Самоосвітня діяльність молодших школярів

Формування самоосвітніх навичок молодшого школяра як основа для навчання впродовж життя

«Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього». Самоосвіта – самостійна пізнавальна діяльність людини, спрямована на досягнення певних персональних значущих освітніх та культурних цілей: задоволення загальнокультурних запитів, пізнавальних інтересів у будь-якій сфері діяльності, підвищенні професійної кваліфікації тощо. Самоосвіта є умовою особистого розвитку, самоствердження та самореалізації та є складовою навчання людини протягом всього життя Матеріал з Вікіпедії

Самостійна діяльність учнів ґрунтується на сукупності декількох «само»самостійність – вміння працювати без сторонньої допомоги.самооцінка — вміння оцінити свої можливості;самооблік — вміння брати до уваги наявність своїх якостей;самовизначення — вміння обрати своє місце в житті, в суспільстві, усвідомити свої інтереси.самоорганізація — вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми роботи, планувати, організовувати робоче місце та діяльність.самореалізація — реалізація особистістю своїх можливостей;самокритичність — вміння критично оцінювати достоїнства та недоліки власної роботи.самоконтроль — здатність контролювати свою діяльність; .

Кожному педагогу відомо, що учні, які прекрасно відтворюють навчальний матеріал, не завжди можуть виявити творчість, оригінальність, самостійність у судженнях та оцінках. Ці якості можуть бути сформовані тільки за умови залучення дітей до систематичної навчально – пошукової самоосвітньої діяльності. Вчитель має організувати навчальну діяльність таким чином, щоб дитина стала суб’єктом навчання. -

Чотири основні напрями навчальноїсамоосвітньої діяльності:-   організаційний (визначення мети, вибір засобів її досягнення, контроль за відповідністю дії плану та цілям, організація діяльності у колективній роботі);-   практичний (використання ТЗН, опрацювання довідкової літератури, відео матеріалів, робота з комп’ютером);-  інтелектуальний (формування проблеми, вибір об’єкта досліджень, систематизація ідей);-   психологічний (докладання вольових зусиль для подолання труднощів, усвідомлення свого рушійного мотиву, аналіз та оцінювання ситуації).

Три аспекти формування творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя І аспект – організація спеціальної самоосвітньої навчальної діяльності на уроках.ІІ аспект – організація навчального самоосвітнього співробітництва, спільної роботи вчителя і учняІІІ аспект – методи та прийоми самоосвітньої роботи на уроці.

Учитель повинен поступово вчити учня:-   формулювати мету;-    планувати діяльність;-   обирати засоби та прийоми роботи;-   оцінювати свої досягнення;-   аналізувати виконану роботу, здійснювати рефлексію;-   обирати нове завдання.І аспект                 

ІІ аспект Самостійне обрання ролі полягає в уміннях:-     учитися слухати;-     учитися сперечатися;-     учитися робити висновки;-     учитися навчати інших;-     учитися створювати модель, алгоритм, схему;-    учитися оцінювати роботу та досягнення;-     учитися ставити запитання;-     учитися відстоювати свою думку. Незамінними в цьому аспекті є парна та групова робота.

ІІІ аспект. Вчитель спонукає дітей до пошукової самостійної діяльності ( 1 – й клас – ситуація наслідування; 2 – 4 класи – ситуація самостійної дії). Приклади завдань«Пастка» (завдання, які не мають розв’язку або складені не за правилами):-   завдання, що розрізняють життєву та понятійну логіку;-   задачі з неповними даними;-   ситуації відкритого незнання;-  завдання, що розрізняють орієнтацію дитини на завдання і на дії вчителя.«Каталізатор» - завдання, яке виявляє недостатність знань дитини, мотивує її до самостійного пошуку інформації, спонукає до діалогу з іншими дітьми.«Виручалочка» - завдання на опрацювання пропущеного матеріалу.

Етапи формування навичок самоосвітньої діяльності Підготовчий етап: Школярі вчаться:·   здійснювати первинне опрацювання навчального матеріалу;·   складати плани;· ставити експерименти за прямими вказівками вчителя.

На першому етапі у школярів:                   виробляються навички вибору способу дій і застосування його в роботі над додатковим джерелом;                    формується ситуативний інтерес до додаткового матеріалу і способів діяльності;

Для другого етапу є характерним: поступове формування здатності побачити проблему, знайти гіпотезу, довести її, зробити висновок; закріплення стійкого інтересу до додаткових джерел інформації. На третьому етапі учні оволодівають: навичками пошукової самоосвітньої діяльності на основі вивчення матеріалу та широкого залучення додаткових джерел; умінням самостійно бачити проблему, формулювати її, пропонувати шляхи її розв’язання;навичками реалізації розробленого плану;  здатністю робити висновки та узагальнення.

. Завдання вчителя з розвитку самоосвітньої діяльності молодших школярів

1. Пошук та впровадження у практику прийнятих норм самоосвіти учнів:організація самостійного засвоєння учнями частини матеріалу на уроках і вдома;добір цікавого матеріалу до уроку;використання елементів творчості в ході виконання домашніх завдань та самоосвітньої діяльності.2.  Озброєння учнів набором навчальних прийомів, необхідних для самоосвітньої роботи:навичками письма і читання, усного та писемного мовлення;умінням працювати з книгою;здатністю сприймати інформацію на слух;навичками складання плану;умінням аналізувати умови задач та розв’язувати їх.

3.  Стимулювання та заохочення самоосвіти школярів:пропагування самоосвіти серед школярів;проведення бесід про необхідність самоосвіти;створення пріоритетів для набуття знань, які потрібно опановувати самостійно;залучення до процесу самоосвіти учнів їхніх батьків.

Скільки б ти не жив, усе життя слід вчитися.  Сенека