Андріївські вечорниці
Ведуча:
З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами.
Щоб відчути красу і поезію давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят.
Ведуча:
Сьогодні ми зібралися на Андріївські вечорниці.
Вечір на передодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч – доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року. .
Ведуча:
Молодь цієї ночі спати не лягала, - адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була ота єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні жарти та витівки.
Запрошуємо вас на Андріївські вечорниці!
Ведуча:
Всіх шанованих гостей
Щиро ми вітаємо
І годину вечорниць
Вже розпочинаємо.
Ведуча:
Гей, на наших вечорницях
Хто сумний – розвеселиться!
Співи й танці, небилиці –
Гарні будуть вечорниці.
Ведуча. Давайте ж завітаємо до однієї з українських хат, де на нас вже чекають гостинні господарі.
Господиня. Доброго вечора, шановні добродії! Рада вітати у своїй оселі. Уже
й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає! Коли ще ми дівували, то як зачуєш вечорниці, біжиш, аж тини тріщать, а тепер… Он скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ні, що не кажіть, а світ перемінився…Куди все поділося?
Дочка (вишиває). Мамо! Мамо! Не кажіть такого. Прислухайтеся, чуєте: он уже дівчата йдуть… Зараз буде весело нам усім!
1. Пісня «В саду гуляла».
Чутно сміх, стук у двері. Господиня схоплюється з місця, запрошує дівчат у хату.
Заходять дівчата. Усі одягнені у святкове українське вбрання, несуть миски з пампушками, млинчиками, яблуками, вергунами, горіхами.
Дівчата: Господине, чи впустите до хати?
Господиня. Прошу! Прошу! Заходьте будь ласка!
Дівчата:Добрий вечір у вашій хаті!
Дівчата: - Доброго Вам здоров’я, господарі!
Господиня: І ви будьте здорові. Заходьте!
Дівчата: Я в печі розпалю.
Дівчата: А я попідмітаю долівку.
Господиня: Та що ви? Піч протоплена, хата підметена.
Допоможіть лише вареників наробити.
Дівчата: Та це ми швидко зробимо, та ще всі гуртом!
Ну, дівчата, беремось за вареники!
(Дівчата співають і ліплять вареники)
Господиня. Стало в хаті холодати.
По дрівця б когось послати.
Дівчина. Я піду, давайте, тітко,
Наберу дровець верітку.
( Дівчина виходить з хати)
Господиня. Дівчата, сьогодні вечір у який мають здійснитися всі ваші надії. Хочете знати свою долю ?
Дівчата. Хочемо!
Господиня: Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може і я помолодію біля вас.
(Заходить дівчина з веріткою дров)
Дівчата.
Давайте дрова порахуємо.
Бути Одарці цього річ в парі чи ні?
Парна кількість – бути в парі.
А як ні – хай зачекає.
(Рахують)
Господиня. Колись, щоб знати , котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане та і заміж швидше вийде. Ану, дівчата, спробуйте і перевірте.
Роззувайтеся! Ти, (імена дівчаток), перша, і так капчик за капчиком. Потім перший знову переставляє вперед і так аж до порога.
( Дівчата, сміючись, ставлять капці до дверей. Хлопці крадуть з порога перший капець).
Дівчина: О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт? ( Виглядає за двері, там хлопець. Ловить і тягне до хати).
1-ша дівчина (руки в боки). Признавайся, де мій чобіт?
Гриць . Звідкіля мені знати?
Дівчина. А що тут робиш?
Гриць. Ну, двері підперти хотів, щоб не відчинялися!
2-га дівчина. А ще що?
Гриць. Ще, ще! Ну, віник прив'язати до стріхи!
3-тя дівчина. Он як! Ти хотів нам шкоди наробити?
Покараємо тебе! Дівчата, викупаймо його у воді біля криниці!
(Ведуть до криниці.)
Гриць. Дівчатка, відпустіть! Відпустіть! Я більше
не буду! .
Дівчата. Не просись і не жалійся, все одно не відпустимо.
Гриць. Ну, дівчата, відпустіть, а я вам гарних
хлопців приведу.
Дівчата. Правда, приведеш?
Гриць. Їй Богу, приведу!
Дівчатка. Веди.
(Гриць іде до дверей, а дівчата ховаються.)
Гриць. Хлопці, ану всі сюди!
(Хлопці ідуть з гармошкою і співають пісню.)
_ Добрий вечір добрим людям! Чи приймете нас до гурту?
Господиня. Гостинно просимо, хлопці!
1-й хлопець. А де х це дівчата? Куди вони поділися?
Дівчина.(усміхається) Скажу, як відгадаєте мої загадки.
Хлопці. Відгадаємо!
Дівчина. Коли нема – чекають.
Коли прийде – тікають. Що це?
4-й хлопець. Та це ж наші дівчата. Коли нас нема, вони чекають, коли прийдемо – тікають.
Дівчина. А ось і не так. Це дощ.
Дівчина. А ось і друга.
Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.
Хлопці. Сонце.
5-й хлопець. То чому ж не виходять дівчата?
Дівчина. А ви ще попросіть їх, може, вони вийдуть.
(Виходять дівчата)
Господиня. Народ наш дуже любить жарти.
Тож давайте і ми пожартуємо.
(Господиня просить всіх сідати в хаті, на лавку)
Баба. А які ж вечорниці без ігор?
Зараз ми подивимося на наших парубків, на їхню спритність та силу. Тож, хлопці, прошу вас на середину залу.
Гра «Козацькі розваги»
Завдання. Виштовхнути суперника з кола, стоячи на одній нозі: плечем, долонями, лобом.
Баба .Добрі козаки до нас завітали. А що ж наші дівчата? На що вони здатні? Ану, дівчата, заграйте своєї! («Подоляночка»).
Чути стук у двері. До господи поволі заходить циганка.
Господиня. Заходь, заходь, сусідонько, до нас на гостину.
Циганка. Дякую, що запрошуєте, а не гоните бідної старої.
Дівчина. Та що ви, бабусю?
Дівчата звільняють місце між собою на лаві.
Сідайте-но біля нас та про нашу долю нам розкажіть. Ви ж вмієте ворожити?
Циганка. Вмію. Але навіщо вам наперед знати, що буде? Комусь може сумно стане, а у вас тепер так весело і затишно. Ну , добре. (Ворожать)
Циганка . А гарбузове насіння ви любите їсти? (Дівчатка відповідають). (Конкурс із гарбузовим зерням)
Циганка . На підлогу кладе аркуші з написаними іменами хлопців. Тепер треба котити перстень до них, до якого аркуша перстень покотиться, так буде називатися суджений).(Дівчатка по черзі котять, вибирають записку , зачитують)
Конкурс. (Написати імена хлопчиків школи та дівчаток. Хлопчики вибирають імена дівчаток, дівчатка навпаки. Утворюють пари). Розкидаємо гроші, і перевіряємо, хто буде краще господарювати : хлопець чи дівчина. Хто швидше і більше позмітає в совок віником грошей, той і буде кращим господарем.
Запис польки. Змітають у совок віником гроші.
________ перемогла! Ось хто головний буде!
Господиня. –А то ж, чоловік голова, а жінка – шия.
Гра для хлопчиків - Запрошуємо 2 хлопці.
Ви непрості повинні здолати перешкоди,
чужим речам не наробити шкоди.
(Ставимо перед кожним перевернутий стілець, за ним мобільний телефон, за ним склянка з водою)
Ну що ж, хлопці, добре роздивіться,
Куди іти, гарненько прицініться.
Ви повинні акуратно обійти всі речі і повернутись назад. (хлопцям зав’язують очі шарфом, включають музику і тихо прибирають всі речі).
Ой, хлопці, обережні будьте.
Речі недешеві і чужі, ви не забудьте.
Помаленьку, потихеньку візьміть і пригадайте
Просто як до дівчат крадетесь візьміть і пригадайте.
Почали! Музика (розв’язали очі). Ну що ж,хлопці, зрозуміли, ми пожартували.
Дівчина: Дівчата, а на чобіт поворожимо? Всі знають це ворожіння?
Ворожіння . Перекидання чобота.
Господиня. Кидаємо правий чобіт через ліве плече, ставши спиною до тину. А тоді дивляться, у який бік чобіт носком показує, звідти і старостів слід чекати.
( Звучить весела музика, дівчата по черзі скидають правий чобіт, кидають його, а потім коментують:)
- Мій кудись на Київ показує!
- А мій – на Гощу!
- А мій, здається, – на Рівне!
- Ну а мій – на Воскодави! Десь там моя доленька!
- Запам'ятовуйте! І звідти старостів чекайте!
- А мій чомусь до хати носком повернувся!
Ворожіння -Скринька.
Господиня. Дівчата, а не хочете дізнатися, хто за професією буде суджений?
Дівчата (разом): Хочемо! Хочемо!
Господиня. От і добре! Для цього ворожіння нам знадобиться скринька, хустка і кілька дрібних речей, я вже все вам приготувала. Ану, мої помічниці, несіть швиденько скриню!
(Дівчина біжить за скринькою, усі дівчата обступають стіл)
Господиня. Я поклала в скриню декілька дрібничок; підкову – хто її витягне, чоловік тієї дівчини ковалем буде, колоски – хліборобом, шматочок дерева – столяром чи теслею, квітку чи стрічку – то ще не скоро сватів чекати, люстерко – не інакше, як великий ледащо. Не боїтеся поворожити?
Дівчата (разом): Ні! Поворожимо!
Господиня. Скриню я накриваю хусткою, а ви. дівчатонька по черзі виймайте те, що доля підкаже. Отже, почали! Три – чотири!
(Звучить музика. Дівчата ворожать. Дівчата вибирають і називають те, що вибрали):
Мелодія
Дівчина 1: А мені – цегла !
Господиня. Буде наречений мулярем!
Дівчина 2: А мені – зубна щітка!
Господиня. Точно вийдеш заміж за стоматолога!
Дівчина 3: А мені – люстерко!
Господиня. А тобі гарне ледащо судилося!
Дівчина 4: А мені – стрічка!
Господиня. До кінця року знайдеш пару!
Дівчина 5: А мені – колосок!
Господиня. Буде чоловік хліборобом. В достатку проведеш сімейне життя.
Дівчина 6: А мені – хустинка попала.
Господиня. Незабаром вийдеш заміж.
Дівчина 7: А мені – шматочок дерева !
Господиня. Буде наречений столяром чи теслею.
Хлопці. Дівчата, а де ж ваші вареники?
(А мій милий вареничків хоче….)
Господиня. А які ж то вечорниці без вареників? Ось зараз ми всіх вас почастуємо (Приносять вареники. Частують всіх варениками)
Баба. Ну й заговорили ви мене, забула про калиту.
Ой, та вона вже спеклася.
Румяна та ясна,
На весь світ прекрасна.
2-й хлопець. Ой громадо, чесні люди,
Я найпершим хочу бути (бере кочергу і як на конячці їде)
Їду-їду калиту кусати!
Хлопчик.-А я буду по мармизі писати!
_____.-А я таки вкушу!
Х.- А я таки впишу!(
(Кусання калити)
Господиня: Хлопчики й дівчата гарно танцювали!
Пісні співали та в ігри грали.
Та вже ніч на дворі. Час іти додому.
Хлопці (гуртом): Скільки б не гуляли, а додому час.
Проводжай за двері, Господине, нас (Мелодія на частівки)
Дівчата: Гарно ми гуляли, гарно веселились,
Шкода, що розваги швидко так скінчились.
Господиня: Та ви не сумуйте, ну ж бо, прийде час –
Знову вечорниці гарні будуть в нас!
До нових зустрічей!