Сценарій "Андріївські вечорниці"

Андріївські вечорниці

Сценарій свята

Мета: ознайомити дітей з оберегами української родини, пробуджувати пізнавальні інтереси до історії свого родоводу, української нації, її культури і побуту; виховувати глибокі почуття любові до батьків, роду свого, почуття пошани до людей, праці, гордості за майстерність родичів, близьких; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру.

Обладнання: інтер'єр сільської хати (предмети побуту та обереги старовинної української сім'ї скомпоновано в етнографічну композицію), аудіозаписи українських пісень.

Запрошені: вчителі, батьки, учні (одягнені в українські костюми).

 

Дійові особи:1-ша ведуча, 2-га ведуча, 3-га ведуча , гурт дівчат, дочка Галя, Гурт хлопців, Господиня, дочка.

 

 

Святково прикрашений зал являє собою українську світлицю. У центрі її стоїть стіл, накритий до обрядової вечері: миски з варениками, пирогами, глечик з узваром, інші пісні страви. Праворуч від столу — мисник, у якому складено посуд; ліворуч — піч. У кутку біля печі стоять .віник, рогач, коцюба та горщик із сажею.

Звучить Пісня « Вечорниці»

До залу входять ведучі в національних костюмах.

 

Ведуча 1

Добрий вечір, любі гості,

Просимо до світлиці!

Будем разом святкувати

Наші вечорниці!

Ведуча 2: Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточку землі, солов’їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоя багатство – народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

Ведуча 3: Україна…Рідний край… Золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились.

Ведуча 1: З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.

Ведуча 2: У глибину століть сягає наша історія. Пізнати історію рідного краю допомагають нам і книги, і самобутня народна творчість: мелодійні пісні, цікаві звичаї, фантастичні народні казки.

Ведуча3: Отже, сьогодні ми з вами поглянемо на минуле, щоб відчути красу і поезію давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят української молоді.

Ведуча 1: Сьогодні ми зібралися на Великі Андріївські вечорниці.

2- ведуча. Сьогодні, 13 грудня, в Україні відзначається чудове свято — день святого Андрія Первозваного. За старовинними літописами він був одним із дванадцяти апостолів Христа і приніс слов'янським народам християнство. Крім того, святий Андрій передбачив, що на Дніпровських кручах, там, де він установив хрест, згодом з'явиться славетне місто, що стане осередком православної віри. Так і справдилося. На священному місці постав Київ. З тих пір наша церква вшановує цього святого — першого посланника Божого на слов'янську землю.

3-га ведуча. Але на 13 грудня припадає й інше свято — народне молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця. Свій початок воно бере ще з дохристиянських часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими й цікавими обрядами.

1-ша ведуча. За довгі віки народні традиції міцно переплелися з релігійними та отак і дійшли до наших днів. Церковне свято Андрія відтоді зветься в народі Калитою, а молодіжні зібрання, що влаштовувалися ще за часів язичництва, набули назву «андріївських».

2-га ведуча. Готувалися до святкових вечорниць гуртом. Ще заздалегідь молодь зносила до однієї господині борошно, крупи, сушені яблука та груші. Господиня ж готувала своїм гостям пісну вечерю (адже тривав Пилипівський піст).

3 ведуча. Але найпочеснішою стравою на це свято вважалася калита — великий круглий корж з отвором посередині, спечений із прісного тіста. Калиту прикрашали маком, родзинками, ягідками калини, змащували медом. І саме навколо неї і відбувалося веселе обрядове дійство — «кусання калити».

Ведуча 1: Вечір напередодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч – доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року. Існувало багато парубочих ворожінь, але ще більше було, звичайно, дівочих ворожінь.

Ведуча 2: Ці ворожіння добрі, вони не несуть у собі нічого лихого: ніяких наговорів, ніяких чар, вони чисті, адже люди у природи просять кращої долі і прагнуть дізнатися, що ж їх чекає у майбутньому.

Ведуча 3: Молодь цієї ночі спати не лягала, – адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була ота єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні парубочі жарти та витівки. От і сьогодні для Вас,– усе найкраще - жарти та розваги наших предків, старовинні звичаї та сучасні пісні

Разом: Запрошуємо вас на Андріївські вечорниці!

Ведуча 1

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо вже час нам на Андрія

Хлопців зустрічати!

Ведуча 2. От і ми з вами ненадовго повернемося в минуле та завітаємо на андріївські вечорниці, щоб відчути красу та поезію стародавніх українських обрядів. Отже, ласкаво просимо до нашої хати!

Ведучі (вклоняючись глядачам, разом).  Ведучі залишають зал.

В  хаті заходиться дочка Галя, яка вишиває, господиня починає поратися біля печі

 

Звучить пісня «Сіла птаха»  1 куплет и поступово зробити тихше

 

Господиня. (перебиває). Чого, доню, сумної заспівала? Bcix хлопців відженеш такою невеселою від нашої хати.

(Ставить на стіл макітри).

Галя. То так...І сама не знаю, мамо, сумно чогось і неспокійно мені сьогодні. До всіх хлопців мені байдуже, тільки б у один не обминув.

Господиня. Не сумуй, Галинко (підходить ближче). То просто вечір такий таємничий, і місяць он як ясно світить.

Все буде гаразд. Може, той один і не обмине. Петро дуже на тебе задивляється, такий поважний, багатий.

Господиня. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає! От коли ще ми дівували, то як зачуєш , що вечорниці, біжиш, аж тини тріщать, а тепер... Он скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ні, що не кажіть, а світ перемінився...

Галя (вишиває). Мамо! Мамо! Не кажіть такого.

 

Звучить пісня «Била мене мати»     1 куплет і поступово стихає

Галя Прислухайтеся, чуєте: он уже дівчата йдуть... Зараз буде весело нам усім! 

 

Раптом чується стукіт, і до оселі з веселим гомоном заходить гурт дівчат.

1-ша дівчина. Добрий вечір вам, тітонько! А чи можна вже до вас на вечорниці?

Господиня(радо). Та заходьте, заходьте, дівчатка! Я на вас вже давно чекаю.

Дівчата вітаються, проходять.

2 - га дівчина. Чи допомогти вам, тітонько?

Господиня. Ні, дякую, любі, я вже сама впоралась. От лише калиту замісити лишилося.

 

Всі дівчата (разом). Так ми швиденько!

Господиня несе миску з «тістом». Дівчата по черзі місять калиту, потім ліплять коржа, старанно прикрашають його. Під час роботи ведуть веселу розмову.

3-тя дівчина. Ой, дівчата, що я вам розповім! Минулого ріку моя старша сестра, Оксана, ворожити ходила. Як стемніло, пішла з подружками селом слухати під вікнами, що люди кажуть.

1-ша дівчина. Навіщо?

3-тя дівчина. Бо кажуть, що на Андрія під чужим вікном почуєш — те й справдиться,

2-га дівчина. І що ж Оксана?

3-тя дівчина. Та й весела ж прийшла! Каже, чула, як у хаті дядька Опанаса тітка Уляна дочку за водою на двір послала.

4-та дівчина. Що ж це означає?

3-тя дівчина. Значить, наступного року Оксані сватів чекати — заміж піде. 

5-та дівчина. А моя сестра, щоб про свою долю дізнатись, набрала в сараї полін для печі, занесла їх у хату і перекладала на два боки, тихенько промовляючи: «вдівець», «молодець». Мама кажуть, що так дівчина може визначити, за кого заміж піде.

1-ша дівчина. І що ж випало?

5-та дівчина. Звичайно, «молодець».

6-та дівчина. Давайте, дівчата, і ми з вами спробуємо ворожити поки хлопці не прийшли

Всі дівчата (разом). Давайте!

2-га дівчина. Ой, дівчата, щось грюкнуло за дверима...

5-та дівчина. Та то тобі почулося.

Господиня. То, мабуть, хлопці бешкетують. Треба подивитися.

 

Звучить пісня «Дир.- дир» 1 куплет і різко обривається

Троє дівчат вибігають і. повертаються, ведучи із собою 1-го хлопця.

 

4-та дівчина. Та це ж Василь!

1-ша дівчина. Він хотів підперти двері, щоб не відчинялися.

3-тя дівчина. І вже до стріхи віника прив'язав.

6-та дівчина (жартівливо). Давайте його покараємо!

2-га дівчина. Сажею вимажемо!

1-й хлопець. Ой, дівчаточка, відпустіть мене. Що хочете зроблю, будь-яке бажання виконаю!

5-та дівчина. Ану, відгадай загадку: «Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а доїться».

1-й хлопець. Коза.

2-га дівчина. Добре, а таку: «Стоїть півень над водою з червоною бородою».

1-й хлопець. Калина.

6-та дівчина. А ще таку: «Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка, крил не має, а гарно літає».

1-й хлопець (після паузи). Не знаю...

3-тя дівчина. Ех ти, це ж сніг.

1-й хлопець. Та не карайте мене, дівчатка, краще відпустіть. А я за це хлопців приведу, повеселимось!

2-га дівчина. Правду кажеш?

1-й хлопець. Їй-богу, приведу!

3-тя дівчина. А ну до світла повернись! Що це з тобою? Яка це вже дівчина кочергою тебе виганяла?!

1-й хлопець. Та ні  не дівчина, а дядько Степан. Я прийшов до них хотів Дарину забрати на вечорниці, а він ні в яку! Каже не пущу! И все тобі.

4-тя дівчина. А ти що?

1-й хлопець. А я став наполягати, то він мене з ганку кочергою спустив.

4-тя дівчина. А ти що?

1-й хлопець. А я потім у нього разом з хлопцями ворота та хвіртку відкрутили та віднесли на другий кінець села. Хай тепер вранці побігає, пошукає!!

Іду гукну хлопців!

Дівчата відпускають хлопця, а самі повертаються на свої місця та співають.

Пісня  

Незабаром чується стукіт, до хати входить гурт хлопців, в руках у них клуночки з гостинцями.

2-й хлопець. Добрий вечір вам, тітонько!

3-й хлопець. Добрий вечір, дівчата!

4-й хлопець. З Калитою золотою, з пресвітлим святом!

Господиня. Спасибі, гості дорогенькі, проходьте в хату (Хлопці вітаються, проходять, викладають на стіл гостинці: яблука, горіхи, цукерки, пряники.) Ну ось, коли всі нарешті зібралися — то виносьмо калиту.

Дві дівчини несуть на стрічці калиту.

Інші дівчата (промовляють). Сонце заходить, а калита сходить.

Господиня. Оце так калита! Славна та красна, на весь світ прекрасна.

 

Усі дівчата (співають разом) Ой калита, калита, Із чого ж ти вилита?

1-ша дівчина (співає)

Ой, я з жита сповита,

Ой, я сонцем полита.

Для красного цвіту

По білому світу.

5-й хлопець. Дівчата є, калита також є. Давайте ж її прив'яжемо та будемо кусати.

Дівчина Всі пам’ятають, як калиту здобувати? Пояснюю тим, хто не знає. Усі парубки стають у чергу і по черзі будуть підходити калиту кусати. Але не пішки підходитимуть, а під'їжджатимуть на коцюбі, тому кожен по черзі буде паном Коцюбинським. Завдання пана Калитинського – захистити калиту, завдання пана Коцюбинського – вкусити калиту і отримати титул переможця. А завдання дівчат – розсмішити хлопців, щоб перешкодити вкусити калиту, бо хто розсміється, той із гри вибуває. Калиту руками чіпати не можна! Можна лише кусати зубами. Пан Калитинський уже прив'язав калиту

Двоє хлопців підвішують на стрічці калиту.

1-й хлопець. А хто буде паном Калитинським?

5-й хлопець. Давайте я.

3-й хлопець. А хто буде паном Коцюбинським?

4-й хлопець. Дозвольте мені.

4-й хлопець. Їду, їду калиту кусати.

5-й хлопець. А я буду сажею писати.

4-й хлопець. Писнеш чи ні, а я на білому коні й калита — мені.(Підстрибує, кусає калиту.) Смачна калита, вкусив так, аж душа сонцем запалала. (Кладе коцюбу, сідає біля дівчат.

 

Всі хлопці по черзі кусають калиту

 Звучить весела пісня.

 

3-й хлопець. Їду, їду калиту кусати,

6-й хлопець. А чи будеш слово казати?

2-й хлопець. Вода.

6-й хлопець. Що у світі найпрудкіше?

5-й хлопець. Світло.

6-й хлопець. Скільки зірок на небі?

2-й хлопець. Як у морі піску.

6-й хлопець. А скільки в морі піску?

3й хлопець. Як на землі трави.

6-й хлопець. А скільки ж на землі трави?

3-й хлопець. Як у людини думок. (Підстрибує й кусає калиту.)

Господиня знімає калиту й ділить її між всіма присутніми.

1-ша дівчина. Дякуємо вам, хлопці, за те, що завітали на паші вечорниці, що принесли нам гостинці та повеселили нас.

1-й хлопець. І вам, дівчата, дякуємо за гостинність.

Господиня. Сьогодні ж Андрія. Знаєте, дівчата, всі ворожіння в цей вечір починалися з ночі, в яку народився один із апостолів Ісуса Христа — Андрій Первозванний. Давайте попросимо Андрія.

Дівчата. Андрію, Андрію, на тебе я надіюсь. Хочем долю свою знати, просим тебе помагати.

Господиня: Я думаю, що всі ви, мої любі, згоряєте від нетерпіння ще дізнатися й ім'я свого судженого! Чи не так?

Дівчата разом: Так! Звичайно!

Господиня: Колись в українських селах дівчата виходили на перехрестя і запитували першого зустрічного чоловіка: „Дядьку, дядьку, як вас звуть?" Він називав своє ім'я, а дівчина знала, що так зватимуть її судженого.

 

2-га дівчина. А я ще таке ворожіння знаю

- Кидаємо правий чобіт через ліве плече, ставши спиною до хати. Кидати треба так сильно, щоб через стріху перелетів. А тоді дивляться, у який бік чобіт носком показує, звідти і старостів слід чекати.

Дівчата (разом): Звичайно! Поворожимо!

 Звучить весела музика,

дівчата по черзі скидають правий чобіт, кидають його, а потім коментують:

- Мій кудись на Київ показує!

- А мій – на Тернопіль!

-  А мій, здається, – на Париж!

-  Ну а мій – на Вигнанку! Десь там моя доленька!

- Запам'ятовуйте! І звідти старостів чекайте!

- А мій чомусь до хати носком повернувся!

Господиня. То він показує, що тобі ще рано заміж виходити, дома посидиш іще! Не сумуй! Ти ще ж молоденька!

 

3-тя дівчина. Дівчата, не взувайтеся! Ми ж іще чобіт не переставляли, щоб дізнатися, хто з нас найпершою заміж вийде!

- Твоя правда! Бачиш, ти згадала, а я вже й забула! Всі пам'ятають, як це ворожіння провести?

Дівчата: – Так! Пам'ятаємо!

3-тя дівчина. Тож слухайте! Знову ж таки, беремо правий чобіт і ставимо по черзі один за одним. Чий перший за поріг переступить, та першою заміж вийде! Поворожимо?

Дівчата: Так! Звичайно!

 

 Звучить музика. «Віночок»

 Дівчата переставляють чоботи і радісно коментують:

- Я перша заміж вийду!

- А я друга!

- А я третя!

Господиня. Є ще одне давнє ворожіння. Треба на святого Андрія вирізати гілочку фруктового дерева. Занести до хати та поставити у воду. Якщо гілочка розквітне до  Різдва. То вийдеш заміж уже цього року.

4-та дівчина А ще можна гадати на тарілці. Беремо три тарілки та під кожну кладемо: перстень, коралі, ляльку.

Дівчата гадають по черзі

Господиня. Хто витягне перстень уже цього року піде заміж, хто коралі – ще буде дівувати, а хто ляльку – принесе в пелені.

 

5-та дівчина А ще гадають на квасолі. Береш в жменьку квасолі, а потім по одній кидаєш в миску. «Вийду заміж» чи не «Не вийду заміж»

Дівчата гадають по черзі

6-та дівчина. Бачите, ми сьогодні вже дізналися, хто першою цього року вийдете заміж і звідки старостів чекати. А не хочете дізнатися, хто за професією буде суджений?

Дівчата (разом): Хочемо! Хочемо!

- От і добре! Для цього ворожіння нам знадобиться скринька, хустка і кілька дрібних речей, я вже все вам приготувала. Ану, мої помічниці, несіть швиденько решето!

Усі дівчата обступають стіл, на який ставиться решето.

- Я поклала в решето декілька дрібничок; шматок заліза – хто його витягне, чоловік тієї дівчини ковалем буде, колоски – хліборобом, шматочок дерева – столяром чи теслею, квітку чи стрічку – то ще не скоро сватів чекати, люстерко – не інакше, як великий ледащо. Не боїтеся поворожити?

Дівчата (разом): Ні! Поворожимо!

Господиня: Решето я накриваю хусткою, а ви. дівчатонька по черзі виймайте те, що , що доля підкаже. Отже, почали! Три – чотири!

Звучить музика. Дівчата ворожать.

 

Одна з дівчат    А зараз ми будемо ворожити на балабушках. Кожна з нас спекла по так званому «Андрійчику». Ми розкладаємо їх на лаві, а хлопці мають привести голодного собаку. Чий балабушок собака з’їсть першим, та і заміж най скоріше вийде.

Друга дівчина     Так – так, хлопці!? А зараз нам конче потрібний собака. Приведете - варениками почастуємо.

Хлопець        Чи ви показилися? Де ми вам зараз собаку зловимо?

Дівчата     Нічого не знаємо. Ідіть за собакою. А ні, то будете голодні.

(дівчата виштовхують хлопців на "вулицю")

Звучить пісня «А мій милий вареників хоче» 1 куплет  та приспів поступово стихає

Дівчина      А ви дівчата, мерщій свої "андрійчики" розкладайте. Та в рядочок положіть, щоб собака дістав.

Дівчина      Цікаво, чий коржик перший собака з'їсть? Хто у нас перший заміж вийде?

Хлопці повертаються з собакою

 

Дівчина     Дивіться знайшли таки пса. Хіба це собака?

 

Хлопці     А чим вам наш пес поганий? І злий, і волохатий, і ваші прісні "андрійчики" їсть.

Пускають песика та починають гадання

 

Господиня:. Сьогодні ви побачили як святкували Андріївські вечорниці наші бабусі та дідусі, послухали хороші пісні та андріївські жарти. Наші дівчата приготували для вас смачне частування!

Господиня. А тепер ласкаво прошу всіх до столу. Пригощайтеся, на здоров’я! (Звертається до глядачів.) І вас, дорогі гості, також ласкаво просимо розділити з нами андріївську вечерю. (Вклоняється глядачам.)

Звучить пісня.

Свято закінчується пригощанням гостей та учасників свята калитою і стравами, що були приготовлені для вечорниць.