"Сатирична комедія «Мина Мазайло»"

Тема. Сатирична комедія «Мина Мазайло»

Мета. Розкрити ідейний зміст  та проблеми, порушені у комедії;

з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-х  рр. у творі;

розвивати навички аналізу драматичних        творів;

виховувати патріотизм, повагу до свого роду й народу, прагнення до духовного розвитку.

Матеріали. Презентація, фільм «Мина Мазайло» (1991р.), текст твору.

Тип уроку. Комбінований.

Перебіг уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Вступне слово вчителя.

Кожен із нас є особистістю, зі своїми зацікавленнями, переконаннями, прагненнями. І найбільшим щастям для людини будь-якої нації – залишатися самим собою, відчуваючи генетичний зв'язок із предками, закладений у людський мозок.

• Що підкреслює нашу ідентичність, а водночас приналежність до певного роду і пов’язує з попередніми поколіннями?

Саме так, прізвище і є тим не тільки формальним, а й нерозривним зв’язком із минулими поколіннями.

Сьогодні на уроці ми працюватимемо над змістом і проблематикою твору Миколи Куліша «Мина Мазайло» і подумаємо, що стається з людиною, коли вона відрікається від свого роду, культури, мови.

• Оголошення теми та мети уроку (учні записують у зошитах).
• Тема, ідея.

Тема: зображення українізації та міщанства в Україні у 20 рр. ХХ ст.

Головна ідея: засудження міщанства, національної упередженості та зверхності.

• Який жанр цього твору? (сатирична комедія)
• Політична комедія  ( Ю. Лавріненко ) 
• Філологічна комедія  (Лесь Танюк )
• Трагікомедія (О. Слоньовська)

Жанр: сатирична комедія

Сатирична комедія – жанр драматичного твору, для якого характерні гостре, дошкульне  висміювання негативних  явищ, поведінки, вчинків. Для втілення авторського задуму підпорядковано засоби сатири: іронію, сарказм, гротеск, шарж, карикатуру та ін.

• Укажіть композицію твору (4 дії).

• Коли було написано п’єсу? (1929р.)

П'єсу написано у 1928р., надруковано у 1929р.

Спочатку  - в одному з найбільш самобутніх і “проєвропейських" українських видань кінця 20-х років XX століття - гумористично-сатиричному альманасі "Літературний ярмарок" (шосте число за 1929 рік), а пізніше, все у тому ж 1929р., п'єса вийшла в Харкові окремою книжкою.

- Які історичні процеси відбувалися в Україні у цей період? (повідомлення учня-історика про українізацію 20-30рр. ХХ ст..)

• Як ви думаєте, чому саме до цієї теми звертається драматург? (щоб показати штучність і абсурдність українізації).

Микола  Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до змін, які відбувалися у суспільстві, намагався про них розповісти. У драматичному творі це було можливим тільки через висловлювання героїв. До речі, М.Куліша називають провидцем за твір “Мина Мазайло”.

- Що каже Микола Куліш про українізацію устами дядька Тараса? (цитата: Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було)

- Чи справдилися ці пророцтва? (так, згадаймо репресії 30-х років та голодомор)

Робота над змістом твору

• Де відбуваються події? (Харків, вул.. Н-ська Холодної Гори, квартира Мазайлів)

- Яке завдання дала Рина подрузі Улі? (закохати у себе Мокія)

- Навіщо? (щоб він забув про все українське, насамперед – про мову)

- Чому Рина так вороже ставиться до захоплень брата? (дівчина не розуміє його, її «міщанський» недалекий інтелект прагне знищити те, чого не розуміє; не хоче ворожнечі у сім’ї)

- Якою мовою спілкуються Мазайли вдома? (тільки російською, окрім Мокія, який «вдарений мовою», цитата «Всякого слова малоросійського уникали»). Отже, вони свідомо відмовилися спочатку від мови, а наступним кроком була відмова від прізвища.

-  Який конфлікт виник у них вдома? (син хоче залишити своє прізвище, ще й додати до нього загублену половинку -Квач, а батько намагається змінити своє прізвище)

-  Якими є стосунки батька і сина? Матері і доньки? Чи можна назвати їх хорошими? (Ні. Вони були ворожими: син хоче утопити батька у криниці, а батько навіть готовий переступити через труп сина, щоб досягнути мети, Рина ображає матір, називає її дурною).

-  Чому Мина так ненавидить своє прізвище? Чи це данина моді? (цитата с. 71 «23 роки носю я це прізвище…. Од кохання відмовлялися» - він відчуває свою меншовартісність)

- Чи є воно ганебним?

- Яке прізвище хоче взяти головний герой? (де Розе, Тюльпанов, Сірєнєв… - тільки не українське!!!)

- Чому Мазало виступає проти українського прізвища, та й проти українізації загалом? (цитата с. 105 «Українізація – це спроба зробити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади») (отже, найбільше бажання Мини – стати «першосортним», зробити кар’єру; і в усіх своїх невдачах, проблемах звинувачує своє походження і прізвище, його переслідує почуття меншовартості)

- Як ви вважаєте, чи був Мина все-таки нещасливим? (ні, у нього була сім’я, квартира, гарна посада; так, бо відчував свою меншовартість)

- Чи ви погоджуєтеся з тим, що тільки походження та прізвище є вирішальним у долі людини, причиною її успіху?

- Які думки з приводу зміни прізвища висловлюють друзі Мокія, комсомольці? Який підтекст їх слів?

Перегляд уривка з фільму «Мина Мазайло» (1991р) предки - Мазайли-Квачі. (2 ч. 44.07 хв. до 47.13.)

- Який епізод твору екранізовано?

- Як ви думаєте, з якою метою Микола Куліш вводить у твір видіння Мини? (щоб показати, що, відмовляючись від свого прізвища, він відмовляється від предків, зраджує свій рід, свою націю).

-  Чи тільки від прізвища відмовляється Мина? (ні, він відмовляється від усього українського – мови (наймає репетитора «правильних проізношеній» Баронову-Козино), одягу (перевдягається у старий сюртук)

-  Чому Мазайлу не вдається правильно вимовляти російські слова?

-  Чи був випадок Мазала одиноким? (ні, у п’єсі показано, що багато людей змінювали свої прізвища, зневажали рідну мову)

Витяг із тлумачного словника

Шовініст  - людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть до інших  національностей

Манкурт – людина без пам’яті про свій народ, історію, рід.

Нігіліст – людина, яка заперечує усталені суспільні норми, принципи, закони.

  - Як ви думаєте, що є причиною масового зречення рідної мови, культури, роду? (Напевно, головна причина в тому, що до українців протягом століть ставилися зневажливо, для них був закритий доступ до важливих держ. посад, а міщани, як Мазайло, хотіли бути «першосортними»)

Людей, що відмовляються від своєї мови, народу, називають манкуртами. Почуття меншовартості, зневага до мови, власного коріння, прагнення зробити кар’єру призводять до того, що Мина стає манкуртом, покручем. Чи зустрічали ви у худ. творах, а може, й у реальному житті, таких людей? (Андрій у тв.. М. Гоголя «Тарас Бульба»)

-  Чи досягає своєї мети головний герой?

-  Як змінює він своє прізвище? (він стає Мазєніним)

- Як ставляться до цієї події члени його родини? (По-різному: син та дядько Тарас засмучені; Лина, Рина, тьотя Мотя та Баронова-Козино радіють).

• Конфлікт із площини прізвища переходить у мовний: чия мова краща? Герої забувають, що найкращою є рідна мова.

Слово учителя. Драматург цією сценою показав розшарованість, полярність українського суспільства поч. ХХ ст.. З одного боку, це люди, що закохані у свою мову, шанують і знають своє коріння, але не в змозі виступити проти агресії та шовінізму певної частини населення; з іншого боку – малороси-міщани-манкурти, що готові відректися від усього рідного.

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

• Кого із героїв комедії можна назвати шовіністом? (тьотю Мотю)
•  Які її висловлювання виявляють зневагу, ненависть до українців?
• Чому тьотя Мотя так зухвало поводиться і фактично перемагає у дискусії? (бо не має сильного опонента: дядько Тарас заляканий і живе не сьогоднішнім, а славним минулим, а Мока зацікавлений тільки мовним питанням, він не патріот, а науковець).

На основі нерішучості, невизначеності українців розквітає шовінізм.

• Який «вагомий» аргумент вона наводить проти укр.. мови. «Да етого не может бить, потому что етого не может бить нікада».

Слово учителя. І зараз, майже через 100 років після написання твору, ми маємо змогу чути такі аргументи з уст кремлівських шовіністів, коли вони кажуть, що Одеса, Миколаїв, Херсон, Дніпропетровськ, Харків та інші українські міста є «іконно русскімі».

• Що  ви бачите на екрані?

Так, це гіркі плоди масового відречення від рідного слова, культури, роду і народу та російсько-імперського шовінізму.

Якою є кульмінація твору?

Зачитайте уривок. Як ви думаєте, чи була можливою така подія в дійсності? (ні, бо радянська система підтримувала манкуртів)

Основні елементи сюжету:

1.Експозиція – знайомство з сім‘єю  Мини Мазайла.

2. Зав'язка – Мина повертається з загсу після подання заяви на зміну прізвища; приїжджають тьотя Мотя і дядько Тарас.

3. Розвиток дії – Мина бере лекції, дії Улі і Рини, прихід комсомольців, друзів Мокія, публікація в газеті рішення про зміну прізвища.

4. Кульмінація – Мина Мазайло дізнається з газети про своє звільнення через… опір українізації. Для героя вона трагічна.

5. Розв'язка – ?

• Талановитий драматург пропонує нам замислитись над розв’язкою твору. Як ви бачите розв’язку? (можливо, Мина пристосується і випливе, бо українізація – мильна бульбашка, наступного разу він вгадає, звідки дме вітер)

Успіх п’єси на екрані був шаленим. Поява твору відразу ж стала подією літературно-мистецького й духовного життя. Уже навесні, в березні та квітні 1929 року, комедію було поставлено в багатьох театрах - у Дніпропетровському театрі ім. Т.Г.Шевченка, Курбасівському "Березолі" (Харків), театрі імені Івана Франка, яким керував Г. Юра (Київ), а влітку 1930 року — у Грузії, під час єдиного виїзду «Березоля» за межі республіки.

Глядачі впізнавали себе у героях твору, батьки, сміючись, казали своїм дітям: «Ну що, мазайленята, ходім додому».

 Схвальні відгуки про п’єсу висловлювали як сучасники, так і наступні покоління дослідників-мистецтвознавців. Зокрема, Микола Хвильовий, Ю.Шерех

Тільки епохальні п'єси можуть викликати таку велику дискусію і тільки обмежені люди не розуміють, що саме такі п'єси й  роблять у театрі епоху

Микола Хвильовий

Український театр дістав свою найкращу комедію , може, свою єдину комедію, властивістю якої є легкість, грайливість, ритмічність, грація на підложжі глибокого змісту

Ю. Шерех

• Що ж стало причиною такого успіху? (талановиті актори, глибокий зміст..)

Так, ви праві. Ще однією причиною стали проблеми, які порушив М. Куліш у творі.

Проблеми, порушені у творі

•  мови;
• батьків і дітей;
• зречення  свого народу;
• уміння відстояти власну позицію;
• комплекс меншовартості;
• загрози шовінізму.

Спробуймо скласти сенкан до  слів: мова, рід, театр

Підсумок уроку. Сьогодні на уроці я дізнався…

Минуло майже століття після написання Миколою Кулішем геніальної п’єси. Зараз ми маємо свою державність, але маємо й достатньо Мазайлів-Мазєніних та шовіністів, головний з них – у Кремлі.  Але якщо кожен українець відчує свого коріння,  шануватиме мову й культуру і буде готовий захищати їх – російський шовінізм не матиме шансів.

Домашнє завдання.

1. Вміти характеризувати  героїв.

2. Підготувати повідомлення про художні особливості п'єси.