий інноваційний досвід реабілітації дітей з особливостями розвитку, що спирається на нову стратегію відносно них. Суть цієї стратегії полягає в наступному. Будь-яка дитина, що має якісь проблеми зі здоров'ям чи порушення розвитку, не повинна бути соціальним інвалідом і потенційним баластом для оточуючих, своєї сім'ї, держави в цілому — вона повинна стати оптимально розвиненою особистістю, здатною до адекватного входження в суспільне середовище на кожному етапі вікового становлення.

         Важливо відзначити, що дана система не просто полегшує щоденну роботу вихователя, але і показує йому діапазон можливостей, спонукає бажання пробувати й придумувати ефективні методи та моделі в роботі з дітьми, зміцнює віру у своїй значущості як професіонала. Все це негайно позначається на вихованцях, вони бачать у вихователі друга, партнера, помічника. Діти відчувають щоденну персональну турботу про себе не як про "дитину баласт", а як про ОСОБИСТІСТЬ, яку люблять і приймають такою, якою вона є!

Мета, завдання, основні напрями виховної роботи

       Метою виховної роботи в корекційній школі є формування соціально адаптованої особистості через створення єдиного реабілітаційно-розвивального простору.

        Завданнями виховної роботи в школі є:

• всебічний розвиток у вихованців інтелектуальних, моральних, культурних якостей, естетичного смаку;
• виховання сумлінного ставлення до навчання та дисципліни;
• удосконалення правового навчання і виховання;
• формування негативного ставлення до шкідливих звичок;
• розвиток різнобічних інтересів вихованців через участь у громадському житті закладу, гуртках, спортивних секціях;
• підготовка до успішної соціалізації учнів.

Основні напрямки виховної роботи в корекційній школі:

          Моральне виховання спрямоване на створення умов для засвоєння дітьми духовних цінностей культури, підготовки їх до самостійного вибору на користь морального способу життя, формування у молодого покоління гуманістичного світогляду, естетичної культури, художнього смаку, морально-етичних знань і переконань, прагнення до самовдосконалення та втілення духовних цінностей в життєвій практиці.

            Громадянське, патріотичне виховання спрямоване на формування у вихованців ціннісного ставлення до Батьківщини, її культурно-історичного минулого, прищепленні дітям почуття гордості за свою країну, поваги до державної символіки, Конституції, законів і норм суспільного життя. Формування у них знань рідної мови, народних традицій, історії, культури, природи своєї країни та дбайливого ставлення до них, правової свідомості, політичної культури, готовності до самостійного політичного вибору, формування активної громадянської позиції та самосвідомості громадянина України.

         Економічне виховання дітей, підготовка до життєвого, професійного самовизначення та праці направлено на підготовку дітей до професійного самовизначення, на усвідомлення ними суспільної та особистої значущості праці, перспектив своєї особистої участі в ньому. Формування уявлень про економічну ситуацію в країні та здатності орієнтуватися в ній. Розвиток працьовитості, виховання людини — трудівника, формування трудових умінь та навичок, здібностей і потреб у самореалізації у професійній діяльності, навичок професійної адаптації та поведінки на ринку праці.

          Фізичне та екологічне виховання, сприяння здоровому способу життя підлітків спрямоване на формування у дітей культури здоров'я, потреби в заняттях фізичною культурою і спортом, інтересу до власного здоров'я і готовність підтримувати його в оптимальному стані. Завдання розвитку фізичної культури тісно пов'язані із завданнями екологічного виховання. Екологічне виховання в сучасних умовах повинно бути спрямоване на формування екологічної культури дітей, що містить екологічні знання, дбайливе моральне, естетичне ставлення до природи. Формування практичних навичок екологічної діяльності.

           Профілактика асоціальної поведінки зорієнтована на подолання причин, що породжують неблагополуччя дітей, створення умов рівних можливостей життєзабезпечення і розвитку дітей, незалежно від їх соціального статусу. Метою профілактики асоціальної поведінки є:

• забезпечення прав дітей, які перебувають в соціально небезпечній поведінці, їх повноцінний розвиток в умовах соціально — економічних реформ; своєчасна і комплексна соціальна, психолого-педагогічна реабілітація, оптимізація життєустрою та інтеграція у суспільство;
• формування у підлітків навичок соціальної та особистої компетенції, що дозволяють їм протистояти залученню до вживання ПАР і раннього початку статевого життя в умовах тиску соціального оточення;
• формування вміння спілкуватися, розуміти інших людей, їх почуття, а також вміння відстояти власну думку, рахуватися з думкою оточуючих.

Особливості виховання в корекційній роботі

           На відміну від інших шкіл корекційно-освітні заклади (інтернати, реабілітаційні центри) створюються з невеликою кількістю учнів. І це не випадково, оскільки крім знань, які передбачені програмою, перед такими школами ставиться соціальне завдання: підготувати своїх вихованців, що мають розумову відсталість, до самостійного життя в суспільстві, адаптуватися у природному соціальному оточенні. А це означає, що учні з відхиленнями у розвитку повинні бути виховані так, щоб їх самостійна поведінка в різноманітних життєвих ситуаціях відповідала б чинним у суспільстві нормам. Отримати таке виховання у своїх сім'ях, більшість яких неблагополучні, практично неможливо.

          Життя в соціальних закладах для дітей з особливими потребами будується в умовах охоронно — педагогічного режиму, який передбачає ретельне планування всіх заходів, що спрямовують діяльність учнів, визначають їх поведінку. Неухильне дотримання правильного режиму сприяє формуванню потрібних навичок і звичок, створює систему умов, сприятливих для розвитку та виховання.

          У школах існують зовнішні подразники, що виснажують недосконалу нервову систему дітей. Це, насамперед, шум. При тривалому впливі шум викликає дратівливість, головні болі, втому навіть у здорових людей. Вихованці з відхиленнями у розвитку легко збуджуються в галасливих умовах, вони важко переносять галасливе скупчення людей, тісноту. Ось тому в таких закладах має навчатися невелика кількість дітей. Вчителі чи вихователі повинні постійно слідкувати за емоційним станом дітей, за тим, щоб у приміщенні не було біганини, а діти поводилися спокійно.

         Велика кількість завдань, одноманітні уроки, недисциплінованість деяких учнів у класі, а також бездіяльність викликають перевтому дітей з особливими потребами, що може призвести до погіршення стану їх здоров'я. Тому вихователь повинен детально розплановувати весь час перебування вихованців у закладі, враховуючи все необхідне.

         Для успішного розвитку учнів необхідно збільшувати їх запас знань про навколишню дійсність, розширювати кругозір. Пояснювати причинно-наслідкові зв'язки явищ природи та подій, навчати правових норм життя в суспільстві, пропагувати здоровий спосіб життя. Тому важливим є організація та проведення виховних годин.

Тематику бесід визначає сам вихователь в залежності від віку, рівня знань та інтересів учнів. Можна говорити:

• про події, що відбуваються зараз у світі (країні, місті, освітньому закладі);
• про свята;
• про знаменитих земляків;
• про природу і багатство рідного краю, країни;
• про професії та працю людей;
• про правила дорожнього руху;
• про профілактику правопорушень;
• про руйнівний вплив тютюнопаління, токсикоманії, наркоманії та алкоголізму.

         Враховуючи, що більшість учнів з відхиленнями у розвитку складно опановують процес читання, страждають різними порушеннями (дислексією), один раз в тиждень виховну годину варто присвятити позакласному читанню.     Під час занять з позакласного читання дітей варто знайомлять з різними друкованими виданнями: газетами, журналами, книгами. А також з авторами статей та біографією письменників. Важливою роботою є відпрацювання навички плавного, швидкого і виразного читання, вміння переказати прочитане, висловлювати своє ставлення до героїв та подій.

Вимоги до вихователя в корекційній школі

         "Якщо педагогіка хоче виховувати людину з усіх сторін, то вона повинна насамперед пізнати її теж з усіх сторін". Це висловлювання К. Д. Ушинського є правилом для кожного вихователя. Більшу частину часу діти в спеціальних (корекційних) закладах проводять, взаємодіючи з педагогом-вихователем.            Ставлення педагога-вихователя спеціальних освітніх установ до вихованців, вміння взаємодіяти з ними повністю відбиваються на стані, поведінці, особистісних проявах дітей не тільки в період перебування їх в спеціальному закладі, але і в наступні роки.

           Педагог-вихователь, в цій ситуації, знаходиться в процесі безперервного пошуку індивідуальних методів, форм і засобів взаємодії для ефективної допомоги дитині з особливими потребами. Розуміючи цілісність процесу розвитку дитини, важливість розумного співробітництва (взаємодії) з ним, вихователь повинен вміти створювати умови "сімейних" довірчих відносин.

Вихователь в корекційній школі:

• прищеплює вихованцям любов до праці, високі моральні якості, навички культурної поведінки, необхідність дотримання ними правил особистої гігієни;
• контролює виконання режиму дня навчаються, своєчасне виконання домашнього завдання, надає допомогу в навчанні та розумній організації дозвілля;
• здійснює спільно зі шкільним лікарем заходи, що сприяють зміцненню здоров'я і фізичному розвитку учнів;
• підтримує постійний зв'язок з учителями, медичним персоналом, з батьками учнів або особами що їх замінюють;
• залучає дітей до самообслуговування та інших видів суспільно-корисної праці з урахуванням віку, статі, фізичних і психічних можливостей дітей, норм і вимог гігієни охорони їх здоров'я;
• весь час знаходиться біля дітей.

           Вихователю необхідно чітко і цілеспрямовано планувати свою діяльність з урахуванням щоденної індивідуальної роботи з дітьми. Проводити роботу, спрямовану на максимальну корекцію недоліків психофізичного розвитку учнів, їх соціальну адаптацію; вивчати особистість дитини, її інтереси й використовувати отримані матеріали для здійснення індивідуального і диференційованого підходу в процесі навчання та виховання, враховувати в роботі рекомендації та призначення лікарів (психіатра та лікаря-педіатра, логопеда тощо).