Рухливі ігри в режимі навчального дня
Де гра, там і радість.
/Народна мудрість/
Пропоную збірку рухливих ігор для дітей молодшого шкільного віку, які Ви зможете використовувати в режимі навчального дня.
Рухливі ігри, за умови їх систематичного використання, сприяють зміцненню здоров’я та забезпечують достатню фізичну активність молодших школярів. Вони задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у школярів закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння і навички з основних рухів, розвиваються такі важливі якості, як сила, швидкість, спритність, витривалість, увага.
«Булочка з родзинками»
Зміст та правила гри: ведучий запитує у всіх: «Хто любить родзинки?» Ті, хто любить, стають посередині кімнати, беруть один одного за руки, створюючи ланцюжок. Ті, хто полюбляє солодощі, гарну компанію і т. д., теж до них приєднуються, аж поки всі не стануть у ланцюжок. Потім ведучий бере останнього учасника за руку і починає, ходячи навколо першого учасника, «намотувати» всю групу на нього – «пекти булочку з родзинками». Коли всі щільно «намотаються», треба хвилинку так постояти, щоб відчути всіх разом, прислухатися до того відчуття і аж тоді розійтись.
«Зіпсований телефон»
Зміст та правила гри: ведучий пропонує учням стати в коло. Ближчому до ведучого учню передаємо (дуже тихо) одну фразу, наприклад: «У середу футбол, у четвер контрольна з математики, а в п'ятницю кінець тижня». Запропонуйте йому передати (теж дуже тихо) цю фразу по колу. Останній учасник промовляє вголос те, що він почув і зрозумів.
«Гуфі»
Зміст та правила гри: на початку вправи ведучий обирає одного учасника на роль Гуфі (казкової істоти), але повідомляє його про це так, щоб інші учні класу не дізналися. Учні стають, і ведучий повідомляє, що серед присутніх є мовчазна істота Гуфі. Знайти її можна лише так: доторкнутись і запитати: «Ти – Гуфі?» Якщо відповідь буде «Ні» – можна рухатись далі. Якщо відповіді не буде – значить це справжній Гуфі, і той, хто доторкнувся до нього, приліплюється до нього і сам стає такою ж мовчазною істотою.
«Світлофор»
Зміст та правила гри: учні рухаються, а ведучий віддає команди, називаючи кольори світлофору. Якщо тренер каже: «Червоний!», учні мають швидко присісти; якщо «Зелений!» – учасники продовжують іти і плескають у долоні; якщо вони чують «Жовтий!», то мають зупинитися і підняти руки вгору. Вправа виконується швидко.
«Австралійський дощ».
Зміст та правила гри: учасники стають у коло. Тренер каже: «Друзі, чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Якщо ми будемо уважними, то почуємо, який він. Я показуватиму рухи, а ви повторюватимете їх: - В Австралії піднявся вітер (терти долоні). - Починає накрапати дощ (клацання пальцями). - Дощ посилюється (почергове плескання по грудях). - Починається справжня злива (плескання по ногах). - А ось гроза, справжня буря (тупотіння ногами). - Але що це? Буря почала вщухати (плескання по ногах). - Злива перетворюється на дощ (плескання долонями по грудях). - Рідкі каплі падають на землю (клацання пальцями). - Вщухає вітер (терти долоні). - З’являється сонечко (руки догори).
«Прищіпки»
Зміст та правила гри: Для гри знадобиться багато прищіпок для білизни (краще яскравих, різнокольорових). У цю гру можуть грати діти і дорослі. Кількість гравців не обмежена. Вся група ділиться на дві частини. Одна частина «мисливці», інша - «олені». Всі прищіпки діляться на однакові купки і видаються всім «мисливцям». «Мисливці» прикріплюють прищіпки на свій одяг, і гра починається. Після сигналу (можна музичного вступу або імітації звуку мисливського рогу) «мисливці» починають ловити «оленів». Піймавши «оленя», «мисливець» прикріплює до нього прищіпку і відпускає. Перемагає той «мисливець», на якому не залишилося прищіпок.
Можна за кожну прищіпку, що залишилася у мисливця, призначити штраф: співати, танцювати, кричати голосом птахи або тварини, розповідати вірші і т.д.
«Заборонена дія»
Зміст та правила гри: діти по одному йдуть по колу і виконують вправи, які показує вчитель, крім однієї (наприклад, «Руки за голову!»). той, хто виконає цю дію, стає в кінець колони, в такий спосіб уважні діти будуть знаходитися на початку колони, а неуважні – в кінці.
«Швидко по місцях»
Зміст та правила гри: У цій грі шикування можуть бути різноманітні: у дві шеренги, у дві колони, в коло. За сигналом учителя «На прогулянку» всі діти розбігаються у різні сторони. За сигналом «Швидко по місцях» гравці повинні вишикуватись у вихідне положення.
«Земля, вода, вогонь, повітря»
Зміст та правила гри: учасники стають у коло. В центрі – ведучий. Кидаючи м’яч кому-небудь з учнів, він вигукує одне з чотирьох слів: «земля», «вода», «повітря», «вогонь». Якщо скаже «земля», той, хто спіймав м’яч, повинен назвати якусь свійську тварину, якщо «вода» - рибину, якщо «повітря» - птаха. Якщо ведучий вигукує при цьому «вогонь», - усі учасники гри повинні розмахувати руками. Тоді м’яч ніхто не ловить. Ведучий сам піднімає м’яч. Неуважні виходять із кола.
«Намотай шнур»
Зміст та правила гри: учнів ділять на дві команди по 5-7 гравців. Шнурок завдовжки 6-7 м прикріплюють до середини двох довгих палиць, посередині шнурка прив'язують кольорову стрічку. Учні беруться двома руками за палиці й розходяться на відстань довжини мотузки. За сигналом учителя вони починають швидко обертати палицю і пересуватися вперед. Виграє та команда, чия палиця раніше доторкнеться до стрічки.
«Совонька»
Зміст та правила гри: за сигналом: «День наступає, все оживає» учні бігають по майданчику. За сигналом: «Ніч наступає, все завмирає» гравці зупиняються в такому положенні, в якому їх застав цей сигнал. «Совонька» вилітає з гнізда на полювання і стежить за гравцями. Якщо хтось ворухнеться, вона забирає його до себе в гніздо. Коли «совонька» виходить на майданчик, гравцям ворушитись не дозволяється. За спиною «совоньки» учні можуть змінювати позу, робити різні рухи, але так, щоб «совонька» цього не помічала. Спіймані гравці не беруть участі у грі до призначення нової «совоньки».
«Білі ведмеді»
Зміст та правила гри: обираються два ведучі - «білі ведмеді». З одного боку майданчика креслять коло. Це «крига», на яку стають «ведмеді». Інші учні - «моржі» або «тюлені» - бігають по майданчику. За сигналом учителя «ведмеді» йдуть на полювання, тримаючись за руки. Спійманого гравця відводять на «крижину». Потім ловлять ще одного гравця. Кожна спіймана пара стає «ведмедями». Гра закінчується, коли спіймано всіх «моржів». Під час гри «ведмедям» не можна хапати гравців за одяг.
«Голки»
Зміст та правила гри:у грі до 10 учасників. Перший ведучий - «власник голок», а другий -«сусід». «Сусід» приходить до «власника» позичити голку. Той пропонує останню в ряду. Почувши це, «голка» біжить, щоб сховатись за спиною свого «власника», а «сусід» ловить її. Якщо «сусід» зловив «голку», то він стає «власником», а «голка» «сусідом». Ведучий займає останнє місце в колоні.
Переможцем вважається той, хто жодного разу не був «сусідом». Під час гри «голка» може бігти у будь-якому напрямку. Якщо «голка» сховалась за спиною «власника» - стає першою в колоні.
«Два морози»
Зміст та правила гри: двоє ведучих - «морози» - звертаються до гравців: «Ми два брати молоді, Два морози дуже злі. Я мороз - Червоний ніс, Я мороз - Синій ніс. Кого з вас мороз не лякає, Хто у путь-дорогу рушає?» Учні відповідають: «Не боїмося ми погроз, і не страшний нам мороз». І перебігають на протилежну сторону майданчика. «Морози» по дорозі «заморожують» учнів, доторкнувшись до них. За правилами гри «заморожений» гравець залишається на місці доти, доки хто-небудь із гравців не «розморозить» його під час наступної перебіжки. Нові «морози» призначаються після 2-3 перебіжок. «Морозам» не можна хапати гравців за одяг, руки і т. д.
«Злови комара»
Зміст та правила гри:учні стоять у колі обличчям до центру. У центрі - ведучий, у якого на вудочці прив'язаний м'ячик - «комар». Гравці повинні зловити «комара», якого ведучий піднімає вище голови. Виграє той, хто доторкнувся до «комара». Гра триває доти, доки не зловлять комара кілька учнів. За правилами ловити «комара» можна тільки обома руками, підстрибуючи на обох ногах на місці. Коло учасників гри не повинно звужуватись.
«Місяці»
Зміст та правила гри:гравець, який стоїть між лініями, вигукує назву одного з місяців року. Діти, що народилися у тому місяці, мають перебігти по колу між двома лініями, а ведучий їх ловить. Зловлений стає помічником ведучого. Гра триває, поки не залишається один гравець, який і стає переможцем. Під час гри не можна вибігати за межі кола.
«Мишоловка»
Зміст та правила гри: гравці розділені на 2 групи: одні стоять у колі, взявшись за руки - «мишоловка», інші поза колом - «миші». Гравці, що зображують «мишоловку», ходять по колу зі словами:
«Як ці миші надоїли,
Розвелось багато їх,
Все погризли, все поїли,
Як би виловити їх.
Стережіться, мишенята,
Почнемо ми вас хапати!»
«Миші» вбігають і вибігають з «мишоловки». «Мишоловка» закривається за сигналом «Раз, два, три - лови». Спіймані «миші» стають у коло. Виграє остання «миша». «Миші» не повинні вбігати в коло під час руху гравців.
«Баба Віхола»
Зміст та правила гри: діти за допомогою лічилки обирають «бабу Віхолу» й стають гуртом. «Баба», осідлавши мітлу, «під’їжджає» на ній до дітей. Під час руху «Віхоли» діти промовляють слова:
Баба Віхола, сива Віхола,
На метільній мітлі приїхала.
Полем їхала, в землю дихала,
В шибки стукала, в двері смикала.
Після цих слів діти розбігаються врозтіч, а «Віхола» намагається «заморозити» якомога більше гравців. Кого вона торкнеться, той завмирає на місці та стоїть, поки вихователь не промовить слова: «Баба Віхола геть поїхала». «Заморожені фігури тануть», гра повторюється.