Розвивальне навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів

 

Розвивальне навчання

як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів

(із досвіду роботи)

 

Майже у кожного з нас виникають такі питання:

•     Які педагогічні технології доцільно обрати?
•     Як розвивати творчі здібності учнів?
•     Як сформувати  креативну особистість?
•     Як зробити кожен урок словесності цікавим?
•     Як досягти творчої співпраці вчителя і учня?

Використовуючи інноваційні технології підвищується інтерес школярів до вивчення предмета. Учні вчаться працювати самостійно, в парах, в мікрогрупах, в командах; розвивається критичне мислення; вчаться вести діалог та дискутувати, тобто вислуховувати думку інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію.

Як вчитель-предметник працюю над проблемою „Розвивальне навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів“

На своїх уроках впроваджую технології розвивального та проблемного навчання.  Для учнів такі уроки є більш цікавими та ефективними, адже їм не подається готова інформація, а вони стають дослідниками чи навчають один одного. Унаслідок цього знання краще засвоюються, діти стають більш допитливими, розвивається їхнє мислення.

Велику увагу приділяю організаційному моменту. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.

Міні-інтерв'ю. Після привітання даю чітку інструкцію: ,,Інтер­в'ю за 1 хвилину”. Відповідаємо прикметниками (прислівниками, дієсловами, словами з префіксами роз-, без- і т. ін). Вибір питань і відповідей залежить від мовної теми попереднього уроку. Це допомагає застосувати на практиці набуті знання. Наприклад:

До теми ,,Прикметник”

- Яким був попередній урок? (Важким, цікавим, зрозумілим, ...)

- Якою була перерва? (Веселою, короткою, сумною, здивованою...)

- Із яким настроєм ви прийшли на урок? (Гарним, сумним, надзвичайно веселим...)

- А яка зараз повинна бути обстановка на уроці, щоб ви змогли засвоїти нову тему? (Робоча)

- Отже, давайте створимо таку робочу атмосферу.

 

Завдання пошукового характеру пропоную вже із 5 класу. Для початку - це просто запитання, котрі вимагають від учня думки. Так, під час вивчення теми ,,Написання слів із пів” на дош­ці записано:

Пів-Європи півогірка                пів'яблука

Пів-Києва піваркуша      пів'юрти

Пів-Бобровиці          півкласу                пів'ящика

Пропоную учням уважно прочитати написане й запитую: ,,Чому слова, які починаються на пів-, пишемо по-різному?”

П'ятикласники повинні виявити закономірність у кожному стовпчику й сформулювати правило.

 

Під час вивчення роду іменника (6 клас) піс­ля актуалізації опорних знань і з'ясування того, що рід — граматична категорія й співвідносити її із особами жіночої чи чоловічої статі не завжди доцільно, пропоную завдання: дібрати до іменни­ків, що означають осіб чоловічої статі, відповідні іменники жіночого роду. Школярі легко добира­ють слова: робітник —робітниця, учень — учени­ця, селянин — селянка. Наступне слово — директор. Потім шофер, депутат. Запитання: ,,Чому неможливо дібрати пару? До якого роду віднесемо іменники? Яка їх особливість?”. Наведіть власні приклади, уведіть іменники в речення, узгодивши їх із іншими словами.

Запитання такого типу, коли одразу дати повну відповідь нелегко, активізують пошукову діяль­ність, допомагають зробити правильний висновок.

 

Одним із важливих видів діяльності, вважаю проблемне навчання, яке активізує самостійну роботу учнів, що веде до ґрунтовного засвоєння і закріплення наукових знань, розвиває творче мислення, здатність до самостійного вирішення поставленого завдання. Тому елементи такого навчання застосовую на окремих етапах вивчення програмового матеріалу та на відповідних етапах уроку: постановка проблемного завдання на початку вивчення розділу (теми) та повернення до його вирішення на підсумкових уроках; формулювання проблемного питання на початку уроку (найчастіше – в епіграфі) з подальшим його розв'язанням на підсумковому етапі.

На дошці слова

          Туман – туманний

          Осінь – осінній

          Сон - сонний

(учні на дошці розбирають слова за будовою. Визначають частину мови і  спільну орфограму „Подвоєні літери“. Формулювання правила. )

Подивимося на наступні слова. Поставте наголос і визначіть суфікси.

Здоровенний, страшенний,  несказа́нний, нескінче́нний  

• Що означають ці слова? (збільшену міру ознаки або неможливість дії) 
• Спробуємо сформулювати друге правило.         

У яких же прикметниках пишемо одну літеру –н-?

• Виділіть суфікси у словах.

Мрійний, гречаний, глиняний, пташиний, зміїний

• Від якої частини мови утворені ці приметники? (від іменників)
• Отже, третє правило…( у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -н-, -ан-, -ян-, -ин-, -їн- пишемо одну літеру –н-: нічний, весняний, качиний)                                                

 

Часто спостерігаю, як нелегко учням будува­ти власне висловлювання. Тому намагаюся на кожному уроці виділити 2-3 хвилини для актуального інтерв'ю. Наприклад, ,,Яким ви бачи­те майбутнє України?”, ,,Чи можемо ми щось змінити?” Таким чином, іде ненав'язлива робота над розвитком мовлення.

Подобається дітям групова розповідь. Один із учасників розпочинає розповідь, наприклад: „На шкільному подвір`ї зібралися учні 8 класу…“ Другий гравець продовжує: „На шкільному подвір`ї зібралися учні 8 класу, сьогодні вони поїдуть на екскурсію…“. Наступний гравець повторює сказане й додає свою фразу. Так складається розповідь, що інтригує.

Складаємо твори-мініатюри за п’ятьма словами. Тема і слова, з якими потрібно скласти речення, пов’язані за змістом. Наприклад: „Найбільша радість у житті — дружба“. Слова: щастя, опора, підтримка, спілкування, цінність.

        Метод забезпечення успіху в навчанні найефективніший у роботі із учнями, які мають проблеми з навчанням.

Великою стимулюючою силою, що сприяє розвитку особистості, спонукає до співпраці у навчальному та виховному процесах, є похвала. Навіть за незначні досягнення учня слід похвалити й підтримати (молодець, розумник, блискуче, так тримати тощо). Переживши ситуацію успіху один раз, учень із нетерпінням чекає наступного заняття, бо знає, що буде задоволений своєю роботою.

Прийом авансування успіху. Для слабших слухачів завдання для контрольних робіт (а особливо якщо це письмовий твір), питання для тематичних атестацій даю заздалегідь.

Розповіді про вчора, сьогодні, завтра. Корисним є коротка розповідь ,,про вчора, сьогодні, завтра”. Наприклад, учню можна сказати: ,,Пам’ятаєш, коли ти не міг виконати те чи інше завдання? А сьогодні, подивись, які у тебе досягнення! А що може бути завтра?”

Авансування – репетиція майбутньої дії, що створює психологічну настанову на успіх. Можна заздалегідь оголосити питання диспуту, назвати прізвища учнів, яких передбачаю спитати, дати пробну контрольну роботу та інше.

 

Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам’ять, уява, слухові та звукові аналізатори. Дітям непросто усвідомлювати прочитане, визначати становлення до нього.

На сьогодні великою проблемою є те, що учні не читають. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється.

Для перевірки змісту прочитаних творів використовую ігрові технології – один із найефективніших засобів навчання. Вони створюють на уроці атмосферу активної зацікавленості, пожвавлюють процес засвоєння, закріплення й узагальнення знань, умінь і навичок.

ГРА ,,ЛОВИ ПОМИЛКУ”

 Наприклад за твором Михайла Стельмаха „Гуси-лебеді летять“

• Лебеді принесли нам на крилах весну і волю. (весну і життя)
• Дід сміявся, тому що Михайлик злякався, що сонце, як тато, може загубити ключі. (як мама)

НЕЗАВЕРШЕНІ РЕЧЕННЯ

В. Королів-Старий. Казка „Хуха-Моховинка“

1. Хуху-Моховинку любили в родині за те, що…(вона була доброю, слухняною, роботящою)
2. Люди рідко помічають хух, тому що …(вони міняють колір , а люди дуже неуважні)

 

 Аналізуючи образи героїв твору додому задаю виписати цитати, перечитати і відмітити місця в тексті, де йдеться опис героя. На уроці даю надруковану таку характеристику або зачитую із пропущеними словами. Учні повинні вставити письмово або назвати усно слова за змістом тексту.

 

Літературні диктанти, спрямовані на постійну творчу співпрацю, діалог учителя із учнем, створення атмосфери зацікавленості на уроці.

 

Вікторина „Впізнай героя драми за цитатою”

Леся Українка ,,Лісова пісня”

1. Я звик волю шанувати. (Лісовик)

2. ...Усякі скарби з лісу йдуть... (Дядько Лев)

3. І що нам з того лісу за добро? (Килина)

 

 Вікторина   „Хто і про кого говорить?“

 

 У 5 - 6 класах проводжу гру „Світлофор“. Для  гри готую 12 тверджень, частина з яких містить помилки. Після кожного речення учні називають відповідний колір і обґрунтовують сказане - зелений (погоджуюся), червоний (не погоджуюся), жовтий (можу доповнити).

Під час закріплення нового матеріалу застосовую гру „Так – ні“. Запитання читаю один раз, перепитування не дозволяється. Учні записують лише відповіді „так“ чи „ні“.

Починаючи з 5 класу, проводжу гру „Дуель“. До гри діти готуються вдома. Вони придумують і записують в зошитах до біографії автора та до вивченого твору 12 питань. Кожне питання – це „постріл“ у противника, від якого можна врятуватися лише за допомогою правильної відповіді. Учасники дуелі роблять по 12 „пострілів“. Секунданти лічать кількість „поранень“, визначають переможця. Перемагає той, хто не отримав жодного „поранення“ або меншу кількість „поранень“. При визначенні переможця враховується і правильність складених питань.

 

Полюбляють учні на уроках літератури складати сенкан.

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків, який підсумовує інформацію, висловлює складні ідеї, відчуття й уявлення в декількох словах.

Алгоритм складання сенкану:
1. Іменник (тема). 

2. Два прикметники (яке воно?)
3. Три дієслова (що воно робить?) 

4. Фраза-висновок з чотирьох слів.
5. Іменник-синонім до теми ( висновок, асоціації)

Переваги сенкану:

- доступність різним віковим категоріям (починаючи з початкових класів);

- спосіб на будь-якому етапі уроку, вивчення теми, перевірити, що знаходиться в учнів на рівні асоціацій;

- не потребує великих часових затрат;

- допомагає створити ситуацію успіху;

- виходить майже у всіх.

 

Сенкан

Влучний, лаконічний.

Осмислює, синтезує, захоплює.

Пригадай: стислість – сестра таланту.

Прийом.

 

      І.Франко „Захар Беркут“

Захар

Старий, мудрий

Вирішує, радить, захищає

Закликає тухольців до єдності

Ватажок

 

Згідно Державних вимог до рівня навчальних досягнень учні, вивчаючи окремі твори, повинні  характеризувати образи-персонажі у їхньому порівнянні.

Як підсумок цьому є творча  робота ДАЙМОНД - семирядковий „вільний“ вірш.

                                             Алгоритм складання:

• Перший та сьомий рядки – іменники–антоніми.

• Другий та шостий рядок  – 2 прикметники чи дієприкметники, що відносяться до першого і сьомого іменника.
• Третій  і п’ятий рядок – 3 дієслова, що відносяться також до першого і сьомого іменника.
• Четвертий рядок – два протилежних за змістом непоширених речення, в якості підметів виступають іменники з першого та останнього рядків.

Приклади.

Василь Симоненко „Цар Плаксій і Лоскотон“

Лоскотон

Радісний, світлий

Допомагає, любить, приносить

Лоскотон – сміх, Плаксій – сльози

Прагне, плаче, боїться

Сумний. Розлючений

Плаксій

 

            Василь Королів-Старий„Хуха-Моховинка“

Хуха

Маленька, м’якенька

Допомагає, рятує, пробачає

Хуха – добро, дід – зло

Рубає, руйнує, ранить

Нечесний, злий

Дід

 

На мою думку, такі методи, форми роботи сприяють розвиткові інтересу школярів до предмета, активізують їхні мотиваційні резерви, спрямовують на пошук невідомого й тим самим посилюють самостійність учнів, забезпечують інтенсивну мисленнєву активність на різних етапах уроку.