Анотація
У статті розкривається проблема формування творчої особистості та діяльність учителя української мови та літератури, яка повинна бути спрямована на розвиток творчих здібностей учнів.
Ключові слова: педагогічна майстерність, принцип цілепокладання, толерантність, індивідуальність, талановита особистість, проєктне навчання, інтерактивні технології.
Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури»( з досвіду роботи)
Школа- не комора знань, а світоч розуму.
Усі діти не можуть мати однакові здібності.
І найважливіше завдання школи — виховання
здібностей
В. Сухомлинський.
Навчання й виховання лише тоді стає справжньою силою, коли rрунтується на вірі в дитину. Творча праця, захоплення улюбленою справою – найкращий шлях до серця дитини.
Якість навчально–виховної роботи з української мови та літератури зростатиме за умови урізноманітнення вчителем форм і методів навчання, добору високоякісного дидактичного матеріалу, підвищення вимогливості до рівня знань учнів. Педагог зобов’язаний навчити дітей систематично й послідовно працювати як під час уроку, так і в позаурочний час, бо самостійна робота не тільки активізує навчально–пізнавальну діяльність, а й розвиває творче мислення, формує вміння й навички свідомо набувати знання.
Упродовж кількох років працюю над проблемою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури». Вважаю, що в кожній дитині природно закладений певний творчий потенціал. Надзвичайно важливо навчити дитину бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати свою думку.
Для створення сприятливих морально–психологічних умов навчання та виховання, розвитку здібних і творчо обдарованих дітей учителю повинні бути властиві такі критерії:
- педагогічна майстерність і тактовність;
- науково–методична діяльність;
- толерантність, доброзичливість;
- творчі здібності.
Суспільству потрібна високоосвічена особистість зі сформованими життєво–моральними цінностями, яка усвідомлює необхідність знань, орієнтується в потоці інформації, здатна реалізувати отримані знання в повсякденному житті.
Творчість має стати методологічною парадигмою для пошуку і створення нового, оригінального, унікального, прогресивного, соціально значущого.
Для мене творчість, насамперед, пов’язана зі словами «активність», «діяльність», «процес», «пізнання». Упевнена, що вчитель повинен бути високопрофесійною і творчою особистістю.
Педагог має пройти певні етапи професійного розвитку, щоб з гордістю сказати:
«Я – професіонал своєї справи».Мені дуже імпонують слова Альберта Ейнштейна: «Освіта – це те, що залишається, якщо забути все, чого навчили в школі.» Постійно згадую ці слова і, перегортаючи сторінку кожного прожитого дня, проведеного уроку, переконуюся, що досягти професійної майстерності можна, якщо притримуватися таких принципів:
- принцип віри
Учитель повинен вірити в здібності й талант дітей, підтримувати їх;
- принцип розвитку особистості
Розвиток творчих здібностей – справа непроста, але потрібна. Треба постійно
пам’ятати, що кожна дитина – індивідуальність, талановита особистість;
- принцип цілепокладання
Обговорення цілей навчання разом з учнями, а згодом успіхів і невдач,
сприятиме не тільки виробленню вмінь і навичок, а й усвідомленню її
важливості.
Моя професійна позиція:
- намагатися зробити все необхідне, щоб школа для дітей стала рідною
домівкою;
- ставитися до учнів так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе;
- кожна людина може помилятися, тому треба бути терплячим до помилок
дітей;
- через особистий приклад навчити учнів набувати власний досвід;
- розвивати в дітях почуття справедливості.
Так, я – учитель: власним прикладом (ставлення до оточуючих) навчаю своїх учнів поважати людську гідність, особистість і неповторність. Я – учитель: своїм оптимізмом прищеплюю любов до життя в усіх його проявах. Моє життєве кредо – нести дітям красу, бо щасливий той, хто вміє дивуватися промінню сонця в крапельці роси. А найвищий вияв душі - це мистецтво. Імпонують мені слова Бела Кауфмана: «В ім’я моїх дітей я особисто зацікавлений у майбутній долі світу».
У сучасній освіті гостро стоїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства взагалі й кожної людини зокрема. Усе це разом пов’язане з рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих можливостей особистості, створення умов для її творчої, пошукової, дослідницької реалізації.
Щоб добре орієнтуватися у великому потоці інформації, сучасна молодь повинна вміти застосовувати ряд практичних умінь та навичок, творчого практичного мислення, що дозволить ефективно переробляти інформацію, яку з успіхом можна використовувати на практиці.
Працюючи над проблемою розвитку творчих здібностей, ставлю перед собою такі завдання:
- розвивати розумові здібності особистості та творчо оволодівати знаннями,
навичками, уміннями;
- формувати досвід креативної діяльності учнів, емоційно – ціннісного
ставлення до світу;
- виховувати з громадянською позицією свідому особистість, яка здатна до
толерантності в спілкуванні, готова до професійного самовизначення,
конкретного вибору свого місця в житті;
- створити атмосферу співробітництва і взаємодії вчителя та учня.
Розвивати творчі здібності можна по-різному. Обдаровані учні переважно самостійно тренують свої задатки,а для більшості учнів, щоб розвинути свої творчі здібності, важлива і необхідна роль учителя. Завдання педагога – керувати процесами творчого пошуку, ідучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості учня, розвивати його уяву, асоціативне мислення, прагнути постійно вдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання.
Єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Сучасний педагог повинен прагнути дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння й співпраці між учителем та учнем.
У своїй педагогічній практиці випробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання:
• проєктне навчання ;
• інтерактивні технології ;
• особистісно зорієнтоване навчання [4].
Щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети вивченого матеріалу, а також типу уроку.
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок, для якого характерні найголовніші ознаки:
• навчання не словом, а справою;
• проведення його не для учнів, а разом з ними;
• спрямування діяльності не на клас у цілому, а на особистість кожного учня.
У народі кажуть: «Щаслива та людина, яка має ясний і гострий розум, двічі талановита та, яка має ще й добру душу. І необхідно благословити ту, у якої зворушливий розум і серце людське».
На кожному уроці прагну виховувати в учнів стійку позитивну мотивацію навчальної діяльності як важливий фактор формування творчої активності особистості. За словами Г.О. Пулліна, урок – це перше вогнище, зігрівшись біля якого, людина прагне стати мислителем.
Підсумовуючи, можу стверджувати, що формування творчих здібностей учнів сприяє їхньому всебічному розвитку. Це виражається за допомогою понять з префіксом само- : самовиховання, самоосвіта, самоспостереження, самовдосконалення, саморозкриття, самопізнання тощо.
Один із принципів, на яких ґрунтується модернізація освіти в Україні, - гуманізація. Принципи гуманізації були закладені В.О. Сухомлинським:
- пізнання багатогранності дитини;
- віра в неповторність і талант дитини;
- визнання природного оптимізму дитини;
- обережне звернення до душі й розуму дитини, виховання самоповаги учнів;
- захист людської природи, її духовного багатства;
- утвердження краси в природі й людини.
Час впливає на світоглядні позиції, переконання. Тому будую уроки так, щоб учень міг відверто висловити думку: правильну чи не правильну, але власну.
Мета освітньої галузі «Мова й література» - формування комунікативної й літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального й творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях.
Важливою комунікативно-креативною якістю вчителя є вміння мотивувати творчість учнів, пробуджувати в них бажання діяти оригінально, цікаво. Воно дає змогу стимулювати учнів до творчого здобуття знань і заперечення стереотипів та звичних схем діяльності, сприяти становленню самостійної творчості учнів у різних сферах життя.
Практика життя довела, що без сформованості орфографічних навичок сучасний випускник загальноосвітньої школи відчуває труднощі при проходженні ЗНО. Отже, на уроках української мови треба вчити дітей не тільки висловлювати думки, а й виробляти необхідні навички грамотного письма, забезпечувати цим самим якість освіти.
Значну увагу приділяю самостійній роботі.
Після вивчення теми «Узагальнювальні слова» проводжу самостійну роботу за рівнями.
3 рівень: одне із речень поширити однорідними членами речення, але так, щоб було й узагальнювальне слово. Накреслити схему.
Подих осені відчувався всюди. (Подих осені відчувався всюди: на полях, у гаю та лісі). СХЕМА:
Восени птахи полетіли до теплих країв. (Птахи: граки, шпаки, дикі гуси,- полетіли до теплих країв). СХЕМА:
Осінь пофарбувала листя в різні кольори. (Осінь пофарбувала листя в різні кольори: червоні, жовті, багряні). СХЕМА:
2 рівень: перебудувати речення так, щоб після однорідних членів речення стояло узагальнювальне слово. Накреслити схему.
У лісі ростуть такі гриби: опеньки, маслюки, лисички. (Опеньки, маслюки, лисички – такі гриби ростуть у лісі). СХЕМА:
1 рівень:
Переписати речення, підкреслити однорідні члени речення та узагальнювальне слово. Накреслити схему.
У нашому парку дуже багато красивих та запашних квітів: троянд, жоржин, айстр та флоксів. СХЕМА:
Проміжною ланкою між знаннями правила і правописною навичкою є орфографічний розбір, що спрямований на формування вмінь свідомо використовувати знання для пояснення правописних правил, а на етапі перевірки допомагає з ’ясувати, наскільки свідомо учні застосовують набуті знання на практиці.
Проводжу його в такій послідовності:
- виділяємо слово для розбору;
- називаємо орфограми;
- обґрунтовуємо орфограму умовами орфографічного правила;
- добираємо аналогічні приклади.
Велику роль у вихованні грамотності відіграє робота з орфографічним словником. На уроках використовую такі інтерактивні методи: «Мікрофон», «Так – ні», «Лови помилку», «Незакінчені речення», «Мовне доміно», «Цікава крамниця», «Склади пропорцію» [7].
Під час вивчення теми «Однорідні члени речення» проводжу інтерактивну вправу «Упіймай помилку».
Записати слова, вказати, які наголошені неправильно. З двома словами ( на вибір учня) скласти речення з однорідними членами.
Наввипередки, заново, подекуди, підлестися, прохолодний, прощенний, різноскладовий, тигровий, течія, ясний, ярмарковий, заняття, дівчина, заочі, затишно, шкільної, нового.
Систематично підвищую свою педагогічну майстерність , збагачуючи педагогічний досвід новими досконалими методами і засобами навчання, удосконалюю навички самоосвітньої діяльності; постійно вивчаю державні
нормативні документи, методичні рекомендації.
Перебуваю в постійному творчому пошуку сучасних методів організації навчально-виховного процесу.
За роки роботи в школі виробила власний стиль, для якого характерні, перш за все, щира любов до дітей, турбота про їхній фізичний і духовний розвиток, творче мислення і високий моральний дух.
Навчальний процес планую з урахуванням психофізичних і вікових особливостей учнів.
Будую уроки на підставі рівноправного партнерства й спілкування на творчих засадах із використанням інтерактивних форм і методів навчання.
На уроках української мови та літератури забезпечую стабільну навчально-пізнавальну атмосферу в класі, пропоную учням тестові та різнорівневі завдання, комунікативно-ситуативні вправи, завдання творчого характеру, конструювання діалогів; формую мовну та літературну компетентність учнів, мотивую пізнавальну й самоосвітню діяльність дітей, прищеплюю любов до рідної мови; спонукаю до розмірковування, порівняння, узагальнення, навчаю висловлювати свої думки й оцінки, презентувати власні асоціації.
Такі види діяльності дають позитивні результати, створюють сприятливі умови для повноцінної діяльності кожної дитини, ситуацію успіху, працюють на забезпечення якості освіти.
Список використаних джерел:
1. Вєліканова А. Обдаровані діти – хто вони? / А.Вєліканова // Психолог. – 2006. – №42. – С. 18-21.
2. Єфімова І. Педагогічна технологія "Створення ситуації успіху" та інтерактивні методи перевірки знань / І.Єфімова // Українська мова та література в школі. – 2009. – №20. – С.22.
3. Заболотний О.В. Як знаходити знання. Організація науково-пошукової дослідницької діяльності учнівської молоді / О.В.Заболотний // Українська мова й література в середніх школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах. – 2003.– №2. – С.94-106..
4. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. – Тернопіль: Астон, 2005
5. Остапчук В. Обдаровані діти. Які вони ? / В.Остапчук // Шкільний світ. – 2009. – №19. – С.9-10.
6.Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти// Рідна школа. – 2005. – №1. – С.65-69.
7.Творчі завдання як засіб естетичного розвитку учнів у процесі вивчення мови // Науково-методичний журнал « Вивчаємо українську мову та літературу»- ВГ «Основа» -2013-№29- С.11-13
8. Тімченко С. Формування комунікативних компетентностей учнів за допомогою технології розвитку критичного мислення / С.Тімченко // Українська мова та література в школі. – 2009. – №11. – С.23-25.