Рубрика - Вчитель пише твір

                                       Новікова  Олена  Василівна

                                                            Есе

                                              Людина і цифровізація

    Психолог  А.В. Курпатов  в доповіді «Трансформація людини в епоху цифровізації» глибоко аналізує  дану ситуацію з точки зору впливу, що вже здійснився. Вчений пропонує  гіпотезу, яку вміщує в одне слово -  «шок».

    Чи треба дане припущення підтверджувати чи спростовувати ?

    На користь підтвердження чи спростування виступлять тільки факти.

    Вибуховий ріст інформаційного запиту сприяв стрімкому виникненню

електронних цифрових ресурсів. На сьогоднішній день  люди  вже не уявля-

ють  своє життя без гаджетів. Більше того, людина , коли залишається без мо-

більного телефону, відчуває дискомфорт, тривожність.  Об’єм інформації,  з

якою ми зараз маємо справу, зростає  дуже стрімко.  Запроси в Гуглі, листи, пости, меседжі – запитайте в себе, «скільки я використовую даних опцій за один тільки день ?» Запитайте в себе – «чи зможу я жити без мобільного телефону ?» Як для мене – відповідь очевидна.

  Інформація, яку я використовую, - життєво необхідна ! Мені треба знати все і зразу. Від отриманої інформації залежить мій розпорядок дня, мій устрій життя, мої стосунки, моя кар’єра. Інформація – моє життя ! Я хочу вижити в

запропонованому мені  суспільстві – значить мені потрібні калорії і інформа-

ція. І нічого, що я вже давно перестала думати, за мене думає Інтернет і видає

рішення, які мене влаштовують.

    Я на хвилинку зупиняюсь, перехоплюю свій погляд в дзеркалі і бачу дві особи – людину, яка колись була думаючою, і людину , яка стала добровіль-

ним заручником Інтернету. Я стала людиною, за мозок якої б’ються всемогучі інтернетпровайдери. Примітивний інформаційний контент перетворює мії мозок також на примітивний, а звідси і примітивне мислення і на самкінець примітивний менталітет. Я автоматично переміщуюсь із сфери понятійного мислення в сферу образів де немає ні аналітики, ні логіки , ні понятійного мислення.

    Мені говорять що це виклики сучасності. Мені говорять, що я стаю на новий щабель в своєму розвитку – я стаю креативною.

А чи так це насправді ?

Ні, це далеко не так ! Чим більше я заглиблююсь в Інтернет, беру з нього рішення своїх проблемних питань, тим швидше мій понятійний апарат перетворюється на «чистий лист». А навіщо мені думати ? Зважувати ? Аналізувати ?

Яка чудова настає пора !

А десь далеко я чую внутрішній голос : «Людино, схаменись ! Подивись

карту еволюції людини і постав дороговкази – ти злізаєш з дерева,чи навпаки – вилізаєш на дерево !

Я ще можу зупинитись ? Вчені говорять, що людина до 25 років вчиться думати. А я думаю, що ЛЮДИНА повинна вчитись думати поки вона живе.

Значить ніколи не пізно? Так, ніколи не пізно почати думати і це чудово !!!

Ми – батьки,вчителі –повинні з самого малого віку своїх дітей і учнів привчати до критичного мислення. Ми повинні не приймати рішення за них,а дати дітям самим подумати, направити їхні думки в позитивному напрямку.

Не відхрещуватись від дітей своєю зайнятістю і 100% грамотністю.

Таким чином, я довела свою думку,яку висловила в заголовку есе «Людина і

цифровізація» . Дяку за увагу. З повагою Новікова Олена Василівна !

0988742109