Сценарій ""Андріївські вечорниці на сучасний лад".

Андріївські вечорниці.

 

Вчитель.
Сьогодні, 13 грудня, в Україні відзначають чудове свято – день Андрія Первозванного. За старовинними літописами він був одним з дванадцяти апостолів Христа і приніс слов’янським народам християнство.
Але на 13 грудня припадає й інше свято – молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця. Свій початок воно бере ще з дохристиянських часів і славиться надзвичайно веселими вечорницями, красивими і цікавими обрядами.

Готувалися до святкових вечорниць гуртом. Ще заздалегідь молодь зносила до однієї господині борошно, крупи, сушені яблука та груші. Господиня ж готувала своїм гостям вечерю.
Господиня.

Добрий вечір, любі друзі,
Просимо вас до світлиці!
Будем разом святкувать
Наші вечорниці.

Поспішайте, дівчатонька,
Все приготувати,
Бо вже час нам на Андрія
Хлопців зустрічати

Дівчина: Добрий вечір вам, тітонько! А чи можна до вас на вечорниці?
ГОСПОДИНЯ: Та заходьте, дівчатонька! Я на вас давно уже чекаю.

Дівчина: Чи допомогти вам, тітонько?
ГОСПОДИНЯ: Ні, дякую, любі, я вже сама впораюсь.
Дівчина: Так ми гуртом! Швидше буде!

1 ДІВЧИНА: Ой, дівчата, щось за дверима грюкнуло!
2 ДІВЧИНА: То, мабуть, хлопці бешкетують.

        ВИХОДЯТЬ ЗА ДВЕРІ. ЗАШТОВХУЮТЬ ДО СВІТЛИЦІ ХЛОПЦЯ.

3 ДІВЧИНА: Та це ж Василь! Він хотів двері підперти і віника до стріхи прив’язав .
4 ДІВЧИНА: А давайте його сажею вимажемо!

ХЛОПЕЦЬ: Ой, відпустіть мене! Що хочете зроблю!

ДІВЧИНА 5 : Ану відгадай  загадку: Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а доїться?
ХЛОПЕЦЬ: Коза!

ДІВЧИНА 5 : Добре, а така: стоїть півень над водою з червоною бородою?
ХЛОПЕЦЬ: Калина!

ДІВЧИНА 5 : А ще таку : біле, як сорочка, пухнасте, як квочка?
ХЛОПЕЦЬ (чухає потилицю): не знаю.
 ДІВЧИНА 5 : Ех ти, та це ж сніг!
    (ЗНОВУ ХОЧУТЬ ВИМАЗАТИ ЙОГО САЖЕЮ)

ХЛОПЕЦЬ: не карайте мене! Краще відпустіть, а я вам хлопців приведу, повеселимося!

  ДІВЧИНА 5: правду кажеш?
ХЛОПЕЦЬ: Їй-богу, не підведу!
        
    ( ВИХОДИТЬ)
 ДІВЧИНА 5 .Дівчата, а давайте заспіваємо!

        (СПІВАЮТЬ

Стукають у двері і заходять хлопці.

Хлопці: Дівчата, дівчата! До хати пустіть.

Дівчина 1: Та ні, ще подивимось чи гідні ви того. 

Хлопець1: 

  Ой дівчино відчини

Своє й моє серденько звесели

Дівчина2: 

Ой не буду, відчинять

  Бо ти будеш, серденько, жартувать

Хлопець2: Ой не буду, не буду

  Пожартую трішечки та й піду

Дівчина3: Не пустимо вас в хату, бо дуже вас багато. 

Хлопець3: Не пустите ... Не пустите то підемо до інших дівчат.

(Пауза. Дівчата злякалися)

Господиня: Хлопці та куди ж ви. ( хлопці вертаються ) 

Хлопець 1.: Дівчата ми з гостинцями прийшли! 

Дівчина 2 : Полюбила Коваля така доля моя

                     Я ж думала кучерявий в нього чуба нема

Дівчина 3.: Ой хто ж то іде попід вербами,

                       Чи то мій чи то твій, світить ребрами .

Хлопець 2: Ох, а брехали, що на цих вечорницях дівчата гарні, а вони бач які люті.

Дівчина 4.:В тебе очі як у рака, сам ти злий як та собака.

Господиня: Та годі вам дівчата. Просимо хлопці сідайте. Дівчата наші хоч і язикаті та за те завзяті. Подивіться, як вони вміють в'язати, вишивати. 

Хлопці: Розглядають. 

Господиня: Хлопці ну що сподобалось? 

 

Хлопці

Ой дівчино шумить гай

Кого любиш забувай,  забувай. 

Дівчата

Нехай шумить, ще й гуде

Кого люблю, мій буде, мій буде.

Сценка ПИРІЖОК.

 Хлопець: Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чого з’їсти?

Господиня. Дівчата, почастуйте хлопців.( Їдять разом вареники)

 Дівчина .  (Бере пиріг і підходить до хлопця)

  З’їж ,  Андрійку, пиріжок,

Він дуже смачненький,

А у нього всередині

Сирочок  дрібненький.

Хлопець . (кусає пиріг і кривиться) 

Чи ти,  дівча, з роду-віку

Пирогів не їла,

Що ти свої пироги

Клоччям начинила?

Нехай тебе лихий знає

З цими пирогами,

Ти би краще розкидала їх помежи псами.

Дівчина . Чи я не хазяйка, чи на господиня,

Сім днів в хаті не мела, печі не топила.

Сватай мене, хлопче, премудрую швачку.

Рушник на кілочку, сміттячко в куточку.

Туди – хить, сюди – хить ,за сміттячко вісім кіп.

А дев’ята кіпка, щоб вимела тітка.

Ідуть люди з міста та й з мене сміються,

Що на моїх подушках ворони несуться!

Не смійтеся, люди, якось воно буде,

Обскубаю вороння, ще й перина буде.

 

Вчитель:

ЩОБ УСЕ У НАС БУЛО, ТРЕБА ЩОБ ЖИЛО СЕЛО,

ТОДІ БУДЕМ ПАНУВАТИ, НЕ БУДЕМ ЛИХА ЗНАТИ,

 

В кожнім, думаю, селі є такі газдині,

Можуть вони говорити аж по цілій днині.

Довго десь собі сварились та біля криниці,

Поки не повиростали їм гулі на язиці.

 

 

 

А зараз сценка дві кумоньки.

                                В ЦЕЙ ЧАС З»ЯВЛЯЮТЬСЯ ДВІ КУМИ)
 
1 КУМА: Доброго дня, сусідонько! Чи дуженькі? Чи здоровенькі?(ЦІЛУЮТЬСЯ)
2 КУМА: Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце вийшла по воду до криниці, і якби не ви ,кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.

1 КУМА: А ви не скажете, кумцю. Що оце ваші кури у мене в городі роблять?
2 КУМА: А хто вам сказав, що то мої кури, вони що, позначені? А може то Ганині кури!
1 КУМА: Ганині не Ганині, а додому сьогодні не підуть, у мене залишаться.
2 КУМА: Як то залишаться? Вони ввечері нестися мають. Ви , мабуть, хочете мої яйця собі забрати, як ті яблука, що з моєї яблуні вам за тин впали?!
1 КУМА: Якщо вони на моїй межі лежали, то моїми стали!
2 КУМА: Отакої, то може, як мій Петро на вашу межу стане, то теж до вас піде?
1 КУМА: А чому ж не піде? Я куди ліпші від вас: не довголиця, не веснянкувата, не товста і не язиката. Отакої!!!
2 КУМА : Що? То це я товста? Це я веснянкувата? Та я  тобі покажу,яка я язиката !
 Бодай тебе лиха година побила, як ти мої яблука потрусила!
1 КУМА : Тьху на тебе і на твої кури, бодай вони одними «кіндерами» неслися. Застала мене з тобою лиха година!

                                                 (ВИХОДЯТЬ)
 

 Господиня.  Дівчата вже пізня година, а ми ще не ворожили.

 

Дівчина. Дівчата, а давайте погадаємо на тарілках,  мені бабуся розказувала: під тарілку кладеться  перстень,ручка ,мірт. Дівчата будуть витягувати по одному предмету, не підглядаючи, а я буду розповідати, що він означає. ( перстень – скоро заміж вийдеш, ручка – будеш вчитися, мірт – ще походиш в дівчатах)

Дівчина.Наші дівчата заздалегідь написали імена хлопців на папірцях. Яке ім’я дістанете, так зватимуть судженого. А кому попадеться пустий листочок – той буде поки дівувати. 

Дівчина.Наступне ворожіння на квасолі! Потрібно у жменьку набраки квасолі і відраховувати, заміж піду, в дівках сиджу. На котрому зупинитися - така і ваша доля.

 

Дівчина.

 

Дівчина. Бачу нашим хлопцям вже сумно стало! Пронуємо для них конкурс хто швидше з’їсть пиріжок?

 

 

Господиня . Ой хлопці подивіться яку калиту спекли наші дівчата.(виносить калиту )

А зараз всім разом я пропоную пограти у гру, що є обов’язковою для андріївських вечорниць. Називається вона – «Кусання калити»

 

Гра «Кусання калити»

 

 Я, пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського калиту кусати!

 Добрий вечір, пане Калитинсь­кий!

— Здоров будь, пане Коцюбинсь­кий!

— Чого пожалував?

— Калиту кусати.

— А я буду по зубах писати!

— А я вкушу!

— А я впишу!

— Ой чи впишеш, чи ні,

Я на білому коні.

 

 

Всі виходять,. Співають пісню.

Наші вечорниці  вже кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас                    

І в вас, і в нас хай буде гаразд        

Щоб ви і ми щасливі були.       

Прощавайте, друзі, низький вам уклін       

Доброго здоров’я зичимо вам усім,        

І в вас, і в нас хай буде гаразд,       

Щоб ви і ми щасливі були

Господиня: Бувайте здорові, живіть багато

І ще приїжджайте до нашої хати.

Кланяються.