Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури за допомогою інноваційних технологій

Відділ освіти та туризму  Великомостівської ТГ

Великомостівський ОЗЗСО  І-ІІІ ступенів

 

Автор  Райта Оксана Богданівна –вчитель української мови та літератури

           

                                                                                     

 

 

 

 

 

 

Розвиток  творчих здібностей учнів на

уроках української мови та літератури за допомогою інноваційних технологій

 

 

 

 

 

                                                Великі Мости

-2020-

Укладач: Райта О.Б. (Розвиток  творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У методичному посібнику доводиться актуальність і значення для практичної діяльності учителя української мови та літератури з   розвитку творчих здібностей учнів за допомогою інноваційних технологій.

Звертається увага на те, що створення сприятливих умов для творчої навчальної діяльності учнів, самореалізація їх особистості у навчально-виховному процесі є найважливішою складовою частиною творчого розвитку учнів. Автор наводить приклади організації сприятливих умов на уроках   уроках української мови та літератури для розвитку творчих здібностей учнів.Автор дотримується певних вимог: проблемність, доступність, можливість організації творчого процесу і співпраці вчителя та учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензент: Гладка О.М. – заступник керівника закладу з НР

 

Комп’ютерний набір – Райта О.Б.

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………..	4
РОЗДІЛ 1. Сутність та специфіка творчої діяльності. Вимоги до особистості вчителя…………………………………………………..	6
Розділ 2. Розвиток творчих здібностей через інноваційні методи роботи та опорні схеми………………………………………………	12
РОЗДІЛ 3. Створення сприятливих умов для творчої навчальної діяльності учнів - найважливіша складова частина  творчого розвитку учнів………………………………………………………...	17
ВИСНОВКИ …………………………………………………………	25
ЛІТЕРАТУРА …………………...…………………………………..	25

Вступ

     Формування творчої людини

треба починати  з дитинства.

Я. А. Коменський

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка,креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”.

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Проблемою розвитку творчої особистості займалось багато педагогів -Я.Коменський, Ж.-Ж.Руссо, Дж.Локка, Й.Песталоцці, Ф.Гребель, Г.Спенсер, П.Лесгарт.

Як творчу співпрацю вчителя з учнями пояснював особистісно орієнтовану педагогіку Генріх Шаррельман (1871-1940). Навчання повинно викликати в учнів радісне світосприйняття, а цьому можуть прислужитися, за його переконанням, різні види самостійних творчих робіт.

А педагог Фріц Гансберг (1871-1950) вбачав формування особистості в процесі творчого саморозвитку через викладання різних видів мистецтва.

З українських вчених цією проблемою займався педагог і психолог, проф. Григорій Ващенко.

В своєму проекті "Система освіти в самостійній Україні він писав: "Школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого. - "виховати в них формальні здібності інтелекту, без яких людина не зможе рухати культуру вперед", їй потрібні "логічне мислення і творча фантазія".

Прийшовши до школи, діти повинні заглиблюватись в атмосферу творчості, пошуку нового. Піддавати сумнівам старі істини.

З цього приводу Лев Толстой наголошував: "Якщо учень у школі не навчиться нічого творити, то і в житті буде тільки наслідувати і копіювати".

Школа для того й існує, щоби допомогти дитині, підліткові розвинути в собі здібності до самореалізації, не тільки навчити, а й створити умови, щоби дитина була готова до цієї складної та самостійної роботи. На часі постала проблема подолання роз'єднаності роботи з талановитими й обдарованими учнями, формування єдиного змістовно-діяльнісного простору для реалізації програми «Обдарована дитина», на створення відповідного розвивального, творчого освітнього середовища, яке сприяє розвитку природних здібностей кожного учня.

Розділ 1. СУТНІСТЬ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ВИМОГИ ДО ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Учитель живе доти, поки він вчиться;

як тільки він перестає вчитися,

у ньому вмирає вчитель.

К.Д.Ушинський

Творчий учитель - це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів. Творчість є необхідною складовою праці вчителя. Без неї неможливий педагогічний процес. Специфічна за своєю суттю творчість педагога має багато спільного не тільки з художнім, але й із науковим. Учитель дає науковим фактам, гіпотезам, теоріям якби нове життя, відкриваючи їм шляхи до розуму і серця своїх учнів. Творчість - необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку і розкриття як особистості,  діяльність, яка породжує щось нове, те, чого раніше не було, неодмінна умова педагогічного процесу, яка включає:

• виникнення задуму, тобто певної проблемної ситуації;
• усвідомлення мети задуму;
• накопичення спостережень;
• вибір кращого з можливих рішень творчого завдання шляхом перебору варіантів;
• результати творчого процесу та його оцінка.

Конкретизуючи цю структуру стосовно творчої діяльності вибудовується певна послідовність етапів у творчому процесі:

• виникнення задуму, спрямованого на рішення завдань;
• розробка задуму;
• утілення задуму в діяльності, у спілкуванні з учнями;
• аналіз та оцінка результатів творчої діяльності.

Творчий процес вчителя

Науковий компонент: 1. Наукові знання з предмету. 2. Знання педагогіки, психології. 3. Розвинене педагогічне мислення. 4. Володіння методикою викладання предмета.

Емоційний компонент: 1.Пситхофізична природа. 2. Творче самопочуття й уміння управляти своїми психічними станами. 3. Володіння мистецтвом спілкування. 4. Педагогічна імпровізація та інтуїція.

Важливою характеристикою творчої діяльності вчителя, на мій погляд, є те, що вона здійснюється не відразу, день у день, результати її позначаються також не відразу. Істотною професійною особливістю творчості вчителя є вміння прогнозувати подальші можливості творчого розвитку вихованців, передбачати результати своєї діяльності. Хочу сказати, що творчість може виникнути тільки за умови професійної особистісної мотивації. Цікаво, що установлено залежність між мотивацією людини та її творчістю. Так люди, які помірковано або сильно зорієнтовані на успіх, проявляють середній рівень творчості. Ті ж, хто боїться невдач, рідко творчо підходять до виконуваної діяльності. Чим вище мотивація людини до успіху – досягнення мети, тим вище готовність до творчості.

У чому ж особливості творчої індивідуальності вчителя:

• урахування психологічних показників ситуації та індивідуальних особливостей учнів;
• обрання педагогічно доцільного й оптимального за своєю силою й активністю засобу педагогічного впливу;
• відповідність прийому, що обирається, творчій індивідуальності вчителя.

Технологія формування творчого учня орієнтована на особистість. Це означає максимальну індивідуалізацію і диференціацію навчального процесу, побудову його на діагностичній основі.

Найважливіші якості вчителя, що сприяють успішній творчій  діяльності:

• здатність до нестандартного рішення;
• пошуково-проблемний стиль мислення;
• уміння створювати проблемні, нестандартні навчальні і виховні ситуації;
• оригінальність у всіх сферах своєї діяльності;
• творча фантазія, розвинена уява;
• специфічні особистісні якості (сміливість, готовність до ризику, винахідливість, цілеспрямованість, оптимізм, ентузіазм, настирливість, упевненість, кмітливість, інтуїтивне відчуття нового та оригінального та ін).   

Розділ 2. Розвиток творчих здібностей через інноваційні методи роботи та опорні схеми

Активна творча діяльність учителя дає позитивний результат у тому випадку, коли буде базуватися на двох основах: розвитку творчої активності дитини й подальшій організації творчого пошуку вчителя в школі. Для стимулювання творчого пошуку вчителя, розвитку творчих здібностей учнів ще під час планування відкритих уроків необхідно передбачити проведення нестандартних  уроків.

Під нестандартними уроками ми розуміємо такі уроки, які позбавлені звичайних шаблонів, мають загальний, об'єднуючий початок - елементи рольової гри. Нестандартні уроки обов'язково містять творчі ситуації, які збуджують до співробітництва і співтворчості на уроці.

Найчастіше в практиці роботи використовуються такі нестандартні уроки, як конференції, диспути, змагання, КВК, спектаклі, усні журнали, уроки-загадки, уроки-мандрівки тощо. Нестандартні уроки є органічною частиною всієї системи роботи вчителя світової літератури

А.С.Макаренко стверджував, що кожний учитель, якщо він добре підготовлений та виявляє старанність, може досягти педагогічної майстерності та проявити творчість, створює необхідну психологічну атмосферу підтримки та розвитку.

У різних типах і видах письмових робіт є більш чи менш виражений елемент творчості, бо в них так чи інакше виявляється особистість, обдарування, смаки, уподобання, рівень підготовки. Але творчою роботою слід вважати таку, яка є наслідком цілком самостійної діяльності в процесі осмислення певної теми, питання.

Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня:

 

Творчі або підготовчі вправи є допоміжними в процесі підготовки до написання власне творчих робіт і допомагають зрозуміти різноманітність існуючих засобів висловлення думок і почуттів, розвивають логічне мислення, тренують мозок. Тому широко використовуються такі види творчих вправ: творче списування, творчі диктанти, твори-мініатюри за опорними словами, твори за поданим початком чи кінцівкою, окремі види ділових паперів тощо.

У загальній системі творчих робіт переказ посідає проміжне місце серед різних видів творчих вправ і власне творчих робіт. Творчий елемент у переказах незначний, оскільки самостійність у них обмежена. Проте поруч з іншими видами самостійних робіт переказ — необхідний етап, який учні повинні пройти, перш ніж приступити до написання твору, тому що навчання викладати думки починається з наслідування. Крім того, переказ художнього твору чи статті збуджує певні думки, викликає відповідні настрої, розширює знання про навколишній світ.

Важливість творчих робіт з мови в тому, що вони не тільки закріплюють знання, але й удосконалюють здібності, прищеплюють любов до художнього слова, виховують високі моральні якості. У письмових творах поєднуються логічні операції (аналіз, синтез, порівняння, роздуми), спостережливість, життєвий досвід, словниково-стилістична та лексико-граматична робота. Якщо твір буде результатом свідомої роботи розуму і почуттів, продуктом власної творчості, то в ньому обов’язково відіб’ється особливість автора.

Безперечно, навчити писати твори (розповіді, описи, роздуми) — справа надзвичайно важка і вимагає від педагога старанної, продуманої праці протягом кількох років.

Самостійність та якість творів у великій мірі залежить від сформульованої теми. Щоб підвести учня до глибоко розуміння теми, слід користуватися різними методичними прийомами: інструктаж щодо об’єму теми; поради щодо змісту; попередні розмови про факти, явища, предмети, які стосуються теми; бесіди за картиною; читання віршів, оповідань тощо. У практиці деяких мовників використовуються пам’ятки, що містять у собі загальні вказівки щодо проведення твору.

Практикую різні твори — розповіді на основі даного сюжету, побаченого або почутого, за даним початком або закінченням.   

Часто пропоную й твори-описи, зокрема пейзажу, де особливо розкривається вміння учнів бачити, спостерігати. Особливо цікавими є пейзажі-етюди старшокласників на тему: «Про що шумів осінній ліс?», «Світанкові барви», «Під віконцем калина», «Зоре моя вечірняя».

Розвивати творчі здібності на уроках як мови, так і літератури мені допомагає використання творчих п'ятихвилинок. Вони дають можливість переключити увагу учнів на інший вид роботи, а також удосконалювати їхні творчі вміння й навички. Люблять такі п'ятихвилинки не тільки старшокласники, а й учні середньої ланки. Вчителеві необхідно намагатися урізноманітнювати завдання творчих п'яти хвилинок залежно від теми уроку.

Використання технічних засобів навчання (кінофільмів, телепередач, звукозаписів тощо) з метою розвитку творчих здібностей учнів збагачує методику викладання української мови, дає можливість розробляти нові методичні прийоми навчально-виховної роботи, приваблює своєю новизною та свіжістю, розширює взаємозв’язки між уроками з мови та інших дисциплін. Переглядаючи фільми або телепередачі, учні одержують емоційну наснагу, що безпосередньо відбивається на якості творчих робіт, бо стимулює мовний процес.

Отже, у кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання повинен ставити перед собою кожний педагог. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця копітка, об’ємна, тож  розпочинати її слід якомога раніше і проводити системно. Успішно розвиває творчі здібності учнів той словесник, який сам є творчою індивідуальністю.

Найефективнішим засобом для розвитку творчих здібностей  є інноваційні технології навчання та складання опорних схем.  Це забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу  навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.А головне – розкрити творчу особистість.

Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

   Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами,проявляють творчий підхід до вирішення певного питання.

Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".

Так, у 9 класі пропоную такі опори при вивченні теми "Лінгвістика тексту"

 

 

 

 

Морфеми, а точніше їх умовні позначки, зображуємо у "зоряному небі"

 

 

 

 

 

 

 

Під час ознайомлення з класифікацією речень колективно склали таку картину:

 

 

 

 

 

 

 

                                

 

 

 

 

При складанні схем часто використовую спеціальні позначки, формули, підказки. Наприклад:

Частини мови (10)

 

 

 

 

 

 

 ЛЗ, ГЗ, С ???                 ОСОБЛИВА

частина мови

       

Пояснення: ЛЗ- ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ГЗ – граматичне значення, СР – синтаксична роль)

Таку піраміду можна використати для ілюстрації частоти вживання префіксів з-, с-, зі-.

Така робота розвиває у дітей  творчі здібності, навички  аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі.  При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.

. Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок -схем довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості учня.    

Сучасна методика нагромадила багатий арсеналі прийомів інтерактивного навчання від найпростіших  («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон»)  до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.           Словесна творчість — це могутній стимул духовного життя дитини, ефективний засіб розумового розвитку школяра, джерело натхнення в оволодінні культурою зв'язного мовлення, спосіб розвитку пізнавальних інтересів. Тому велику увагу приділяю написанню творчих робіт.

 

 

Здібні діти не люблять одноманітності, тому на уроках української мови та літератури використовую елементи технології особистісно-орієнтованого навчання, які вчать учнів:

 

Самостійно визначати мету;

Складати план подальшої діяльності на уроці;

Послідовно викладати думки;

Не боятися їх висловлювати;

Доводити свою думку;

З повагою ставитися до думки інших.

Ще одним завданням, яке розвиває здібності учнів є повідомлення про літературного героя від імені дійової особи. Невеличкі розповіді учнів від імені літературних, казкових героїв, вчать школярів не тільки переказувати певний епізод твору, а й відчути себе цим персонажем, за допомогою власних почуттів, використовуючи мову героя, розповісти про нього. Таким чином, подібні завдання розвивають творчу уяву і відчуття мови на уроках української літератури.

Творчі здібності учнів розвивають і такі завдання як: підготовка інтерв'ю з письменником або персонажем твору, "Проба пера", тобто написання невеличких прозових або ліричних творів за зразком, складання сенкану для характеристики найголовніших якостей персонажа. Всі ці завдання можна і необхідно вводити на уроках починаючи з 5 класу. Спочатку їх отримують окремі учні, найбільш підготовлені, а поступово їх можна запропонувати і всьому класу. Таким чином, розвиваючи образне мислення учнів за допомогою слова, тексту, ми готуємо їх до більш складного аналізу літературного твору, уміння розуміти позицію самого автора, пов'язувати епоху,  письменника і його творчість.

Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли буде всебічно розвинена. Як психологічна наука пояснює творчість? Творчість - вищий рівень логічного мислення. К.Станіславський писав, що творчість - це напруження всіх духовних сил людини.

На уроках української мови та літератури повинні мати місце творчі диктанти, завдання, складання та розігрування діалогів на задану тему,створення віршів за опорними словами або початком. Все це активізуєтакож стимулює розум, надихає на творчі думки.

Починаючи з п’ятого класу, учні знайомляться з такими формами роботи як «асоціативний кущ», «сенкен», «ажурна пилка». Невід`ємною частиною роботи є робота в групах, парах, призначення учнів-консультантів для роботи зі школярами, які мають труднощі.

Як же можна використати інтерактивні методи на уроках української мови та літератури ?

 «Асоціативний кущ»

 

Метод «асоціативний кущ» особливо вдається на уроках з розвитку зв’язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв. Так у 7 класі під час вивчення твору А. Чайковського «За сестрою», учнів «одягають» головного героя Павлуся в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ

 

 

                                                чесний                                          

      винахідливий                                                рішучий

 

 

 

волелюбний                                                                    цілеспрямований

                                                Павлусь

 

 

       кмітливий

стійкий у вірі

                                          відважний   

 

Метод «асоціативного куща» раціонально використовувати на уроках зв’язного мовлення, виразного читання. Пропонуємо «асоціативний кущ» до слова пісня. Урок української літератури в 7 класі за темою «Виразне читання народних пісень напам’ять».

 

 

Ефективним для розвитку творчих здібностей учнів є метод «ажурна пилка», який дозволяє кожному школяру виступити в ролі вчителя, передаючи свої знання однокласникам. Використання цього методу дає можливість ознайомлення з новим і систематизації картини теми. Взагалі це групова робота, але саме вона дає школярам відчути сою значущість.

 

                                 «Ажурна пилка»

 

Створюються «домашні» та «експертні» групи. Готується матеріал для  «домашньої» групи. Кожний учень повинен входити в дві групи. Спочатку школярів об’єднують у «домашні» групи, а потім створюються «експертні». Для роботи використовуються кольорові картки та роздаються учням. У кожній «домашній» групі всі її учасники повинні мати картки різних кольорів, а кожній «експертній» - однакові. Далі дається завдання «домашнім» групам, наголошуючи, що кожний повинен опрацювати інформацію на достатньому рівні. Після завершення роботи «домашніх» груп пропонується учням розійтися по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми. Учні повинні уважно слухати представників і аналізують матеріал. Після завершення роботи пропонується школярам повернутися «додому». Кожний має поділитися інформацією, отриманою в «експертній» групі. Завдання «домашніх» груп у цьому випадку є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації. Заключний етап – презентація у вигляді схем, таблиць, графіків або малюнків.

Пропонуємо творчу роботу учнів 7 класу за темою «НЕ і НІ з прислівниками». Урок української мови.

 

Такий метод доречно використовувати на уроках української мови та літератури як під час узагальнення теми, так і під час вивчення нового матеріалу.

Цікавим на наш погляд, є метод проектів, який використовується на уроках з метою організації самостійної та самоосвітньої діяльності учнів.

 

З точки зору розвитку творчої особистості та творчих здібностей, цей метод ідеально підходить для реалізації мети, яку поставить учитель перед собою. Це й інсценізація, і створення репортажів з улюбленим героєм, і підбір цитатного матеріалу, і складання тестових завдань, і створення галереї малюнків тощо.

Багатий текст – шлях до оволодіння мовними скарбами. Опора на текст при вивченні мовного явища ніби зближує те, що лежить на поверхні: слово – об’єкт лінгвістики і слово – елемент, вияв образного, художнього мислення. Це дає поштовх асоціативному мисленню, розширює погляд на суть речей, явищ. Учень уважно вслуховується в слова, які надихають його на створення мальовничого сюжету (твір-есе, твір-опис). Об`єднані в образному малюнку, вони активізують творчу уяву, мислення, фантазію.

Процес навчання – це не автоматичне вкладання програмового матеріалу в голову учня. Завдання педагога в тому, щоб підвести до дверей, дати ключ і навчити учня користуватися цим інструментом. Ніхто, крім самого учня, не зможе ввійти у світ знань. А в цьому вчителеві повинні допомагати такі види робіт :

• «Наукова рада» - підготувати зв’язну лінгвістичну розповідь.

• «Майстри слова», «Юні поети».

• «Юні актори» - прочитати текст, переказати його в особах.

На кожному уроці повинно звучати «живе» слово. Тому кожен урок української мови та літератури має розпочинатися з поетичної хвилинки. Ці хвилинки допомагають школярам розкрити свої творчі здібності та задатки. Якщо це можливо, повинні звучати авторські вірші.

Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, учні розвивають мислення й уяву, набувають комунікативних навичок монологічного та діалогічного мовлення, виявляють творчі здібності. Уроки української мови та літератури стають бажаними, адже на них створюються поезії, казки, художні пейзажі, роздуми, інсценуються власні та авторські уривки, придумуються лінгвістичні ігри та кросворди, тестові завдання, розробляються кейс-портфоліо, портфоліо-презентації.

Розділ 3. СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ ТВОРЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ -НАЙВАЖЛИВІША СКЛАДОВА ЧАСТИНА ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ

Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями розвиватися, і потрібно лише знайти, як реалізувати ці можливості, і тоді кожен здоровий малюк зможе піднятися на найбільші висоти творчої діяльності. Творчість - доля всіх в тому чи іншому ступені, вона ж є нормальним та постійним супутником дитячого розвитку. Генетики стверджують: духовний розвиток не записується в генах. Геніальність - це не відхилення, це оголення природних можливостей. Пізнавши природні закономірності появи алмазів в природі, люди навчилися їх виготовляти штучно. Проникнувши в одну з великих таємниць природи - таємницю виникнення та розвитку творчих здібностей, - люди навчаться вирощувати… таланти.

Навчання за своєю природою - процес творчий. А будь-яка творча діяльність вимагає постійного напруження духовних сил. Там, де школярам лише нав’язуються готові істини, де панують пасивність і бездумна споглядальність, орієнтація на зубріння, де не виховується самостійність і творча активність, - не може бути справжнього навчання і розвитку дітей. Подібне навчання здатне лише притупити їх розумові здібності. Відомо, як згубно впливало воно на дітей у старій школі. Засилля в ній авторитарних методів викладання пояснюється не лише тим, що в педагогічній науці були недостатньо розроблені методи навчання, а й безпосереднім впливом різноманітних теорій, в яких недооцінювалася роль учня в навчальному процесі, надто спрощувалася система набуття учнями знань.

-    Чому особистість дуже цінна?

-    Тому що вона бачить світ таким, яким його не бачить ніхто інший.

-    Чому виникла відсутність особистої думки?

-    Це - страх (ще з часів минувшини).

Дитина тільки тоді зможе стати особистістю, коли буде всебічно розвинена. Як психологічна наука пояснює творчість? Творчість - вищий рівень логічного мислення. К.Станіславський писав, що творчість - це напруження всіх духовних сил людини.                                                                                                                                                                          

Що потрібно для творчості?
* оригінальність;
* нові думки і дії;
* високий рівень знань;
* уміння аналізувати явища, порівнювати узагальнювати, систематизувати;
* багато працювати                                                                                                                   Які особистісні якості потрібні для творчості?
* доводити розпочату справу до кінця;
* сміливість думки;
* уміння бачити більше, ніж інші.

    

                                                     

Як розвивати творчість?    
Спочатку треба визначити, які задатки варто розвивати, потім визначити такі підходи до керівництва творчою діяльністю, як:

o     оволодіння алгоритмами творчого процесу й побудова відповідних моделей різноманітних творчих рішень;

o     створення найсприятливіших умов для творчості.

Ураховуючи   специфічну  природу  творчості на уроках української мови та літератури, учитель свою роботу повинен здійснювати у двох  напрямках:
1. Виявлення і спланований розвиток творчих здібностей.
У цьому напрямку процес розвитку творчих здібностей учнів здійснюється поетапно. Таких етапів можна виділити три:                                                                           - початковий, на якому здійснюється аналіз уривків класичної літератури (виявити та визначити роль найрізноманітніших художніх засобів);
-  проміжний, на якому пропонуються творчі завдання на основі поданих зразків (дописати, завершити, дібрати тощо);
-  творчий (побудова художнього тексту).
2. Створення  "нестандартних ситуацій" з метою активізації прихованих творчих здібностей, закладених у кожній дитині від народження.  Загальні можливості - основа творчості - розвиваються як логічне мислення: учителі знаходять причиново - наслідковий зв’язок, порівнюють, узагальнюють, абстрагують, збирають і поширюють інформацію, дають завдання підвищеної складності, використовують прискорений темп навчання учнів, добирають основний вид діяльності.
Як керувати творчістю учня?
Досліджувати його розвиток у поступі. Використовувати прийоми з розвитку творчості, а саме, прийоми з розвитку творчості пов’язані зі специфікою навчального предмета. Вони досить конкретні.
   Творча особистість завжди володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального.

З українських вчених цією проблемою займався педагог і психолог, проф. Григорій Ващенко.

В своєму проекті "Система освіти в самостійній Україні він писав: "Школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити в них науковий світогляд, а з другого. - "виховати в них формальні здібності інтелекту, без яких людина не зможе рухати культуру вперед", їй потрібні "логічне мислення і творча фантазія".

Прийшовши до школи, діти повинні заглиблюватись в атмосферу творчості, пошуку нового. Піддавати сумнівам старі істини.

З цього приводу Лев Толстой наголошував: "Якщо учень у школі не навчиться нічого творити, то і в житті буде тільки наслідувати і копіювати".

Школа для того й існує, щоби допомогти дитині, підліткові розвинути в собі здібності до самореалізації, не тільки навчити, а й створити умови, щоби дитина була готова до цієї складної та самостійної роботи. На часі постала проблема подолання роз'єднаності роботи з талановитими й обдарованими учнями, формування єдиного змістовно-діяльнісного простору для реалізації програми «Обдарована дитина», на створення відповідного розвивального, творчого освітнього середовища, яке сприяє розвитку природних здібностей кожного учня.                                                                                                                            

 

                                                                                     

 

                              

ВИСНОВКИ

Яка особистість виховується сьогодні? Які її пріоритети?

1 .Компетентна,   цілеспрямована,   творча,   доброзичлива,   духовно багата, морально чиста, всебічно розвинена, національно свідома, комунікабельна, толерантна, освічена.

2.Прагматична духовність, до якої треба прагнути.

3.Творча особистість; суб’єкт культури, творіння і проектування свого   життя;    конкурентноспроможна   особистість;    здатна   до критичного мислення; розв'язання життєвих проблем.

Що необхідно зробити в школі, аби забезпечити успішний рух вперед?

1.Учити дітей самостійно мислити, учити вчитись.

2.Стимулювати розвиток творчих здібностей учителів та учнів.

3.Створити умови для самореалізації особистості учнів з різним рівнем розвитку.

4.Любити і поважати особистість.

5.Використовувати на уроках сучасні інноваційні технології.

6.Навчання наближати до реального життя.

Педагогічна майстерність - це обов'язок кожного вчителя. Тільки творчий педагог може виховати творчу особистість. Це щоденна праця, це відповідальність за результат своєї праці. Це постійна потреба самовдосконалюватися, учитися. Це постійний творчий пошук.

Які форми роботи з учнем ефективні і чому?

1.Диференційоване навчання, бо допомагає розвитку індивідуальних здібностей.

2.Робота в парах

3.Групова ( у малих і великих групах).

4.Інтегровані уроки.

5.Створення на уроках проблемних ситуацій.

6.Творчі завдання.

7.Рольова гра.

Ці     форми    ведуть    до    створення    творчо-компетентної особистості.

Освітня технологія повинна формувати таку особистість, яка вміє:

-  адаптуватися до життєвих ситуацій,  які швидко змінюються,

шукати шляхи їх подолання; бути здатною генерувати нові ідеї,

творчо мислити; а   грамотно працювати з інформацією;

- бути комунікабельною, контактною в різних соціальних групах;

- самостійно   працювати   над   розвитком   власної   моральності,

інтелекту, культурного рівня.

Тому випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме завтра, повинен стати в процесі навчання особою, яка:

а)  реалізувалася.

Людина з добре розвиненим усвідомленням своїх здібностей і потреб послідовно використовує ці знання для вибору альтернатив, які дають можливість вести здорове, продуктивне і повноцінне життя;

б)  прагне до підтримки інших людей.

Це життєва роль людини, що уміє цінувати стосунки з іншими людьми і розвиває різноманітні зв’язки з ними;

в)   сприймає життя як постійне навчання.

Це роль людини, що постійно набуває нових знань разом з умінням реагувати на умови мінливого зовнішнього світу.

г) стане висококваліфікованим працівником;

д) є інформованим громадянином.

Які можливо створити "ситуації успіху"

для творчої самореалізації дитини?

1.   Давати такі завдання, щоб дитина повірила в свої можливості.

2.   Добре вивчити і знайти творчі здібності дитини.

3.   Створення    проблемних    ситуацій    для    реалізації    творчих здібностей виховання.

4.  Варіативність домашніх завдань.

5.  Вивчення вікових особливостей.

6.   Створення персональних виставок, творчих робіт, залучення до участі у творчих групах.

7.  Любити дитину і вірити в її успіх.

Як підсумок, можна сформулювати такі рекомендації для ефективного розвитку творчих здібностей учнів:
•  не намагатися дати певну суму знань, а дбати про паростки творчості;
• вчасно помітити, виявити приховані творчі здібності дітей, \"розбудити\" їх:
• задіяти не стільки розум, скільки почуття учнів, емоційно надихати дітей на творення власних текстів;
• зосередити увагу на відборі оптимальних та ефективних завдань, враховуючи вікові особливості школярів;
• шукати такі завдання, які б пробуджували дитячі душі до творчості, заохочувати дітей шляхом постійного тренування, творчими вправами, спрямованими на розвиток допитливості, гіпотетичного мислення, фантазії, уяви:
• для творів підбирати темп, які порушують актуальні проблеми, дають можливість висловитися;
• завдання для творчих робіт давати у кількох варіантах, щоб учень мав змогу вибирати;
• створювати проблемні ситуації, що вимагають пошуків альтернативи, прогнозування;
• під час опрацювання програмового матеріалу залучати учнів до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань;
• допомогти учням повірити у свої сили;
• не обмежувати творчу уяву учнів, не ставити її у вузькі рамки, а навпаки, давати волю дитячій фантазії:
• не повчати відкрито, не критикувати строго, а лише тактовно порадити;
• стимулювати і підтримувати ініціативу учнів. їхню самостійність:
• помічати навіть незначні досягнення учнів, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість, адже творчість є тоді, коли дитина відчуває, що її цінують.
          Якщо учитель не забуватиме про це, то він справді зуміє прищепити любов до рідного слова, навчить оригінально, нестандартно висловлювати думки, тобто виховає творчу особистість. Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-які здібності, творчі також, потребують розвитку, тому саме па це має бути спрямований навчально-виховний процес.
Рекомендації вчителям

 

Чотири „необхідно":

 

Виражати подив і захоплення всім, що роблять і говорять діти під час виконання творчих завдань.

Вживати такі слова, як "молодець", "прекрасно", "добре", "відмінно", "блискуче".

Не дозволяти собі критикувати особистість учня у присутності інших.

Оцінюючи результати діяльності учнів, знаходити позитивне, саме на позитивне звертати увагу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Артемова Ю. Рівний доступ до якісної освіти.- К.: Плеяда.- 2006.-С.21-27
2. Ващенко Г. Система освіти в самостійній Україні. – К.: Ранок. – 2001. –С. 11-13
3. Лук’янова Т.В., Шарова В.І. Щоб вивчення літератури було ефективним, потрібно створити для цього відповідне середовище // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. - № 1.-С.7-9

4.  Мельник Ганна. Тенденції розвитку системи освіти в Україні // Директор школи. -2006. - № 6. –С.7-10

5.  Мещерякова Світлана. Типологічний словник уроку // Директор школи. – К.: Плеяда. – 2006.-С.52-53

6.  Пашкурна О.Б. Тільки ті знання міцні, які добуваються самостійно, а не подаються в готовому вигляді //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005.- №2.-С.5-7

7   Сафарян С. Творчість можна не тільки розвивати, а й навчатися їй // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.–2008.-№ 2.-С.12-15

8  . Якиманська І., Якуніна О. Планування та технологія особистісно  уроку. – К.: Плеяда.-2006.-С.17-22

Додатки

Українська література

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Твір-роздум «Моральні чесноти, які я ціную в людині».

 

Мета: 1) Виховна: виховувати любов до людей, ставлення до оточуючих з розумінням, співпереживанням. Виховувати доброту, чесність, порядність.

2)Навчальна: Закріпити явлення учнів про моральні цінності людини, серед яких такі поняття, як сенс життя, щастя — головні на життєвому шляху молоді.

3)Розвиваюча: розвивати вміння мислити, розвивати вламну думку, робити висновки, вирізняти істинні та хибні цілі в житті, сприймати людей такими, якими вони є.

 

Тип уроку: Урок – розмова при свічі

 

Обладнання: ІКТ (слайди), вислови видатних людей, картки , свічки.

 

                              ХІД  УРОКУ

1.Учитель:

Різних людей зустрічаємо ми за своє життя. І кожна людина — то цілий світ, у якому діють певні закони й принципи. То світ зі своїм обличчям, голосом, ста¬турою, серцем і душею. Усі ми різні, неповторні. Це саме про нас колись написав Василь Симоненко:

                      Ти знаєш, що ти — людина?

                      Ти знаєш про це чи ні?

                      Усмішка твоя — єдина,

                      Мука твоя — єдина

                       Очі твої — одні.

 (Демонстрація слайдів).

Росте людина... Її життя розпочинається світанком душі - дитинством. Назавжди воно залишається в пам'яті як найпотаємніше та найсвітліше. Це пора, коли перед тобою відкривається незвіданий світ таємниць. Це світ, де завжди цікаво, де мама і тато піклуються про тебе, учать, як треба жити, щоб не загубитися в розбурханому океані життя.

Слайди: народження людини, перші кроки, перші справи, Перший дзвоник, випускний вечір, студентство, улюблена робота, мить весілля, сім’я, родина-тепло сердець.

- Запалення свічі, що символізує тепло, добро, надію.

 

2. Повідомлення теми та мети уроку.

 

3. Запитання:  Що таке «мораль»?

    Які моральні цінності ви знаєте? 

4. Слово психолога. (Виступ шкільного психолога, аналіз тестів про моральні чесноти, які були проведені напередодні).

        Мовна розминка: прочитати піраміди слів, скласти вислів:

«ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА».

 

 

 

Учитель: Велике бажання самовдосконалюватися, збагачуючи свій внутрішній світ.

І ось тут у великій пригоді стане художня література — один з видів мисте¬цтва, що вчить нас бачити прекрасне, благородне, розуміти справжні естетичні та моральні цінності. Саме завдяки літературі людина розширює світогляд, виховує літературний смак, знайомиться із шедеврами світової літератури. Іван Франко писав:

             Книги — морська глибина!

                   Хто в них пірне аж до дна,

          ой, хоч і труду мав досить,

        Дивнії перли виносить.

Кожен народ і кожна епоха мають своїх героїв. Чи можна собі уявити Фран¬цію без Жанни д’Арк, Англію без адмірала Нельсона, Росію без Мініна і Пожарського? Усі згадані і не згадані герої є уособленням народного ідеалу справжньої людини, втіленням розуму і сміливості, милосердя і терпимості, високого патріотизму і самовідданості. Одним із таких ідеалів для нас, українців, герої прочитаних творів.

5.Запитання:

1.Кого з героїв, яким були притаманні багато з моральних чеснот, ви можете назвати? (Остапа та Соломію з твору М.Коцюбинського «Дорогою ціною», Роксолану з твору  Осипа Назарука).

2. Які моральні чесноти у них були?

6. Пояснення учнями вислову:

 «Хочеш пізнати людину — наділи її грошима та владою».

7. Зачитування притчі.

                        НАСІННЯ ТА ПЛОДИ

Одному юнакові наснилося, що він увійшов до великої крамниці, за  прилавком стояв ангел.

- Що ви продаєте? - спитав юнак.

- Все, що бажаєте, - чемно відповів ангел.

  Юнак почав перераховувати:

- Я хотів би покласти край усім війнам, хотів би справедливості для  скривджених, терпимості та щедрості до чужинців, любові в родинах, праці для безробітних... і...

Ангел перервав його:

- Вибачте, пане, ви мене не зрозуміли. Ми не продаємо плодів, а тільки насіння…

     Прочитайте притчу. Сформулюйте та запишіть висновок до неї

 

8. Спостерігаючи за собою, складіть перелік своїх буденних обов'язків і визначте декілька обов'язків, які ви вважаєте для себе моральними.

9. Перевіримо, яке ваше почуття обов'язку.

 Я зачитую твердження, а ви говорите, " можна ", " не можна " чи  «треба ".

1. Керувати своїми емоціями, незалежно від того, яким темпераментом наділила тебе природа. ( Треба )

2. Спокійно й байдуже ставитися до товаришів, які глумляться над іншими. ( Не можна )

3. Проявляти свої найкращі людські якості, стати справжньою людиною, яку поважатимуть, яка сама поважатиме себе й своїх товаришів.( Треба )

4. Не ображати іншого, без крику галасу довести, що його думка - хибна, а ваша - правильна. ( Можна )

5. Піклуватись про матір, батька, бабусю, молодших братів, сестер. Берегти рідних - найдорожче, що у вас . ( Треба )

6. Відмовитися від дорогих подарунків, які батьки готові вам

зробити, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. ( Можна )

7. Намагаючись виховувати в собі найкращі риси людяності, не забувати про оточуючих тебе людей. ( Треба )

 

10.Учні заповнюють таблицю.

                                   Моральні цінності,

            які у мене є                           яких мені бракує

11. ІНСЦЕНІЗАЦІЯ .

НА КЛАДЦІ

        На вузенькій кладці через річку розминутися ніяк. З одного берега по кладці йде чоловік у білій сорочці. Йде і весело співає. З протилежного берега на кладці йде чоловік у чорній сорочці. Йде, схиливши голову,— сумний, невеселий. Зійшлися на середині річки. Чоловік у чорній сорочці каже:

- Я дуже поспішаю, дай мені дорогу, повернись на берег, а потім перейди річку.

- Куди ж ти поспішаєш?— запитав чоловік у білій сорочці.

- У мене вдома велике горе. Син помер.

- Я теж поспішаю, сказав чоловік у білій сорочці.

- Куди ж ти поспішаєш?

- У мене вдома велика радість. Син народився.

     Довго стояли мовчки на кладці обидва чоловіки, дивилися в очі один одному.

(Звучать відповіді дітей про те,  як вчинити чоловікам у цій ситуації. Тільки після цього вчитель зачитує кінцівку.)

     Потім чоловік у білій сорочці тихо і сумно сказав:

- Тобі треба бути вдома швидше.

     Сказавши це, чоловік у білій сорочці повернувся назад і пішов на берег, гуди, куди треба йти чоловікові в чорній сорочці (В.Сухомлинський).

Учитель. Кожна людина повинна вміти розділити людську радість і біль. Бо як го¬ворить народна мудрість: «Чужого горя не буває». І сьогодні ми з вами доторкнемося до великого таїнства людської душі — милосердя і дізнаємося у чому воно виявляється.

        Завдання. Підбір синонімів до слова милосердя:

милосердя, чуйність,  добродушність, доброчинність, людяність, доброзичливість, співчуття, співпереживання.

12.Робота в малих групах.

     Учитель: Оберіть одну із ситуацій та складіть таке її продовження, щоб персонажі засвідчили милосердне ставлення один до одного.

 

Ситуація 1. Учителька природознавства Наталя Петрівна перший рік працювала в школі. Шестикласники ставилися до неї непогано, проте не завжди дотримувалися порядку. Одного разу під час уроку в неї через застуду пропав голос. Учні...

13. Робота в парах.

Учитель. Поміркуйте над заповідями Володимира Мономаха, доведіть їхню актуальність у наш час.

1). Не забувайте убогих, а як можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам.

2).  Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів.

3). Хоч би куди прийшли. Хоч би де зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного.

4). Найбільше шануйте гостя, звідки б до вас не прийшов: простий, чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.

5). Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте.

 

Учитель. У характері нашого народу доброта й чуйність, співпереживання і милосердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити у горі й біді.

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізни від мавпи і від звіра.

 Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра. (Л. Забашта)

VI. Підсумок уроку.

     1.Учні запалюють від свічки свої вогники. Запалюючи їх,кожен називає моральні чесноти і для чого він їх використає.

     2. Учениця зачитує власну поезію про моральні цінності.

 

 

 

 

 

Домашнє завдання.

 Написати твір – роздум «Моральні чесноти, які я ціную в людині».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               

7 клас українська мова

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис зовнішності людини  за  власними спостереженнями

 

Мета: формувати вміння учнів складати твір-опис зовнішності

людини за власними спостереженнями; удосконалювати культуру  усного й писемного мовлення; сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів; розвивати спостережливість; виховувати відчуття прекрасного.

 

Обладнання: план-схема опису; словник літературознавчих термінів, картки самооцінки.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

                                     ЕПІГРАФ

В людині все повинно бути    прекрасним:і обличчя, і одяг, і душа, і думки.

                                                

 

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

 

1. Пригадаймо, які ми знаємо типи мовлення ? (опис, розповідь, роздум).

2. Скажіть, що таке опис ?

(Це один із типів мовлення, за допомогою якого характеризуються предмети, називаються їх найважливіші ознаки та властивості: розмір,колір, форма та ін.)

3. Що можна описувати?

4. Де вам доводилось зустрічати описи? В яких підручниках?

5. А які стилі мовлення ви знаєте?

- Поставте собі оцінку у картку самооцінки за нашу вступну

розмову.

 

ІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

Ми навчимося складати твір-опис зовнішності людини за власними спостереженнями, постараємося якомога повніше передавати словами те, що бачимо. Звичайно, для цього треба бути дуже спостережливими і мати багатий запас слів. А ще ви навчитеся самостійно оцінювати свою роботу. Ви маєте картки самооцінки. Впродовж уроку виставте

собі оцінки за кожен етап уроку, а саме:

- Вступна розмова.

- Визначення стилів мовлення.

- Портрет у художньому творі.

- Мозковий штурм.

- Опис однокласника.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Давайте з’ясуємо ,чим відрізняються описи зовнішності людини у різних стилях мовлення.

   Яка мета художнього та наукового стилів мовлення?

Мета наукового та ділового описів людської зовнішності -

об’єктивно і точно передати особливості вигляду людини: її зріст, постать, зачіску, риси обличчя, манеру триматися, жести, одяг. Такі описи є конкретними, небагатослівними, всі слова в них вживаються в прямому значенні.

 

  Мета художнього опису зовнішності людини - створити її

художній образ, через зовнішність емоційно показати стан героя.

Приклад опису в художньому стилі.

Ось і дівчина. Як і всі, вона засмагла, але чисто вмита, з лиця

дуже гарна, чорні очі великі. Сліпучо сяють намистинки білих-білих зубів. Боже, яка вона особлива, не така, як усі! Наймиліша з усіх, найкраща! Коли бачиш її, серце б’ється так, що дух забирає. Коли б я був поетом, написав би, напевне, сонети такої вічної краси, як у Петрарки. Коли б був художником, то, либонь, невідомо ще, хто б

став творцем Джоконди. Коли б був музикою, то також питання: «Кого б в енциклопедіях записали автором мелодій до “Наталки Полтавки?” (За І.Сенченком).

Поставте собі оцінку до картки самооцінки за визначення

 

- Які художні засоби ви добираєте для змалювання зовнішності людини?

 

 

ІV. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

1. Пригадаймо, які ми знаємо типи мовлення ? (опис,розповідь, роздум)

2. Скажіть, що таке опис ?

(Це один із типів мовлення, за допомогою якого характеризуються предмети, називаються їх найважливіші ознаки та властивості: розмір, колір, форма та ін.)

3. Що можна описувати? (Все, що бачимо)

4. Де вам доводилось зустрічати описи? В яких підручниках? Отож,опис може бути виконаний як у художньому, так і у науковому чи офіційно-діловому стилях.

 

5. А які стилі мовлення ви знаєте?

(Розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній).

 

 

- Поставте собі оцінку у картку самооцінки за знання стилів мовлення.

 

V. Сприйняття нових знань та їх практичне застосування.

1. Зробити усний опис будь-якого шкільного приладдя у художньому та науковому стилях.

Ми вже знаємо, що таке опис, які стилі мови використовуютьс для його написання, а зараз підійшли до найцікавішого: як же скласти опис зовнішності людини ?

 

2. Спочатку слід подумати, для чого цей опис і визначити стиль мовлення.

Запам’ятаймо, опис складається з трьох частин: у першій передається загальне уявлення про зображуваний предмет, у другій – йдеться про окремі деталі, у третій - робляться висновки. Тому зручно користуватися таким планом опису, який записано на дошці:

а). Загальне враження.

б). Детальний опис.

в). Чим приваблює? Основна думка.

 

3. А ще у кожному описі ми маємо щось « відоме» і знаходимо «нове».

Переконаємось у цьому, заповнюючи таблицю.

(Мозковий штурм)

«Відоме» - …

«Нове» - …

Постать: висока, низька, середнього зросту, струнка,

широкоплеча, кремезна, атлетичної статури, тендітна, тонка…

Обличчя: кругле, продовгувате, худорляве, повне, бліде, рум’яне, ніжне, тендітне, стомлене, біле, засмагле…

Волосся: русяве, темно-русяве, каштанове, чорне, пшеничне,

довге,  блискуче, коротке, пряме, хвилясте…

Очі: сірі, карі, сині (блакитні), сірувато-блакитні, чорні,

ясні,великі, примружені, добрі, привітні,глибокі, проникливі,

спокійні, лагідні, розумні…

 

Брови: чорні, ледь помітні, тонкі, широкі, крилаті, як шнурочки…

Погляд: задумливий, уважний, байдужий, щирий, зацікавлений, допитливий, гострий, ласкавий….

Ніс: прямий, рівний, широкий, тонкий, товстий, маленький…

Губи: пухкі, тоненькі, усміхнені…

Руки: маленькі, великі, з довгими тонкими пальцями,

теплі,ласкаві, витончені…

 

4. Опис зовнішності людини в художній літературі.

- Скажіть, які види описів знаходимо у художніх творах?

(портрет, інтер’єр, пейзаж)

- Як називається опис зовнішності дійової особи? (портрет)

Портрет - це зображення рис обличчя, його виразу, міміки, жестів, фігури, одягу

 

5. Прослуховування тексту, що містить опис зовнішності людини

                                   УЧИТЕЛЬКА

Їй було дев'ятнадцять, а наймолодшому з нас — дванадцять, і кожний по-своєму був закоханий у неї, тоненьку, тендітну дівчинку -вчительку. Стояв жовтень 1941 року. По садах ганяв хмари жовто-зеленого листя вітер, а в класі було темно і похмуро. Ми розв'язували задачу. Задача не виходила, здавалася безглуздою.

А вона стояла біля вікна і раптом відчинила його, взяла з підвіконня багряний листок клена, що на мить приліг там спочити, і повернулася до класу.

— Погляньте, яка краса! — Вона високо підняла листок, і стільки дитячого здивування було в її голубих очах, що ми оточили її, розглядаючи, як коштовність, зів'ялий кленовий лист, хоча до цього бачили такі листки тисячі разів.

У класі ніби посвітлішало, і чомусь раптом легко і просто розв'язалася задача.

Війна гриміла далеко від нас, але була вона і в нашому селі. Жила в прямокутниках конвертів з похоронками, у м'ятих трикутниках листів з фронту; війна виглядала з очей наших матерів і з опухлих від голоду дитячих облич.

Останній раз вчителька була з нами ясного грудневого ранку 1942року. У військовій формі, змінена до невпізнання і дуже красива, вона читала поезії... На вішалці висіла її шинель і тривожно пахла війною. Уроку не було — було прощання... Загинула вона в березні... (За М. Нировим).

 

► Виберіть з тексту і перекажіть лише портрети вчительки.

Яке значення обох портретів ?

 

6.Практична робота. Усний опис на підставі набутих умінь.

Вчитель: Тепер уважно подивіться одне на одного і опишіть

однокласника, з яким сидите за партою.

(Робота в парах. Усний опис сусіда по парті).

Поставте собі оцінки за опис однокласника.

 

7.Бесіда за питаннями:

   -.Чи можна назвати усіх людей гарними? Чому?

   - Які художні засоби ви добираєте для змалювання зовнішності людини?

8. Захист проектів «Моя родина», використовуючи опис зовнішності людини, підготовлених вдома.

 

 

9. Гра «Хто більше?» (Записати стрічки з українських народних пісень та прислів»їв, у яких міститься опис зовнішності людини ).

Наприклад: «Карі очі, чорні брови», «…Вона ростом невеличка ,

ще й літами молода…»

 

VІ. Підведення підсумків уроку оцінювання та мотивація

вчителем роботи.

1. Розгляд фотографій, які принесли учні, аналіз зовнішності

людей, зображених на них.

2. Підрахунок середнього балу у картках самооцінки.

3. Оцінювання та мотивація вчителем роботи учнів.

 

Завдання додому. Скласти твір - опис матері “Моя матуся”.

 

 

 

 

 

 

          

 

 

 

Української література 8 клас

 

 Тема. Т. Шевченко. «Кобзар».

 

Мета: повторити основні відомості про життя і творчість Т. Шевченка; ознайомити учнів із історією створення та виходу «Кобзаря допомогти їм усвідомити ідейно-художній зміст поезії Т. Шевченка; розвивати навички виразного читання віршів, висловлення власних суджень з приводу прочитаного; виховувати почуття патріотизму.

 

Обладнання: портрет Т. Шевченка, фотографія першого видання «Кобзаря», виставка книг Т.Шевченка та творів про нього, мистецькі твори

Т. Шевченка із серії «Живописна Україна», ілюстрації до творів, картки із замітками та коментарями, паспорти поезій.

                                            Епіграф.

                                                            ... А ти

                                    Возстав од гроба, слово встало.

                                   І слово правди понесли

                                   По всій невольничій землі

                                  Твої апостоли святі.

 

Хід уроку

I. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

(На дошці записано слова: поезія, Т. Шевченко, 1840 p., книга. Учні добирають загальне слово, що об'єднує ці поняття — «Кобзар»),

II. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

— Ще восени 1838 р. деякі знайомі Шевченка довідалися, що він не лише талановитий митець-маляр, а також і поет. Є. Гребінка дістав від Шевченка кілька поезій для свого альманаху, що його хотів спочатку назвати «Весна», а потім назвав «Ластівкою».

18 листопада Гребінка писав до Харкова старому Грицькові Квітці-Основ'яненкові: «... тут є у мене один земляк Шевченко, що то за завзятий писати вірші, то нехай йому сей та той! Як що напише, то тільки цмокни та вдар руками об поли! Він мені дав гарних стихів на Збірник». А в січні 1839 р.: «У мене тут є чудесний помічник — Шевченко, людина подиву гідна ...» Сам Шевченко оповідав, що почав писати вірші ще в 1837 році, ще коли жив у Ширяева, і що з тих його «спроб» збереглася лише одна балада «Причинна», написана у Літньому саду під час білих ночей, романтичний твір, який постав серед романтичної обстановки. Почав Шевченко писати поезії, очевидно, незабаром по тому, як пізнав Гребінку. Гребінці ж першому зі своєю творчістю звірився, бо Гребінка перший зайнявся його літературною освітою, і напевне від нього першого Шевченко дістав писані нашою мовою твори і то, мабуть, усі, бо їх тоді було дуже небагато. Познайомившись із Гребінкою, довідався, що існують гарні поезії українських авторів, що народні пісні, яких він знав чимало, — теж справжня поезія. Великою була радість Шевченка, коли деякі з пісень, які він знав, побачив у збірниках Цертелєва й Максимовича.

Захоплення Гребінки творами Шевченка було зрозуміле: в українській поезії перед тим не з'явилося нічого хоч трохи подібного до них — ані щодо сили вислову, ані щодо чистоти, краси та багатства мови і взагалі артистизму форми. Ода-елегія на смерть Котляревського вказує нам і на одне з джерел Шевченкового національного усвідомлення.

 

 

 

Всю славу козацьку, за словом єдиним,

Переніс в убогу хату сироти.

Заохочений похвалами Гребінки, Шевченко взявся вже за більшу річ — за поему «Катерина», яку завершив в 1838 році, протягом 1839 р. написав «Перебендю», баладу «Тополя», послання «До Основ'яненка», «Івана Підкову» й «Тарасову ніч» — останню доробляв іще на початку 1840 р.

 

 

Восени 1839 р. розпочав листування з Квіткою-   Основ'яненком і, заховавшись під псевдонімом Перебендя, послав своє «Посланіє ...» Поміщик Мартос, з якого Шевченко малював тоді портрет аквареллю, запропонував Шевченкові видати його вірші, ознайомившись із знайденими на підлозі уривками «Тарасової ночі». Було це на початку 1840 року, мабуть, десь у кінці січня. Шевченко назвав свою збірку «Кобзарем». Штернберг зробив для неї ілюстрацію — кобзаря з поводирем, репродуковану потім в офорті.

12 лютого було отримано цензурний дозвіл друкувати «Кобзаря». Вийшов «Кобзар» із друкарні десь у березні або на початку квітня і налічував 8 поезій: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Усі критики зійшлися на одноголосному визнанні поетичного хисту автора «Кобзаря». «Кобзар» видавали тричі: 1840 p., 1844 p. разом з поемою «Гайдамаки» і 1860 pp. (Учні, готуючись до уроку позакласного читання, повинні прочитати поезії «Катерина», «Тополя», «Перебендя», «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «До Основ'яненка».)

 

2. Робота в групах.

(Учитель ділить клас на 3 групи, кожна з яких отримує для аналізу поезії Шевченка. На окремих картках написані коментарі і примітки до цих творів. Група повинна заповнити паспорт поезії, користуючись «Кобзарем», коментарями та примітками, власними знаннями. Звіт групи — зачитування «паспортних даних» поезії з добором певної ілюстрації. Паспорт поезії знаходиться на столах учнів. Учитель робить підсумки після почутого звіту.)

 

Назва:

«Катерина»

«Перебендя»

«Тополя»

«Тарасова ніч»

«Іван Підкова»

«До Основ´яненка»

 

Кому присвячується:

В.А.Жуковському

Є. Гребінці, але потім присвяту зняв

Сестрі товариша по Академії мистецтв, але згодом присвята П.С. Петровській знята

Полтавському поміщику П.І. Матросу,

Згодом присвяту зняв

Художнику, другу, ілюстратору «Кобзаря» В.Штенбергу, згодом присвяту зняв

Звернення до Г. Квітки-Основ´я-ненка

 

Тема:

 

Жіноче щастя і зневажене материнство.

Служіння митця народові.

Перетворення дівчини в тополю.

Історична подія – фіаско поляків під Переславом – Тарасова ніч.

Морський похід запорожців під проводом Підкови.

Типова картина запорізької вольниці.

 

Мета:

Осуд матері, що думала про себе

Показати страждання народу

будити щире людське співчуття

Виховати молоде покоління свідомими спадкоємцями слави батьків

Місія козаків полягає у визволенні свого народу

Надихнути сучасників на працю в ім´я рідного краю

 

Художні засоби:

епітети, метафори,

риторичні питання,

  інверсія,

повтори,

синоніми

 

3.Звіти груп.

4. Прослуховування у запису вірша «Думи мої…».

 

4. Виразне читання поезій за вибором учнів.

 

 

 

 

III. Закріплення вивченого матеріалу.

— Які поезії Т. Шевченка ми розглядали на сьогоднішньому уроці?

— Що їх об'єднує? (Вони належать до ранньої творчості поета і складають «Кобзар» 1840 р.)

— Скільки поезій, що складали зміст першого «Кобзаря», ми сьогодні не опрацьовували? Які? (2 поезії: «Думи мої» — вивчали на уроці, «Думка»).

 

IV. Підсумок уроку.

(Учні складають запитання до кросворду, які б розкривали суть вертикального слова).

 

 VII. Домашнє завдання.

Прочитайте вірш «Думка», складіть його паспорт. Опрацюйте статтю «Іван Франко» у підручнику та підготуйте хронологічну таблицю за біографією І. Франка.

 

 

 

 

Українська література 8 клас

 

 Тема уроку: Довженко Олександр .

«Свята чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій»

 

Мета: показати майстерність О. Довженка у змалюванні описів вражень малого Сашка про довколишній світ, історію з левом, реальні та уявні ситуації; розвивати в учнів навички виразного читання прозового твору, творчу уяву; виховувати оптимізм, любов до батьків, рідної землі.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання: портрет О. П. Довженка, текст кіноповісті «Зачарована Десна».

 

Проблемне питання:

 

Сучасне завжди на дорозі з минулого в    майбутнє. Чого ж я мушу зневажати все минуле? (О. Довженко)

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

 

1.Рольова гра

Учень у ролі О. Довженка (читає): «Одна лише Десна зосталася нетлінною у стомленій уяві. Свята чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій.

Нема уже тепер таких річок, як ти була колись, Десно, нема. Нема ні таємниць на річках, ні спокою. Ясно скрізь. Нема ні бога, ані чорта, і жаль мене чомусь бере, що вже нема в річках русалок і водяних-мірошників нема».

Русалка. Ми — молоді вродливі дівчата, живемо на дні річок у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли сходить місяць, виходимо на берег, розчісуємо своє довге зелене волосся й водимо хороводи. Чудовим співом заманюємо юнаків та дівчат, затягуємо у воду й залоскочуємо.

(Русалками ставали молоді дівчата, які втопилися, або померлі до хрещення маленькі діти.)

Ми боїмося хреста, полину й часнику. Мої посестри живуть у полях та лісах, де полюбляють гойдатися на гілках дерев.

Водяник. Мене вважають різновидом нечистої сили. Я походжу від чорта. Українська легенда розповідає, що Бог скинув чорта і злих духів з неба, кожен летів до землі 40 діб. Коли ж Господь сказав «Амінь», то хто де був, там і залишився: я — у воді, болотяник — у болоті, лісовик — у лісі, польовик — у полі.

Я — старезний дід, покритий водоростями, з довгою бородою й хвостом. Люблю перевтілюватися в різних істот: дитину, козла, собаку, качура, рибу... Головую над русалками та опікуюся рибами. Живу у вирах річок, коло млинів. Розгнівавшись, руйную греблі, млини, розливаю ріки, топлю людей.

О. Довженко (читає): «Тоді Десна була глибокою і бистрою рікою. У ній тоді ще не купавсь ніхто, і на пісках її майже ніхто ще не валявся голий... Була тоді ще дівкою Десна, а я — здивованим маленьким хлопчиком із широко розкритими зеленими очима».

 

 

 

 

Учитель. Так уже на схилі літ згадував свій Берег Дитинства уславлений митець. Чому, на вашу думку, він згадує минуле?

(Учні впевнені, що дитинство — найкраща пора людського життя, тому кожен рано чи пізно повертається у спогадах до минулого).

Проблемне питання уроку. «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу зневажати все минуле?» (О. Довженко)

На це питання потрібно дати відповідь наприкінці уроку. А допоможуть нам у цьому сторінки кіноповісті «Зачарована Десна».

 

 

 

2.Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми будемо читати уривки з цього твору, аналізувати й робити висновки. А також торкнемося таких питань, як пам'ять родоводу, краса природи, реальне та уявне в житті. Цікава деталь: Олександр Петрович до кіноповісті дібрав другу назву — «Мій родовід».

Звучить пісня «Роде наш красний...»

 

3.Учитель. Чому здавна українська родина була дуже міцна?

Юний народознавець. Родина з давнього часу бу-ла в нас дуже міцною, бо її скріплював родинний культ. Культ домового божества надзвичайно старий. Домове вогнище, де горів невгасимий вогонь, здавна був голо-вною Святинею дому: він оберігав щастя оселі і всіх членів родини. Старший в родині, батько, виконував усі необхідні обряди, пов'язані з домовим вогнищем.

 

4.Вибіркове читання. Бесіда.

Прочитайте епізод, у якому Сашко передає свої враження від зустрічі з левом на березі Десни від слів: «Водилися леви, ну теж дуже рідко» до слів: «...ні висипу, ні лева: подався десь у лози».

Чому поява лева на березі Десни так здивувала хлопчика?

Лев виявився справжнім. Яка була реакція Сашка й батька на появу хижака?

Що таке гіпербола? Знайдіть цей художній засіб в історії з левом.

(Гіпербола — це поетичне перебільшення. «Лев тоді як стрибне та як рикне! Луна покотилася громом». Весь берег, кручі, ліс, — вся округа переповнилась трепетом «...гукає так, що листя в'яне й трави стеляться»)

 

5.Прочитайте від слів: «Де ж узявся лев на березі Десни?

Від слів: «На другий день казали вже, що ненадовго пощастило тому левові звільнитися з клітки» до слів: «...оточили з усіхбоків і вбили, бо то лев».)

Як Сашко пояснює цю жорстокість дорослих?

Чи це думки самого хлопчика, чи про «непотрібність» лева так говорили дорослі?

Прочитайте опис собаки Пірата.

«Проживав у нас довго собака Пірат. Це був великий на зріст, немолодий вже, поважний і серйозний пес з двома волохатими хвостами і з двома парами очей, з яких верхня пара, коли придивитися ближче, виявлялася парою рудих плям на темному лобі».)

Що сталося з собакою? Прочитайте епізод про повернення Пірата.

Чи пропадали у вас собака або кіт? Якщо так, чи поверталися вони додому, як висловлювали радість повернення?

Як повів себе батько, побачивши такий виявив почуттів собаки? Про яку рису характеру батька згадує Сашко?

За що родина Довженка любила Пірата?

 

6.Учитель. Отже, в кіноповісті «Зачарована Десна» переплелися ліризм і гумор, епічність і пісенність, казковість у змалюванні природи, домашніх тварин. За законами казкової поетики олюднив Довженко і собаку Пірата, і селянських коней. Одного разу Сашко підслухав розмову коней про їхню сумну долю. Один із них казав: «...він (батько) б'є недолю свою. Худі ми, коростяві, і сили в нас мало. А натура в нього старовинна, геройська, хіба йому таких треба, як ми? Учора, коли я загруз з возом у калюжі, і він трощив мене пужалном і носаками, і кричав... помітив я в його очах страждання, та таке палке, бездонно глибоченне, — куди там наше! І я подумав: і тобі болить, проклятий, бідний чоловіче».

 

7.Робота в мікрогрупах.

Об'єднавшись у мікрогрупи, ви придумаєте по одному запитанню до змісту кіноповісті, відповіді на які знайдете в тексті.

 

8.Учитель читає проблемне питання уроку. Учні висловлюють свої думки, а потім роблять висновок: ні в якому разі людина не має права зневажати минуле, бо в ньому обов'язково є щось дороге, небуденне, радісне, повчальне, а можливо, й святе.

«Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, безбарвний» (О. Довженко).

 

9.Підсумок уроку.

Мотивація і виставлення оцінок.

 

Домашнє завдання: підготувати усне повідомлення «Епізод із «Зачарованої Десни», який мені найбільше запам'ятався».