Рухливі ігри та естафети

Рухливі ігри та естафети. Виконала : Асистент вчителя. Липниківського ліцею. Житомирської області Савчук Анастасія

План:

Ігри для учнів 1-2 класів“ П О Д О Л Я Н О Ч К А"“ К І Т  І  М И Ш І ”“ В У Д О Ч К А ”“ Д О  С В О Ї Х  П Р А П О Р Ц І В"“ В О В К  І  К О З И"“ У  Р І Ч К У – Г О П ! “ “ В О Р О Н И  І  Г О Р О Б Ц І ”“ Л И С И Ц Я  І   К У Р Ч А Т А ”“ У  Д І Т Е Й  Ч І Т К И Й  П О Р Я Д О К ”“ С Т Р И Б У Н Ч И К И - Г О Р О Б Ч И К И ”«СВІТЛОФОР»

“ ПОДОЛЯНОЧКА ”Діти стають в коло, вибирають одного гравця, який стає в середині кола – це “Подоляночка”. Діти рухаються по колу і співають: “Десь тут була Подоляночка, Десь тут була молодесенька, Тут вона сіла, (Подоляночка присіла) Тут вона впала, до землі припала (сидить), Сім літ не вмивалась (імітує вмивання), Бо води не мала. Ой, устань, устань, Подоляночко, Ой, устань, устань, молодесенька (встає), Вмий своє личко, личко білоличко (імітує вмивання), Біжи до Дунаю, вибирай хто з краю”. Вона встає і вибирає іншого гравця (Подоляночку). Гра продовжується. “

“ К І Т  І  М И Ш І ”Всі учасники стають в коло. Вибирають двох учасників, один учасник буде котом, а другий – мишею. Миша стає в коло, а кіт за колом і розпочинають гру. Всі ходять по колу, миша тікає від кота, а кіт доганяє. Учасники гри допомагають миші втікати, а кота вони можуть затримувати. Якщо кіт мишу зловить, тоді вони стають в коло з усіма іншими учасниками, а двох нових учасників вибирають і гра продовжується. В к а з і в к и : Щоб кіт швидше спіймав мишу, в колі роблять ворота, крізь які кіт може вбігти вільно в коло і вибігти звідти. а) кіт не повинен переступати через руки гравців; б) діти, які стоять в колі, не повинні роз’єднувати руки. 

"Вудочка"Місце та інвентар: зал, майданчик, мотузок довжиною 3 – 4 м., на її кінці прив’язаний мішечок з піском. Гравці стають у коло обличчям до центру. Відстань між гравцями 1 – 2 кроки. Керівник, або призначений гравець стоять у центрі, крутять мотузок з мішечком на кінці (“вудочку”) так, щоб вона, ковзаючи по колу, проносилась під ногами граючих. Діти стрибають через “вудочку”, намагаються не зачепити її. Якщо “вудочка” когось зачепила – гравець вибуває із гри (він одержує штрафне очко або стає ведучим). Перемагають ті гравці, яких “вудочка” не зачепила. П р а в и л а : 1) Спійманим є той гравець, чиї ноги (не вище гомілок) зачепить “вудочка”;  2) Гравці не повинні сходити з місця. Хто це допустить, вважається спійманим; 3) Після кожних 10 – 15 кіл, зроблених “вудочкою”, необхідно давати дітям відпочинок 50 – 60 секунд.

"До своїх прапорців"Місце та інвентар: зал, майданчик, 4 – 5 різнокольорових прапорців. Всі гравці діляться на групи по 8 – 10 чоловік кожна та стають в коло, розташовуючись по всьому майданчику. У центрі кожного кола стає один гравець з прапорцем. Прапорці повинні бути різного кольору. Всі гравці, крім тих, що стоять з прапорцями, за сигналом керівника розбігаються по майданчику і заплющують очі. В це час гравці, які стоять з прапорцями, тихо та швидко змінюють свої місця за вказівкою керівника. За сигналом керівника: “До своїх прапорців” гравці відкривають очі, шукають свої прапорці і стають у кола біля них. Перемагає та команда, яка швидше встигне прибігти до свого прапорця і вишикуватись у коло. П р а в и л а : 1) Гравцям не можна відкривати очей, поки не буде подано сигналу: “До своїх прапорців”. Якщо гравець відкрив очі раніше, то група, до якої він належить, програє; 27 2) Гравці з прапорцями повинні обов’язково змінити свої місця. Якщо вони цього не зроблять, то їм перемога не зараховується. В а р і а н т и : 1) Гравці шикуються перед керівником і виконують різні вправи. В цей час гравці з прапорцями, знаходячись позаду шеренги, міняються місцями. За сигналом керівника всі шикуються у коло біля своїх прапорців. 2) Шикувати гравців не в коло, а в колону по одному за гравцем, у якого прапорець.

"Вовк і кози "Поперек довгих сторін майданчика (залу) по середині креслять дві лінії на віддалі 50 – 60 см одна від одної. Це – канава, де перебувають 2 – 3 вовки. Решта гравців – “кізочки”. За сигналом учителя “кізочки” перестрибують через 28 канаву. Вовки намагаються впіймати (поквачити) когось з перестрибуючих. Кізочка, яку впіймано, а також кізочка, яка не встигла перестрибнути через канаву - вибувають з гри. За сигналом вчителя кізочки стрибають так само назад. Гра закінчується, коли число неспійманих кізочок дорівнює числу вовків. В к а з і в к и : 1) Вовк не має права переступати через канаву. 2) Кізочка, яка не перестрибнула, а перебігла канаву, вважається заквачена і тимчасово вибуває з гри. 3) Якщо в грі приймає участь велика кількість гравців, то перебігати можна окремими групами. 4) Учителеві потрібно звернути увагу учнів на стрибок у довжину.

"У річку - гоп "Дві шеренги стають одна проти одної на віддалі двох метрів. Ведучий дає команду: – У річку – гоп! (Всі скачуть вперед). – На берег – гоп! (Всі скачуть назад). Часто ведучий повторює однакову команду декілька разів. У такому випадку всі повинні стояти на місці. – У річку – гоп! (Всі скачуть вперед). – У річку – гоп! (Всі стоять на місці). Хто скочив назад той вибув з гри. Гра продовжується доти, доки з шеренги не вийде останній гравець.

" Ворони і горобці "Дві команди шикуються на відстані одного метра у дві шеренги. Одна команда “горобці”, а друга – “ворони”. Ведучий оголошує назву команди, наприклад: “Ворони” і 29 ця команда намагається втікати. Друга команда, тобто “Горобці”, намагаються зловити. Перша команда відбігає за лінію, яка знаходиться за 15-20 метрів від розташування шеренги. Підраховують число спійманих, які продовжують грати в своїй команді. Гра продовжується кілька разів. Виграє та команда, яка впіймає більше гравців іншої команди. В к а з і в к и : а) ловити гравців можна лише до лінії; б) не можна повертатися, або вибігати раніше ніж учитель назве одну з команд.

"Лисиця і курчата"Місце та інвентар: зал, майданчик, дві-три гімнастичні лави. На одному боці майданчика, за лінією, ставлять гімнастичні лави. Це – “курник”. На протилежному боці намічають нору для “лисиці”. Середина майданчика – “подвір’я”, гравці вибирають “ведучого”, решта дітей – “курчата”. Вони ходять по “подвір’ю”, шукають собі їжу. На слово керівника “Лисиця”! “курчата” тікають до “курника”, ховаються від “лисиці” залізають на сідало (стають на лаву). “Лисиця”, ловить “курчат”. Гра закінчується тоді, коли лисиця спіймає обумовлену кількість курчат. При повторенні гри вибирають іншу лисицю. В к а з і в к и : 1) Курчата тікають лише після сигналу керівника; 2) “Лисиця” за лінією курчат не ловить.

 "У дітей чіткий порядок "Діти в шерензі. За сигналом вчителя вони розходяться по майданчику (залу) і говорять: У дітей чіткий порядок, Знають всі свої місця. Сурми, грайте веселіше:  “Тра-та-та, тра-та-та!” Сигнал учителя. Учні швидко стають в шеренгу в указаному місці. П р а в и л а : При шикуванні в шеренгу забороняється штовхатися. Після слів вчителя діти повинні швидко шикуватися в шеренгу по зросту, у напрямку вказаному вчителем. Діти, які прибігли до шеренги останніми, або не стали на своє місце, програють. Гру можна проводити під музику. 

" Стрибунчики -горобчики"На землі (на підлозі) накреслено коло. В центрі його ведучий – “ворона”. За колом всі гравці – “горобці”. Вони встрибують в коло, стрибають по ньому, вистрибують з нього. Ворона намагається заквачити горобця, коли той знаходиться в колі. Пійманий стає ведучим. 

" Світофор"Хід гри : Вибирається одна дитина в ролі світлофора, який вказує і називає світло світлофора. Діти-водії стають перед світлофором напів колом, діють при сигналі світлофора. Червоний-стоять на місці. Жовтий-готуються для руху. Зелений-починають рух. Мета гри: Розвивати увагу, на зменшення емоційного стану.

Ігри для учнів 3-4 класів“ М ’ Я Ч  В Е Д У Ч О М У"“ Д В А  М А Л О – Т Р Е Т І Й  З А Й В И Й ”“ Г О Н К А  М ’ Я Ч І  В  П О  К О Л У ”“ Г О Н К А  М ’ Я Ч І В  П О  Р Я Д А Х ”“ Б І Л К И ,  Ж О Л У Д І ,  ГОРІХИ ”“ М И С Л И В Ц І  І  К А Ч К И“ С А Д І Н НЯ  К А Р Т О П Л І ”“ П І Й М А Й   М ’ Я Ч ”“ К В А Ч  З  М ’ Я Ч Е М"“ С О В О Н Ь К А"

«М'яч капітану»Місце проведення: спортивний зал.Інвентар: кольорові пов'язки, баскетбольний м'яч. Підготовка до гри. В залі (на майданчику розміром не менше 6 X12 м) обкреслюються два протилежні кути і проводяться паралельно лінії, створюючи коридори біля кожного кута – нейтральні зони. Посередині майданчика креслять коло для початку гри. Гравці діляться на дві рівні команди; в кожній вибирають капітана і водячого. Одна команда від іншої відрізняється пов'язками. Ловці команд встають в кутках залу. Гравці з різних команд розміщуються парами по всьому майданчику довільно. У центральному колі знаходяться капітани, кожний особою у бік свого ловця. Опис гри. Керівник, вийшовши на середину майданчика, кидає м'яч вгору між капітанами. Кожний з них прагне відбити м'яч своїм гравцям. Заволодівши м'ячем, гравці кожної команди прагнуть шляхом передач підвести м'яч якомога ближче до свого гравця і кинути його так, щоб він піймав його на льоту. Супротивники прагнуть перехопити м'яч і, у свою чергу, підвести його і кинути своєму ловцю. Гравці заважають ловцю піймати м'яч. При цьому в нейтральну зону не мають права заходити ні граючі, ні ловець. Гравці кожної команди діляться на захисників і нападаючих. Ті і інші пересуваються по всьому полю, але захисники прагнуть бути ближче до свого ловця, а нападаючі – ближче до ловця супротивників. Коли ловець з однієї команди піймає м'яч на льоту, гра починається знову з центру майданчика, а за ловлю м'яча ловцем команда одержує очко. Перша половина гри триває 10-15хв, після чого команди обміняються сторонами майданчика і грають другу половину гри. Виграє команда, що отримала більше очок. Правила гри. 1. Бігати з м'ячем не дозволяється. Гравець з м'ячем може зробити не більше 2 кроків, а на 3-му передати м'яч. В іншому випадку супротивники викидають м'яч збоку, напроти того місця, де допущена помилка. 2. М'яч вважається спійманим, якщо ловець піймав його в повітрі або після відскоку від супротивника. М'яч, спійманий після відскоку від землі або стіни, не зараховується. 3. М'яч, що вилетів за межу майданчика, вкидає гравець команди супротивника з місця, де м'яч пролетів межу. 4. Якщо захисник або нападаючий зайдуть в нейтральну зону, м'яч вкидається супротивником збоку. 5. Якщо ловець при ловлі м'яча вискочить в нейтральну зону, ловля не зараховується. 6. Після того, як ловець піймає м'яч, гру починають з середини або супротивник вкидає м'яч з лицьової сторони біля кута майданчика (за домовленістю). 7. Не можна штовхати один одного і виривати м'яч. За порушення цього правила дається штрафний кидок: потерпілий гравець стає в 5–6м від свого ловця і кидає йому м'яч, який може відбивати тільки один із захисників команди супротивника (всі інші знаходяться за штрафною лінією). Штрафна лінія креслиться в 5–6м від межі кута, в якому знаходиться ловець. 8. Якщо 2 гравці одночасно схоплять м'яч, дається спірний кидок (див. опис гри «Боротьба за м'яч»).

"Два мало, третій - зайвий"Місце: зал, майданчик. Гравці створюють два кола і стають у потилицю один одному, обличчям до центру кола. Вибирається два ведучих, які розміщуються поза колом. Один з них тікає, а другий наздоганяє. Гравець, що тікає, має право вбігти в коло і стати попереду якої-небудь пари. Гравець у колі, що стає третім, починає втікати, рятуючись від ловця. Піймавши “поквачивши” гравця, ловець сам починає втікати, а інший гравець – ловити. Перемагають гравці, які менший час були у ролі ловців. В к а з і в к и :  1) Гра починається за сигналом керівника; 2) Ведучим не дозволяється перебігати через коло; 3) Якщо ловець довго не може поквачити гравця, що втікає, то обирають іншого.

“ КВАЧ  З  М’ЯЧЕМ"Гравці розподіляються на дві групи і стають по обидва боки середньої лінії. Кожна група діє самостійно. Усі пересуваються по майданчику, намагаючись уникнути переслідування ведучого, і передають один одному м'яч, щоб він опинився в руках гравця, якого наздоганяє ведучий. Квапити гравця з м'ячем не можна, але ведучий має право торкнутися м'яча рукою. Тоді на його місце стає той гравець, який останнім володів м'ячем. Дозволено квапати м'яч у повітрі, перехоплювати його. Якщо ведучий зумів це зробити, його змінює гравець, з вини якого був втрачений м'яч. Мета гри: Розвивати увагу, швидкість реагування та чіткість кидків

«Гонка м'ячів по колу»Місце проведення: спортивний зал, спортивний майданчик.Інвентар: волейбольні м'ячі. Опис гри. Гравці стають в коло на відстані витягнутих в сторони рук і розраховуються на перші і другі номери. Перші номери – одна команда, другі – інша. Двох гравців, що стоять поряд, призначають капітанами і дають їм по м'ячу. За сигналом капітани починають передавати (перекидати) м'ячі по колу-один вправо, інший вліво своїм найближчим гравцям, тобто через одного. М'ячі перекидають до тих пір, поки вони не повернуться до капітанів. Виграє команда, що зуміла швидше провести м'яч по всьому колу. Отримавши м'яч, капітани підіймають руки з м'ячем вгору. Гру можна проводити кілька разів підряд. Правила гри. 1. М'яч передавати або перекидати обов'язково своєму найближчому сусіду. Кожний пропуск гравця зараховується як штрафне очко. 2. Якщо м'ячі зіткнулися в повітрі, то гравці, після кидка яких вони зіткнулися, повинні швидко узяти свої м'ячі і, вставши на місце, продовжувати гру. 3. Перемагає та команда, яка закінчила передачу м'яча по колу раніше і не має штрафних балів.

"Гонка м'ячів по рядах"Місце та інвентар: зал, коридор, майданчик, два баскетбольні (волейбольні) м’ячі. Гравці діляться на дві команди. Кожна команда шикується в шеренгу, обличчям одна до однієї. Перші в шерензі гравці тримають у руках м’яч. За командою керівника перші гравці перекидають м’ячі другим, ті перекидають наступним гравцям; так м’ячі передаються до кінця шеренг. Останні гравці у шеренгах, отримавши м’ячі, біжать позаду своїх шеренг, стають першими у шеренгах і починають передавати м’ячі. Коли гравці, які починали гонку м’ячів, стають останніми  вони, отримавши м’яч та пробігши позаду своєї шеренги, стають першими у своїх командах і піднімають м’ячі вгору. Перемагає команда, яка раніше закінчила гонку м’ячів. П р а в и л а : 1) Передавати м’яч можна тільки своєму сусіду. Не дозволяється перекидати м’яч через кількох гравців. За порушення цього правила команді нараховується штрафне очко; 2) Якщо гравець загубив м’яч то він сам повинен його підняти, повернутись на своє місце та продовжити передачу м’яча; 3) Кожного разу, коли останній гравець у шерензі перебіжить, уся шеренга переміщується напівкроку у бік передачі; 4) Виграє команда, яка раніше закінчила гру і не має штрафних очок.

"Білки, жолуді,горіхи"Учні стають по троє (“білка”, “жолудь”, “горіх”) і беруться за руки. Одного з гравців призначають ведучим. За викликом учителя “білки”, “жолуді” або “горіхи” міняються місцями, а ведучий займає одне з місць у трійці, дістаючи назву вибулого гравця. Той, хто лишився без місця, стає ведучим. В к а з і в к а : Мінятися місцями можуть лише гравці, яких назве учитель.

«Мисливці і качки»Місце проведення: спортивний майданчик.Інвентар: волейбольний м'яч, гімнастичні палки. Підготовка до гри. На підлозі (землі) креслиться максимально велике коло. Якщо гра проводиться у вузькому залі, то рекомендується намалювати посередині дві риси упоперек залу на відстані 7–10м одна від одної. Таким чином, вийде прямокутник, дві сторони якого – стіни залу, і дві – накреслені лінії. Гравці діляться на 2 команди – «мисливців» і «качок». Мисливці шикуються по колу за межею його або за накресленими лініями,розділившись навпіл. Качки довільно розташовуються в середині кола або в середині прямокутника. У одного з мисливців в руках м'яч. Опис гри. По сигналу керівника мисливці, перекидаючи м'яч у різних напрямах, не входячи в круг (або прямокутник), прагнуть засалити їх («підстрілити») качок. Підстрелена качка виходить з гри. Качки, бігаючи і стрибаючи усередині кола, вивертаються від м'яча. Мисливці, перекидаючи м'яч, несподівано кидають його в качок. Коли всі качки будуть підстрілені, керівник відзначає, протягом якого часу мисливці «убили» всіх качок. Гравці міняються ролями (мисливці стають качками, а качки – мисливцями), і гра продовжується. Після двох ігор наголошується, яка команда мисливців швидше перестріляла всіх качок. Вона і вважається переможницею. Примітки. Можна гру проводити на якийсь час: 3 хв. стріляють одні мисливці, потім 3хв. - інші. Наголошується, хто більше настріляв качок за цей час. Правила гри. 1. Кидаючи м'яч в качок, мисливці не повинні переступати лінію кола. Гравцям, що переступили лінію, попадання не зараховується. 2. Засаленими вважаються качки, яких м'яч торкнувся в будь-яку частину тіла, за винятком голови. 3. Якщо в качку потрапив м'яч, що відскочив від землі (підлоги) або від іншого гравця, то засаленою вона не вважається. 4. Якщо качка, вивертаючись від м'яча, вибігла за коло, вона вважається засаленою. 5. Підстрілені качки до зміни команд в грі не беруть участь.

"Садіння картоплі "Три команди, з однаковою кількістю гравців (вишикувані в колони), стоять біля риски. Перед кожною командою, на відстані 10 – 15м., окреслюють три кружечки, гравці, що стоять першими в кожній колоні, одержують по мішечку з трьома картоплинами. За сигналом вони біжать і кладуть (саджають) у визначеному порядку по одній бульбі в кружечок. Повернувшись, передають порожній мішечок другому в колоні, а самі стають позаду колони. Другі номери біжать збирати овочі в мішечок. Повернувшись, передають мішечок третьому, який саджає картоплю і т.д. Перемагає команда, яка перша закінчила “садити” та “збирати” картоплю. В к а з і в к и : 1) Не можна збирати з свого місця, поки наступний учасник не одержить мішечка; 2)Класти картоплю можна лише у визначені кружечки

"Піймай м'яч"Гравці поділяються на дві команди. Кожна команда шикується в колону по одному, паралельно одна одній. Проти кожної команди, на віддалі 6 – 7м креслять коло, в якому стоїть капітан команди з м’ячем. Після сигналу вчителя, капітан кидає м’яч гравцеві своєї команди, який стоїть в колоні першим, а сам біжить і стає в кінці колони. Одночасно перший гравець, який одержав м’яч, біжить в коло і кидає м’яч гравцеві своєї команди. Коли капітан команди знову повернеться в коло, команда закінчить перекидання м’яча. Перемагає команда, капітан якої першим займе місце в колі. В к а з і в к и : 1) Кидати м’яч капітану можна лише після сигналу вчителя; 2) Закінчивши гру, підняти м’яч вгору

"Совонька"Обирають “совоньку”. Її гніздо – в стороні від майданчика. Школярі на майданчику. Совонька у гнізді. За сигналом вчителя “День наступає – все оживає” діти ходять, бігають, наслідуючи політ метеликів, птахів, жуків. За сигналом “Ніч наступає – все завмирає” учні завмирають (залишаються в тій позі, в якій їх застав сигнал). Совонька виходить полювати: тих, хто поворушився, забирає у своє 44 гніздо. За сигналом “День наступає – все оживає” совонька йде додому, а діти знову оживають. П р а в и л а : Совоньку міняють через дві - три гри. Гру можна проводити під музику: “День...” – музика звучить голосно, “Ніч...” – музика тиха. 

Ігри для учнів 5-8 класів “ПО ПОХИЛІЙ ДОШЦІ”“ВІДГАДАЙ ПО ГОЛОСУ”“ШТАНДЕР”“КВАЧ ІЗ КОЛА”“ХИТРА ЛИСИЦЯ”“ У КУЩАХ”“НЕ ДАЙ М’ЯЧ ВЕДУЧОМУ»“БОРОТЬБА ЗА М'ЯЧ”“СТРИБКИ ПО КУПИНКАХ”“ЕСТАФЕТА ЗІ СТРИБКАМИ У ДОВЖИНУ”

По похилій дошціГравці діляться на дві команди. Попереду встановлюють дві нахилені гімнастичні лави. За сигналом вчителя перші гравці з кожної команди підходять до лави і починають повзти по ній знизу вверх. Закінчивши свій шлях гравець опускається на землю і біжить до команди, доторкається до долоні наступного гравця і стає в кінець команди. Перемагає команда, яка швидше впорається із завданням. П р а в и л а : Наступний гравець виходить до гімнастичної лави тільки після того, як попередній гравець доторкнувся до його долоні. 

Відгадай по голосу Взявшись за руки, гравці утворюють коло. В центрі – ведучий із заплющеними очима. Діти рухаються по колу вправо і промовляють речитативно: Дружно, діти: раз, два, три! Разом вліво поверни. (Повертають і йдуть у протилежний бік). А як скажем: “Скок, скок, скок,” – Відгадай чий голосок. Слова “скок, скок, скок” вимовляє тільки один з гравців, заздалегідь призначений учителем. Коли гравці закінчать речитатив, ведучий розплющує очі і намагається відгадати, хто вимовив слова “скок, скок, скок”. Якщо йому це не вдається, ведучим стає той гравець, який промовляв слова, і гра продовжується.

Штандер Ведучий підкидає м’ячик догори і вигукує ім’я одного з гравців, останній ловить м’яч на льоту чи підіймає його з землі і намагається попасти м’ячем в будь-кого з гравців. Спіймавши м’ячик на льоту, гравець має право крикнути “Штандер!”, тоді всі завмирають і можна буде прицілитись і зап’ятнати ближнього. Той гравець, якого зап’ятнали, вибуває з гри. Спійманий у повітрі м’яч дає і друге право: спіймавши тут же кинути м’ячем доверху і вигукнути ім’я кого-небудь із гравців. Вся насолода цієї гри в тому, що необхідно і м’яча остерігатись – тобто втекти подалі і бути насторожі, і встигнути повернутися до м’яча, якщо раптом викрикнуть твоє ім’я.

Квач із кола Місце: майданчик, зал. Гравці ходять по колу, взявшись за руки. В центрі кола стоїть квач. Він тричі плеще в долоні, приказуючи : “Раз, два, три – біжи! ” після слова “біжи” усі діти розбігаються по майданчику, а квач їх ловить. Спійманий стає квачем. Гра починається знову. Гра триває 5-6 хвилин. П р а в и л о : Гравець, якого торкнувся квач, вважається спійманим.

Хитра лисиця Учні утворюють коло та заплющують очі. Вчитель непомітно доторкається до кого-небудь із дітей. Той, до кого він доторкнувся - “хитра лисиця”. Вчитель пропонує учням уважно подивитися на своїх товаришів і пошукати очима “лисицю”. Потім учні всі разом запитують: “Хитра лисиця, де ти?” - і пильно стежать за обличчям кожного: чи не викаже себе лисиця. Після запитання, вона відповідає: “Я тут”, - і вбігає у коло, а діти швидко розбігаються по майданчику. “Лисиця“ ловить їх. Гра закінчується тоді, коли будуть спіймані 2-3 дітей. При повторенні гри вибирають іншу “лисицю“. Правила:  1)Якщо “лисиця" викаже себе раніше, ніж її запитають, то вибирають іншу. 2)Якщо “лисиця“ ие може протягом ЗО сек. спіймати жодну дитину призначають іншу. 

У кущах Діти беруться за руки по троє, лицем у середину. Одна ірпіка від другої повинна бути далеченько. Всі трійки стають так, пит вийшло кружало - це - кущі. У кожному кущі - по одному .личику, а двом гравцям немає місця. Один із них стає за і.пічика“, а другий за “Собаку“, який і повинен л“Зайчика", доки він не скочив у кущ. Коли ж зайчик скочить у кущ, то той зайчик, що раніше там сиді, повинен вискочити та вскочити до якогось іншого куща (2-х зайчиків у кущі не повинно бути). Пійманий стає за “собаку", а той, що піймав “зайчика" повинен тепер тікати до якогось куща. Вказівки: 1)Бігати можна тільки поза колом. 2)Вискакувати з куща не можна доти, поки новий “зайчик" не вскочить у кущі. 3)Через деякий час потрібно призначити нових “зайчиків“. 

Не дай мяч ведучому Гравці стають у коло на відстані витягнутих рук. Перед їхніми носками проводять лінію. Вибирають 2-4 ведучих, які йдуть у середину кола. Якщо грає не більше 15 осіб, то вибирають одного ведучого. Ті, що стоять у колі мають м’яч. За визначеним сигналом учителя, гравці перекидають м’яч у повітрі або котять його по підлозі так, щоб ведучі не змогли до нього доторкнутися. Ведучі, переміщуючись у колі, намагаються торкнутися м’яча. Якщо комусь із них це вдається, то його місце займає гравець, в якого м’яч був у руках востаннє. Ведучий стає на його місце. Гра триває визначений заздалегідь час. Правила: 1)М’яч можна перекидати у повітрі, передавати з відскоком від підлоги та перекочувати по підлозі. 2)Якщо м’яч вилетів із рук, то хто із дітей швидше візьме його, стає на лінію, а у кого впав м’яч - одним із ведучих. 3)Якщо ведучий доторкнувся м’яча, то він міняється місцем із гравцем, у кого востаннє був м’яч.

Боротьба за мяч У грі беруть участь дві команди з однаковою кількістю і гравців приблизно рівними за силами. Гравці однієї з команд одягають кольорові жилети або пов’язують на руку стрічку. Майданчик для гри повинен бути окресленим. Капітани команд ідуть у центр майданчика. Решта гравців розміщуються на майданчику довільно, стаючи парами: один 73 гравець з однієї команди, другий - з іншої. Вчитель підкидає м’яч між капітанами, які намагаються спіймати його або відбити будь-якому гравцю своєї команди. Гравець, заволодівши м’ячем, продовжує передавати його будь- кому зі своєї команди. Гравці другої команди намагаються перехопити м’яч у суперника і передати своїм. Завдання граючих: зробити 10 передач поспіль між гравцями своєї команди. Команда, яка спромоглася зробити це, виграє бал, і гра продовжується з центра майданчика. Якщо м’яч перехопили гравці протилежної команди, то рахунок передач починається спочатку. Грають впродовж 10-15 хвилин або до визначеної наперед кількості балів. Виграє команда, яка набрала більше балів. Правила: 1) Виривати м’яч із рук суперника забороняється, можна тільки вибивати його та перехоплювати. 2) Якщо м'яч опиниться поза межами майданчика з вини однієї команди, то інша вводить його у гру з того місця, де це сталося. 3) Якщо м’яч спіймали і тримають одночасно два гравці різних команд, то вчитель зупиняє гру свистком. М’яч розігрується знову між капітанами команд у центрі майданчика. 

Стрибки по купинках Гравців ділять на 3 - 4 команди, які стоять за лінією старту. Навпроти них на майданчику вчитель малює стільки ж невеликих кіл (купин) на відстані 40 - 50 см. один від одного. У кожному ряду по 9 - 10 кіл. За сигналом учителя гравці (капітани), які стоять у колонах першими перестрибують з купини на купину, намагаючись не потрапити у “болото”, до поворотного прапорця і назад. Передавши естафету наступному гравцеві, капітани стають останніми у колоні. Гра закінчується, коли всі діти по черзі візьмуть у ній участь. Виграє та команда, яка зробить менше помилок (набере менше штрафних балів) та першими будуть на фініші. Перед початком гри вчитель (підготовлений учень) показує учням, як стрибати з купини на купину. Правило: 1) Гравець одержує штрафний бал, якщо під час стрибка не попаде ногою на купину, або переступить лінію кола.

Естафета з стрибками у довжину. На одній половині залу проводиться лінія старту. На відстані 6-8 м від неї двома лініями позначається смуга перешкод, шириною 1 м., а за смугою на відстані 1-3 м. малюються три кола. У кожне коло ставиться прапорець. Гравці поділяються на три команди і шикуються шеренгами вздовж трьох стін у вигляді літери “П“. Перші номери команд стають на старт. За командою вчителя гравці зі старту біжать вперед, перестрибують смугу перешкод, підбігають до своїх кіл, піднімають прапорці вгору, потім знову кладуть їх у коло і повертаються на своє місце у команду. Хто з учасників швидко виконав завдання, той отримає три бала, другий - два, а третій - один бал. Потім наступні гравці з кожної команди стають на старт і біжать. Після того, як усі учасники естафети пробігли, підраховуються бали кожної команди та 81 визначаються переможці, Правила: 1) Стрибати через смугу перешкод можна тільки двома ногами разом. 2) Команди “На старт!”, “Увага!”, “Руш!” – виконуються правильно. 

Ігри для учнів 9-11 класів “СЛІПА ВОРОНА”“ТЯГНИ У КОЛО”“ПЕРЕТЯГУВАННЯ У ПАРАХ (ХТО СИЛЬНІШИЙ?)““ЗМІНА ЛІДЕРА”“ПОРОЖНЄ МІСЦЕ”"НАЗУСТРІЧ СУПЕРНИКУ”“ПЕНЬ”“ШЕВЧИК”“ГОНКА НА ЛИЖАХ УДВОХ”“ПЕРЕНЕСИ ПРАПОРЕЦЬ”“ЕСТАФЕТА З ВЕДЕННЯМ М'ЯЧА І КИДКОМ У КОШИК”“ЕСТАФЕТА З ПОДОЛАННЯМ ПЕРЕШКОД”“НОСИЛЬЩИКИ”“БІГ КОМАНДАМИ («СТОНОГА», «ПОТЯГИ»)”“ЕСТАФЕТА З ЕЛЕМЕНТАМИ ВОЛЕЙБОЛУ”“ЗУСТРІЧНА ВОЛЕЙБОЛЬНА ПАСОВКА ЧЕРЕЗ СІТКУ”

Сліпа ворона. Гравці утворюють коло, а один учень стає посередині. Це і є “ворона”. Її очі зав’язані хустинкою. Двома крилами (руками) вона безперервно махає, а гравці навколо неї міняються місцями. Якщо вона кого-небудь зачепить крилом, той стає замість неї вороною. “Сліпа ворона” гравці співають. Вірніше, не співають, а імітують різні звуки. Як приспів повторюють слова: “Якщо я тебе спіймаю, будеш ти моя (мій)”. Гравці наслідують голоси пташок і піддразнюють сліпу ворону.

Тягни у коло Посеред майданчика кресляться два концентричних кола в 1 і 2 82 м. Всі гравці стають на лінію великого кола, міцно тримаючись за руки. За сигналом учителя гравці починають рухатися по колу вправо або вліво, не розмикаючи рук. Після короткого сигналу всі зупиняються і намагаються затягнути у велике коло своїх і сусідів. Гравці, опираючись, мають право перестрибнути у мале коло, але не розжимаючи при цьому рук. Той, хто потрапив двома колами кільце, хоча б однією ногою, вибуває з гри. Після цього гравці знову беруться за руки і за сигналом продовжують гру. Гравці, які під час перетягування роз’єднали руки, виходять з гри. Гравці, яких жодного разу не втягнули у велике коло, вважаються переможцями. Правила: 1) Втягувати сусідів у коло можна тільки за допомогою рук. 2) Коли гравці, що залишились, не можуть утворити велике коло взявшись за руки, то вони стають навколо малого кола і намагаються втягнути до нього один одного. 3) Виграє той, хто зумів залишитися за межами малого кола. 

Перетягування у парах (хто сильніший)На майданчику вчитель проводить середню лінію. Паралельно до неї справа та зліва проводить ще дві лінії на відстані 2-3 м. Гравці діляться на дві рівні команди, які шикуються вздовж середньої лінії обличчям одне до одного. Бажано, щоб пари гравців із різних команд були приблизно однакового зросту і сили . Гравці двох команд, які стоять навпроти, підходять до середньої лінії, подають одне одному праву руку, а ліву кладуть за спину. За сигналом учителя починається перетягування на свою сторону суперника за лінію, яка знаходиться у гравця за спиною. Перетягнутий за лінію гравець залишається на боці противника до підрахунку балів. Гра закінчується, коли всі гравці будуть перетягнуті на той чи інший бік. Виграє команда, яка зуміла перетягти більше гравців на свій бік. Гру можна ускладнити. Перетягнувши свого суперника, гравець  може допомогти товаришу по команді: взяти його за пояс і разом з ним перетягувати противника. Правила: 1)Починати перетягування можна тільки за сигналом учителя.2)Перетягування дозволяється лише у визначений спосіб: однією рукою чи двома руками. 3)Перетягувати можна різними способами (за домовленістю)

Зміна лідера Всі діти шикуються в одну колону. За командою вчителя всі гравці одночасно починають біг у спокійному темпі вздовж периметра майданчика. За сигналом учителя останній у колоні робить прискорення і біжить на чолі колони. Знову за сигналом останній гравець у колоні виконує прискорення і стає лідером. Гра триває доти, доки всі учасники не побувають лідерами. За домовленістю, можна встановити певний відрізок дистанції, який необхідно пробігти лідеру. Правило: Після початку бігу гравці не повинні змінювати свого місця у колоні, поки не стануть у ній останніми і не отримають сигналу від учителя. 

Порожнє місце. Усі гравці утворюють велике коло. Ведучий іде за лінією кола і доторкається до одного з гравців рукою. Після цього ведучий якнайшвидше оббігає коло з якого-небудь боку. Гравець, до якого доторкнулися, біжить у протилежний бік. Кожен із них повинен якнайшвидше повернутися на місце, яке звільнилося. Той, хто прибіг першим - стає у коло до гравців, а другий - ведучим.

На зустріч супернику Учасники гри діляться на дві рівні команди і шикуються на протилежних сторонах майданчика (вздовж накреслених ліній) обличчям до його середини. За командою керівника гравці однієї з команд займають положення високого (або низького) старту, а гравці другої команди, взявшись за руки, йдуть вперед, зберігаючи рівну лінію шеренги. Коли до тих, хто знаходиться на старті, залишається 2-3 кроки, керівник подає свисток. Гравці, які наступали, роз’єднують руки і біжать за вихідну лінію. Гравці другої команди переслідують їх, намагаючись доторкнутися. Після підрахунку спійманих, ”наступ” веде друга команда. Загальна кількість спійманих за 3-4 перебіжки визначає перемогу команди. Називаються також кращі спринтери у командах. Правило: Гравці команди, яка доганяє, мають право ловити гравців іншої команди лише до перетину ними певної лінії, яка обумовлюється (креслиться) на початку гри. 

Пень. Цю гру, у більшості, грають хлопчаки. Щоб було цікавіше, добирається відповідна лічилка, наприклад: Раз, два, три, чотири, п ’ять. Стали у колі ми кружлять. Покружляли, розійшлися,Ні на кого не дивися. Ось уже й визначено, кому починати. Саме цю лічилку не випадково взято, грають якраз у п’ятьох. Це по-перше, а по - друге, потрібно знати, що таке квадрат. Меншим старші можуть підказувати. Тепер четверо стають по кутах на гострих ріжках квадрата. А п’ятий — посередині. Він і починає гру: підстрибує на обох ногах і приказує або приспівує: Пень, пень, дай конопель, Трошки горошку. Олії з ложку! За останнім словом усі четверо спішать помінятися місцями, звичайно ж, кожний з тих, хто до нього ближче та кому знак подав непомітно, так, щоб п’ятий не побачив. А він старається захопити чиєсь місце, як тільки воно звільниться. Коли йому це вдається, то на середину виходить той, хто не встиг перескочити. Так діти грають весело, поки не потомляться.

Шевчик. Цією лічилкою краще визначити, того кому бути “шевчиком”: Бігла піна повз Трипілля по самії ганки. Нема попа, нема дяка, Поїхавши до замку самі попенята Шиють чоботята А потім у млині шиє чоботи мені. Тепер діти стають у коло, а “шевчик” посередині. Співають або приказують: А чи бачив ти, як шевчик шкіру у воді мочить? Ой так, так, братику, шкіру у воді мочить. Услід за словами “шевчик” показує, що і як потрібно робити. А чи бачив ти, як шевчик шкіру натягує. Ой так, братику, так шкіру натугає. А чи бачив ти, як шевчик черевички шиє? Ой так, братику, ой так черевички шиє. А чи бачив ти, як шевчик цвяшки забиває? Ой так, братику, так цвяшки забиває.  Чи бачив ти, як шевчик у свято танцює? Ой так, так у свято танцює! “Шевчик” танцює та вибирає собі заміну. Гра весело продовжується. 

Гонка на лижах удвох Вчитель малює на снігу лінію старту і через 15-20 м. – лінію фінішу. На старті та фініші стоять по два поворотних прапорця. Гравці діляться на кілька команд. Половина гравців кожної команди стоїть на лижах. Позаду гравців, які стоять на лижах, стають на ці самі лижі ще по одному гравцю і тримають партнерів за пояс, які стоять попереду. Якщо вправа виконується без палиць, то гравці одночасно роблять кроки, якщо з палицями – вони можуть пересуватись на лижах, виконуючи кроки або відштовхуючись палицями. Після фінішування гравці залишаються на відстані 3-5 м. від лінії фінішу і міняються місцями, виконуючи вправу вдруге. Як тільки одна пара пересіче лінію старту, вправу починає виконувати друга пара кожної команди. Мета естафети – парі учнів на одних лижах пройти по прямій від старту до фінішу, не впавши. Перемагає команда, яка першою закінчила вправу і зробила найменше помилок. Вказівки: Гравцю, який стоїть позаду, не дозволяється відштовхуватись від снігу ногами. Гра починається за сигналом учителя.

Перенеси прапорець Команди шикуються у колону по одному паралельно стартовій лінії. Кожна з них ділиться на рівні частини. Гравці, які стоять на правому фланзі, у колоні кожної половини команди тримають у руках по одному прапорцеві. За сигналом одночасно всі правофлангові біжать до мішені, а вчитель вмикає секундомір. Там, всі вони залишають свої прапорці та швидко повертаються назад; доторканням витягнутої руки викликають наступного на старт, а самі переходять на лівий фланг своєї команди. Гравець, який викликаний, приносить прапорець на старт і передає його наступному і т.д. Місця розподіляються за результатами фінішування останнього 89 учасника команди. Правила: 1) Не дозволяється вибігати за лінію старту наступному гравцеві поки за її межі не повернувся попередній гравець. 2.3а кожну помилку зроблену гравцем однієї з команд до загального часу додається 5 штрафних секунд. 

Естафета з  веденням м'яча і кидком у кошик Естафета проводиться на баскетбольному майданчику. Гравці поділяються на дві рівні команди і шикуються у протилежних кутах вздовж бічних ліній. Стартовими лініями є лицьові лінії майданчика. Гравці, які стоять першими у командах, стають біля лінії старту і отримують по м’ячу. Решта учасників команд стоять збоку від них за бічною лінією. За командою вчителя “Увага, руш!”, перші гравці біжать вперед, ведучи м’яч, добігають до щитів, які знаходяться на протилежних сторонах майданчика, ударяють м’ячем у щит або кидають м’яч у кошик (за домовленістю), вертаються назад, ведучи м'яч до середньої лінії, а звідти передають м’яч наступному гравцю. Наступні гравці у командах займають вихідне положення біля стартових ліній і, спіймавши м’яч, виконують те ж саме завдання. Естафета триває до тих пір, поки всі гравці не виконають встановлене завдання. Виграє команда, яка швидше закінчить і при цьому зробить менше помилок або не буде мати їх узагалі. Якщо команда закінчить гру пізніше, але зробить при цьому менше помилок, то вона перемагає. Правила: 1) Першому гравцю не дозволяється вибігати за лінію старту до сигналу, а наступному - до отримання м’яча від попереднього гравця. 2) М’яч необхідно вести, ударяючи об підлогу. 3) Якщо завданням є: влучити м’ячем у кошик, то гравець не має права вертатися назад, поки не виконає його (скільки б спроб не довелося зробити).  4) Вертаючись назад, гравець повинен передати м’яч наступному гравцю своєї команди лише з зазначеного місця. 5) Якщо гравець втратить м’яч під час його ведення, то мусить підняти його і продовжити ведення до місця передачі. Штрафні бали за допущені помилки підраховуються і повідомляються наприкінці гри. Завдання в естафеті з елементами баскетболу можуть бути й іншими. 

Естафета з подоланням перешкод. Учасники діляться на дві рівні команди, які шикуються у колону по одному паралельно на відстані 3 м. Перед носками перших гравців проводиться стартова лінія, а на відстані 5 - 6 м. від неї малюються 2 паралельні лінії, які утворюють коридор завширшки 1-1,5 м. За найбільш віддаленою лінією коридору навпроти кожної команди на відстані 5-7 м. ставлять по дві стійки, на які на висоті 90-110 см. натягують гумову мотузку для стрибків і укладають два мати для приземлення. За сигналом керівника: “Увага, руш!” перші гравці біжать вперед, перестрибують через намальований коридор, виконують стрибок у висоту, приземлюються на мати, після чого повертаються у свою колону, торкаючись рукою до руки наступного гравця. Те ж саме виконує решта учасників. Коли до гравця, який починав гру і знову став першим, підбіжить останній гравець, то він подає своїй колоні команду “Струнко!”. Перемагає команда, яка закінчила естафету першою і не припустилася помилок. Правила: 1) Направляючі команд стоять біля стартової лінії, не заступаючи за неї, і починають біг тільки після команди: “Руш!” 2)Гравці не повинні виходити за стартову лінію назустріч тому, хто повертається. Учасник, який не дотримався цього правила, одержує штрафний бал. 3)При подоланні перешкод не можна заступати за лінію коридору, а під час стрибка торкатися мотузки. Той, хто 91 припустився помилки, отримує штрафний бал. 4) Команда, яка має більше штрафних балів, не може бути переможцем, навіть якщо першою закінчить естафету. 

Носильщики У цій естафеті беруть участь одночасно по два гравці від кожної команди. Ставши один за одним, вони тримають у руках дві палички довжиною 50-70 см., на яких лежать два м’ячі (середнього або великого розмірів). По команді вчителя “носильщики” переносять свій “вантаж” на відстань 10 м., обходять прапорець, повертаються до своєї команди і передають м’ячі наступній парі. Якщо м’яч впав, його можна підняти і продовжувати шлях із місця зупинки. Перемагає та команда, чиї “носильщики” виявляються більш кмітливими і швидшими. 

Стонога Гравці поділяються на дві рівні команди та шикуються у колони по одному. Колони стоять паралельно одна одній на відстані 3-4 м. Перед першими номерами у колонах проводять стартову лінію. Напроти кожної колони на відстані 15-20 м. ставлять фішки. За сигналом учителя перші номери у колонах біжать вперед до своїх фішок, оббігають їх і повертаються до стартової лінії. На стартовій лінії другі номери кладуть свої руки на пояс першим номерам і вже по два гравці вони оббігають фішку, а після чого повертаються до своїх команд. Так, по черзі, приєднується решта гравців команди. Під час бігу всі граючі тримаються за пояс тих, хто біжить попереду. Виграє команда, гравці якої пробігли всю дистанцію, не роз’єднуючись, і першими перетнули стартову лінію усією колоною. Правила: 1)Вибігати можна тільки після сигналу. 2) Під час бігу не можна відривати рук від гравця, який стоїть попереду. Якщо ж це сталося, то гравець повинен наздогнати колону і знову приєднатися до неї. 3) Всі гравці колони повинні оббігти фішку. Якщо хтось цього не виконав, то команді нараховується штрафний бал.

Потяги Цю естафету ще називають "Потяги”, оскільки вона вимагає витривалості, то під час її проведення більш витривалих гравців доцільно ставити на чолі колони. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку можна проводити з деякими варіаціями. Вихідне положення: кожен береться руками за пояс гравця, який передує йому у колоні. Вся колона стартує одночасно. Правила залишаються ті ж самі. Вихідне положення: гравці стоять у колонах по одному. За сигналом ведучого перші оббігають свою колону зліва і, повернувшись на місце, беруть за руку наступного гравця. Тримаючись за руки, вони вдвох біжать навколо своїх команд, приєднуючи по черзі до себе третього, четвертого і так до останнього. Таким чином, кількість "вагонів” у кожному "потягу” збільшується. Після того, як перший гравець - ”машиніст" - з повним складом повернеться на своє місце, він піднімає руки. Виграє команда, яка першою "сформує потяг”. Гравці повинні дотримуватися Правила: 1)Під час змагань залишатися на місці і приєднуватися до “потягу” по одному; 2) Під час бігу тримати один одного за руки

Естафета з елементами волейболу Учасників гри поділяють на 2 рівні команди і кожна з них шикується у колону по два, одна команда паралельно другій на відстані 3-4 м. Перед колонами проводиться стартова лінія. На відстані 10-15 м. від стартової лінії напроти кожної команди знаходяться стійки або інші предмети. Парам, які стоять першими у колонах, дається по волейбольному м’ячу. За командою керівника: “Увага, руш!” перші пари розпочинають рух вперед, виконуючи передачі м’яча двома руками один одному у повітрі, як у волейболі, їм необхідно рухатись до стійки (фішки) і повернутися назад, продовжуючи передавати м’яч один одному. Добігши до лінії старту, вони передають м’яч наступній парі, яка виконує те ж саме, що й перша. Повернувшись, пари стають у кінець своїх колон. 93 Естафета продовжується до тих пір, поки всі пари не візьмуть участь у пробіжці з передачею м’яча. Правила: 1) Під час перебіжки м’яч можна тільки передавати (як у волейболі), а не перекидати. 2) Дозволяється ловити м’яч лише перед початком руху наступних пар. 3) Якщо м’яч під час гри впав на підлогу, то учасник, який його не втримав, повинен підняти його і продовжувати гру далі. 4) Передавати м’яч наступній парі можна лише тоді, коли гравці добіжать до лінії старту. 3а помилки нараховуються штрафні бали. Виграє команда, яка закінчила гру першою і отримала менше штрафних балів

Зустрічна волейбольна пасовка через сітку Гравці поділяються на дві рівні команди і шикуються у колони по одному. Потім кожна колона ділиться навпіл. Півколони займають вихідне положення по різні стороні! волейбольної сітки. Двоє направляючих команд отримують по волейбольному м’ячу. За сигналом учителя вони виконують передачу м’яча двома руками зверху своїм партнерам, після чого стають у кінець своєї півколони. Той, хто отримав пас, відбиває м’яч двома руками зверху через сітку наступному гравцю своєї' команди і йде у кінець своєї півколони. Таким чином, відбиває м’яч кожний раз новий гравець, який стоїть першим у півколоні. Естафета закінчується, коли всі гравці відіб’ють м’яч через сітку і він опиниться у руках того, хто розпочинав гру. Можна провести естафету 2-3 рази поспіль (за домовленістю). Виграє команда, яка зуміла виконати завдання швидше і без помилок. Правило: Якщо м’яч під час пасовки впав на підлогу, то учасник, який його не втримав, повинен підняти його і продовжити гру далі.

Дякую за увагу !