Осінь в лісі походжає, золотом дерева прикрашає.
До пеньочка нахилилась і опеньки враз з’явились.
Глянула на небо голубе і сказала: «Сонечко, занадто ти жарке!
Влітку гарно ти трудилось і, напевно, вже стомилось.
Час тобі відпочивати, можеш на хмариночці поспати»
Сонечко тихенько засміялось і за хмарку заховалось.
Осінь враз надула щічки і дмухнула вітром трішки.
Хмарки збіглися до купки й обнялись, немов подружки.
Тут і дощик не барився і в танок до них пустився.
Дощ полив, немов з відра, вчитись учням вже пора.
(діти ходять по колу, піднімаючи руки вверх, вниз)
( нахиляються і збирають грибочки)
( показують на небо)
( імітують сон, прикладаючи долоньки до голови)
( ховаються під парту)
(піднімаються, надувають щоки і дмухають)
(стають в коло, кладуть руки на плечі, нахиляються ліворуч, праворуч)
( швидко біжать по колу)
(сідають за парти)