«Самоосвіта та її значення у професійній діяльності психолога, соціального педагога»

Виступ на РМО практичних психологів, соціальних педагогів на тему:

«Самоосвіта та її значення у професійній діяльності психолога, соціального педагога»

Хто дорожить життям думок,той знає дуже добре,

 що справжня освіта – це тільки самоосвіта.

             Д. Писарєв

 Кожен день, у який ви не поповнили своєї освіти

хоча б маленьким. Але новим для вас шматком знання…

вважайте безплідно і не зворотно для себе загиблим.

К. Станіславський

Сучасна людина має постійно вдосконалювати свої знання та вміння, займатися самоосвітою, мати різносторонні зацікавлення. Особливо актуальною проблема самоосвіти сучасної людини стала в умовах інформаційного суспільства, де вкрай важливими є доступ до інформації та вміння працювати з нею.

Інформаційне суспільство – це суспільство знання, де особливу роль відіграє процес трансформації інформації в знання. Тому сучасні умови потребують від людини постійного вдосконалення знань.

Знання можна отримувати різними способами. Нині пропонують чимало послуг підвищення кваліфікації. Але ні для кого не секрет, що більшість нових знань і технологій втрачає свою актуальність орієнтовно через п’ять років. Тому найбільш ефективний спосіб підвищення майстерності – самоосвіта.

Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину ніж сама освіта у навчальному закладі. „Вчити самого себе” – девіз кожної особистості.

Самоосвіта — цілеспрямована, вільна та самостійна пізнавальна діяльність, спрямована на задоволення інтересів, потреб людини в пізнаванні оточуючого світу.

Самоосвіта — складний вид систематичної пізнавальної діяльності, під час якої людина сама ставить перед собою пізнавальні цілі й завдання, визначає шляхи їх досягнення, контролює хід самостійної роботи щодо набуття знань і сама оцінює їх результати

Самоосвіта –це усвідомлена потреба в постійному вдосконаленні своєї професійної діяльності з акцентом на її соціалізацію, на створення умов для розвитку особистісно і соціально значущих якостей особистості психолога та особистості кожного учня

Основні  характеристики САМООСВІТИ:

Самостійність

Активність

Мобільність

Оптимістичність

Організованість

Скромність

Вимогливість

Індивідуальність

Толерантність

Адекватність.

Основні принципи самоосвіти: неперервність, цілеспрямованість, інтегративність, єдність загальної та професійної культур, взаємозв’язок і наступність, доступність, випереджальний характер, перманентність переходу від нижнього рівня до вищого, варіативність тощо.

Відмінною рисою самоосвіти психолога  є те, що результатом його роботи виступає поліпшення якості оволодіння різними методами та техніками в роботі, якості просвітненцької консультативної, розвивальної роботи, підвищення рівня знань, вихованості і розвитку учнів.

У традиційній технології самоосвіта — вторинний процес, і тільки з переходом людини до самостійного життя вона стає основним засобом її духовного розвитку та збагачення. Сьогодні ми розглядаємо освіту та самоосвіту, навчання та самонавчання як єдиний цілісний процес, що дає змогу розвиватися адекватно своїм можливостям, знаходити необхідні джерела інформації та використовувати їх для задоволення своїх пізнавальних потреб.

Суть самоосвіти

Психолог здобуває знання з різноманітних джерел, використовує ці знання в професійній діяльності, розвитку особистості та своїй життєдіяльності.

Метою роботи над темами самоосвіти є систематичне підвищення психологами, соціальними педагогами свого професійного рівня.

Основні завдання:

• удосконалення теоретичних знань, професійної компетентності психолога, соц. педагога;
• опанування нових форм, методів, прийомів навчання й виховання дітей;
• вивчення та впровадження в практику перспективного психологічного досвіду, новітніх досягнень психологічної науки, нових технологій;
• розвиток у школі інноваційних процесів.

Алгоритм самоосвіти психолога, соц.педагога:

• підготовчий етап;
• творчий етап;
• аналітико-підсумковий етап.

На результати самоосвіти позитивно впливає науково обґрунтоване планування. Варто кожному скласти індивідуальний план самоосвіти.

Джерела знань:

• книжки (наукова, науково-методична, методична, публіцистична, художня та ін. література);
• фахова періодика (газети, журнали);
• Інтернет;
• телебачення;
• відео-, аудіоінформація;
• семінари, круглі столи, конференції;
• майстер-класи, воршопи;
• курси підвищення кваліфікації;
• екскурсії, театри, виставки, музеї, концерти;
• заходи з обміну досвідом;
• різноманітні курси;
• подорожі тощо.

Форми самоосвіти:

• індивідуальна;
• колективна.

Ініціатором є сам психолог, соц. педагог, хоча на її організацію часто впливають інші: керівники методичних об'єднань, курсів підвищення кваліфікації, які ініціюють і стимулюють діяльність психолога, соц. педагога. Групові форми у вигляді діяльності методичного об'єднання, семінарів, практикумів тощо організовує адміністрація.

Форми узагальнення результату самоосвіти:

• доповідь, виступ на семінарі, педагогічній раді, методичному об'єднанні;
• реферат;
• програма;
• методичний посібник;
• стаття у фахове видання;
• дидактичний матеріал;
• науково-методична розробка;
• проект;
• методичний чи діагностичний кейс тощо.

З появою в роботі комп'ютера та Інтернету значно розширюються можливості психологічної самоосвіти. З'являються нові теми, цікаві завдання та способи їх розв'язання, нові способи самореалізації.

Новітні засоби самоосвіти:

• розробка електронних уроків, посібників тощо;
• розробка пакета тестового матеріалу в електронному вигляді;
• розробка пакета стандартного поурочного планування з теми чи групи тем;
• комплект дидактичного матеріалу;
• розробка комплекту роздавального матеріалу з предмета;
• створення термінологічного словника з предметної теми, розділу;
• розробка психологічних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів;
• розробка навчальних проектів;
• розробка пакета олімпіадного матеріалу для підготовки учнів;
• проект особистої методичної веб-сторінки;
• база даних запитань і задач із предмета;
• створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно з програмою;
• зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю (результатом самоосвіти має стати підвищення якості навчально-виховного процесу).

Вдосконалюватися потрібно все життя. І чим більше пізнаєш, тим більше   розумієш,   скільки   ще   корисного   можна   почерпнути   для   себе.                   

     Сучасний   психолог  –   це   професіонал,   він   має   бути   і   артистом,   і   художником,   і   письменником,   і   співаком,   але   при      всьому   цьому   залишатися   і   учнем.

     Хороший      психолог    постійно     повинен     продовжувати       вчитися:    вчитися   працювати  над  собою,  вчитися  спілкуватися  з  дітьми,  вчитися  готуватися  до    занять. Вчитися… вчитися і ще раз вчитися.