Розвивальна програма "Спілкування без кордонів"

Зіньківський ліцей імені М.К.Зерова

Зіньківської міської ради Полтавської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвивальна програма

 

СПІЛКУВАННЯ БЕЗ КОРДОНІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зіньків

2023 рік

 Спілкування без кордонів.

Автор-укладач Хорошун Л.С., учитель основ здоровʼя – Зіньків: 2023. – 42 с.

 

Рецензент:

 Попович Р.М. – консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників відділу освіти та молоді виконавчого комітету Зіньківської міської ради.

 

 У методичній розробці представлені матеріали розвивальних занять для підлітків із розвитку комунікативної сфери та набуття навичок ефективного спілкування. Дана розробка стане цінним джерелом об’єктивної інформації і комплексом вправ для розвитку особистісної та соціальної компетентності школярів.

 Адресовано вчителям основ здоровʼя, практичним психологам, соціальним педагогам та класним керівникам.

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………	4
Заняття 1. Знайомство. Правила групової роботи. Я та інші………………	5
Заняття 2. Спілкуватися – це здорово!...........................................................	7
Заняття 3. Я – унікальний……………………………………………………	9
Заняття 4. Позитивне ставлення до себе та до життя………………………	11
Заняття 5. Вчимося розуміти та поважати інших………………………….	14
Заняття 6. Вчимося розуміти та поважати інших………………………….	17
Заняття 7. Як спілкуватися продуктивно……………………………………	19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..	22

 

ВСТУП

Метою програми з елементами тренінгу є подолання психологічних бар’єрів у процесі спілкування та оптимізація процесу ефективної комунікації серед школярів підліткового віку.

Завдання програми: формування інтересу до себе та інших; створення сприятливого психологічного мікроклімату в системі «підліток-підліток»; тренування навиків та уміння говорити, слухати, ставити запитання, спиймати партнера; накопичення позитивного емоційного досвіду та підвищення уваги до змін, які відбуваються в собі і інших; тренування вміння знаходити засоби невербального спілкування; формування позитивної «Я-концепції», розвиток позитивного мислення.

Тривалість одного заняття 1 год.

Методи роботи, які використовуються в процесі реалізації програми: інформаційне повідомлення; робота в мікрогрупах; ділова та рухлива гра; мозковий штурм.

Способи подолання бар’єрів спілкування, використані у програмі:

1. Подолання уникнення, що містить у собі керування увагою партнера, аудиторії, власною увагою.
2. Залучення уваги. (Зовнішніми і внутрішніми факторами).
3. «Прийоми акцентування».
4. Використання феномена авторитету.
5. Підвищення бар’єростійкості особистості. Висока бар’єростійкість особистості вказує на її спроможність протистояти виникненню небажаних психологічних бар’єрів у тій чи іншій діяльності.

Прогнозований результат: підвищення загального рівня комунікабельності підлітків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспекти занять

Заняття 1

Тема. Знайомство. Правила групової роботи. Я та інші.

Цілі і завдання: встановлення контакту з підлітками, створення позитивної мотивації до занять. Формування у підлітків навички групової взаємодії та ефективного спілкування.

1.          Знайомство. Ведучий: «Сьогодні ми розпочинаємо тренінгові заняття, які, маємо надію, будуть вам цікавими.
2.          Вправа «Знайомство».

Учасникам роздають бейджики, на яких вони пишуть своє ім'я так, як би хотіли, щоб до них звертались на занятті. Потім усі коротко презентують свої імена і розповідають про себе. Після цього всі по колу потиском рук вітаються один з одним.

 3. Вправа «Очікування».

Учасники на стікерах пишуть, що вони очікують від заняття та, озвучуючи, приклеюють листочки до плакату «пісочний годинник» у верхню частину.

4. Вироблення правил роботи групи.

Мета: обґрунтувати необхідність дотримання певних правил, на яких базується взаємодія людей у групі, прийняти правила для продуктивної роботи під час тренінгу.

Пропонується дати відповіді на такі запитання:

•              Що таке правила?
•              Чи повинні бути правила в групі?

Методом мозкового штурму учасники пропонують свої варіанти правил та фіксують це на ватмані.

Звертаємо увагу учасників на те, що правила - це певні норми поведінки, дотримання яких можна контролювати. Орієнтовними правилами можуть бути такі: говорити по черзі; дотримуватись регламенту; бути позитивним до себе та інших; бути активним; бути толерантними; правило «Стоп» (коли людина може пропустити власні висловлювання, або не готова це зробити при групі).

Після прийняття правил звертаємо увагу на необхідність їх дотримання.

 5. Вправа «Рольова гімнастика».

Мета: усвідомлення важливості прийняття свого Я.

Кожен учасник отримує аркуш із завданням вимовити слово «я»: голосно, тихо, сердито, ствердно, здивовано, захоплено, сумно, ніжно, іронічно, злостиво, тоном відповідального працівника, розчаровано.

• Що ви відчували під час виконання вправи?
• Що здивувало,  а що сподобалось?

 6. Розповідь для активізації уваги учасників.

Історія про рай і пекло.

Якось один іудейський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай та пекло.

Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, посеред якої стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні та нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках у них були ложки. Але  ручки  цих  ложок  були дуже довгі - довші за  руки. «Так, це справді пекло», - сказав мудрець.

 Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати, що була точнісінько така, як перша. Посеред цієї кімнати стояв такий  самий казан з їжею. а люди, що були в кімнаті, тримали точнісінько такі самі ложки. Але люди ці були ситі, щасливі й веселі.

 «Так це ж рай!» - вигукнув мудрець.

Запитання для обговорення:

 1. Що відрізняло людей в одній кімнаті від тих, що були в іншій?

 2. Що зробили щасливі люди і були в змозі зробити нещасні?

 3. Що допомогло людям у раю бути щасливими?

 7. Мозковий штурм «Спілкування – це…».

Усі відповіді учасників записуються на картках. Після цього тренер узагальнює їх разом з підлітками. В ході мозкового штурму учасники можуть висловитися щодо конфліктного спілкування. Тренер має обговорити цю проблему і підвести підлітків до висновку, що конструктивно вирішити будь-яку проблему можна, лише ефективно спілкуючись.

 8. Вправа «Якості та вміння, важливі для ефективного спілкування».

Кожному учасникові пропонується протягом 5 хв. самостійно скласти і записати список якостей та вмінь людини, які, на його думку, необхідні для ефективного спілкування. Після цього проводиться дискусія, метою якої є узагальнений список якостей (записується на плакаті). Кожний член групи може висловити свою думку, наводячи аргументи та приклади.

Коли роботу над плакатом «Якості та вміння, важливі для ефективного спілкування», буде завершено, тренер пропонує обговорити, наскільки список, складений кожним учасником індивідуально, відрізняється від загального.

 9. Вправа «Верба – тополя».

 Мета: формування навичок саморегуляції.

 Усі стають у коло. Потрібно розставити ноги на ширину плечей, трохи нахилити корпус, опустити голову, розслабити й опустити руки вздовж тулуба.  Ви – плакучі верби, гілки, які плавно розгойдує вітерець. Виконуючи це завдання, потрібно розслабитись. Потім плавно підніміть руки вгору, прогніться, випростайтеся, зробіть глибокий вдих. Поставте п'яти разом, носки нарізно. Тепер кожен – струнка, гнучка тополя, що не боїться ні вітрів, ні бурі – вона сильна і могутня.

- Як ви почувалися на різних етапах виконання вправи?

10.Підведення підсумків.

Ведучий пропонує учасникам висловити власні судження з приводу тренінгу, доповнюючи незакінчене речення:

 «Мені було..., тому що...».

Наприклад: «Мені було радісно, тому що я зміг познайомитися з цікавими людьми».

 

Заняття 2

 Тема. Спілкуватися – це здорово!

 Цілі і завдання: активізувати учасників до роботи в групі, тренувати увагу до дій іншого, вміння знаходити засоби невербального спілкування, зрозумілі іншим.

 1. Вправа на активізацію "Атоми".

 Мета: підвищення психоемоційного тонусу групи, знайомство учасників.

 Ведучий. Уявіть собі, що ми – атоми. Вони мають такий вигляд: зігнуті у ліктях руки і притиснуті до плечей зап’ястки. Атоми постійно рухаються і час від часу об’єднуються в молекули. Число атомів у молекулі може бути різним, залежно від того, яке число я зараз назву.

 Усі починають рухатися. Ведучий називає число (наприклад 3). Тоді атоми об’єднуються у молекули по 3 атоми у кожній. Молекула має виглядати так: ви стоїте одне до одного обличчям у колі, торкаючись передпліччям.

 

 2. Вправа «Знайди пару».

 Ведучий роздає картки з назвами тварин і просить прочитати ці назви подумки. Завдання кожного: знайти свою пару, але при цьому не можна говорити (можна користуватися лише характерними рухами цих тварин).

 Коли пара об'єдналася, потрібно лишатися поруч і не перемовлятися, поки всі інші теж не знайдуть свою пару. Коли усі пари об'єдналися, ведучий запитує по черзі у  кожної: «Хто ви?»

 Після закінчення вправи можна поділитися враженнями про те, як учасники шукали собі пару.

 Якщо в групі непарна кількість учасників, ведучий теж бере участь у виборі.

 3. Інформаційне повідомлення «Три сторони спілкування».

Ведучий. Спілкуючись один з одним, ми навіть не замислюємось над тим, скільки факторів та нюансів впливає на процес спілкування. Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину, сприймаємо її, спілкуємось та взаємодіємо з нею за допомогою мови, жестів. Від того, наприклад, яке перше враження справить на нас людина, як ми побудуємо сам обмін інформацією, залежатиме успіх спілкування.

У психології говорять про три сторони спілкування: комунікативну (обмін інформацією між людьми); інтерактивну (організація взаємодії між людьми, наприклад, потрібно згодити дії, розподілити функції або вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника); перцептивну (процес сприйняття партнерами один одного при спілкуванні та встановлення на цій основі порозуміння між ними).

 4. Вправа «Передача інформації».

Учасники об'єднуються у дві групи. Члени першої групи виконують роль телефоністів, що передають важливе повідомлення, члени другої групи - експерти. Телефоністи виходять за двері, їм зачитують повідомлення. Потім вони по черзі заходять у кімнату і говорять свою версію повідомлення. Експерти оцінюють, наскільки точно кожен передає зміст інформації. Після цього групи можуть помінятися  ролями (ведучий готує новий варіант повідомлення). Далі ведучий проводить обговорення.

 Варіант повідомлення: сьогодні в нас незвична погода. В мене зранку погане самопочуття і настрій, голова болить, якось усе сумно та невдало. А ще в четвер у нас контрольна робота з математики, а в неділю о 10 годині ми їдемо на виставку котів. Вона проводиться в будинку за кінотеатром. Потрібно взяти 3 гривні і не спізнитися.

 Запитання для обговорення

 - Чи важко було передавати інформацію?

 - Чи була інформація передана точно?

 - Що заважало передавати інформацію достовірно? Чому інформація спотворювалась?

 - Які фактори впливали на процес передачі інформації?

 - Чи відчували ви відповідальність за достовірність інформації, переданої вами?

 - До чого може призвести така ситуація в реальному житті?

 5. Вправа «Вислухай – поверни».

Учасники, встановлюючи контакт очима, об'єднуються у пари (партнер А та партнер Б). Партнер А розповідає все, що він хотів би повідомити на цей момент про себе (2 хв.). Партнер Б слухає і, по закінченні відведеного часу, переказує все, що почув, говорячи: «Я почув, що ти...». На «повернення» інформації партнеру Б також відводиться 2 хв. Далі партнери міняються ролями (партнер Б розповідає партнеру А, а партнер А переказує почуту інформацію партнеру Б).

 Запитання для обговорення.

 - Які почуття  у вас викликало завдання?

 - Чи вистачило часу на розповідь?

 - Що було легше: слухати чи відтворювати інформацію?

 - Коли слухали, що ви відчували? А коли переказували?

 - Чи повністю була відтворена інформація?

 - Що допомагало правильно зрозуміти партнера?

 - Чи допомагали вам поза вашого партнера, вираз його обличчя, рухи його рук тощо.

 6. Вправа «Хвилина»

Ведучий звертає увагу учасників на поняття «хвилина часу». Багато це чи мало? Потім учасникам пропонується за сигналом заплющити очі і розплющити їх у той момент, коли, на їхню думку, хвилина закінчилася. Потрібно намагатися не рахувати секунди, а саме відчути довжину хвилини.

 Ведучий фіксує інтервал в одну хвилину і по закінченні  повідомляє про це учасників (подає сигнал).

 Запитання для обговорення:

 - Хто розплющив очі раніше сигналу?

 - Хто пізніше?

 - Чи важко було виконувати завдання?

 - Чому важливо розвивати в собі адекватне почуття часу?

 7. Підведення підсумків

Мета: налаштувати на позитивне закінчення заняття, дати можливість учасникам для рефлексії.

На столі лежать два стікери різного кольору, наприклад рожевого та синього. На стікерах рожевого кольору учасникам потрібно написати свої позитивні враження від тренінгу, а на синіх – побажання, щодо поліпшення роботи або про те, що сьогодні вам не сподобалось і чому. Після цього потрібно зачитати написане та підійти до великих аркушів і наклеїти на них стікери.

 

Заняття 3

Тема: Я - унікальний

Цілі і завдання. Допомогти учасникам у розкритті своїх сильних сторін; актуалізація їх особистісних ресурсів, формувати прагнення до успіху, досягати бажаного результату, взаєморозуміння зі співрозмовником.

 1. Вправа «П’ять добрих слів».

 Кожен з учнів має обвести свою руку на аркуші паперу і на малюнку долоні написати своє ім’я. Потім учень передає свій аркуш сусідові праворуч, а сам отримує малюнок від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні треба написати будь-яку привабливу, на їхню думку, рису її власника (наприклад: «ти дуже добра», «ти стильний» і т.п.). Коли робота завершена, психолог збирає малюнки і зачитує написи, а група має здогадатися, кому вони призначені.

 2. Вправа «Я хочу сказати ровеснику…».

Ведучий запитує учасників про їхній власний досвід виступів, про труднощі, які виникали під час цих виступів. Можливо, хтось зможе навести приклади вдалих та невдалих виступів відомих людей. Які найбільш та найменш вдалі моменти виступів запам'яталися, яка структура виступу, на думку учасників, є найкращою?

Інформація, яку можна використати під час обговорення:

під час виступу оратора основна увага зосереджується на його зовнішньому вигляді (93%); водночас необхідно, щоб вербальна та невербальна інформації відповідали одна одній; під час виступу краще триматися природно (постать - струнка, жестикуляція - вільна, не занадто активна і не пасивна, міміка - жива, посмішка - обов'язкова, але не «гумова», погляд - на слухача, а не на стелю, підлогу чи у вікно, голос - природний, не крикливий). При першому спілкуванні з людиною невербальній комунікації приділяється 55 % уваги, тембру голосу та інтонації - 38 % і інформації - лише 7 %.

 Підготовка до виступу. Готуючись до виступу, потрібно усвідомити відповіді на такі запитання:

• Хто ти є для слухачів?
• До кого ти звертаєшся?
• Якої мети маєш досягти?
• Що хочеш сказати?
• Яку форму матиме виступ?
• Коли виступатимеш?
• Як виступатимеш?

 Продумай тему й основні моменти свого виступу. Запиши виступ повністю. Відкоригуй свій текст. Підготуй тези виступу. Визнач стиль виступу (хочеш звертатися до серця людей чи до їхнього розуму, посилатимешся на власні приклади чи на досвід інших, використаєш піднесений, емоційний стиль чи більш стриманий, холодний, користуватимешся нотатками чи говоритимеш без них).

 Структура виступу: вступ, розвиток думки, завершення (скажи, про що говоритимеш; скажи це; скажи, про що говорив).

На початку виступу завоюй увагу слухачів, здобудь їхні симпатії та оголоси мету своєї промови.

В основній частині не вживай більше 3-х аргументів.

Під час завершення підсумуй сказане, зроби останній «штрих» (це може бути цитата, анекдот, гасло, питання, бачення майбутнього) і не забудь подякувати слухачам.

Як боротися з хвилюванням?

Запиши виступ, але не вчи його напам'ять. Пам'ятай, що аудиторія налаштована позитивно. Попроси перед виступом, щоб тебе хтось послухав. Пам'ятай, що слухачі не знають про твої страхи, і завжди можна скористатися паузою! Під час повідомлення бажано звертатися до плакатів «Як підготувати виступ», «Структура виступу», які тренер готує на підставі поданої вище інформації.

Ця вправа є дуже важливою для учнів з проблемною самооцінкою, у яких часто виникають труднощі при публічному виступі, в тому числі і при необхідності відповідати в класі або перед публікою на різних конкурсах і т.п.

 3. Вправа «Могутність».

 Закінчити речення «Я можу…» (не менше 20 речень). Підкресліть те, що зможете лише ви і деякі ваші знайомі. Прочитайте ваші закінчені речення.

 Ведучий: «Як ви думаєте, що таке могутність? Правильно,  це уміння. І чим більше їх у людини, тим він могутніше, тим більше він може, уміє щось робити, створювати. Могутня людина – це сильна людина, і зовсім не обов’язково – фізично. Сила цієї людини в тому, що він багато чого уміє і розраховує на свої сили, не здається, не опускає руки, він готовий навчитись ще чому-небудь, якщо відчуває таку необхідність. Будьте ж сильними, могутніми, вчіться створювати. Творіть і прагніть довести кожну свою справу до кінця».

 Закінчіть речення «Я зможу…».

 4. Вправа «Навіщо потрібно вчитися?».

 Щоб досягти успіху у житті, ви маєте спершу вчитися. Адже не можна уявити сучасного керівника підприємства чи директора фірми, який би був неосвічений.

 У сучасних умовах людині доводиться вчитися все життя, працювати з новою технікою, засвоювати багато мов.

 Усі учні по черзі піднімаються і називають, що на їхню думку, повинен знати і вміти досвідчений та грамотний директор фірми.

 5. Вправа «Морально багата людина».

 Людина багата, коли вона щаслива, має багато друзів, коли може задовольнити всі свої потреби. Їй завжди потрібне спілкування – і це також багатство.

 Зараз вам пропонується закінчити речення: «Я найбагатша у світі людина, тому що…»

 6.Вправа «Невербальні етюди».

 Учасники об'єднуються по 4-5 осіб. Кожна група одержує картку з темою етюду, який вона через 10 хв. Має показати без слів іншим учасникам групи.

 Теми етюдів:

 - розмова з батьками;

 - весела вечірка;

 - знову невдача;

 - «новенький» у класі.

Ведучий може запропонувати інші теми етюдів.

 Запитання для обговорення:

 - Чи важко було готувати етюди?

 - Які засоби ви використовували для розкриття теми свого етюду?

 - Як ви почувалися під час виконання вправи?

 7. Підведення підсумків.

 - Що нового дізналися?

 - Що було цікавим?

 - Що невдалося?

 8. Етюд «Посмішка по колу».

 Всі беруться за руки і «передають» посмішку по колу: кожен повертається до свого сусіда праворуч чи ліворуч і, побажавши щось хороше та приємне, посміхається йому. При цьому можна образно «взяти посмішку» в долоні і обережно передавати її по колу, з рук в руки.

 

Заняття 4

Тема. Позитивне ставлення до себе та до життя.

Цілі і завдання. Сприяти розвитку позитивної Я-концепції, розвивати позитивне мислення учасників тренінгу.

 1. Вправа «Індійські імена».

 Інструкція. Ви знаєте, що в індійських племенах було прийнято давати імена, пов’язані з природними явищами. Такі імена часто відбивали суттєву рису (життєву позицію) людини. Наприклад, давалися імена «Швидка річка», «Ясний вогонь», тощо. Подивіться один на одного. Як вам здається, які імена можна придумати для учасників групи.

 Усім вигадують нові імена. Той, кому пропонується ім’я, говорить згодний він з ним чи ні, якщо  ні, йому придумують інше ім’я.

Ведучий стежить за тим, щоб всі імена носили позитивний характер.

 2. Вправа «Мої позитивні якості».

 Наступна вправа корисна для того, щоб почати оцінювати себе позитивно.

 Інструкція. Візьміть аркуш паперу і олівець, розділіть аркуш на три стовпчики і назвіть їх «Мої позитивні якості», «Де я можу себе добре виявити?» і «Чого я досяг?».

Потім закрийте очі і зосередьтеся на кожній назві приблизно 1-2 хвилини. Що приходить вам в голову? Не аналізуйте і не досліджуйте, просто зверніть на це увагу. Потім відкрийте очі і запишіть ваші позитивні якості, таланти, досягнення якомога швидше.

Зробіть це для кожної назви. Потім перегляньте свій список. Читаючи кожен пункт, відтворіть уявну картину того, що ви маєте цю якість, талант чи досягнення. Створіть повну картину самого себе з урахуванням цих якостей, талантів, досягнень і відзначте, наскільки  приємно це усвідомлювати.

Закінчить тим, що вам начебто вручають велику синю стрічку, і подумки поплескайте себе по плечу. Ви справді чудові. Ви багато чого досягли, прагнучи своєї мети і заслуговуєте похвали за це.

 3. Інформаційне повідомлення.

 Ймовірно у кожної людини є своя власна теорія, яка стосується того. що саме робить її унікальною, що відрізняє її від інших людей. При цьому мимоволі виникає питання: «Чи поділяє оточення вашу думку про себе, чи бачать вас інші таким же?» Якщо вони уявляють вас інакше, то що ж лежить в основі їхнього сприйняття і оцінки?

 Спробуємо з’ясувати це питання під час виконання наступного завдання. Візьміть кілька аркушів паперу і напишіть на одному з них своє ім’я. Після цього:

 1) Дайте 10 відповідей на запитання «Хто я такий?». Зробіть це швидко, записуючи свої відповіді у тій формі, у якій вони приходили в голову. Запишіть Ії у стовпчик.

 2) Дайте відповідь на те саме питання, але так, як на вашу думку, відгукнулися б про вас мати або батько (виберіть одного).

 3) Відповідайте на це питання так, як відповів би ваш друг (подруга).

Тепер порівняйте ці три набори відповідей і в письмовій формі вкажіть наступне:

 У чому виявляється подібність?

 Які розбіжності?

 Якщо є розбіжності, то як ви їх поясните.

 Якою мірою ми поводимося по-різному з різними людьми, і які ролі приймаємо на себе, спілкуючись з близькими людьми?

 Як пояснити ці розбіжності, виходячи з індивідуальних особливостей людей, тобто як їхні сподівання формують ті судження про вас, які ви їм приписали?

 Вкажіть, які з 10 відповідей вашої самохарактеристики стосувалися: фізичних якостей, психологічних особливостей, моральних якостей, соціальних ролей.

В другій частині вправи кожен учасник описує когось з членів групи, не називаючи прізвища, імена у випадковому порядку роздає тренер. Потім ведучий збирає аркуші і зачитує їх. Усі визначають про кого йдеться.

Вправа завершується обговоренням.

 4. Вправа «Назви сильні сторони».

 Мета:

 - формувати почуття внутрішньої стійкості і довіри до самого себе;

 - розвивати уміння думати про себе в позитивному плані.

Кожен учасник групи протягом 3-4 хвилин має розповісти про свої сильні сторони: що він любить, цінує, що дає йому почуття внутрішньої впевненості, довіри до себе в різних ситуаціях. Не обов’язково говорити лише про позитивні риси характеру, важливо визначити те, що є чи може стати точкою опори в різні моменти життя. Важливо, щоб людина, яка говорить про себе не брала в лапки свої слова, не відмовлялася від них, не применшувала своїх позитивних якостей, щоб вона говорила прямо, без натяків, без усяких «ну», «якщо» тощо.

Провівши «інвентаризацію» своїх сильних сторін, можна подумати, як краще ними скористатися. Для визначення своїх сильних сторін, можливостей їх конструктивного використання, велику допомогу може надати спільна робота з іншими людьми, можливість поділитися з ними думками  й почуттями.

 5. Вправа «Сила мого бажання».

 Ведучий. Успіх часто пов'язаний з нашою самореалізацією, а також із силою нашого прагнення. Уявімо, що сила нашого бажання – це будиночок, і зараз кожний із вас може намалювати його на своїй долоні. Це не обов'язково має бути стандартна будівля, а й образ, слово, казкова хатинка. А тепер ще раз подивіться на свій витвір. Прикладіть долоньку до щоки і відчуйте енергію вашого прагнення. Яке почуття вона (енергія) у вас викликає? Стисніть долоньку й піднесіть до губ, подумки проговоріть те, чого ви хочете. Розкрийте долоньку і дайте своєму бажанню волю. Допоможіть йому злетіти, легенько здмухніть його з долоньки.

 6.Підведення підсумків.

- Що нового дізналися?

- Що було цікавим?

- Що невдалося?

 7. Етюд «Посмішка по колу».

 Всі беруться за руки і «передають» посмішку по колу: кожен повертається до свого сусіда праворуч чи ліворуч і, побажавши щось хороше та приємне, посміхається йому. При цьому можна образно «взяти посмішку» в долоні і обережно передавати її по колу, з рук в руки.

 

Заняття 5

Тема. Вчимося розуміти та поважати інших.

Цілі і завдання: показати значущість толерантної поведінки під час взаємодії з іншими, формувати навички без оціночного спілкування.

 1. Вправа «емоції та ситуації».

 Учасники стають у коло.

 Ведучий. Зараз кожний назве одну емоцію або почуття і запам'ятає, що він назвав. Я починаю: «Спокій».

Коли всі назвали по одній емоції і запам'ятали її, ведучий продовжує вправу.

 Ведучий. А тепер кожен називає якусь ситуацію і кидає м'яча іншому учасникові, пропонуючи продовжити речення і назвати свою емоцію чи почуття. Наприклад: «Коли я стою у черзі, то відчуваю... радість!»

Гру закінчено, коли м'ячик побував у кожного з учасників.

 2. Вправа «Ярлики»

 Оснащення: набори розрізаних картинок за кількістю груп, набори «корон». На кожній «короні» написаний один з поданих виразів:

 - «Усміхався мені»;

 - «Будь похмурим»;

 - «Корчи мені гримаси»;

 - «Ігноруй мене»;

 - «Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років»;

 - «Підбадьорюй мене»;

 - «Кажи мені, що я нічого не вмію»;

 - «Жалій мене».

Ведучий об'єднує учасників у групи по 5 осіб. Кожному він надіває на голову «корону» таким чином, щоб той не бачив, що на ній написано («корони» виготовляють з двох смужок білого паперу, склеєних по боках).               Після цього кожній групі дається завдання протягом 10 хв. скласти цілу картинку з розрізаних шматочків, але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його «короні».

Через 10 хв. усі учасники по черзі (не знімаючи «корон») відповідають на запитання ведучого: «Чи сподобалось вам, коли з вами спілкувалися таким чином?»

 Після того, як усі висловляться, ведучий пропонує учасникам зняти «корони» і вийти із своїх ролей.

 Запитання для обговорення:

 - Чим у реальному житті можуть бути «корони»?

 - Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування?

 - Як часто ми стикаємось із ситуаціями навішування ярликів?

 - Як ви почувалися у реальному житті, коли хтось навішував на вас ярлик?

 - Як можна змінити чиєсь уявлення про вас?

 - Звідки ми беремо наші уявлення про інших?

 - Чи легко позбутися ярлика, коли його вже навішено? Як це зробити?

 3.Іформаційне повідомлення «Толерантна людина».

Ведучий. Поняття толерантності вперше почали вживати у XVIII столітті. У своєму «Трактаті про віротерпимість» видатний французький письменник і філософ Вольтер писав: «Безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети».

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. У англійців толерантність розуміють як готовність і здатність без протесту сприймати іншу особистість, у французів - як свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайців бути толерантним означає великодушно й щиросердно ставитись до інших. В арабському світі толерантність - це вміння вибачати, терпимість, співчутливість, а в персидському - ще й здатність до примирення.

У наш час толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та примусу, визнання права інших на власні думки та погляди. Отже, толерантність перш за все має на меті прийняття інших таки ми, якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди.

Поділ людей на толерантних або інтолерантних є досить умовним. Кожна людина в своєму житті здійснює як толерантні, так і інтолерантні вчинки. Але здатність поводитися толерантно може стати особистісною рисою, а відтак - забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Вони не перекладають власної відповідальності на інших. Толерантна людина не ділить світ на два кольори - чорний та білий. Вона не акцентує на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати й зрозуміти інші точки зору.

Почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами - особлива риса толерантної людини. У того, хто здатний до цього, менша потреба домінувати та зверхньо ставитися до інших.

Отже, толерантна особистість знає і правильно оцінює себе. Її добре ставлення до себе співіснує з позитивним і доброзичливим ставленням до інших.

 4.Вправа «Плакат толерантності».

Учасники об’єднуються в групи по 3-4 особи. Кожна група отримує аркуші паперу, фломастери, кольоровий папір і має протягом 10 хвилин створити «плакат толерантності». Після закінчення групи презентують і коментують свої плакати.

 5. Вправа «Згода, незгода, оцінка».

Учасники об’єднуються в групи. Кожній групі дається аркуш паперу та картка з варіантом завдання.

 1. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте згоду.

 2. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте незгоду.

 3. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою якихви висловлюєте оцінку дій або вчинків іншого.

 На виконання завдання дається 5 хв. Після цього кожна група по черзі демонструє результати своєї роботи.

 Після обговорення ведучий пропонує учасникам підкреслити на плакатах ті вирази, які можна використовувати при толерантному спілкуванні.

 6. Вправа «Я - повідомлення»

 Ведучий надає підліткам інформацію про спілкування з використанням «Я -повідомлень».

 Важливо вміти проявляти толерантність під час спілкування. Це передбачає не тільки прийняття іншого, а й уміння підтримати і допомогти йому. В конфліктній ситуації, коли людина переживає сильні негативні емоції, з'являються проблеми з їх вираженням. Одним з ефективних способів вирішення цієї проблеми є усвідомлення своїх почуттів і здатність сказати про них партнеру. Саме цей спосіб самовираження і називається «Я-повідомленням».

 «Я-повідомлення» - це усвідомлення та проголошення власного стану, викликаного ситуацією, що склалася. Використання під час спілкування «Я-повідомлень» допомагає висловити свої почуття, не принижуючи іншу людину (порівняйте: «Я дуже хвилююсь, коли тебе немає вдома об 11-й вечора» та «Ти знову прийшов додому об 11-й вечора?!»).

 «Я-висловлювання» - це проголошення почуттів, які ви переживаєте у неприємній для вас ситуації, визнання та формулювання власної проблеми з цього приводу («Вибач, але я відчуваю роздратування, коли ти говориш це...», «Коли чую твої слова, я навіть не знаю, що і сказати, настільки я розгублена»). Формулюючи таким чином питання, ви усвідомлюєте власну проблему: це - моя проблема, що я роздратована, це - мої відчуття, і ніхто, крім мене, не може зрозуміти, чому саме ці відчуття виникли у мене в цій ситуації. Важливо розуміти, що «Я-висловлювання» конструктивно змінює не тільки ваше особисте ставлення до конфліктної ситуації, а й ставлення вашого партнера до неї. Людина завжди відчуває, коли її звинувачують чи хочуть перекласти на неї відповідальність. Ваше щире висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності за те, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а навпаки, спонукає вашого партнера замислитися над правильністю і його власного вчинку.

 «Я-повідомлення» включає в себе не тільки «проговорювання» свого емоційного стану, а й визначення умов та причин, що викликали цю ситуацію.

 Орієнтовна схема «Я-висловлювання»:

 1) опис ситуації, яка викликала напруженість («Коли я бачу, що ти...», «Коли це відбувається...», «Коли я стикаюся з такою ситуацією...»);

 2) точне визначення власного почуття у певній ситуації («Я відчуваю...», «Я не знаю, що і сказати...», «У мене виникла проблема...»);

 3) побажання щодо зміни ситуації («Я просив би тебе...», «Я буду вдячний тобі, якщо...»).

Після обговорення інформаційного повідомлення тренер об'єднує учасників у 3 підгрупи і пропонує (використовуючи «Я-повідомлення») обговорити або розіграти наступні ситуації.

1. Твій. друг (подруга) попросив (попросила) у тебе одяг і порвав (порвала) його.
2. Ви з сердечним» другом (подругою) домовились про похід у кіно. Ти чекав (чекала), але так і не дочекався (не дочекалась).
3. Батьки сварять за пізній прихід додому.

 На виконання завдання відводиться 5-7 хв. Далі кожна група представляє свої варіанти вирішення зазначеної ситуації, аргументуючи їх. При цьому бажано акцентувати увагу на використаних «Я-повідомленнях».

 На наступному етапі тренер роздає кожному учаснику бланк і пропонує заповнити його, формулюючи свої звертання до приятеля у формі «Я-повідомлень».

  Запитання для обговорення:

• Які висловлювання ми переважно використовуємо у повсякденному житті?
• Чи важко вам було оперувати «Я-повідомленнями»?
• Чому це важко було робити?
• Що ви відчували, коли до вас зверталися з «Я-повідомленнями»?

 Для проведення вправи необхідно зробити ксерокопії бланків-варіантів «Я-повідомлень».

Питанню толерантної поведінки та відпрацюванню вміння висловлюватись за допомогою «Я-повідомлень» необхідно приділити достатньо уваги, тому що формування навичок толерантності та безоціночних висловлювань є основою впровадження безконфліктного спілкування серед підлітків.

 7. Підведення підсумків

Мета. Налаштувати на позитивне закінчення заняття, дати можливість учасникам для рефлексії.

На столі лежать два стікери різного кольору, наприклад рожевого та синього. На стікерах рожевого кольору учасникам потрібно написати свої позитивні враження від тренінгу, а на синіх – побажання, щодо поліпшення роботи або про те, що сьогодні вам не сподобалось і чому. Після цього потрібно зачитати написане та підійти до великих аркушів і наклеїти на них стікери.

 

Заняття 6

Тема. Вчимося розуміти та поважати інших.

Цілі і завдання: показати значущість толерантної поведінки під час взаємодії з іншими, вчити усвідомлювати свої емоції.

 1. Гра-розминка «Австралійський дощ».

Учасники стають у коло.

Інструкція: чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

 - В Австралії піднявся вітер (Ведучий тре долоні).

 - Починає крапати дощ (Клацання пальцями).

 - Дощ посилюється (Почергово плескання долонями по грудях).

 - Починається справжня злива (Плескання по стегнах).

 - А ось град, справжня буря (Тупіт ногами).

 - Але що це? Буря стихає (Плескання по стегнах).

 - Дощ стихає (Плескання долонями по грудях).

 - Рідкі краплі падають на землю (Клацання пальцями).

 - Тихий шелест вітру (Потирання долонь).

 - Сонце! (Руки догори).

 2. Гра «Двоє з одним олівцем».

Гра направлена на формування співробітництва, взаєморозуміння, уміння працювати в парі. Виконуючи завдання, партнери не повинні розмовляти один з одним. Спілкування може бути тільки невербальним. Вправа супроводжується приємною музикою. Кожна пара отримує аркуш паперу і один олівець (фломастер). Кожна команда повинна намалювати картинку, сидячи за одним столом (або поряд один з одним).

 Ведучий. Ви не повинні перемовлятися і домовлятися про те, що будете малювати. Можна тільки дивитися один на одного, щоб вгадати ідею партнера. На виконання завдання відводиться 3-4 хв. Стільки ж звучить музика. Після завершення роботи, учасники демонструють свої «шедеври». Обговорюються проблеми порозуміння. Чи вдалося дійти одного рішення? Гру можна ускладнити: залучити 3-х учасників.

 3. Вправа «Скульптура».

Спрямована на усвідомлення своїх відчуттів, емоційних станів. Кожен учасник отримує завдання відтворити скульптуру, яка відображає один із емоційних станів: гнів, страх, відчай, задоволення, здивування, злість, невпевненість тощо. Від учасників вимагається доведення кожної риси до максимального вираження. Потім вони по черзі демонструють свої скульптури іншим, які оцінюють ступінь виразності тієї чи іншої емоції. А самі «скульптури» повинні оцінити свій внутрішній стан. Після демонстрації кожна «скульптура» робить глибокий вдих і розслабляє всі м’язи.

 Кожному учасникові варто відчути на собі позитивний і негативний стан, демонструючи декілька «скульптурних картин». Можна ускладнити гру,перейшовши від статичних «скульптур» до розігрування сцен пантоміми.

 4. Рольова гра «Цивілізація».

 Учасники об'єднуються у дві підгрупи, які розміщуються у різних кінцях кімнати.

 Ведучий. Уявіть собі, що кожна з підгруп - це окрема прогресивна цивілізація. Ви - її представники, що подорожують у космосі. Зараз ви летите на планету Земля на міжгалактичний фестиваль і вам потрібно:

 1. Представити свою прогресивну цивілізацію, вигадавши її назву, географічне положення, природні ресурси, населення (бажано намалювати портрет представника цивілізації), систему правління й оборони, закони, за якими живе цивілізація, її культурні особливості (обов'язково все це записати або намалювати. Незаписаного не існує!) (15-20 хв.)

 2. Розподілити між учасниками в кожній підгрупі ролі парламентерів цивілізації (2-3 особи).

 3. Через парламентерів презентувати свою цивілізацію.

Ведучий. Ви уважно слухали своїх нових знайомих. А тепер кожна цивілізація має за 3-5 хв. знайти найсильніші і найслабші сторони іншої представленої цивілізації і передати цю інформацію через парламентерів.

 4. З цього етапу розвитку гри ведучий оголошує кризову ситуацію. Увага? На нашу Галактику здійснено напад вірусами наркоманії. Якщо не вжити термінових заходів. використовуючи сильні сторони цивілізацій і захищаючи слабкі місця, то життя на ваших планетах загине.

 5. За 10-15 хв. потрібно спільно, обома групами створити систему захисту від вірусів і представити її через парламентерів (знову записати, намалювати).

 По закінченні тренер пропонує поаплодувати та подякувати один одному за плідну взаємодію під час гри.

 Запитання для обговорення:

 - Що відбувалося в команді і в групі в цілому в момент представлення та аналізу слабких та сильних сторін цивілізацій?

 - Чи змінився настрій під час створення системи захисту Галактики?

 - Що і яким чином вплинуло на зміну настрою?

 - Які ваші думки і враження від гри «Цивілізація»? Чому вона вчить?

Ця гра дає можливість створити справжню команду. При обговоренні слід звернути  увагу на взаємодію між учасниками гри, а також на те, що спільними зусиллями можна вирішити багато проблем.

5.Підведення підсумків.

- Що сподобалось?

- Що було складним?

- Над чим, на вашу думку, потрібно ще попрацювати?

 

Заняття 7

Тема. Як спілкуватися продуктивно.

Цілі і завдання: розкрити сутність відповідальної поведінки та навчити учасників тренінгу її основним прийомам.

 1. Вправа-розминка «Веселий фотограф».

Ведучий запрошує одного бажаючого стати «фотографом». Всі інші учасники збираються в певному місці і створюють «похмуру команду», яка має сфотографуватися. Завдання «фотографа» під час зйомки розсмішити «похмуру команду», а завдання «команди» не піддаватися на заохочення «фотографа» (звуки, слова, жести, міміка тощо) і залишатися похмурими.               Той з команди, хто не витримає і хоча б посміхнеться, переходить на бік «фотографа» й допомагає йому розсмішити інших.

 Гру можна провести декілька разів, міняючи «фотографа».

 Запитання для обговорення:

 - Чи змінився ваш настрій після цієї гри? Яким чином?

 - Що вплинуло на зміну настрою? (спілкування та взаємодія)

 2. Мозковий штурм «Що заважає людям поводитися відповідально».

 Ведучий пропонує учасникам висловити свої думки про те, що заважає людям поводитися відповідально, і записує відповіді на плакаті.

 Після проведення мозкового штурму слід узагальнити відповіді учасників і дати (в разі потреби) подану нижче інформацію.

 Перешкоди на шляху до відповідальної поведінки:

 - Це дуже небезпечно — говорити те, що хочеш.

 - Тільки егоїсти роблять те, що хочуть.

 - Якщо я буду відповідальним, я можу посваритися з друзями.

 - Мені соромно говорити те, що я думаю насправді.

 - Якщо хтось відмовляє мені, це означає, що я йому не подобаюсь.

 - Близькі люди повинні розуміти це самі.

 - Люди повинні тримати свої почуття при собі.

 - Я не хотів би говорити про свої думки й почуття, бо не хочу турбувати інших своїми проблемами.

 3. Вправа «Я вмію сказати НІ».

Усі учасники об'єднуються у три підгрупи. Кожна отримує картку зі своєю ситуацією. Через 10 хв. Учасникам потрібно запропонувати кілька варіантів відповідальної поведінки в поданій ситуації. Після цього ведучий проводить обговорення запропонованих варіантів відповідей з урахуванням проявів відповідальної поведінки.

 Приклади ситуацій:

 1. Друг (подруга) пропонує піти на дискотеку, а ви не в настрої.

 2. Ваш друг (подруга) пропонує піти разом в гості до його (її) друзів, які вам не подобаються.

 3. Друг (подруга) просить вас дати послухати музичні диски, а ви цього не хочете.

 4. Вправа «Скульптура сьогоднішнього дня».

Ведучий пропонує учасникам об’єднатися в малі групи і створити скульптуру сьогоднішнього дня.

 5. Вправа на визначення здійснення очікувань.

•              Пригадайте свої очікування на початку заняття. Чи здійснилися вони?
  •              Що було для Вас несподіваним?
  •              Що було важливим?

Учасники підходять до плакату «Очікування» у вигляді пісочного годинника і поміщають свої стікери з очікуваннями у тій позиції, наскільки вони справдились.

 6. Вправа «Остання зустріч».

Ведучий пропонує групі сісти в коло, заплющити очі і уявити собі, що заняття в групі вже закінчені: «Ви прямуєте додому. Поміркуйте про те, що ви ще не встигли чи не змогли сказати комусь із учасників групи або всій групі, але дуже хотіли б це промовити». Через 3 хвилини можна відкрити всім очі і спробувати сказати несказане.

 7. Вправа «Підсумки роботи».

 Мета: підбити підсумки роботи, узагальнити думки та враження учасників.

 Ведучий. І наостанок подумайте та запишіть на цих аркушах-квіточках, які я роздам, свої думки та враження від проведеного тренінгу - все, що вам хочеться написати. Можливо, у когось залишились якісь запитання. Ви можете їх мені зараз поставити. Отож, на виконання цього завдання - 3 хв.

 Тепер кожен по черзі зачитає свої записи. Коли всі прочитають думки та враження, ви підійдете до плакату «Підсумки» та прикріпите свої квіточки у вигляді святкового віночка. Таким чином ми отримаємо «вінок наших результатів».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безпальча Р. Шляхи мирного розвʼязання конфліктів у школі. – Т.:Підручники і посібники, 2001.
2. Костенко Т.Г., Сивкова ЛЮ. Конфлікти та причини їх виникнення: виховні години з морально-етичного виховання // Позакласний час.–2006.– №7-8.
3. Массанов А.В. Психологічні бар'єри в професійному самовизначенні молоді / А.В. Массанов // Наука і освіта. – 2008. – № 7.
4. Массанов А.В. Що таке психологічні бар'єри особистості? / А.В. Массанов // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол. : С.Д. Максименко, М.М. Слюсаревський та ін. – К.: Міленіум, 2007. – Вип. 16 (19).
5. Розвивальні та корекційні заняття психолога / Упор. Т.Гончаренко. – К.: Шкільний світ, 2004.