30 вересня о 18:00Вебінар: Використання нестандартних завдань у навчанні природничих дисциплін

Самостійна читацька діяльність молодших школярів: сучасні тенденції розвитку. Відгук на прочитану книгу .

Про матеріал
Письменник пише, щоб його читали. Мрія письменника — отримати відгук на своє творіння. А гарний відгук, як відомо, іноді буває ціннішим, ніж вдала стаття. Мета сучасного вчителя: навчити учнів уміти давати особистісну оцінку прочитаному; розвивати здатність до написання творчих робіт; формувати не тільки вміння розуміти задум автора, а й бажання продовжити його власним текстом.
Перегляд файлу

Самостійна читацька діяльність молодших школярів: сучасні тенденції розвитку.

Відгук на прочитану книгу .

 

Дмитришина     Катерина    Вікторівна,

учитель початкових класів Бахмутської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів    №12

Бахмутської міської ради Донецької області,

спеціаліст вищої категорії, старший учитель

 

 

Маленький мальчик сидит на книги — стоковое фото 

 

 

 

 

 

Навчіть своїх дітей

читати так,

щоб вони вміли

читаючи думати

й думаючи читати.

В. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На сучасному етапі модернізації початкової школи в Україні й оновлення змісту початкової освіти одним із важливих завдань є формування ініціативної, інтелектуальної, творчої, самостійно мислячої особистості, яка вміє успішно реалізувати свій потенціал у різних сферах діяльності, спроможна вільно і досконало володіти мовою як засобом спілкування і пізнання навколишнього світу. З огляду на це актуалізувалась проблема формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів, які є одними з найважливіших умінь сучасної особистості. Тому для ефективної взаємодії з людьми в різних видах діяльності необхідно володіти ними на високому рівні. Від рівня сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь залежить успішність вивчення всіх навчальних предметів початкової школи і подальше усвідомлене засвоєння їх у наступних класах основної школи.

Важливим моментом є й те, що саме роки навчання в початковій школі є періодом активного мовленнєвого зростання школярів. Одним із визначальних принципів добору змісту літературного читання в сучасній початковій школі є комунікативномовленнєвий, який є ключовим у мовленнєвому розвитку учнів, формуванні в них досвіду міжособистісного спілкування. У процесі навчання відбувається інтенсивний розвиток усіх характеристик навички читання вголос і мовчки за провідної ролі смислового читання. Учні оволодівають прийомами виразного читання, уміннями будувати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого), уважно слухати і розуміти співбесідника, брати участь у діалозі.

Глобальні процеси розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, збільшення кількісних і якісних характеристик текстової інформації поставили перед загальноосвітньою школою завдання розроблення нових технологій щодо її усвідомленого сприймання, аналізу, добору, систематизації, застосування школярами у навчально-пізнавальній діяльності на міжпредметному рівні, а також у життєвому досвіді.

У Державних нормативних документах (Державному стандарті загальної початкової загальної освіти, навчальних програмах для загальноосвітніх навчальних закладів із навчання українською мовою – предмет «Літературне читання») формування читацької компетентності молодших школярів визначено як один з основоположних складників мети курсу.

Читацька компетентність як складне багатокомпонентне особистісне утворення стосується опрацювання читачем текстів різних видів, а не лише художніх. Вона є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей і передбачає оволодіння учнями сукупністю знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень, які дають змогу дитині відповідно до її вікових можливостей самостійно орієнтуватися в колі дитячого читання, самостійно працювати з різними видами письмових текстів – їх читати, розуміти знаходити в них потрібну інформацію, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати, застосовувати її для вирішення навчально-пізнавальних завдань, у життєвому досвіді, у стандартних і нових ситуаціях. Набутий читацький досвід забезпечує готовність і здатність молодших школярів до подальшого навчання, пізнання, саморозвитку.

Читацька компетентність у контексті діяльнісного, особистісно зорієнтованого підходів покликана виконувати пізнавальну, розвивальну, інформативну, комунікативну, самоосвітню функції. У змісті читацької компетентності молодших школярів виділяються такі її основні взаємопов’язані компоненти: мотиваційний, когнітивний, операційно – діяльнісний, рефлексивний, які реалізуються у змістових лініях навчальної програми з літературного читання для початкових класів.

 

Читацька компетентність це не лише навичка власне читання, а уміння та навички, знання й цінності, завдяки яким людина може шукати інформацію для вирішення пізнавальних завдань.

Читацька компетентність учнів виявляється у: сформованості читацької навички, розумінні текстів різних тем і жанрів, літературній обізнаності відповідно віку, вмінні давати особистісну оцінку прочитаному.

Читацька компетентність включає:

літературно-мистецьку – сприймання літератури як частини культури, розуміння її специфіки як мистецтва слова; власне читацьку – знання теорії, здатність аналізувати художній твір, уміння давати особистісну оцінку прочитаному;

ціннісно-світоглядну, яка передбачає розуміння світоглядних категорій, що знайшли художнє відображення в літературних творах;

 комунікативно-мовленнєву, тобто комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою спілкування, володіння основними видами мовленнєвої діяльності, здатність до написання творчих робіт тощо;

інформаційну – оволодіння вмінням самостійно й продуктивно працювати з різноманітними друкованими й електронними джерелами інформації;

 когнітивну, що передбачає здатність розширювати свої знання про автора, персонажів твору, формувати не тільки вміння розуміти задум автора, а й бажання продовжити його власним текстом.

 

Модель компетентного читача (молодшого школяра).

  • Має загальні уявлення про бібліотеку та вміє нею користуватися.
  • Має загальне уявлення про книгу, її структуру.
  • Користується довідковою літературою.
  • Частково вміє вибирати книги для самостійного читання.
  • Ознайомлений із каталогами, картотеками.
  • Потребує спільного читання з дорослими та обговорення прочитаного.

Формування читацької компетентності як складного багатокомпонентного особистісного утворення важливо здійснювати на міжпредметному рівні, на матеріалі текстів різних видів: художніх, науковопізнавальних, навчальних.

Уроки позакласного читання повинні своєю формою і змістом викликати живий інтерес і бажання дітей читати книги. Тому вчителю варто крім основного типу уроку позакласного читання ширше запроваджувати нетрадиційні форми занять.

 

Структура нетрадиційних уроків.

1. Урок-звіт (рекомендовано проводить після канікул). Тему і матеріал вибирають діти.

План до уроку

Ø Які книги ти прочитав на канікулах?

Ø Про що нове, цікаве дізнався? Яку книгу порекомендуєш товаришам?

Ø Підготуй з друзями інсценівку, вікторину тощо.

Структура уроку-звіту

1. Групові виступи дітей за планом.

2. Виступ учителя, який знайомить дітей з новою книгою.

3. Колективна літературна гра (можна запросити на урок цікаву людину, яка має відношення до книг).

2. Усний журнал. Театралізована вистава з емблемою, музичною заставкою, «обкладинкою», «сторінками».

3. Урок-КВК. Мета: вчити дітей ставити запитання та давати відповіді не лише за сюжетом, а й за розумінням прочитаного.Урок проходить з елементами змагання, інсценізації. Тому необхідна попередня підготовка учнів та вчителя у підборі питань і завдань.

4. Урок-семінар. Мета: визначити глибину сприймання одного твору різними учнями класу.До уроку всі учні читають одну і ту ж книгу. Обирається журі, головуючий, доповідач, учні, які пишуть відгуки на прочитану книгу.

Оголошується тема уроку, учні читають підготовлені відгуки. Інші учні висловлюють свої міркування щодо прослуханого і задають запитання.

5. Урок вільного читання. Мета: визначити ступінь сформованості читацької самостійності у класі. Вчитель і учні приносять до класу ті книги, які читають вдома, і читають їх протягом усього уроку.

6. Урок-мозаїка. Мета: залучення учнів до різноманітних видів діяльності з інформацією, що готується до уроку. Кожен учень отримує завдання, яке відповідає його індивідуальним здібностям. Завдання мають бути різноманітними як за змістом, так і за формою. Це може бути театралізована сценка-мініатюра з обраної теми, опитування учнів, демонстрація слайд-фільму і опитування учнів, слайд-вікторина, виступи учнів про роль даної теми в житті.

7. Програмою передбачаються бібліотечні заняття, які проводяться в кожному класі кілька разів на рік у шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці.

Мета бібліотечних занять полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розстановки книжок на полицях у відкритому для доступу фонді, формування умінь користуватися довідково-бібліографічними апаратом бібліотеки тощо.

Щоб процес формування самостійного читача був успішним, позакласне читання школярів повинно постійно знаходитися у центрі уваги вчителя в різних сферах учнівського життя: на уроках та в позакласній роботі. Це і визначає різноаспектні напрямки роботи вчителя, яку він виконує, керуючи самостійним читанням дітей. Перший: учитель дає завдання і прищеплює дітям читацькі уміння на уроках позакласного читання. Другий: в обов'язки вчителя входить підготовка та проведення масових позаурочних заходів, пов'язаних з читанням. Третій: вчитель повинен активно пропагувати та стимулювати читання школярів.

Поштовхом до зацікавлення дітей книгою можуть стати подорожі меморіальними місцями, пов’язаними з іменами письменників і літературою, екскурсії до пам’ятників письменникам та літературним героям, до книгарні, шкільної та міської бібліотек із залученням дітей до активної участі у літературних заходах, які там проводяться (зустрічі з письменниками, поетами-земляками, День книги, книжкові виставки, презентації книг, ранки, конкурси, Парад казкових героїв, колективні читання книг, перегляд спектаклів, читацькі конференції тощо).

Для того, щоб діти були поінформовані з правилами читання, новинками дитячої літератури, станом читання у класі та мали можливість продемонструвати свої читацькі досягнення, варто обладнати у класі Куточок читача. В Куточку вчитель розміщує Пам'ятку для читача, на яку постійно звертає увагу дітей.

 

 

Пам’ятка для читача

Ø Вибравши книгу для читання, пригадай, чи знаєш ти інші книги цього автора.

Ø Прочитай передмову, анотацію, розглянь ілюстрації, з’ясуй, про який час розповість книга, про що вона.

Ø «Товсту» книгу читай частинами.

Ø Читаючи книгу, звертай увагу, де і з ким відбуваються події, що описані в книзі. Спробуй при читанні уявляти собі наочно і конкретно обстановку і героїв.

Ø Виділяй все незрозуміле, формулюй питання і намагайся відшукати на них відповіді самостійно: через ілюстрації або книги-довідники.

Ø Закриваючи книгу, ще раз поміркуй над її змістом у цілому, віднови в пам’яті образи героїв книги і спробуй визначити, чи хороша ця книга і чим саме хороша.

У Куточку читача вчитель розміщує списки рекомендованої літератури, які періодично поновлює та доповнює. Регулярно вчитель разом з кращими читачами класу з допомогою бібліотекаря готують тематичні виставки книжок, присвячені творчості певного письменника, виставки новинок дитячої літератури або улюблених дитячих книжок, малюнки щодо прочитаних казок.

Особливе місце в освоєнні читацької культури і розвитку творчих здібностей читача займають літературні ігри, творчі роботи, конкурси і драматизації, заочні зустрічі з письменниками.

Важливу роль у стимулюванні читацької активності та пізнавальних інтересів дітей відіграють різноманітні конкурси: на кращого читача класу, на кращий читацький щоденник, на кращий відгук про прочитану книгу, на кращу ілюстрацію до твору, на кращого декламатора тощо.

Отже, вчителеві для того, щоб виховати свідомого самостійного читача, потрібно приділяти багато уваги та часу для організації уроків позакласного читання в молодших класах, використовувати різноманітні форми і методи навчання на уроках, учити дітей цікаво і змістовно проводити дозвілля з книгою, спрямовувати позакласне читання так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші твори. Щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям.

Цілеспрямоване читання завжди є активним. Важливо при цьому допомагати усвідомити, що читанням необхідно насолоджуватися: поезію читати по словах і рядках; твори історичного змісту – реченнями; оповідання, повісті – абзацами; дитячі детективи – сторінками.

Основний критерій читаннячитати так, щоб нічого суттєвого не пропустити, головне – зрозуміти й осмислити те, що читаєш.

 

 

 

Написание маленькая девочка — стоковое фото

 

                                                Письменник пише, щоб його читали.

 Мрія письменника — отримати відгук на своє творіння.

А гарний відгук, як відомо, іноді буває ціннішим,

ніж вдала стаття.

 

Відгук — це одна з найбільш часто використовуваних форм шкільних творів. Написати розгорнутий відгук на книжку або твір — з цим завданням учні вперше стикаються вже в молодших класах.

Відгук — це текст, у якому дають оцінку прочитаного, почутого, побаченого, висловлюють ставлення до нього.

Мета відгуку — описати свої почуття та думки, які з’явилися від знайомства з автором і його твором, а також рекомендація книжки або твору іншим читачам.

Відгук може бути написаний у вигляді міркування, тоді він зазвичай містить тезу (думка читача про книжку), докази справедливості цієї думки; висновок (загальна оцінка книжки); рекомендації (кому прочитати цю книжку).

Відгук також може бути написаний у стилі вільного письма. З одного боку, писати будь-який вільний твір досить легко: коли немає заданих меж і можна озвучувати лише власні думки, є більше простору для творчості. але є у цієї медалі й зворотний бік — такий твір може виявитися досить сумбурним.

 

План складання відгуку на прочитаний твір.

- Подивіться на автора і назву книжки.

- Чи знайоме вам прізвище письменника? Що вам про нього відомо? Згадайте важливе. Що ви скажете про назву книжки? Чи привернула вона вашу увагу? Можливо, створила певний настрій або натякнула, що чекає на вас у творі? Скажіть про це кілька слів.

- Зверніть увагу! На початку вашого твору важливо дати короткі відомості про прочитану книжку: ім’я автора, назву твору, в якому році він написаний автором, місце і час представлених ув книжці подій, хто стоїть у центрі оповіді.

- Основної частини відгуку: дайте відповідь на головне питання — про що ця книжка?

- Опишіть місця у творі, які найбільше сподобалися і обґрунтуйте, чому саме. Подумайте, у чому полягає головна думка розказаної історії?

- Можна розповісти про те, які риси характеру, вчинки, подвиги героїв викликали найсильніші емоції. Цікаві відгуки виходять, коли є порівняння, зіставлення прочитаного з фактами, відомими з інших книжок або з життя. Чи має книжка виховний потенціал? Який саме?

- Зверніть увагу! Тут не потрібно детально переказувати книжку. Важливо — сформулювати головну ідею твору.

- Говоримо про головне: сподобалася книжка чи ні. І обов’язково розкриваємо — чому? Чим вас порадувала історія? Що здалося найцікавішим? Чи згодні ви з діями героїв або, можливо, вчинили б по-іншому?

- Раптом у вас є навіть поради для когось з дійових осіб книжки. Пишіть про все, що спаде на думку. в узагальненні ви можете сказати, чи маєте намір продовжити ознайомлюватися з цим автором, прочитати інші його книжки, або ж порекомендувати цю книжку читачам. а можливо (адже відгук може бути і негативним), порадити їм ніколи не брати в руки цієї книжки.

У відгуку на книжку краще сказати якомога більше, ніж не сказати нічого. а скоротити ви зажди встигнете!

 

http://old.odb.te.ua/userfiles/312%20(3).jpg

Відгук на книгу

Катерини Лебедєвої «Птаха Корабель»

учениці 3-Г класу

Бахмутської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів    №12

Бахмутської міської ради Донецької області,

 

Гатченко Аріни

 

Кумедні пригоди, фокуси, фантастичні мрії цікаві не тільки малечі,, а й дорослим . Адже всі ми з країни Дитинства.

Нещодавно я відвідала шкільну бібліотеку. Мене зацікавила книга Лебедєвої Катерини «Птаха Корабель». Вона мала яскраве фантастичне  оформлення. Перегортаючи сторінки, мені сподобались ілюстрації незвичайних казкових героїв. Я вирішила поринути у цей загадковий світ.

З перших сторінок я замислилася: хто ж такий  Птах  Корабель? Виявилося, що це  незвичайний птах. На голові у нього був дерев’яний корабель з білосніжними вітрилами. Він  артист, справжня зірка. На його концертах завжди були аншлаги. У нього є своя команда: менеджер Іван Кажан, кравець  Павло Павук, музиканти різних жанрів.

Кравець Павук – чудовий майстер-витівник. Кожного разу вигадував щось нове. Наприклад, у «шкарпетки-дерева» вбудував процесори, які час від часу перетворювалися на ролики чи ковзани. Одяг шив з тканини, сплетеної з травинок, що ростуть на найвищій у світі горі. Чарівні гриби заміняли ґудзики.  А для шиття одягу користувався Машиною часу.

Я позаздрила героям  і оповідання: «Ось би такі дива нам сьогодні!?»

Поруч з Птахом завжди був його вірний  та мудрий порадник Іван Кажан. Він вважав, що музика надихає на добрі справи, робить світ чудовим. Тому їв цукерки у вигляді музичних інструментів і мріяв: «Можливо, музику, що всередині мене, буде чути навколо».

Птах Корабель  любить подорожувати казковими країнами та знайомитися з їх мешканцями: Північним Сяйвом, Равликом, Глобусом, Білим Ведмедем. Мене здивувало, що головний герой оповідання із задоволенням  користується сучасною технікою. Він дивився відео, читав тексти, слухав музику.

З книги Катерини Лебедєвої я дізналася, що негарно нав’язувати свої інтереси та вподобання іншим людям, їх треба ділити лише з тими, кому це дійсно цікаво.
         І головне – я зрозуміла, що комп’ютер ніколи не замінить справжніх друзів, бо уявний співбесідник може виявитися всього-навсього металевим роботом.
        Ця книга – справжнє фантастичне диво. Прочитавши її, я вкотре впевнилася, що добро завжди перемагає зло, що справжній друг завжди прийде на допомогу в скрутну хвилину й ніколи не буде заздрити успіхам, а жити повноцінним життям можна лише в реальному світі.

 Оповідання насичене дивними перетворюваннями предметів у живі істоти, цікавими пригодами.  Книга має чудові малюнки, які  переносять нас із сьогодення в бурхливий фантастичний світ.  Я раджу прочитати цю книгу своїм однокласникам. Вона нікого не залишить байдужим, бо вчить уявляти, фантазувати, мріяти. А це – чудово!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

  1. Анісімова, В. Л. Шляхи формування в учнів позитивної мотивації до читання / В. Л. Анісімова // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 8. – С. 8.
  2. Борисова, О. Є. Компетентний читач – який він? / О. Є. Борисова // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 7. – С. 2-3.
  3. Вашуленко, О. Оцінювання читацьких компетентностей молодших школярів: тести, анкети для учнів та батьків / О. Вашуленко // Початкова школа. – 2007. – № 12. – С. 16-20.
  4. Демиденко, О. Г. Робота шкільної бібліотеки з учнями початкової школи / О. Г. Демиденко // Шкільний бібліотекар. – 2012. – № 6. – С. 2-4.
  5. Державний стандарт початкової загальної освіти. // Початкова школа. – 2010. - № 8.
  6.  Єрмолова, О. В. Інноваційні технології в роботі шкільних бібліотек / О. В. Єрмолова // Шкільний бібліотекар. – 2012. – № 10. – С. 2-10.
  7. Літературне читання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 2-4 класи // Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – С. 71 – 97.
  8. Савченко О.Я. Ключові компетентності – інноваційний результат шкільної освіти // Рідна школа. - 2011. - № 8-9. – С.4-8.
  9. Яценко Т. О. Формувати компетентнісного читача // Українська мова і літ. в школі - 2008. - № 6. – С. 25 – 28.
  10. Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1192-formuvannya-chitatsko-kompetentnost-uchnv-pochatkovo-shkoli

 

 

 

docx
Додано
17 серпня 2019
Переглядів
836
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку