Розвиток творчих здібностей учнів на уроках математики

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках математики

Думаюча людина завжди сильна характером. Уроки математики сприяють фор­муванню в школярів умінь застосовувати знання на практиці, пра­цювати з бажанням, самостійно по­рівнювати свої теперішні успіхи з минулими. Для учителя важливо, щоб кожен учень виконував посильну творчу роботу, в чому проявлятимуться елементи гуманізації та диференціації процесу навчання. Навчити учня досліджувати, відкривати математичні факти та доводити їх - важливе завдання педагога. Це сприятиме розвитку творчих здібностей і «паростків» таланту. Відомий математик С.Рубінштейн відзначав: «Важливою справою навчання є виховання мислення, здатності не тільки володіти операціями, прийомами, а й розкривати нові зв'язки, нові прийоми, приходити до розв'язування нових задач».

Мета статті: описати способи, види завдань, за допомогою яких можна розвивати творчі здібності учнів на уроках математики.

Здатність людини ставити запитання і розв'язувати нові проблеми є центральною в творчості. Коріння цієї спроможності лежить у природній допитливості дитини та в тих ситуаціях спілкування й діяльності, у яких здійснюється її розвиток. Спочатку запитання дитини виникають у спілкуванні і для спілкування й лише згодом набувають пізнавального характеру. Урок математики залежить від тієї діяльності, яку вони виконують у процесі навчання — репродуктивну чи продуктивну (творчу). Вчителі–практики доводять, що повноцінне засвоєння знань неможливе без оволодіння учнями прийомів розумових дій, а саме: аналізу, синтезу, порівняннь, узагальненнь, систематизації.

Можливості школярів різні, але їх навчальна діяльність повинна поєднуватися з розвитком творчої діяльності. Для цього можна ви­користати різні методи: дослідницький, пошуковий, метод створення проблемної ситуації, виконавські здібності тощо. Крім того, навчання творчості здійснюється тоді, коли учень потрапляє в ситуацію, яка вимагає від нього нестандартного підходу до її розв’язання [5, с.3].

Творча діяльність учнів не обмежується лише оволодінням нового. Робота буде творчою, коли в ній проявиться власний задум учнів, поставляться нові задачі і самостійно розв’яжуться за допомогою отримання знань.

Творчі здібності учнів проявляються в ситуації, коли потрібно знаходити в реальній дійсності нові проблеми, бачити їх нові сторони. Для цього задана діяльність повинна бути новою і цікавою для всіх. Пропонований матеріал повинен містити (у прихованому вигляді) ряд цікавих проблем, які не потрібно відкрито формулювати. Наприклад, у добірці однотипних задач кожна окремо взята задача може не виступати як проблемна, але в сукупності з іншими задачами дає можливість знаходити нові прийоми розв'язування, ставить перед учнем завдання, в ході розв'язування яких він відкриває для себе окремі або загальні закономірності. Тому задачі необхідно добирати так, щоб учень міг творити, мислити, щоб він сам мав можливість досягти вершин інтелектуальної творчості. Будучи простою, задача має бути достатньо цікавою і викликати інтерес до неперервної, довготривалої діяльності [2, c.4].

З метою активізації розумової діяльності учнів на уроках доцільно використовувати різноманітні види завдань:

1. Пошук нових способів розв'язування задач. Складання своїх задач, їх розв'язування. Доцільно запропонувати учням розв'язувати задачі не по діях, а за допомогою виразів, користуватися властивостями додавання під час розв'язування рівнянь, складати й розв'язувати свої задачі. Адже загальновідомо, що самостійно придумана і розв'язана задача запам'ятовується краще і надовго.

2. Самостійне вивчення нової теми. Учням на тиждень дається завдання: самостійно опрацювати нову тему. Знаходячи безліч цікавої інформації, проводять на уроці дискусію. Завдяки таким завданням учні вчаться самостійно працювати з додатковою літературою, підсумовуючи всі ті нові факти, яких немає в підручнику й осмислюючи їх. Після такої роботи учням простіше розв'язувати складні задачі: маючи великий обсяг знань, легко розв'язати й складну задачу [1, c.6].

3. Написання «математичних» творів. Пропонувати учням написати казку, вірш, байку, сценку на математичну тему. Навівши приклади творів, казок запропонувати написати подібну. Написані твори діти із задоволенням читають один одному. Такі завдання виховують навич­ки дослідницької діяльності, ефективні щодо висвітлення практичної спрямованості матеріалу, що зрештою, приводить до глибокого розуміння предмета, зацікавленості ним [3, c.4].

4. Пошук цікавих математичних загадок і логічних задач. Усе починається з першого уроку, на якому пропонується учням цікаві для даної вікової групи задачі, загадки, учні також згадують відомі їм загадки. До наступних уроків з розгадування загадок готуються вже самі, а найці­кавіші з них беруть участь у конкурсі загадок.

5. Організація персональних виставок творчих робіт учнів. Зусилля та старання учнів повинно винагороджуватись або здобувати похвали. Тому найкращі роботи віддають на організаційну виставку, де можуть бути прочитані та оцінені їхні уміння та зусилля іншими. Учнівське визнання серед однолітків надає ще більшого натхнення юним математикам. Це є одним із перших стимулів для кращого вивчення більш точних наук. Адже як свідчить висловлювання А. Дістервега: “Математика приводить розум у порядок”.

6. Історична відомість. Учні ведуть пошуки інформації для вивчення нового матеріалу, визначивши найголовніше, цікаве та актуальне. Діти ознайомлюють один одного з відомими вченими–математиками, які зробили внесок у розвиток математики.

7. Гра «Знайди загублене». Під час такої гри учням пропо­нують розв'язати задачі, де відсутні деякі числа або символи. Дітям цікаво знаходити «загублене» і відновлювати записи. Без сумніву, у такій діяльності також проявляється творчість.

8. Бліцопитування запитай товариша. Після розв'язування біля дошки задачі чи прикладу пропонується учням класу поставити кілька запитань однокласнику, який щойно працював. Оцінюється не лише відповідь учня, а й доцільність поставлених запитань учнями. Відзначаючи запитання, що мають дослідницький, творчий характер [6, c.3].

9. Робота в групах. Спочатку виконується завдання практичного змісту з повним коментарем та аналізом. Потім учні повинні згрупуватись у групи, де розв’язуються завдання наввипередки. Завершеним етапом групової роботи є самостійна робота учнів над новим завданням. Тому така форма роботи є продуктивною на етапі закріплення чи повторення матеріалу.

10. «Дидактичний театр». Періодично пропонується учням поставити міні-спектакль, інсценівку (в тому числі і за власним сценарієм). Така діяльність активізує учнів, стимулює до глибшого вивчення матеріалу, прояву творчості та відповідальності один за одного [4, c.3].

11. Дидактичні ігри. Важливе місце, фундамент для розвитку творчих здібностей посідають дидактичні ігри такі, як: “Найсильніша ланка”, Що? Де? Коли?, “Найрозумніший”, “Щасливий випадок”, “Орієнтир” тощо. Різноманітність продуманих масових заходів дає можливість учителю нелише розвивати інтерес і творчі здібності школярів, залучаючи їх до різних видів інтелектуальної діяльності, що ґрунтується на математичному матеріалі, а й навчити учнів самостійно працювати, готуватись до виступів, добирати математичні матеріали, виховує наполегливість у подоланні перешкод, сприяє розвитку комунікативності та організаторських здібностей.

Описані різнотипні завдання допомагають вчителю – навчити учнів самостійно здобувати знання. Найкращих результатів досягає той учитель, який добре організував самостійну роботу в процесі вирішення проблемної ситуації, коли формується творче мислення і пізнавальний інтерес. Розвиток логічного мислення, який здійснюється на уроках математики, впливає на успішне вивчення всіх предметів, у тому числі гуманітарних.

Обдарованість, здібності дитини проявляються і розвиваються протягом усього життя. Математичні задатки учнів можуть проявлятися і розвиватися як на уроках, так і в позаурочний час — під час випуску стінної преси, добору літератури тощо. Основним завданням навчання і виховання є створення умов для розвитку творчих здібностей учнів, тому що математика - це той предмет шкільної програми, на уроках якого дитина вчиться отримувати перемоги над собою.

Отже, передумовою розвитку творчих здібностей є глибокі і міцні знання, уміння і навички, стійкі пізнавальні інтереси, максимальна самостійність, цілеспрямованість, наполегливість. Тому використання різноманітних форм роботи чи не найкраще сприяють зростанню творчої активності учнів, формуванню наполегливості в досягненні результатів, виробленню навичок і вмінь самостійно працювати з додатковими джерелами знань і застосовувати отримані знання в нових умовах.

Література:

1. Анікова М. Активізація творчої діяльності учнів на уроках математики / М. Анікова // Математика. – 2009. – №23. – С. 1-6.

2. Волошин Б., Волошин О. Розвиток математичних здібностей учнів / Б. Волошин, О. Волошин // Математика. – 2006. - №25. – С. 1-8.

3. Гондюл І. Незвичайні творчі приправи до уроків математики / І. Гондюл // Математика. – 2005. - №42. – С. 1-4.

4. Давід О. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках / О. Давід // Математика. – 2006. – №45. – С. 1-6.

5. Петренко Р. Стимулювання творчої ініціативи учнів на уроках математики / Р. Петренко // Математика. – 2009. - №2. – С. 1-6.

6. Монько О. Плекаємо творчого учня / О.Монько // Математика. – 2008. - №14. – С. 1-7.

У статті визначені різноманітні види завдань, які доцільно використовувати в процесі вивчення математики з метою активізації розумової діяльності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей.

Ключові слова: активізація розумової діяльності учнів, творчі здібності, розвиток логічного мислення, самостійне опрацювання інформації.