Рухливі ігри під час проходження

модуля «Спортивні ігри»

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель фізичної культури

                                                       Захарець Л. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019

Вступ

 

Фізична культура – складова загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних здібностей. Питання виховання підростаючого покоління в сучасних умовах набувають надзвичайно великого значення. Особливе місце у вихованні в дітей таких моральних якостей, як колективізм, працьовитість.

  Невід’ємною складовою частини виховання є фізичне виховання. Головні завдання його такі: сприяти правильному фізичному розвиткові і загартування організму школярів, зміцненню їх здоров’я, прищепити їм життєво необхідні рухові і гігієнічні навички та вміння. Завдання ці розв’язуються різноманітними засобами.

  Одним з таких засобів є рухливі ігри, передбачені шкільною програмою навчання в школі. Особливе місце рухливі ігри займають у молодших класах.

    У грі діти вступають у певні взаємини між собою. За таких умов учитель  має можливість глибоко вивчити кожного учня, виявити індивідуальні особливості. Рухливі ігри мають велике значення для фізичного розвитку дітей. За допомогою можна в доступній формі розвивати у дітей такі важливі рухові якості, як швидкість, спритність, витривалість, координацію.

    Отже, значення рухливих ігор велике. Правильне застосування їх у навчально-виховній роботі в школі сприяє всебічному вихованню молодого покоління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ

 

Рухливі ігри на заняттях із спортивних ігор

«М’яч капітанові»

«Передав - сідай»

«Дожени м’яч»

«Влучно в ціль»

«Взяття висоти»

«М’яч по колу»

«Гравець у колі»

«Боротьба за відскок»

 «Хто більше»

«Жонглер»

«Займи вільне коло»

«Кидай влучно»

«Виклик номерів з веденням»

«Естафета з веденням м’яча »

«Передача м’ячів з веденням »

«М’яч ногами з кола»

 «М’яч ловцеві»

«Колова гра в м’яча»

«М’яч у ворота з квачем »

«М’яч об щит»

«Виклик номерів з кидками»

«Передав – сідай»

«Приборкувач м’яча»

«Добрий м’яч»

«Падаючий м’яч»

«М'яч ведучому»

«Передай сусіду»

«Пінгвін з м’ячем»

«М’яч на наступний етап»

«Кидання м’ячів у ціль»

«Хто влучніше?»

«Відрубай хвоста», або «влуч в останнього»

«Лови м’яч»

«Спритні носильники»

 

 

 

 

 

 

«М’яч капітанові»

 

 Усіх гравців поділяють на дві команди і розміщують у колони на одній стороні волейбольного майданчика. Перші гравці стоять на віддалі двох метрів від сітки. На другій стороні сітки проти команд стають капітани команд з м’ячами. За свистком капітани передають м’ячі своїм першим гравцям. Ті приймають м’яч і відпивають пасом через сітку своєму капітанові, після чого тікають у кінець колони. Капітани приймають м’ячі і передають  дальшим гравцям і т.д.

 Виграє команда,  в якої провідний гравець раніше повернеться на своє місце, а капітан, прийнявши м’яч від останнього в колоні гравця,  крикне  «Є» . Якщо команда набере більше 50 % штрафних очок, вона програє хоч і виконує попередні умови .

 Правила. Якщо м’яч упаде на підлогу, команда дістає штрафне очко. Передавати м’яч тільки волейбольний пасом.

 

«Передав - сідай»

 

  Обидві команди розташовуються в колони за спільною лінією. Проти кожної команди на віддалі 4-5 м. стають капітани команд з м’ячами. За сигналом капітан передає м’яч першому в колоні гравцеві, який повертає м’я капітанові, а сам сідає. Прийнявши м’яч, капітан передає його дальшому в колоні гравцеві і т. д.

  Виграє команда, в якої м’яч від останнього гравця раніше повернеться до капітана.

  Правила. Капітан не має права сходити із свого місця під час передачі м’яча. Якщо гравець ( або капітан)

випустить м’яч, він повинен його підняти і продовжувати гру. Передавати м’яч вивченим раніше способом.

 

«Дожени м’яч»

 

Інвентар: м’яч.

Команди шикуються в колони по одному на біговій доріжці. Між колонами на стартовій лінії стоїть викладач і тримає м’яч. За сигналом «На старт!» перші в колонах гравці займають положення старту. Після команди «Марш!» керівник кидає м’яч уперед, а гравці зі старту біжать за м’ячем. Хто перший схопить м’яч, той виграє для команди очко. Після цього виконують дію дальші в колонах, а попередні займають місце в кінці колон.

Перемагає команда, яка матиме більше очок (мінус штрафні очки).

Правила. Виривати м’яч не можна. Якщо гравець вибіжить раніше команди викладача, гравці повертаються на місце, а якщо і вдруге, то команда дістає штрафне очко.

 

 

Влучно в ціль»

 

На рівній відстані від обох команд ставлять по 5 “городків”. Учасники кожної команди по черзі кидають малі м’ячі, намагаючись збити якнайбільше “городків”. Перемагає команда, чиє “містечко” виявиться повність зруйнованим за меншу кількість кидків.

 

«Взяття висоти»

 

Інвентар: вісім набивних м’ячів.

Усі учасники поділяються на дві команди і шикуються в колонах паралельно за однією лінією. На віддалі 5-6 м. проти кожної команди в колах лежить по чотири

м’ячі. За сигналом перші в колонах вибігають збирають м’ячі, переносять їх за стартовий лінію і кладуть на підлогу. Другий у колоні бере м’ячі, відносить у коло і повертається за стартову лінію і т. д.

  Виграє команда, яка раніше закінчить завдання.

  Правило. Бігти гравець має право після того, як попередній гравець буде на коні.

«М’яч по колу»

 

  Команди розташовуються на протилежних частинах майданчика на віддалі 10-12м. одна від одної в півколах за лініями («дома»). З правого флангу кожної команди стають капітани, які мають по м’ячу. За сигналом капітан передає м’яч гравцеві, що стоїть зліва, той дальшому зліва і так до останнього гравця , який, прийнявши м’яч, веде його однією рукою, біжить  у сторону противника, переходить лінію їхнього «дому» на правий фланг.  У цей час гравці його команди переміщуються на одне місце вліво, звільняючи місце справа для гравця, що повернувся. Повернувшись, гравець займає місце справа і передає м’яч гравцеві,який стоїть зліва. Той передає дальшому гравцеві і т. д. Останній гравець, прийнявши м’яч, біжить у свою чергу в «дім» противника. І  так доти, доки капітан залишиться останнім у команді. Прийнявши м’яч, капітан тікає в «дім» противника і повертається на своє місце. Виграє команда, капітан якої швидше повернеться на своє місце.

  Правило. Гравець, який вибіг зі свого «дому», повинен вести м’яч баскетбольним способом.

 

«Гравець у колі»

 

 Ведучий стоїть у колі діаметром 1,5 м, двоє гравців – із протилежних сторін на відстані 6 м від кола й намагаються влучити м’ячем у ведучого, який немає права його  залишити. Той хто влучить у ведучого займає його місце. 

 

«Боротьба за відскок»

 

  Усі гравці поділяються на дві команди, які по одному шикуються на віддалі  5м. баскетбольного щита.   Перед командами проводять стартову лінію. Викладач стає між командами біля стартовій лінії і за свистком кидає м’яч у щит. У цей самий час ведучі в колонах біжать до щита і намагаються заволодіти м’ячем. Кому це вдіється, дістає очко для команди. Після цього ці гравці стають у кінець колони.  За свистком вибігають дальші гравці і т. д.

  Виграє команда, яка набрала більше очок.

  Правила. Починати біг тільки за свистком. Якщо м’ячем заволодіють обидва гравці, обидві команди дістають по очку. Штовхатись і доторкатись до противника не дозволяється.

 

  «Хто більше»

 

  Гравці поділяють на дів команди, які шикуються за лінією штрафного кидка в колони: одна біля одного щита, друга – біля другого. За сигналом ведучі колон кидають у корзини м’ячі, після чого підбирають їх і передають дальшому к колоні. Якщо м’яч попав у корзину, уся команда кричить «Раз!». Кожен гравець повинен виконати кидок у корзину. Кожний м’яч, що попадає в корзину, команда голосно відлічує.

      Виграє команда, яка за певний час закине в корзину найбільше м’ячів.

      Варіант. Команди шикуються так само. Коли одна з команд матиме 10 попадань у корзину, гравці цієї команди кладуть  м’яч на лінію штрафного кидка і швидко перебігають до другого щита. Команда противника в свою чергу залишає м’яч і перебігає до другого щита команди, що має 10 попадань. Гра проводиться на час.

      Правила. Кидати  м’яч тільки певним способом. Попадання обов’язково  рахувати голосно.

 

«Жонглер»

 

 Учасники впродовж 1 хв. кидають м’яч угору, плескаючи у долоні перед собою або  за спиною, й ловлять його після відскоку від підлоги.

 

«Займи вільне коло»

 

 На підлозі в різних місцях зали кладуть обручі на відстані 1.5 м один від одного. Усі діти за винятком ведучого, стають у них і перекидають м’яч товаришам у різних напрямках. Ведучий, перебуваючи між обручами, намагається піймати м’яч на льоту або хоча б торкнутися його рукою.

 Якщо йому вдається це зробити, учитель дає свисток, після чого гравці, і перебувають між обручами, намагається зайняти один із обручів. Хто не встиг зайняти обруч той стає ведучим.

 

«Кидай влучно»

 

        Розміщення таке саме, як і в грі «Хто більше». За сигналом гравці, що стоять попереду, виконують по два кидки, після чого йдуть у кінець команди. І так усі по черзі.

        Виграє команда, ведучий якої раніше опиниться першим і яка матиме більше влучань.

        Правила. Кидок виконується вибраним способом. Кидаючи, не можна переступати лінію штрафного кидка.

 

«Виклик номерів з веденням»

 

Обидві команди шикуються в колони за спеціальною лінією і розраховуються по порядку. Перед кожною колоною креслять кола, в яких лежить по  м’ячу.

Керівник називає будь-який номер. Гравці з цими номерами вибігають уперед, беруть  м’ячі і ведуть їх до протилежної лицьової лінії, після чого так само повертаються назад і кладуть м’яч у коло. Гравець, який раніше перейшов лінію, виграє команді очко. Виграє команда, яка набере найбільше очок.

Правила. Якщо м’яч упущено, гравець повинен підняти його і продовжувати вести. Повертатися гравець має право після того, як буде перетнуто лицьову лінію.

 

«Естафета з веденням м’яча »

 

      Гравці обох команд шикуються в шеренги на віддалі 5-6 м обличчям до центра. Правофлангові – капітани – мають по  м’ячу. За сигналом капітани передають м’яч гравцеві, що стоїть зліва; той передає дальшому, і так до лівофлангового, який, прийнявши м’яч, повертається наліво кругом і веде його баскетбольним способом,  оббігаючи команду ззаду. У цей час гравці всієї команди переміщаються на одне місце вліво, звільняючи місце лівофланговому гравцеві. Гравець, який прибіг, стає з правого флангу і передає м’яч тому, що зліва, той дальшому і т. д.

       Виграє команда, в якої капітан швидше займе своє місце справа.

       Правила. Передавати м’яч через гравців не можна. Якщо гравець під час ведення упустить м’яч, він повинен підняти його і вести далі.

 

«Передача м’ячів з веденням »

 

         Дві команди шикуються  дві паралельні колони по одному. Віддаль між гравцями в колонах – півметра. Ведучі колон тримають по м’ячу. За сигналом перші передають м’яч над головою назад другим, ті – третім і так   

 

 

 до останнього. Останній гравець, прийнявши  м’яч, веде його з правої сторони колони, стає першим і передача продовжується. Гра закінчується тоді, коли перший гравець повернеться на своє місце.

        Виграє команда, яка раніше закінчила передачі і перебіжки.

         Правила. Передавати м’яч можна тільки гравцеві, що стоїть поруч. Вести м’яч треба баскетбольним способом.

 

 «М’яч ногами з кола»

 

Усі гравці розташовуються по колу. У центрі кола стає  ведучий з м’ячем. Ударяючи ногою по м’ячу,він намагається вибити його за лінію  кола. Гравці намагаються затримати м’яч ногою і не  випустити його  з кола.

Якщо ведучому вдалося вибити м’яч,він виграє. Вибирають нового ведучого,і гра починається знову.

Правила. Кожний гравець охороняє місце справа від себе. Руками м’яч затримувати не  можна. Бити м’яч

через голову тих, що стоять,ведучому також не можна.

 

  «М’яч ловцеві»

Учнів поділяють на дві команди, які розташовуються на майданчику довільно. У центрі стоять два гравці з різних команд. На двох протилежних кутах майданчика окреслюють місця для ловця (капітана) кожної команди. Від лінії, що окреслює місце капітана,  на віддалі 1,5м креслять лінію, яка утворює коридор – зону захисника.
У цьому коридорі стає захисник протилежної команди. Завдання захисника – перешкодити капітанові піймати м’яч. Він ловить м’яч або відбиває його своїм гравцям. За свистком викладач підкидає м’яч вгору над центральними гравцями, які намагаються ними заволодіти. Заволодівши м’ячем, гравець намагається передати його своєму гравцеві або сам веде в сторону свого капітана. Вибравши момент, він кидає м’яч капітанові.

 

«Колова гра в м’яча»

 

На майданчику креслять коло діаметром 6-7м. Гравці поділяються на дві команди. Одна команда розташовується у колі, друга - за колом. М’яч у гравців, що стоїть за колом. За сигналом гравці, що за колом, перекидають м’яч один одному і в слушний момент намагаються влучити м’ячем в гравців, що бігаючи в колі, тікають від нього. Гравець, якого доторкнувся м’яч, вибуває з гри. Гра триває встановлений час. Після цього підраховують гравців, що залишилися у колі, і команди міняються місцями.

Гра повторюється.

Програє команда, в якій за встановлений час вибито більше гравців.
   Правила. Гравець у колі має право ловити  м’яч; у цьому випадку він не      

 

вважається вибитим  і має право виручати  члена команди, що вибув з гри.

При киданні м’яча гравець не має права виходити за коло. Гравець вважається вибитим при прямому влучанні м’ячем. Влучання після підскакування м’яча від підлоги до уваги не беруть.

 

«М’яч у ворота з квачем »

 

Усіх гравців поділяють на дві команди. На майданчику з прапорцями позначають ворота завширшки  4 м:для однієї команди з одного боку майданчика,для другої-напроти. Віддаль між ними 10 – 15 м. Від воріт до воріт креслять дві паралельні лінії,які створюють коридор завширшки 4 м. На віддалі 10м від кожної лінії коридору креслять ще по одній лінії («міста»), паралельні  лініям  коридору.

Гравці розташовуються за лініями  коридору в шеренги обличчям одна до одної: одна команда з однієї сторони коридору, друга з другої.

По одному гравцю з кожної команди розташовуються у воротах. В одного з них м’яч. За сигналом гравець ударяє ногою по м’ячу, напрямляючи його у ворота противника. Гравець, що стоїть у протилежних воротах, затримувати м’яч не має  права. Якщо м’яч попадає у ворота, гравці команди, чий гравець напрямляв м’яч у ворота, перебігають коридор на сторону противника і наздоганяють утікачів. За кожного поквашеного гравця противника команда дістає очко. Забитий м’яч дає 5 очок. Якщо м’яч не  попаде у ворота, втікає команда, гравець якої бив по м’ячу. У цьому випадку очки дістає противник за кожного поквашеного гравця. Після цього м’яч передається протилежній команді, і дії виконує гравець, що стоїть у воротах цієї команди.

 

«М’яч об щит»

 

Дві команди розташовуються за 3-4 м щита в колони  за лінією. Перші гравці колон за сигналом кидають м’яч у щит і втікають у кінець колони. Відбитий від щита м’яч ловить дальший у колоні гравець. Піймавши його, він, у свою чергу, кидає м’яч у щит і т.д..

 Виграє команда, останній гравець якої раніше повернеться на своє місце, і, впіймавши м’яч, крикне: «Є!». Коли команда набере більше 50% можливих штрафних очок, вона програє, хоч і виконає всі інші умови.

 Правила: Гравці, що відбили м’яч, біжать у кінець своєї колони. Коли гравець не впіймає м’яч, що відскочив від щита, гра продовжується, але команда дістає штрафне очко. Кидати м’яч вибраним способом.

 

«Виклик номерів з кидками»

 

 Усіх гравців поділяють на дві команди, які стають у дві паралельні колони і розташовуються за спільною лінією на віддалі 6-7 м від лінії штрафного кидка. У півколі штрафної лінії лежать 2 м’ячі.

 

Усі гравці розраховуються по порядку. За викликом номерів гравці біжать до м’ячів і роблять кидок у баскетбольну корзину, після чого підбирають м’ячі, кладуть їх туди, де вони лежали, і повертаються на свої місця. Гравець, який повернувся раніше, дістає для команди очко. За попадання в корзину дається ще одне очко.

 Виграє команда, яка набере більше очок.

 Правило: кидати м’яч дозволяється тільки з лінії штрафного кидка.

 

«Передав – сідай»

 

 Учасників об’єднують у кілька команд, обирають капітанів. Команди шикуються біля лінії в колону по одному. Попереду кожної колони, обличчям до неї, на відстані 5-6 кроків стає капітан, який тримає м’яч.

 За сигналом кожний капітан кидає м’яч першому гравцеві у своїй колоні. Піймавши м’яч, гравець повертає його капітанові й сідає на підлогу.

 Отримавши м’яч від останнього гравця своєї  колони, капітан підіймає його вгору, а гравці його команди підводяться.

«Приборкувач м’яча»

Учнів шикують в одну шеренгу, у кожного у руках – м’яч. За сигналом (удар м’ячем об підлогу) учні починають вести м’яч на місці. Попередньо обумовлюють спосіб ведення (стоячи, у присіді або сидячи). Потім учні, які вели м’яч, не втрачаючи, роблять крок уперед і гру повторюють.

Перемагає  гравець, який опиниться попереду всіх.

 

«Добрий м’яч»

 

 Усі гравці розташовуються в півколі на віддалі 5-6 м від баскетбольного кільця і розраховуються на перший-другий. Парні номери – одна команда, непарні  - друга. Суддя стає на штрафній лінії з м’ячем. За свистком він кидає м’яч у щит і називає будь-який номер. Гравець з цим номером повинен вибігти, піймати відбитий від щита м’яч і закинути його в корзину. Якщо це вдалося, команда цього гравця дістає очко. Суддя викликає по черзі один раз парний номер , другий раз непарний.

Виграє команда, яка набрала більше очок. Гра проводиться на час.

Правила: Добивати м’яч можна тільки один раз. Кидок виконувати тільки з місця.

«Падаючий м’яч»

 

Усі гравці розташовуються по колу діаметром 5-6 метрів і розраховуються по порядку. У центрі стає ведучий з м’ячем. Ведучий ударяє м’ячем об підлогу і називає будь-який номер. Гравець з названим номером повинен вибігти і

 

підхопити м’яч. Якщо це йому вдалося до того, як м’яч упаде на підлогу, він виграє, а водити продовжує старий ведучий. У противному разі ведучий міняється місцем з гравцем, що програв, і присвоює його номер.

Правило: ударивши м’ячем об підлогу, ведучий відходить в сторону.

 

«М'яч ведучому»

 

 Команди шикуються в колону перед стартовою лінією. Направляючі роблять 2-4 кроки вперед і повертаються кругом, обличчям до своїх команд. М’ячі в руках направляючих. За командою вчителя вони кидають м’яч переднім гравцям своїх команд. Останні одержавши м’яч, кидають його раніше засвоєним способом (від грудей, з-за голови і т.д.) направляючому. Гравець, що виконав вправу, стає в кінець колони. Направляючий тим самим способом передає м’яч наступному гравцеві і так далі.

 

«Передай сусіду»

 

 Учасники шикуються у шеренгу й розмикаються на витягнуті руки. М’яч уруках направляючого. За командою вчителя він його кидає партнеру праворуч, той – далі. Коли м’яч дійде до останнього гравця той біжить на правий фланг своєїк оманди, стає праворуч і так далі.

 

«Пінгвін з м’ячем»

 

 На кожну команду виділяється по 2 м’ячі. Перші учасники команд беруть один м’яч у руки, а другий – між коліна і пересуваються стрибками до фінішу. Пройшовши відстань учасники повертають м’ячі до своєї команди кидками, а самі залишаються за лінією старту.

 

«М’яч на наступний етап»

 

 Інвентар: 2 набивних м’ячі.

 Бігову доріжку або майданчик поділяють на кілька етапів завдовжки 6-7 метрів. На кожному етапі розташовується один гравець. Коли етапів мало, а учнів багато, можна на кожний етап ставити по 2-3 гравці. На другому етапі лежать 2 набивних м’ячі, один для однієї команди, другий для другої. За сигналом гравці першого етапу біжать до другого, беруть м’ячі і кидають їх на третій етап. Як тільки м’ячі приземлилися, біжать гравці другого етапу і кидають м’ячі на четвертий етап, а гравці третього біжать за м’ячами і кидають їх на п’ятий етап і т.д.

 Виграє команда, чий м’яч швидше обійде всі етапи, а гравець останнього етапу схопить м’яч і принесе його на стартову лінію. Якщо на етапі стоять по два гравці, м’яч повинен пройти двічі, а останній гравець першого кола несе м’яч на перший етап, а не стартову лінію.

 

 Правила. Вибігати тільки після того, як м’яч приземлиться. Гравці на етапі не мають права допомагати гравцеві, що виконує дію. Кидати м’яч дозволяється лише з того місця, де гравець підібрав його. Якщо гравець не докинув м’яч до етапу, він повинен повторити дію. Коли ж він не докине і вдруге, в гру вступає дальший гравець.

 

«Кидання м’ячів у ціль»

 

 Інвентар: два набивних м’ячі.

 Дві команди шикуються за лінією в колони на одній стороні майданчика. На віддалі 7-8 метрів від лінії креслять проти кожної команди по колу діаметром 20-30 см. Останні в колонах гравці мають по м’ячу. За сигналом м’ячі починають передавати над головою гравцям, що стоять спереду. Ті в свою чергу кидають м’ячі в коло і біжать за ними. У цей час усі гравці в колоні пересуваються на одне місце вперед, звільняючи місце ззаду колони. Підхопивши м’яч, гравець біжить на звільнене в кінці колони місце, стає тут і починає передавати м’яч уперед і т. д.

 Виграє команда, в якої перший у колоні гравець раніше повернеться на своє місце.

 Правило. Кидати м’яч у коло тільки наміченим способом.

 

«Хто влучніше?»

 Учні об’єднаються у 2 або 4 команди. Вони шикуються у колони біля центральної лінії по 2 на кожний кошик праворуч і ліворуч від нього.
 За сигналом учителя в напрямі кожної колони починають вести м’яч до кошика, атакують його, підбирають і передають його наступному гравцеві. Потім команди переходять у протилежний бік майданчика.
 Перемагає команда, яка влучить найбільшу кількість разів, атакуючи кошик праворуч і ліворуч.

 

«Відрубай хвоста», або «влуч в останнього»

 

Креслять крейдою коло. Одна команда учнів у середині кола, кожний учасник якої тримається за пояс сусіда

з переду (колона по одному). Друга командаз одним

волейбольним м'ячем розташовується за колом. Завдання другої команди — кинути м'яч так, щоб влучити в останнього. М'яч можна передавати і виконувати кидки в останнього гравця. Уся колона намагається захистити останнього. Перемагає команда, яка протримається більше часу або яка влучила у 2-3 останніх гравців в колоні.

 

 

 

 

«Лови м’яч»

 

Інвентар: м’яч.

Усі гравці стають у коло і розраховуються по порядку. Керівник кидає м’яч угору і називає будь – який номер. Усі гравці розбігаються по майданчику, а гравець, чий номер було названо, повинен піймати м’яч. Як тільки він піймає м’яч і крикне «Стій», усі гравці повинні зупинитися. Гравець кидає м’яч у будь-якого гравця. Якщо йому вдалося влучити в кого не будь м’ячем, той займає його м’яч. Гра триває. Якщо гравець не влучив у наміченого гравця, то біжить за м`ячем, бере його і знову кричить «стій!» гравцям, які в цей час тікають від нього. Коли гравцеві за три гри рази не вдається ні в кого влучити, він програє, і гра починається знову.

Правила. Відхилятись від м`яча можна, але не сходячи від свого місця. Команда «стій!» подається після того, як ведучий піймав або взяв м`яч.

Варіант. Названий номер ловить м’яч, кидає його вгору і називає інший номер, який ловить його і в свою чергу називає чийсь номер. Так триває доти, доки хто-небудь з гравців не випустить м’яч. Гравець, який не зміг зловити м’яч, піднімає його з підлоги і кричить «стій!» Після цього гра продовжується так, як і в попередньому варіанті.

  Правила ті самі, що у першій грі.

 

 «Спритні носильники»

 

Інвентар: вісім набивних м’ячів.

  Усі учасники поділяються на дві команди і шикуються в колонах паралельно за однією лінією. На віддалі 5-6 м. проти кожної команди в колах лежить по чотири м’ячі. За сигналом перші в колонах вибігають, збирають м’ячів, переносять їх за стартову лінію і кладуть на підлогу. Другий у колоні бере м’ячі, відносить у коло і повертається за стартову лінію і т. д.

  Виграє команда, яка раніше закінчить завдання.

  Правила. Гравець має право вибігати тільки після того, як попередній гравець повернеться за стартову лінію.

Якщо м’яч упав, гравець повинен піймати його і продовжувати гру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік використаної літератури :

1. Андрощук Н. В., Леськів А. Д. Рухливі ігри та естафети у фізичному   вихованні молодших школярів. – Тернопіль, «Підручники і посібники». 1998.

2.Білеєва Л.В., Яковлєв В.Г. Рухливі ігри,М. , «ФіС» ,

   1965.

3.Білеєва Л.В.,Тоборко М.,Шитиник С. Ігри та

   розваги, М., «ФіС»,1952.

4.Жванія Б.,Оргінов  І.Спортивна гімнастика в школі ,

   М. ,Учпедгіз,1952.

5.Коротков І. М. Рухливі ігри, М.,Учпедгіз,1958.

6.Крупська Н. К. Вибрані педагогічні твори, К.

  «Радянська школа»,1954.

7. Леськів А. Д., Дзюбановський А. Б. Рухливі ігри. –

   Тернопіль, СПМ «Астон» -2000

8.Науковий-методичний журнал «Фізичне виховання в 

   школах України»

9.Онопрієнко Б. , Ігри на воді , М.  , «ФіС» ,1961

10.Пивоваров Б. Н. Ігри в тренуванні легкоатлетів , М.,

    «ФіС» , 1959.

11.Тамуріді Р.І., Рухливі ігрив 1-4 класах , К. ,

    «Радянська Школа»,1951.

12.Українські народні рухливі ігри : Посібник для

    вихователя дитячого садка/Під. ред.  Л.  В . 

    Русковой. -М.: Просвіта , 1986.

13. Яковлев В. Г. , Рухливі ігри в 5-9 класах та Рухливі

    ігри в 10-11 класах , М. , Учпедгіз , 1952.