РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ В УМОВАХ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

DEVELOPMENT OF CREATIVE ABILITIES IN CLUB ACTIVITIES

Розглянуто особливості розвитку творчих здібностей учнів середньої школи в умовах гурткової роботи. Визначено риси гуртка, що відрізняють його від уроку: добровільність, відсутність оцінки і жорсткої регламентації, свобода вибору змісту та форм. Обґрунтовано педагогічні умови розвитку творчих здібностей: безоцінне середовище, визнання ровесників і гнучкий темп. Охарактеризовано методи творчої роботи (стратегії КАРУС, принципи Е. де Боно, арт-терапевтичні вправи, рольові ігри), структуру заняття та роль керівника. Розкрито роль гуртка в національно-патріотичному вихованні та особливості онлайн-форматів гурткової роботи в сучасних реаліях. На підставі теоретичного аналізу обґрунтовано, що гурткова робота сприяє розвитку творчих здібностей через зняття творчих бар'єрів і формування творчої активності.

The article examines the specifics of developing creative abilities of middle school students in club work. The features of a club that distinguish it from a lesson are identified: voluntary participation, the absence of grades and rigid regulation, freedom in the choice of content and forms. The pedagogical conditions for the development of creative abilities are substantiated: a non-evaluative environment, peer recognition, and a flexible pace. The methods of creative work (KARUS strategies,
E. de Bono principles, art therapy exercises, role-playing games), the structure of a session and the role of the leader are characterized. The role of club work in national-patriotic education and the specifics of online club formats in current realities are revealed. Based on a theoretical analysis, it is substantiated that club work contributes to the development of creative abilities through overcoming creative barriers and forming creative activity.

Ключові слова: творчі здібності, креативність, гурткова робота, підлітки, середня школа, методи розвитку творчості, національно-патріотичне виховання, онлайн-заняття.

Keywords: creative abilities, creativity, club work, adolescents, middle school, methods of developing creativity, national-patriotic education, online classes.

Постановка проблеми. Кожна дитина приходить у світ допитливою і готовою творити. Школа дає їй важливі знання, проте часу на вільний творчий пошук у шкільному розкладі небагато. Учень середньої школи віком від 10 до 14 років саме в цей час набуває самостійності, розвиває рефлексію і формує ставлення до власних можливостей. Закон України «Про позашкільну освіту» визначає позашкільну освіту як складову системи безперервної освіти, спрямовану на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні [8]. Найпоширенішою формою такої освіти є гурток. В умовах воєнного стану гурток додатково стає простором підтримки та єднання дітей, а онлайн-формати дають змогу не переривати творчу роботу. Саме тому проблема розвитку творчих здібностей в умовах гурткової роботи залишається актуальною.

Аналіз досліджень і публікацій. Питаннями розвитку творчості в позашкільній освіті займалися українські та закордонні дослідники. Звєкова визначає гурток як один з основних видів діяльності в системі додаткової освіти і середовище спілкування, де дитина може перевірити свої можливості [4]. Вона зазначає, що для гурткової роботи характерні відсутність жорстких регламентацій, більша свобода вибору змісту та форм, відсутність контролю результатів. Вербицький з колегами показує, що відсутність пріоритету оцінки та увага до процесу діяльності дитини, а не лише до результату, створюють психологічно комфортні умови для розвитку [1]. Особливості розвитку креативності підлітків досліджували Гура, Жужа і Січевська [2; 3; 9]. Моляко та Музика розглянули стратегії розвитку творчого мислення і механізми визнання творчості в групі [5]. Разом з тим орієнтири практичної роботи саме в умовах гуртка висвітлені недостатньо.

Постановка завдання. Мета статті полягає в обґрунтуванні умов, методів і структури занять, що забезпечують розвиток творчих здібностей учнів середньої школи в умовах гурткової роботи, а також визначенні ролі керівника у створенні творчого середовища. Окрему увагу приділено національно-патріотичному вихованню в умовах гурткової роботи та впровадженню онлайн-форматів занять.

Виклад основного матеріалу дослідження.

- Гурткова робота як простір творчості

Гурток відрізняється від уроку не лише часом і місцем. Звєкова перелікує його ознаки: заняття в позаурочний час, відсутність жорстких регламентацій, більша свобода вибору змісту, форм і методів, відсутність контролю результатів [4]. Вербицький з колегами додає, що добровільність відвідування передбачає вибір власного педагога, а увага до процесу діяльності дитини замість пріоритету оцінки створює психологічно комфортні умови. Жорстка регламентація, навпаки, виключає можливість творчого підходу [1].

- Вікові особливості учнів середньої школи

У середньому шкільному віці від 10 до 14 років підліток прагне особистісної значущості, має систему інтересів, розвинену рефлексію і підвищену емоційність. Гура зазначає, що творчі підлітки прагнуть перетворювати діяльність на основі власних мотивів, цілей і цінностей [2]. Також зростає потреба в самостійності. Підлітки не люблять прямих вказівок і контролю, подобається самим обирати завдання та способи роботи [6].

Пізнавальна діяльність теж стає іншою. Учні вже можуть міркувати, порівнювати та доводити свою думку. Охочіше беруть участь у дискусіях і проєктах. Проте їхній настрій часто змінюється, тому інтерес до занять може швидко згасати [2]. У таких випадках потрібна підтримка педагога.

- Педагогічні умови розвитку творчих здібностей

Першою умовою є безоцінне середовище. Моляко та Музика доводять, що визнання та схвалення дорослими творчих дій дитини є окремою умовою розвитку здібностей [5]. У практичній роботі це означає, що керівник коментує роботу, а не ставить оцінку. Керівник також помічає навіть невелике відхилення від зразка.

Другою умовою є визнання ровесників. Моляко та Музика наводять експеримент: коли з групи вилучали дитину, що демонструвала творчі дії, ознаки творчості починала проявляти інша, а решта переходили до наслідування нової творчої дитини [5]. Демонстрація творчих дій орієнтована не стільки на схвалення дорослого, скільки на визнання ровесників. Тому взаємне оцінювання досягнень усіх учасників підвищує кількість творчих спроб [5].

Третьою умовою є гнучкий темп. Часове обмеження для більшості досліджуваних знижує результати, а в частини спричиняє сумніви, паніку і відмову від завдання [5]. Жужа наводить перелік гальмівних чинників за
Е. Торренсом: жорстка критика, заборона запитань та обмеження ініціативи, побоювання звинувачень у незвичайності, тиск часових обмежень [3]. У гуртку ці чинники треба усувати свідомо.

- Методи і прийоми розвитку творчості

Моляко пропонує стратегії КАРУС: комбінування, аналогізування, реконструювання, універсальна стратегія та випадкові підстановки [5]. Вони ґрунтуються на прийомах, що спричиняють труднощі, і вчать змінювати діяльність залежно від конкретних обставин. Метод нових варіантів активізує пошук навіть тоді, коли вже запропоновано п'ять-шість рішень [5]. Принципи активізації Е. де Боно спрямовують увагу дитини на багатофункціональність об'єкта, поєднання протилежних ідей і звільнення від домінуючої ідеї [2].

Серед засобів ефективними є рольові та комунікативні ігри, дискусія, психогімнастичні вправи і рефлексія [2]. Доповнюють їх арт-терапевтичні вправи, зокрема малюнок і метафоризація, які розвивають уяву, дивергентне мислення та самооцінку [9]. Групова форма тут важлива. У спільній творчій роботі знімаються страх, сором'язливість і невпевненість, а дитина переконується, що її переживання такі самі, як у всіх [9].

- Структура заняття в гуртку

Гура описує шість умовних етапів заняття: настрій на творчість через ігри та рухові вправи; актуалізація візуальних, аудіальних і кінестетичних відчуттів; індивідуальна творча робота; вербалізація, під час якої діти демонструють роботи й обмінюються враженнями; колективне придумування сюжету та постановка невеликих вистав; підсумкова рефлексія [2]. Цю послідовність керівник адаптує до складу групи. Рефлексія завершує заняття зворотним зв'язком, який дає змогу дитині побачити власний прогрес.

- Роль керівника та гурткового середовища

Керівник має бути не лише фахівцем у своїй сфері, а й авторитетом для молоді, психологом і толерантною людиною. Він складає індивідуальну програму розвитку кожного вихованця [1]. Психологічно безпечне середовище створюють безоцінне прийняття, атмосфера довіри, діалогічність та індивідуалізація у взаємодії [2].

- Національно-патріотичне виховання у просторі гуртка

Під час воєнного стану патріотичне виховання учнів у позашкільній освіті набуває особливої ваги, а гурток стає простором підтримки та єднання дітей. Сучасне національно-патріотичне виховання спрямоване на утвердження національної та громадянської ідентичності, формування громадянської стійкості, критичного мислення й медіаграмотності [7]. У гуртку воно природно поєднується з творчістю: діти створюють плакати й відео до державних свят, досліджують історію рідного краю та родини, документують усні свідчення, готують виставки й творчі волонтерські акції на підтримку захисників України. Така робота вимагає оригінальності, уяви та власного погляду, тому засоби патріотичного виховання водночас є засобами розвитку творчих здібностей. Спільні справи посилюють визнання ровесників, а відзначення державних свят, вшанування пам'яті героїв і волонтерська допомога стають традиціями колективу, що утримують інтерес до занять.

- Онлайн-формати гурткової роботи в сучасних умовах

Дистанційна робота є організаційною формою позашкільної освіти [8]. Тривоги, евакуація чи виїзд дітей за кордон не зупиняють творчу роботу. Це можливо, якщо онлайн-заняття супроводжують дітей на кожному етапі. Починаючи ще з першої зустрічі під час набору в гурток, продовжуючи і під час рефлексії, віртуальних виставок. Головні умови гуртка діють і на відстані: безоцінне середовище, визнання ровесників і гнучкий темп роботи, де діти разом обговорюють доробки. Жива зустріч дає більше тепла, проте вміння працювати онлайн зберігає зв'язок колективу з дітьми у складні часи і робить гурток доступним незалежно від місця перебування.

- Діагностика та результативність роботи

Перед початком роботи варто оцінити стан творчих здібностей за трьома компонентами: когнітивно-дивергентним, мотиваційним та емоційно-вольовим [2]. До першого належать оригінальність мислення, асоціативність, винахідливість і творча уява; до другого мотивація на успіх і творчість; до третього готовність до ризику, допитливість, уява і складність. Повторна діагностика наприкінці року дає змогу відстежити динаміку розвитку творчих здібностей.

Результати гурткової роботи можуть реалізуватися у виступах, концертах, фестивалях, конкурсах або захисті власних проєктів [4]. Такі події дають дитині відчуття, що її працю помічають. Однак зовнішня ефектність виступу не є показником розвитку творчих здібностей, тому відстежувати слід зміни в самостійності, оригінальності та наполегливості. Серед труднощів: бар'єри творчості у самих підлітків, зокрема конформність, уникнення ризику і страх невдачі [2].

Висновки з даного дослідження. Гурткова робота є простором, у якому умови розвитку творчих здібностей принципово відрізняються від шкільних: тут немає оцінки, немає жорсткої регламентації і немає обов'язковості. Саме відсутність оцінки, регламентації та обов'язковості, а не лише додаткові вправи, створює передумови розвитку [1]. Для учнів середньої школи важливими є безоцінне середовище, визнання ровесників, гнучкий темп і право вибору. Методи роботи, структура заняття і роль керівника спрямовані на створення психологічно безпечного середовища, безоцінного зворотного зв'язку та індивідуального супроводу кожного учасника гуртка. Національно-патріотичне виховання й онлайн-формати розширюють цей простір, зберігаючи його доступним для кожної дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Вербицький В. В. Оптимізація виховного потенціалу позашкільного навчального закладу : колективна монографія / В. В. Вербицький, О. В. Литовченко, Л. І. Ковбасенко та ін. ; за ред. О. В. Литовченко. – Київ : Педагогічна думка, 2012. – 192 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/4758/

2. Гура А. І. Розвиток креативності підлітків в умовах рекреації : кваліфікаційна робота магістра / А. І. Гура ; кер. Н. Ф. Шевченко. – Запоріжжя, 2022. – 68 с. URL: https://surl.li/gnsjlk

3. Жужа О. А. Розвиток креативного мислення в підлітковому віці як основа формування soft skills : кваліфікаційна робота магістра / О. А. Жужа ; кер. Г. О. Горбань. – Запоріжжя, 2023. – 88 с. URL: https://surl.li/guueah

4. Звєкова В. Розвиток творчих здібностей підлітків у гуртках / В. Звєкова // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Сер. : Педагогічні науки. – 2023. – Вип. 62. – С. 78–86. URL: http://visnyk.idgu.edu.ua/index.php/nv/article/view/719

5. Моляко В. О. Здібності, творчість, обдарованість : теорія, методика, результати досліджень : монографія / за ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. – Житомир : Вид-во Рута, 2006. – 320 с. URL: https://eprints.zu.edu.ua/2799/1/monographiya.pdf

6. Нємцова Л. О. Патріотичне виховання учнів в умовах позашкільної діяльності. Імідж сучасного педагога. 2023. № 3(210). С. 110–114. URL: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2023-3(210)-110-114

7. Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності : Закон України від 13.12.2022 № 2834-IX (поточна редакція станом на 01.01.2025). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20

8. Про позашкільну освіту : Закон України від 22.06.2000 № 1841-III (поточна редакція станом на 12.04.2026). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14

9. Січевська Г. П. Розвиток креативності підлітків арт-терапевтичними засобами метафоризації та малюнку : кваліфікаційна робота магістра / Г. П. Січевська ; кер. Н. Ф. Шевченко. – Запоріжжя, 2025. – 99 с. URL: https://surl.li/fzbuxl