Самостійна робота до теми: «Синтаксис».

Самостійна робота до теми: «Синтаксис».

• Смислове й граматичне об’єднання 2-х чи більше повнозначних слів, що більш точно називає дії, предмети, ознаки, ніж окреме слово. (Словосполучення)
• Вид присудка в реченні Ні, я буду крізь сльози сміятись. (Простий дієслівний)
• Означення, виражене іменником, яке дає предмету чи особі другу назву. (Прикладка)

•         Скільки граматичних основ у реченні Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє? (Чотири)
•         Речення, що складається лише з граматичної основи. (Непоширене)
•         Чи будуть однорідними означення, які виступають епітетами?

(Так)

•         Тип зв’язку в словосполученні веселі канікули. (Узгодження)
• Слово або сполучення слів, яке називає адресата мовлення.

(Звертання)

• Яким членом речення виступає вставне слово? (Не є членом речення)
• Вид односкладного речення Раптом повіяло прохолодою. (Безособове)
• Речення, яке має всі необхідні для певного типу речення члени.

(Повне)

• Чи можуть головні члени речення бути відокремленими? (Ні)
• Другорядний член, який відповідає на питання непрямих відмінків. (Додаток)
• Тип зв’язку в словосполученні, при якому незмінюване залежне слово зв’язується з головним лише за змістом. (Прилягання)
• Вид підрядної частини в реченні Чом ти не прийшов, як місяць

зійшов. (Часу)

• Чим ускладнено речення Ти, я бачу, хочеш хитрувати? (Вставним компонентом)
• Тип зв’язку в словосполученні занадто голосно? (Прилягання)
• Місце додатка при прямому порядку слів. (Після присудка)
• Вид присудка в реченні Тричі по п’ять — п’ятнадцять. (Складений іменний)
• Синтаксична роль дієприслівникового звороту. (Відокремлена

обставина)

• Головне слово в словосполученні дуже весело. (Весело)