Розвиток творчого мислення учнів в умовах диференційованого навчання математики

Розвиток творчого мислення учнів в умовах диференційованого навчання математики

Після декретної відпустки з вересня 2019 року викладаю математику у всіх групах І-ІІІ курсів.

Опрацювала статтю Петра Сікорського «ПРОБЛЕМА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ У ПТНЗ» і хочу дещо процитувати, з чим я частково, як викладач, згодна:

…  У сучасних умовах актуалізується проблема вдосконалення природничо-математичної підготовки учнів шкіл. Про те, що природничоматематична підготовка школярів за останнє десятиліття суттєво погіршилася, зазначають усі: від міністра освіти і науки до викладачів ВНЗ.

На превеликий жаль, студенти, які закінчували профтехучилища, з об’єктивних причин є чи не найменш підготовленими до навчання у ВНЗ, особливо коли йдеться про напрями навчання, у яких потрібна фундаментальна підготовка з природничо-математичних предметів. Наприклад, математика в усіх ПТНЗ вивчається за 210-годинною програмою (рівень стандарту), у той час як у загальноосвітніх школах (універсальний напрям) на цей предмет виділяється 280 год.

У нинішніх умовах держава не забезпечує випускникам загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ рівний доступ до вищої освіти. І це добре можна побачити, наприклад, на природничо-математичному напрямі загальноосвітньої підготовки, взявши до уваги формальні показники. Як уже зазначалося, у школі математика вивчається впродовж 280 год., а в ПТНЗ на її вивчення виділяється на 70 год. менше, тобто 210 год. Крім того, учні шкіл мають можливість поглиблювати математичну підготовку в класах із поглибленим вивченням математики, у профільних класах, у спеціалізованих школах і ліцеях, де на математику відводиться загалом 630-700 год., тобто, як мінімум, втричі більше, ніж у ПТНЗ. Важливо зазначити і те, що в школах за будь-яких умов ширше практикується диференційоване навчання, а навчання в гомогенних класах не менше ніж на 30% підвищує ефективність навчання математики. Таким чином, здібні учні, які з тих чи інших причин змушені після закінчення основної школи продовжувати навчання у ПТНЗ, мають нерівні умови з випускниками шкіл вступати до ВНЗ, а також успішно у них навчатися. Які ж можливості поглибити математичну підготовку учнів ПТНЗ з урахуванням того, що для більшості з них (75%) вона є достатньою? На наш погляд, можна запропонувати декілька моделей диференціації навчання. Перша модель – за рахунок годин, які виділяються на консультації (350 год. на групу впродовж трьох років навчання). З них можна виділити 150-200 год. на поглиблене вивчення профільних предметів, наприклад, української мови, математики та фізики. Щоб реалізувати другу модель, потрібно спеціально комплектувати групу за профілем навчання. Тобто, якщо на навчання у ПТНЗ вступили 100 і більше учнів, то з 4-5 навчальних груп можна сформувати одну за математичним профілем навчання, виділивши на математику хоча б 6 тижневих годин (4 год. – алгебра, 2 год. – геометрія). Очевидно, що ця група продовжуватиме навчання у даному навчальному закладі з метою здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст”), а потім і у ВНЗ. Третя модель вимагатиме підготовки модульних підручників із профільних предметів за поурочною структурою (параграф – два уроки) та матеріалами для модульного контролю й оцінювання. Тоді у кожній гетерогенній Дидактика, методика і технології навчання 37 групі визначається підгрупа учнів, які під керівництвом вчителя самостійно поглиблюватимуть і розширюватимуть свої знання з математики, навчаючись за модульним підручником профільного рівня. Після кожного модуля учні складають залік із теорії, а також пишуть модульну контрольну роботу (тестування), яка охоплює основні практичні дії модуля. Зразки завдань для заліку і модульного тестування подаються у модульному підручнику

Звичайно, кожна модель має свої позитивні та негативні сторони. Апріорі найбільш ефективною буде друга модель, хоча у сучасних умовах навіть без дозволу Міністерства освіти та науки можна реалізувати кожну із зазначених моделей. Важливо ще проаналізувати навчання математики учнів, які здобувають у ВПУ освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”. Для вивчення інтегрованого курсу з вищої математики (комплексні числа, елементи лінійної алгебри, елементи векторної алгебри, математичний аналіз, диференціальні рівняння, елементи теорії ймовірностей) виділяється аж 96 год., наприклад, для спеціальності “Будівництво та експлуатація будівель та споруд”, причому 23% навчального матеріалу вивчалося у курсі математики середньої школи. Очевидно, що якщо б цей матеріал вивчався належним чином у курсі загальноосвітньої підготовки, то цей час можна було б використати на розширення або поглиблення запланованих знань із вищої математики бо, скажімо, важко повірити, що впродовж 13 уроків можна засвоїти запланований матеріал із лінійної алгебри (матриці, визначники, системи лінійних рівнянь). Крім того, варто було б узгодити вивчення вищої математики у ПТНЗ з відповідним навчанням на будівельному факультеті політехнічного університету. Якщо після закінчення ВПУ частина учнів продовжуватиме навчання на ІІ курсі університету, то потрібно зінтегрувати програми ВПУ і І курсу університету, в тому числі з вищої математики. Таким чином, використовуючи можливості диференціації навчання, потрібно на кожному освітньому ступені не лише виконати навчальний план, а й підготувати частину учнів до продовження навчання на наступному навчальному ступені. За таких умов можна не лише суттєво підняти престиж професійно-технічних навчальних закладів, а й докорінно поліпшити якість вищої освіти і тим самим забезпечити ефективне реформування економічних відносин і необхідний рівень добробуту нашого народу.

До всього хочу додати, що для того, щоб учні ДПТНЗ мали рівні можливості для здачі ЗНО, потрібна більша кілкість годин і, щонайменше, академічний рівень навчання, а не рівень стандарту. Але в тих умовах, в яких працюємо ми, все, що ми можемо зробити, то в деякій мірі впровадити диференціацію. В своєму закладі дану методику я пристосувала трішки в іншому напрямі. В кожній групі учні створили групи в Вайбер або Інстаграм. Я маю можливість спілкуватися одночасно з усіма учнями групи. Оскільки інтерактивної дошки у мене не має, то під час розв’язування задач, вивчення нової теми, контрольні, самостійні роботи я використовую мережу Інтернет і учні в своїх смартфонах отримують завдання, які виконують індивідуально, а потім, якщо вони були відсутніми на уроці, присилають завдання мені на перевірку. Іноді з учнями, які відсутні довгий час, проводжу відеоуроки (у вечірні години, після роботи, щоб учням і мені було зручно). На мою думку, диференціацію в навчанні математики треба використовувати з урахуванням швидкості розвитку інтерактивних технологій та пристосовувати шкідливий вплив мобільних телефонів на «благо». Всім моїм учням моє нововведення дуже подобається. Тепер відмовки, що учень не був на уроці і не виконав домашнє завдання, немає. Цей же спосіб спілкування з учнями і їх навчання я вдало використала під час підготовки до ІІ етапу олімпіад. Зараз таким чином готуємося до ЗНО.

Анна КАРПЕНКО-ЧЕТІНЕР