Розвиток сільського господарства в Україні

Потенціал України в розвитку сільського господарства величезний. Сільське господарство – галузь української національної економіки, яка є стратегічно важливою та забезпечує Україні продовольчу незалежність і дає значній частині сільського населення робочі місця, що не менш важливо. Сільське господарство забезпечує більше 50% фонду споживання населення та є одним із лідерів серед секторів економіки в товарній структурі експорту та займає друге місце, а також вже багато років має позитивне зовнішньоторговельне сальдо.

Сільськогосподарська галузь для Української держави завжди була однією з пріоритетних сфер як зовнішньоекономічного, так і внутрішньоекономічного розвитку країни, адже питання організації виробництва й підтримки продовольчого забезпечення для окремої держави актуальні в усі часи. Від цього залежить не тільки життєздатність і самодостатність країни й суспільства, а й безліч найрізноманітніших напрямів людської діяльності.

Площа сільськогосподарських земель в Україні найбільша в Європі приблизно 41 млн. га землі, з яких 80%, а це 32,5 млн. га використовуються для вирощування сільськогосподарських культур. Українські виробники мають найбільші переваги завдяки родючим ґрунтам і помірному клімату.

Стратегія розвитку аграрного сектору економіки держави в здатності задовольнити потреби внутрішнього ринку та забезпечити провідні позиції на світовому ринку [6].

Незважаючи на певні досягнення в розвитку аграрної сфери, в Україні ще багато питань чекають на вирішення. Для того щоб сільське господарство в нашій країні розвивалося і процвітало потрібні суттєві зміни у ціновій політиці - стабільні ціни, за якими виробники могли б самостійно визначати оптимальні обсяги виробництва. Ціновий механізм повинен стати головною ланкою постреформованого аграрного виробництва.

Нині Україна є світовим лідером на ринку експорту соняшникової олії та зернових. Обсяги виробництва в Україні складають близько 40–50 млн. т зерна на рік, що дало можливість відновити свій статус найбільшого постачальника зерна на світові ринки.

Потребує особливої уваги розвиток фермерських господарств, оскільки тут є низка проблем: відставання від сучасних тенденцій запровадження інноваційних технологій ведення сільського господарства (нові технології та технічне забезпечення є недоступним для більшості фермерів через їх високу вартість); відсутність стартового капіталу, на основі якого можна було б побудувати ефективне виробництво. Цю проблему можна усунути шляхом надання фермерам пільгових кредитів зі зниженими відсотковими ставками. Разом із цим необхідно забезпечити гарантії збуту виготовленої сільськогосподарської продукції за вигідними цінами, створити умови, за яких фермерські господарства матимуть можливість змінювати свою технічну базу на більш сучасну

На думку експертів, Україна зможе наростити свій експортний потенціал, зокрема й за рахунок сільськогосподарської продукції. Як відомо, положення асоціації з ЄС для України, які набрали чинності з 1 листопада 2014 р., уже дають позитивний результат. Одностороннє застосування пільг по взаємній торгівлі дало можливість вітчизняним товарам безперешкодно виходити на ринок ЄС. Незважаючи на загальну нестабільну ситуацію в Україні, у подальшій довгостроковій перспективі позитивний результат буде більш вагомим. Особливо це стосується сільськогосподарської продукції. Після скасування мит та інших бар’єрів, які сильно обмежували поставки, зернові швидко вийшли на європейський ринок. Більшість експертів вважають, що саме це стане першим кроком на шляху до економічного зростання України й більш глобальної інтегрованості у Євросоюз.

Попит на сільськогосподарську продукцію на світовому ринку високий, і Україна має шанси посісти важливе місце на цьому ринку. Це означає, що формування внутрішніх цін на зерно у нас відбувається великою мірою виходячи з ситуації на світових ринках. Останнім часом у світі, зважаючи на зростання валових зборів, експорт основних зернових культур неухильно збільшуються, що, у свою чергу, позначається як на внутрішніх цінах зернових культур, так і на прибутках виробників.

Втрати зерна при збиранні врожаю, сричинені дефіцитом транспортних засобів в цей період є наслідком несвоєчасного вивезення продукції з полів [7].

Держава повинна запровадити заходи, які б сприяли збільшенню кількості фермерських господарств, адже за даними статистики спостерігається тенденція до зменшення кількості фермерств. Найважливішою проблемою у створенні фермерських господарств є відсутність стартового капіталу, на основі якого можна було б побудувати ефективно функціонуюче виробництво. Цю проблему можна усунути шляхом надання підприємцям вигідних кредитів. Потрібно забезпечити гарантії збуту всієї виготовленої сільськогосподарської продукції за вигідними цінами; створити умови за яких фермерські господарства матимуть можливість змінювати свою технічну базу на сучаснішу [4].

Отже, незважаючи на проблеми, які притаманні сучасному етапу розвитку сільськогосподарського виробництва, Україна повинна розвивати виробничі потужності сільського господарства, щоб у найближчі декілька років наша продукція могла вийти на світовий ринок і конкурувати з продукцією інших розвинутих країн світу.

Основними стратегічними напрямами розвитку сільського господарства в Україні мають бути: вдосконалення нормативно-законодавчої бази, яка б забезпечувала стабільний розвиток сільського господарства; виробництво органічної, безпечної та екологічно чистої сільськогосподарської продукції; встановлення ринкових цін на продукцію, які забезпечуватимуть рентабельність її виробництва для основної маси виробників; упровадження досягнення НТП та інновацій; залучення молодих людей у сільське господарство; забезпечення гідної оплати праці в сільському господарстві та ін.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Крисанов Д., Удова Л. Кластеризація економічної діяльності та обслуговування як інструмент сталого розвитку сільських територій. Економіка України. 2009. № 11. С. 3–13.

2. Ляпіна К. М. Національна програма розвитку малого підприємництва : очікування, проблеми перспективи / К. М. Ляпіна, Д. В. Ляпін, С. М. Бориславський. – К. , − 2001. − 25 с.

3. Малік М. Й. Методичні підходи до організації маркетингу інновацій наукового ринку агропромислового виробництва / М. Й. Малік // Економіка АПК. – 2005. − №8. – С. 22.

4. Аграрна реформа в Україні (здобутки, проблеми і шляхи їх вирішення) / П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, М.М. Федоров. Економіка АПК. 2009. № 12. С. 3–13.

5.  [Електронний ресурс] − Режим доступу : htt: // www.fermer.ohr.ua 7. Режим доступу : http://busines4u.msk.ru/2009/06/marketing-malogobiznesu-specializuvatisya-abo-buti-yak-vse

6. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України. – Режим доступу: http://minagro.gov.ua.

7. Потіха А., наук. співроб. СІАЗ НБУВ. Сільське господарство в економічній системі України. . – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua.