Розвиток силових якостей баскетболістів 14-15 років

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №41

 

 

 

 

 

Наукова робота:

«Розвиток силових якостей баскетболістів 14-15 років»

 

 

 

 

 

 

Підготував:

вчитель фізичної культури

Покрашенко О.І.

 

 

Кривий Ріг - 2017

 

Зміст

ВСТУП

Глава І. Літературний огляд.        

1.1.Особливості розвитку силових здібностей у юнаків 14-15 років.

1.2. Розвиток  силових якостей у баскетболі.

1.3. Розвиток  фізичних якостей людини в процесі тренування.

1.4. Анатомічно-фізичні особливості юних б/б.

Глава ІІ: Ціль, задачі, методи й організація дослідження.

2.1. Ціль дослідження.

2.2. Задачі дослідження.

2.3. Методи дослідження.

2.4. Організація експерименту.

Глава ІІІ. Обговорення результатів дослідження

Висновки

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Навряд чи знайдеться чоловік, що взяв би на себе сміливість заперечувати, що рухи, мускульні напруги, фізична робота були і залишаються найважливішою умовою нормального стану людського організму. Відомі афоризми «Рух-це життя», «Рух – застава здоров`я». «У здоровому тілі здоровий дух» і т.п., мабуть, заперечують загальновідомість і незаперечність значення рухової активності для розвитку і підтримки людиною потрібних властивостей і можливостей організму. Вивчення літературних джерел у даному випадку було допоміжним засобом. (Фізична активність людини  В.К.Бальсевич, В.А.Запорожанов).

Досліджуючи  безліч літературних джерел, наукових праць, методичну літературу, спираючи на лікарський контроль і спостереження, я прийшов до висновку, що ціль дослідження актуальна.

Теоретичний підхід до фізичних якостей відбиває багато відкритих питань у спортивній науці і спортивній практиці. Незважаючи на те, що фізичним якостям приділяється центральне місце в спортивній орієнтації і спеціалізації, необхідно остерігатися однобічного підходу.

Загальним правилом є те, що надзвичайна фізична схильність обіцяє високий рівень спортивних досягнень і відповідно до цього принципу, відмежовує «перспективних і «безперспективних». Оцінка фізичних якостей є оптимальної, тільки тоді, коли представляє невід`ємну частину оцінки і прогнозу загальних потенціалів гравця.

Глава І. Літературний огляд.        

1.1 Особливості розвитку силових здібностей у юнаків 14-15 років.

Розвиток фізичних якостей варто відрізняти від процесу їхнього удосконалювання. Це педагогічно спрямований і систематичний вплив з метою бажаних змін.                                                                                                                                                                        Моторну функцію людини можна спостерігати, оцінювати і фіксувати по ступені розвитку таких якостей, як сила, швидкість, витривалість. Безперервність морфологічних і біохімічних змін в організмі складає структурну основу розвитку якостей.                                                                                                                                                                        У момент спостереження за фізичними якостями варто звертати увагу на різну частку уродженого і придбаного (Николик А. Параносич В. Добіру б/б). Сьогодні вже, наприклад, неможливо говорити про фізіологію витривалості, не користуючись при цьому великими знаннями. Досягнутими в області психофізіології і витривалості і сили.

1.2. Розвиток  силових якостей у баскетболі.

Розвиток сили ми розглядаємо у світі наступних двох факторів:

1. Сила як вираження максимальної напруги находиться в прямої залежності від діаметра м’язових волокон групи м’язів.
2. В аспекті розвитку сили було б невиправдано брати до уваги тільки зміни діаметра м’язових одиниць і м’язової системи в цілому.

Розвиток сили є і функцією дозрівання нервової системи, що забезпечує поліпшення чи контролю курування м’язового скорочення.                                           Практично впливу цієї характеристики розвитку сили заслуговують особливого виділення:

>   Віковий розвиток сили, виражений, максимальною швидкістю м’язового скорочення і постійно зростає до 14-15 літнього віку.

>   Співвідношення «сила - вага тіла» являє собою стабільну величину, що не залежить значною міру від віку.

Абсолютна сила, Відносна сила, Вага тіла.

Для практики винятково важливо наступне:

 >   при рівному ступені тренованості, абсолютна відносна сила збільшується зі збільшенням ваги, у той час як відносна сила зменшується;

>   зі зменшенням ваги тіла в тих же тренувальних умовах відносна сила збільшується;

>      у м’язовій діяльності, що у б/б у більшій мірі зв’язана з переміщенням власного тіла, відносна сила має головне значення.

Коли вага тіла збільшується завдяки гіпертрофії м’язової маси найбільш активних м’язових груп, сила зростає стосовно ваги значнішій одночасно досягається і збільшення відносної і збільшення абсолютної сили.

Статистичні (ізометричні) вправи не володіють ніякою цінністю, як тільки «цільовим» впливом на окремі м’язові групи. В всім іншому абсолютну перевагу повинне приділятися динамічним вправам.

При вимірах і оцінках результатів не можна випустити з уваги наступне:

• як що виміряється сила великих м’язових груп, то результат виміру, у значній мірі виражає і загальні фізичні якості («загальні фактори сили»)
• при довільних діях не досягається абсолютна сила в повному змісті цього слова, а  лише максимальна сила ;
• усі зміни сили б/б повинні бути спрямовані у бік динамічної сили, а в її межах окремо на повторну, окремо на вибухову й окрему на амортизаційну силу;
• зміна амортизаційної сили, в основі якої знаходяться рухи, що амортизують, представляє окрему методологічну проблему.

У сучасних умовах професійного і технічного оснащення тренер може одержати задовольняючі його дані про амортизаційну силу при вимірі і інших якостей, і інших параметрів.

• при зміні відносної сили варто мати на увазі, що вона особливо велика в самих юних спортсменів, у той час яка абсолютна сила досягає свого максимум у пізні фази спортивного життя баскетболістів;
• висновки про загальний фактор сили на підставі виміру сили малих м’язових груп, помилкові.

Стрибок у довжину з місця дає теж гарні результати.

1.3. Розвиток  фізичних якостей людини в процесі тренування.

Фізичні якості людини – сила, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність. – є найважливішої складовий його фізичного потенціалу і голосним об’єктом уваги при тренуванні.

Силові якості людини характеризуються тими величинами сили дії, що може виявити та чи інша людина в рухах.

Успішність силового тренування багато в чому залежить від того, у яких режимах будуть працювати м’яза. Наприклад,  у рухах, що уступають, сила м’язових груп може на 50-100% перевершувати силу цих же м’язових груп у рухах характеру, що переборює.

Сила тяги м’язів  багато в чому залежить від положення ланок тіла людини по відношенню друг до друга і всього тіла до опори. У спеціальних дослідженнях Л.М.Райцинав встановлено, що тренування сили при розтягнутому положенні активних м’язових груп викликає ефект для м’язових груп, але сприяє значною мірою приросту сили в інших, нетренованих положеннях тіла.

1.4. Анатомічно-фізичні особливості юних б/б.

Середній шкільний вік збігається з періодом завершення біологічного дозрівання організму. Для підлітків характерне погіршення рухової координації  при інтенсивному розвитку швидкісних і швидкісно-силових якостей. У сфері психіки йде складний процес становлення характеру, формування інтересів і смаків.

 Підлітковий вік – період максимальних темпів росту всього організму, відповідальний етап не тільки біологічного дозрівання, але і соціального дорослішання особистості.

 Саме тому підлітки часто чи бувають «дуже гарними дітьми», чи «дуже поганими дітьми», а для людей і тим, і іншими одночасно

 Ці особливості психіки дітей середнього шкільного віку необхідно враховувати при організації їхньої фізичної активності. При здійсненні фізичного виховання підлітків варто враховувати і деякі особливості морф функціональної організації. Так, надмірні м’язові навантаження, як фактори прискорення процесу окостеніння, можуть сповільнити ріст довжини трубчастої кістки, що негативно впливає на збалансованість ритму росту дитини.

 У підлітковому віці найбільш успішно розвиваються ті компоненти фізичного потенціалу дитини, що забезпечують підвищення рівня швидкісних і швидкісно-силових здібностей.

 Якщо випливати з розкладу, що розробила для нас природа і керуватися логікою результатів представлених досліджень і теоретичних положень, то найбільша увага при фізичній підготовці підлітками повинні приділити саме тренуванню швидкісних якостей на початку і середині підліткового періоду і силових наприкінці цього періоду, то б то до 14-15 років.

 Фізична активність підлітка реалізується, насамперед, в організованих формах – на уроках фізкультури, під час активного відпочинку, у турпоходах і т.п.

 Контрольні якісні показники рівня фізичної культури підлітка.

1. Знання основних правил тренування й уміння застосувати їх при організації самостійних занять фізичними вправами.
2. Знання основних правил, прийомів і методів самоконтролю й уміння застосувати їх при заняттях фізичними вправами.
3. Різнобічна фізична активність.
4. Систематична фізична активність.
5. Стійка звичка до щоденних фізичних вправ у різних формах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава ІІ: Ціль, задачі, методи й організація дослідження.

2.1. Ціль дослідження.

 Досліджувати вплив рівня розвитку силових здібностей на оволодіння технічними прийомами гри й удосконалювати методику розвитку даних здібностей.

 2.2. Задачі дослідження.

1. Досліджувати рівень розвитку фізичних (силових) якостей у юних баскетболістів.
2. Досліджувати рівень технічної підготовленості юних баскетболістів 14-15 років.
3. Виявити взаємозв’язок між рівнем розвитку силових здібностей і ефективністю виконання технічних прийомів.
4. Удосконалювати методику силової підготовки юних баскетболістів 14-15 років з метою удосконалювання учбово-тренувального процесу юних баскетболістів.

2.3. Методи дослідження.

  Вибір методів дослідження визначається, насамперед, конкретними задачами наукової праці. При гарному методі і недуже талановита людина може зробити багато. А при поганому методі і геній буде працювати в порожню і не одержить коштовних даних. Я у своїй дослідницький роботі користався наступними методами:

• аналіз літературних джерел.
• метод педагогічних спостережень.
• метод експерименту.
• метод педагогічного тестування.
• математична статистика.

2.4. Організація експерименту.

Дослідження проводилися в КЗШ № 41 м. Кривого Рогу на групі юних баскетболістів 14-15 років. Стаж підготовки в хлопців 2-3 року, кількість експерентуючих – 10 чоловік.

Експеримент проводився поетапно:

І. Етап експерименту: дослідження рівня фізичної і технічної підготовки юних спортсменів.

 Для визначення сили нижніх кінцівок застосували наступні тести: вистрибування нагору, присідання на одній нозі.

 Силу кисті визначали за допомогою кистьового динамометра. Для визначення сили кисті запропонували хлопцям працювати з кистьовими еспандерами. 

 Після виконання тестів ОФП, юним спортсменам були запропоновані технічні тести, а саме : штрафний кидок, точність передачі, ведення, подвійний крок, кидок у кільце.

 Приступаючи до математичної обробки тестування, я в першу чергу знайшов середнє арифметичне тестів силовій і технічній підготовці по формулі:

 Х=

 Визначення середнього квадратичного відхилення по формулі

 p=

 Я одержав наступні результати. Згинання і розгинання рук у порі лежачи :

  

 Підтягнення на поперечині

 Вистрибування на гору

Вправа «пістолет»

Сила кисті

Кистьовий еспандер

Стандартну помилку середнього арифметичних я обчислив по формулі:

 

 

 

 

 

 

 Значить середнє арифметичне дорівнює згинанню і розгинанню рук

 

Підтягування 

 Вистрибування на гору

 Присідання на правій нозі

 Присідання на лівій  нозі

 Сила правої кисті46,84-51,16

Сила лівої кисті

Робота з кистьовим еспандером правою рукою

Робота з кистьовим еспандером лівою рукою

Тепер визначимо середнє арифметичне квадратичне, стандартну помилку порівну  арифметичного для тестів по технічній підготовці юних баскетболістів.

Штрафний кидок:

 

 m

 

Подвійний крок:

 

 m

 

Штрафний кидок	Передача	Подвійний кидок

Зробимо визначення залежності основних норм при грі в баскетбол від рівня розвитку силових здібностей.

Середня помилка різниці (тобто t граничне).

      

С = 10 + 10 - 2 = 18

Визначаємо Р (+) – вірогідність розходження.

Р(t)= -      Р(t)= -      Р(t)= -

Р(t)= -0,106     Р(t)= - 0,089     Р(t)= -1

Р(t)= -      Р(t)= -      Р(t)= - 

Р(t)= - 0,286     Р(t)= - 0,210     Р(t)= -1

Р(t)= -      Р(t)= -      Р(t)= -

Р(t)= -      Р(t)= -       Р(t)= -

ІІ Етап:

Дослідження взаємозв’язку між рівнем розвитку силової підготовки й ефективністю виконання технічних прийомів.

Для визначення залежності основних норм при грі в баскетбол від рівня розвитку силових здібностей нам треба знайти середню помилку різниці, тобто і граничне.

Обчислення по формулі  

         

Дані записані в таблицю

№	t.(кидка)	t.(передачі)	t.(кидка)
	6,64	6,6	5,79
	1,69	1,81	0
	28,33	27,08	26,59
	1,13	1,33	0
	22,54	21,11	20,48
	29	41,2	33,34

           С = 18

ІІІ Етап:

 Проведення педагогічного експерименту.

 Після того, як ми виявили які саме фізичні вправи впливають на виконання технічних прийомів, я приступив до удосконалення методики силової підготовки юних баскетболістів 14-15 років.

 Для цього я склав комплекс вправ, спрямованих на удосконалення тих силових якостей, що впливають на технічні прийоми. Комплекс вправ:

1. Згинання і розгинання рук, у упорі лежачи, ноги на гімнастичному лаві.
2. Згинання і розгинання рук, в упорі лежачи, з плеском в долоні.
3. Згинання і розгинання рук, в упорі лежачи, з плеском на кулаках.
4. Згинання і розгинання рук, в упорі лежачи, з плеском на брусах.
5. Робота з кистьовим і ручним еспандером
6. Метання набивного м’яча вагою 3 кг з положення коштуючи і сидячи, руки за головою.
7. Лазіння по рукоходу.
8. В упорі лежачи пересування вліво і вправо на руках.
9. Пересування на зігнутих руках.
10. Лазіння по канаті без допомоги ніг.

На кожнім тренувальному занятті я збільшував поступово навантаження, тесп виконання вправ, кількість повторень і час занять, що в підсумку через 1,5 місяця систематичних тренувань дало позитивний результат.

 От які результати виявилися через 1,5 місяця тренування по удосконаленій мною методиці.

 Штраф кидок:      

Ведення подвійний крок :    3,22-3,41

Точність передачі:      6,39-7,41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава ІІІ. Обговорення результатів дослідження.

 3.1. Фізичні якості, у даному випадку силові здібності юних баскетболістів, складають фундамент для спортивної основної техніки.

Спеціалізована техніка, додає фізичним якостям специфічний характер. Фізичні якості, таким чином, обумовлюють рівень і якість спеціалізованої техніки, і навпаки спеціалізована техніка знаходиться в основі удосконалювання специфічних фізичних якостей. Експеримент проводиться поетапно:

 І етап: Дослідження рівня фізичної підготовленості юних спортсменів і технічної підготовки юних баскетболістів 14-15 років. Дані надані в таблиці №1.

 ІІ етап: Дослідження взаємозв’язку між рівнем розвитку силової підготовки й ефективністю виконання технічних прийомів. Дані надані в таблиці №2.

 ІІІ етап: Проведення педагогічного експерименту. Дані повторного тестування надані в таблиці №3.

 

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                  

 

Висновки:

1. У процесі дослідницької роботи було встановлено, що розвиток силових здібностей впливає на оволодіння технічними прийомами гри.
2. Дослідження рівня розвитку силових якостей у юних баскетболістів 14-15 років і рівень технічної підготовленості гравців показана наявність достовірного взаємозв’язку.
3. З метою удосконалення методики силової підготовки я підібрав комплекс вправ , що розвивають саме ті силові якості, що необхідні для успішного ходу тренувального процесу в юних баскетболістів 14-15  років.
4. Після 1,5 місяця систематичних тренувань, на яких хлопці виконували спеціальний комплекс силових вправ, поступово збільшуючи навантаження і дозування, було проведено повторне тестування на ефективність виконання технічних прийомів.