Музична віршована казка на новий лад за сюжетом укр. нар. казки "Колобок"

КОЛОБОК

(віршована музична казка Демків Марії за сюжетом

української народної казки «Колобок» на новий лад)

Дія І

(дія відбувається в хатинці діда і баби, вони пораються у хаті, автор спостерігає ніби збоку, та починає розповідати...) 

Автор: Доброго дня вам, дорослі й малята,

Рада усіх вас в цій залі вітати.

Вмощуйтесь зручно, сідайте, будь-ласка,

Я розповім вам стару-нову казку:

«В хатинці одній жили дід і бабуся,

Вели господарство, завжди були в русі.

Та діток не мали, все двом таки сумно.

Тож дід один раз собі так вже надумав:

 

Дід: Згадаймо, старенька, літа молоді,

Гулянки, забави, роки золоті.

І зробимо так, як ото у людей,

Щоб музика й сміх, повна хата гостей!.

Спечи колобка і вечірку влаштуємо,

Пісні заспіваємо і потанцюємо.

 

Автор: Завзято бабуся за справу узялась:

 

Бабуся: Якраз у фейсбуці рецепт прочитала....

Спечу Колобка, хай по-твоєму буде.

Я теж порадію, коли в нас будуть люди.

 

Дід: Бабуся моя – господинька нівроку.

Не було ніколи із нею мороки.

Тому її, друзі, вам зараз хвалю,

Бабусю свою дуже сильно люблю!

ПІСНЮ ПРО БАБУСЮ СПІВАЄ ДІД

(слова і музика М.Демків)

1. Працював старанно все літечко,

Добре уродило нам житечко.

Хоч приємно вдвох нам у праці жить,

Та прийшла пора трішки відпочить.

Приспів

Запросили в нашу хату ми гостей,

Як багато люду, гамір, сміх дітей.

Тупне ніжка, потанцює чобіток,

Ще й на вечерю є рум’яний Колобок!

2. Я свою люблю бабусю й бережу,

Тільки позове мене – вмить біжу.

Тож вечірці нашій я так зрадів,

Танцювати з нею давно хотів.

 

Бабуся: Зготувала пишні страви,

Й Колобок вийшов на славу.

Та бракує щось до столу...

А! Згадала! Кока-Коли!

Йди скоріше попід тин,

Ще відкритий магазин.

(Хоч й болять у тебе кості,

Та вже скоро прийдуть гості!)

 

Колобок: Я, звичайно, дуже вдячний,

Що мене спекли так смачно!

Апетитно виглядаю,

І рум’яні щічки маю.

Їсти жаль таку красу...

Я наруги не знесу...

Утечу, мабуть, у ліс....

 

Автор: І покотився на покіс....

 

Дія ІІ

(дія відбувається у лісі, Колобок котиться по стежинці, а назустріч йому по черзі зустрічаються звірі)

Заєць: Гей, чувак, ти що таке?

Лисе, голе і крихке?

Доторкнутися аж лячно,

Але пахнеш дуже смачно...

Йде сніданок сам собою...

 

Колобок: Що ти, Зайче, Бог з тобою!

Я біжу сюди не марно,

Знаєш, як співаю гарно?

Я – артист дуже відомий,

В модних колах я знайомий.

А ти маєш довгі вуха,

Тож сідай, мене послухай:

ПІСНЯ КОЛОБКА

(слова і музика Марії Демків)

1. Я – веселий і рум’яний Колобок, Колобок,

Втік від баби і від діда у лісок, у лісок.

Я – рум’яний і кругленький,

Дуже жвавий і смачненький,

Втік від баби і від діда у лісок, у лісок.

2. Зустрічають мене друзі лісові, лісові.

Ждуть мене пригоди все нові й нові, і нові!

Я всім пісеньку співаю,

Хочуть з’їсти – я втікаю,

Ждуть мене пригоди все нові й нові, і нові!

(Колобок доспівує пісню та втікає від Зайця у ліс)

 

Заєць: Гей, чуваче, ти куди?

Заспівай на біс ходи!

 

Колобок: Нема часу, прощавай,

І мене не забувай!

(Бо скажу тобі відверто,

Поспішаю на концерт я)

 

Заєць: Жаль... Пішов... А пісня класна!

Хоч не булочка із маслом.

( Колобок котиться далі, і зустрічає на стежці Вовка)

 

Вовк: Що це котиться стежками?

Йду, спитаюся у мами....

Важко підібрать слова.

Ой! Це не тіло, голова!!!!

Гей, чувак, ти що таке?

Лисе, голе і крихке?

Доторкнутися аж лячно,

Але пахнеш дуже смачно...

Йде сніданок сам собою...

 

Колобок: Що ти, Вовче, Бог з тобою!

Я біжу сюди не марно,

Знаєш, як співаю гарно?

Я – артист дуже відомий,

В модних колах я знайомий.

А ти, Вовче, не зівай,

Хвостом ритм відбивай!

ПІСНЯ КОЛОБКА

(Колобок доспівує пісню та втікає від Вовка)

 

Вовк: Гей, чуваче, ти куди?

Заспівай на біс ходи!

 

Колобок: Нема часу, прощавай,

І мене не забувай!

(Бо скажу тобі відверто,

Поспішаю на концерт я)

 

Вовк: Жаль... Пішов... А пісня класна!

Хоч не булочка із м’ясом.

( Колобок котиться далі, і зустрічає на стежці Ведмедя)

 

Ведмідь: Що це котиться стежками?

Плутається під ногами?

Хоч маленький, а сніданок!

Дуже вдалий нині ранок!

Доторкнутися аж лячно,

Але пахнеш дуже смачно...

Йде сніданок сам собою...

 

Колобок: Ой, Ведмедю!  Бог з тобою!

Я біжу сюди не марно,

Знаєш, як співаю гарно?

Я – артист дуже відомий,

В модних колах я знайомий.

Не музичні в тебе вуха,

Та все одно мене послухай!

ПІСНЯ КОЛОБКА

(Колобок втікає від Ведмедя)

Ведмідь: Гей, чуваче, ти куди?

Заспівай на біс ходи!

 

Колобок: Нема часу, прощавай,

І мене не забувай!

(Бо скажу тобі відверто,

Поспішаю на концерт я)

( Колобок котиться далі, і зустрічає на стежці Лисицю)

 

Лисиця: Гей, чувак, ти що таке?

Як і я, таке руде?

Ти на курочку не схожий...

Хто ти, дивний перехожий?

Так від тебе пахне смачно!

(Тьху, злякався, ач, обачний!)

Йде сніданок сам собою...

 

Колобок: Та Лисичко, Бог з тобою!!!

Я біжу сюди не марно,

Знаєш, як співаю гарно?

Я – артист дуже відомий,

В модних колах я знайомий.

Не музичні в тебе вуха,

Та все одно мене послухай!

ПІСНЯ КОЛОБКА

Лисиця: Ти – соліст, звичайно, вправний,

Та стараєшся ти марно.

Я люблю співать дуетом

І романси, і мотети.

Ближче сядь, давай репризу,

А то в мене творча криза...

Для натхнення щось бракує...

(Вам скажу, нехай не чує:

Я – голодна і сердита!)

Та співай не дуже тихо...

 

Колобок: Що ж , дуетом – так дуетом.

Я й не знав, що тут естети.

Думав: ліс, геть дрімота.

А тут, бач, не простота.

Зроблю селфі тут, на луці,

Викладу  тоді в фейсбуці))).

ПІСНЯ КОЛОБКА

(Лисиця намагається з’їсти Колобка, а він утікає)

Колобок: Я, звичайно, дуже чемний,

Ти не думай, що геть темний,

З’їсти я себе не дам!

Сам прийшов – і піду сам.

Колобок я – молодець,

Помандрую навпростець.

Повернуся до бабусі,

Там вечірка, певно, в русі.

ІІІ ДІЯ

(дія відбувається знову в хатинці баби та діда, там вечірка розпочалася, і вони бачать Колобка, що повертається)

Бабуся: Діду, чом сидиш, надувся?

Глянь же, Колобок вернувся!

Повернувся неспроста,

Бо вечірка в нас крута!

 

Дід: Так, гуляння в нас на славу,

Є цікаві, смачні страви.

Ми тебе не будем їсти.

Тож не бійся, прошу сісти,

Бач, заплакав ясні очка.

Будь нам, друже, за синочка!

Баба в мене дуже славна,

Заживемо разом гарно...

 

Колобок: Соромно, що я втікав.

Що ви добрі – я й не знав.

Вибачте мене, будь-ласка.

Бо у вас життя – як казка.

 

Бабуся: Ось і казочці кінець,

А хто слухав – молодець.

А всім гостям в нашій хаті

Ми хочем пісню заспівати:

 

ЗАКЛЮЧНА ПІСНЯ «ХАЙ СВІТОМ ПРАВИТЬ ДОБРОТА»

(сл. Г. Циферова   , музика Марії Демків)

     1.  Вірю я: життя – мов казка, кожна мить – це щось нове,

     Зло завжди терпить поразку, вічно лиш любов живе.

     Очі, звернені до світла, в темряві не пропадуть,

     Мрії, що в душі розквітли, шлях до істини знайдуть.

                                            Приспів:

Хай світом править доброта, хай творить тисячі чудес,           

Вона на цій землі свята, вона сягає до небес.                   

       2 .  Тяжко жити без надії, світ тоді , немов в пітьмі,                    

       Хтось добра знайти не вміє, а воно – в тобі й мені.                  

      Часом радість нас минає, сумно на душі стає,

      Та коли добра шукаєм, серце ти відкрий своє.

3.  Хай щаслива мить прекрасна несподівано прийде,        

      І в житті твоєму ясно сонце доброти зійде,      

      Щедро будуть зігрівати промені його усіх,     

      Будуть радісно звучати ніжна пісня й щирий сміх.

Додатковий матеріал:

 

 

                                   Хай світом править доброта