Сценарій «Андріївські вечорниці»

 

Бахмутська загальноосвітня школа I-II ступеней №4
Бахмутської міської ради Донецькой області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій

позакласного заходу

«Андріївські вечорниці»

 

 

 

 

 

 

 

                                                                          підготувала

                                                                          вчитель музичного мистецтва

                                                                          ІІ кваліфікаційної категорії

                                                                          Кіріченко Поліна Ігорівна

 

          2017 рік                     

 

Мета: ознайомити дітей з традиційним проведенням Андріївських вечорниць та обрядами пов’язаними з ними; розвивати пізнавальні здібності, інтерес до історичної та духовної спадщини українського народу, викликати моральні почуття, які відбивають ставлення та відношення людей одне до одного і до суспільства; естетичні почуття, які відображають відношення людей до оточуючого світу, крізь таку категорію, як прекрасне, комічне. Виховувати любов до рідної мови, національних традицій, народної творчості, до краси і гармонії навколишнього світу.

Символи свята:  Калита.

Звичаї: молодіжні вечорниці (парубоча складка); дівочі гадання; витанцьовування коцюби, кусання калити.

Обрядові страви :  калита; вареники.

Обладнання: Українська світлиця прикрашена вишитими рушниками, домотканими килимами, Іконою з рушником. Збоку — піч,

посередині — стіл, застелений вишиваною скатертиною,

лавки, вкриті килимами. Дівчата й хлопці одягнені в український національний одяг.

 

ХІД СВЯТА

 І. Створення психологічного настрою (звучить музика). Діти заходять до світлиці.

 ІІ. Пробудження інтересу. Передбачення теми виховного заходу.

 Діти, роздивіться все навколо і спробуйте передбачити чому буде присвячено наше свято.

 - Чого ви чекаєте від свята?

 - А якими ви повинні бути, щоб ваші очікування здійснилися?

 Свято буде: Ми будемо:

 незвичайне Активні

 цікаве веселі

 казкове кмітливі

 уважні…

 ІІІ. Представлення теми свята.

 ІV. Основна частина

     Бабця: З давніх давен наша Україна славилася величними традиційними святами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традиції свого народу.

     Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діді, прадіди було велике зимове свято, особливо важливе для молоді – день Андрія.

      День святого Андрія Первозванного припадає на 13 грудня. Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на

побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.

 

 

     Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".       

     В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і

робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. Так на честь Андрія Первозванного і з`явилося свято. В день цього свята народ зберіг свої звичаї та обряди. Ввечері перед святом Андрія проводили Андріївські вечорниці. І в нашій оселі сьогодні вечорниці.

 

1-а дівчина.

 Українські вечорниці

 Починаємо в цей час!

 Хай веселий сміх іскриться

 В серці кожного із нас!

 Хай дзвінке вкраїнське слово

 Пружно рветься в небеса!

 Наша пісня пречудова

 Хай ніколи не згаса! Обійдіть весь світ безмежний , І скажіть, в якій країні

 Так зберігся скарб пісенний, Як у нас на Україні!-

 

Пісня «На нашій Україні»

Господиня. Доброго вечора, шановні добродії! Рада вітати у своїй оселі. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає! Коли ще ми дівували, то як зачуєш вечорниці, біжиш, аж тини тріщать, а тепер... Он скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ні, що не кажіть, а світ перемінився...

 Дочка (вишиває). Мамо! Мамо! Не кажіть такого. Прислухайтеся, чуєте: он уже дівчата йдуть... Зараз буде весело нам усім!

 Чутно сміх, стук у двері. Господиня схоплюється з місця, запрошує дівчат у хату.

 Господиня. Прошу! Прошу! Заходьте будь ласка!

 Заходять дівчата. Усі одягнені у святкове українське вбрання, несуть миски з пампушками, млинчиками, яблуками, вергунами, горіхами.

 

Дівчинка:  - Поспішаймо, дівчатонька

                      Все приготувати,

                      Бо вже пора вечорниці

                      Всім нам починати!

 

Дівчинка:  -Ось наліпим вареничків:

                    Біленьких, смачненьких.

                    Та й запросим до нас в гості

                    Хлопчиків гарненьких.

Дівчатка йдуть до печі і пораються з горщкками.

Хлопці в коридорі. Хлопчик стукає в двері і всі разом заходять.

 

Хлопець: - Добрий вечір, господине,

                   Славна молодице!

 

Хлопець: - Чули ми, що у цій хаті

                   Будуть вечорниці!

 

Господиня: - Добрий вечір, любі гості !

                       Прошу, прошу ,вас, до хати !

                       Моїх славних дівчаточок

                       Піснею звеселяти!

 

\ Хлопці виконують пісню…

«По дорозі жук, жук…»

(Інсценізація пісні. Виконують дівчатка і хлопчики.)

 

По дорозі жук жук,                             По дорозі галка,

По дорозі чорний.                                По дорозі чорна.

 Подивися дівчинонько /2р.                  Подивися козаченьку, /2р.

Який я моторний.                               Яка я моторна.

 

Який я моторний                                Яка я моторна,

І у кого вдався,                                     Гнучка, чорнобрива.

Якщо дасиш купу грошей /2р.            Як побачиш, то заплачеш /2р.

Щоб поженихався.                             Що я вередлива.

 

  Хлопці: - Ой, та наші дівчата вередливі!

Хлопці вдають наче тікають і швиденько стають під стіною.

 

Господиня: - Бачите, дівчата, як ви хлопців налякали, що ви вередливі!

                       Тепер їх і калачем не заманиш!

                       Що ж робити?

 

Дівчата: - Ось вам хлопці відкупна,

                  Сідайте ближче до вікна!

 

Дівчинка дає макітру з варениками.

 

Дівчинка: - Милі гості, просим сісти.

                    Вареники будем їсти.

              Вареники не погані,

                    Вареники у сметані.

 

Дівчинка: - Вас чекають у макітрі

                    Вареники дуже ситні

                    Пухнастії, білолиці

              З деражнянської пшениці!

 

Дівчинка: - Вареники в нас з сюрпризом!

                    Кому з картоплею дістануться,

                    Той під стіл кукурікати полізе.

                    А кому з копійкою…

                    Той котрусь поцілує!

Дівчинка подає макітру з варениками. Хлопці сідають за стіл. Починається гра.

Пригощаються варениками…

 

Хлопець: - 1. У мене копійка! Я цілую!

 

Хлопчик вибігає і цілує дівчинку.

 

Всі хлопці – 2. І у мене копійка! Я теж цілую!

 

Господиня: - Е ні, з копійкою тільки один був,

                       А решта з картоплею.

                       А, ну, лізьте під стіл кукурікати!

 

Хлопці лізуть під стіл, кукурікають.

 

Господиня: - Дівчата! А чому ви так швидко хлопців до столу посадили?

 

Дівчата: - Щоб вони вареники жували

                     І нам ворожити не мішали.

 

Бабця:       Удосвіта напередодні Андрія дівчата йшли до криниць, щоб набрати води в рот і замісити на ній борошно. За цим стежили хлопці, щоб розсмішити дівчат. Тоді останні зверталися з проханням не заважати, за що парубки вимагали відкупної - макітру вареників, котрі мали обов'язково бути на "андріївській вечері". Давши згоду, дівчата приносили воду, замішували тісто й гуртом випікали по дві кукілки (для себе й судженого). Ввечері, поклавши серед світлиці на невеличкий ослінчик або ж заслінку парну кількість балабушечок, впускали пса, якого цілий день тримали впроголодь. Чию хлібину собака з'їдав першою, та якнайскоріше вийде заміж; коли ж обнюхував і "перескакував" до інших - тій юнці цього року шлюб не світить, а коли забирав їство і біг в закуток - вийде на чужині.

 

  Господиня: - А де ж ваші пампушки?

 

Дівчата:

              1.- Та ось вони, з нами!

              2. Ми раненько вставали

                  З криниці воду брали.

              3. З борошна і води

                  Попекли ці пампушки!

 

Дівчата стають в рядочок і ставлять коло себе пампушки.

 

Господиня: - Готуйте свої пампушки,

                       А я піду свого Рябка приведу.

 

Господиня кличе Рябка. Вбігає собака. Обнюхує пампушки і відвертається.

 

Дівчата: - От так біда, не сподобалась собаці пампушка ні одна!

                    Собака вибігає.

 

Дівчата: - Ми ж калиту на сьогодні місили.

                  З усіх криниць воду носили…

\

  В цей час чути гуркіт, стукіт.

 

Дівчата: - Агов! Хто такий?!

 

Заходять хлопчики в масках.

 

Хлопці:     - Вовк злий!

                 - Ведмідь клишоногий!

                  - Заєць вусатий!          

                 ПУСТІТЬ ДО ХАТИ!!! 

 

Дівчата: - Не пустимо в хату,

                  Бо вас дуже багато!

 

Хлопці: - Пустіть! Добром просим!

                 А то вам стіни порозносим!

 

Дівчата: - Ми як візьмемо рогачі,

                  То вдаримо вас по плечі!

 

Хлопці: - 1. Дівчаточка-голуб’яточка!

                     Та ми прийшли не битися, а миритися.

 

Хлопці: - Дівчатонька! Давайте вже калиту будемо кусати.

 

Дівчата: - А калити у нас не має!

 

Інсценізація пісні на «Ти ж мене підманула».

Хлопці:  Ви казали на неділі

               Святкуватимем Андрія,

               А тепер такі діла,

               Калити у вас нема.

 

       Приспів:

Ой, ви нас підманули

Ой ,ви нас підвели

Чом же дорогі дівчата

Калити ви не спекли?

 

                   Ще казали ви мені,

                  Щоб приїхав на коні

                 На коні верхи скакати,

                 Калиту легше кусати!

       Приспів:…

 

Дівчата: - А де ж ваш кінь?

 

Хлопці: - У вівсі. Щоб повиходили заміж усі!

 

Дівчата: - Ой спекли ми Калиту

                  З медом, маком, не просту.

                  Жаль нема у вас коня

                  Ось вам хлопці кочерга!

  (дівчата дають кочергу хлопцям)

   Приспів:

Ми ж вас не підманули,

Ми ж вас не підвели,

Ми ж для вас наші хлоп’ята

Калиту яку спекли.

 

Бабця:    Ця весела гра є основною на Андріївський вечір. Калита - це великий корж із білого борошна, який печуть усі дівчата разом,. Посередині дірка, куди протягують червону нитку, за яку підвішують калиту до сволока посередині хати. Підвішують високо, щоб парубок міг дістати її зубами, тільки коли добряче підстрибне. До того ж, один кінець нитки довший, аби можна було смикнути за нього - тоді калита підстрибне угору.

       Біля калити стає вартовий - "Пан Калетинський": це повинен бути веселий, жартівливий парубок. Він запрошує "пана Коцюбинського" кусати калиту. Останнім може бути кожен учасник гри. "Пан Коцюбинський" бере коцюбу поміж ноги, ніби сідає верхи на коня, і їде кусати калиту. Завдання Калетинського - розсмішити Коцюбинського, бо тоді не можна кусати калити. А витримавши навіть жарти, дарма підскакуєш, бо Калетинський одразу смикає за нитку.

 

Розпочинається гра

Господиня тримає Калиту. Хлопчики підходять і починають перемовляння з дівчатками. Пробують кусати Калиту, а дівчата стараються вимазати хлопчика сметаною.

   - Добрий вечір, пані Калитинська!

          -Добрий вечір пане Коцюбинський!

    -Куди їдеш?

         - Їду Калиту кусати.

         - А я буду по писку писати.

         - А я вкушу!

            - А я впишу! 

* * *

 

• Ось і я не забарився!
• Почекай-но! Ти спізнився!
• От іще мені біда. Дай вкусити калача.
• Та вже кусай!

 

Хлопець: - 1. Ой мабуть, давайте, люди,

                        За гостину дякувати будем.

                        І за те, що гарно приймали

                        І за те, що гарно частували.

 

                 - 2. От поволі затихають

                        Наші вечорниці.

                        Не забудьте ж ви дороги

                        До нашої світлиці!

 

                 - 3. На доброму святі ми побували,

                       Сміялись, співали та ще й жартували.

                       Ви були в гостях,

                       та настав прощання час.

 

Бабця:  Ось і ожили перед нами ігри  і забави  нашого народу. Тепер

головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!