Сценарій батьківського концерту " Україно моя, Україно,Непогасна ти мрія моя". Сценарій концертної програми до загальношкільних батьківських зборів
Батьківський концерт
«Україно моя, Україно, Непогасна ти мріє моя! »
Відкривається завіса
1.Танець «Рушник» - 6 клас
Виходить дівчина з короваєм
Раді з святом вас вітати!
І від серця щирого
Щастя та добра бажати.
І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,
Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі!
Дарує директорові школи коровай
2.Пісня « Добрий день, вам людоньки», Ямщикова Анастасія, Пиптик Вікторія
Ведуча. Христос воскрес
Ведучий. Воїстину воскрес
Ведуча. Радо вітаємо вас на концерті, який для батьків підготували учні 15
школи.
Ведучий. Богу славу і дари. Батькам- шану і любов.
Учителям- повагу й розуміння. Школі- життя.
Учениця розказує вірш про молитву, Маршалок Єва, 7-Б клас
Дай, Боже, зранечку снаги,
У полудень — примножуй сили,
Під вечір мудрості пошли
І сон опівночі щасливий.
Дай, Боже, в серце співчуття,
А на уста — ласкаве слово.
Прикрась любов’ю все життя,
Довготерпіння дай Христове.
Розвій з душі і страх, і біль,
І витри сльози безнадії.
Подай до столу хліб і сіль,
Навчи любить…
Я ще не вмію…
Ведуча. До слова- благословення запрошується духовний наставник школи о.Юрій Завійський
Пісня «Молитва», Дзиндзюра Софія, 3-А клас
Поезія «Тримай мене, Боже, у ласці Своїй», Маслянко Жанна, 9 клас
Тримай мене, Боже, у ласці Своїй,
У вірі спасаючій, вірі живій,
Без Тебе ні кроку не можу пройти,
Та силу для праці даєш мені Ти.
Як добре з Тобою почати свій день
З молитви подяки, псалмів і пісень!
Ти вірний в любові до мене завжди,
З Тобою ні в чому не маю нужди.
В рожевій заграві коли небокрай,
В цей час надвечірній про мене згадай.
Я знов на коліна покірно впаду
І в тихій молитві до Тебе прийду.
В цій дивній розмові Ти є слухачем
Терплячим, уважним і добрим Взірцем.
Благання мої не байдужі тобі
І линуть в простори небес голубі.
Я знаю, що відповідь прийде свята,
Що не забариться Твоя доброта.
Ти вибереш краще, щоб дати мені,
Мене оживиш, як поля навесні.
Нехай проростає правдиве зерно,
Що Ти у душі моїй сіяв давно.
Щоб віра моя дала добрі плоди,
У ласці Своїй мене, Боже, веди.
Пісня « Я дякую тобі, мій Боже», студентка Рудницька Ілона
Виходять учні 1-Б класу
Учениця. Гляньте, як гостей багато!
Прийшли вони на наше свято!
Радо нас усіх вітають
І оплесками зустрічають!
Учениця. Вітають усіх українські малята!
Ми всі готувалися довго до свята:
Вивчали таночки, веселі пісні,
Для вас готували виступи свої.
Учень
Привіт тобі, весно,
Блакитно-чудесна,
Мережена сонця промінням ясним!
Бурхливії води
Вже будять твій подих,
Я п’ю його спрагло, впиваюся ним!
Учень
Привіт тобі, весно!
Ти нині принесла
Оновлену юність в обіймах своїх,
Оновлені мрії,
Воскреслі надії,
Оновлену віру у здійснення їх!
Учень
На чорних руїнах
Моєї Вкраїни
Уже зеленіє весняна трава.
І разом з весною
Красою новою
Ось-ось зацвіте Україна Нова!
Учень
Україно моя, Україно,
Непогасна ти мріє моя!
Славлю я твій політ соколиний.
І синів, що упали в боях.
Україно моя, Україно,
Легендарна ти славо моя!
Пісня « Україна моя », Карпінець Олічка
Виходять учні 1-А класу
Дівчинка:
Велике і прекрасне слово – Мати.
Від нього все на світі. Навіть світ.
О, як їй легко на руках тримати
Дитину, як найвищий заповіт.
Хлопчик:
Матусю, мамо, люба наша ненько,
Тобі на свято квіти ми несем.
Ти наше сонце, матінко рідненька,
Ти над усе для нас, ти над усе.
Дівчинка:
Найдорожчим людям –
Найкращі вітання.
Сьогодні для вас
Наші побажання.
Разом:
Здоров’я вам , мами,
і довгих літ життя!
Хлопчик:
Мама- це найрідніша людина,
Маму ніхто не замінить мені.
Мама- це подарунок від Бога,
Кожній дитині, що живе на землі
Дівчинка :
За все, що маю дякую я Вам,
Моя матусю золота.
Ви мій найбільший в світі скарб
Для Вас танцюю нині я.
Хлопчик :
Для вас, наші рідненькі , цей
музичний дарунок.
Танець «Троянда для мами», 1-А клас
Пісня « Мамо, мамочко моя» Пиптик Вікторія, 5 клас
Виходить Мотрич О.О. з сином
Літературна композиція « Розмова з сином», 3-Б клас
Мама.
- Про що задумався ти, синку,
Чому нахмурене чоло?
Сядь біля мене на хвилинку
І розкажи все, як було.
- О, як вертаємось ми радо
В дитинства сонячні роки,
Туди, де мама дасть пораду,
Тривожні прожене думки.
- Хай щастя Бог дарує дітям,
За них завжди радіють хай батьки.
Нема нічого кращого на світі,
Ніж дотик материнської руки!
Син
- Той дотик милий, де не буду,
Я відчуваю уві сні.
Ніколи, мамо, не забуду
Я Вами співані пісні.
Мама.
- Бо я молюсь за тебе, сину,
За долю світлу, молоду.
Поклич – я пташкою прилину,
Біду від тебе відведу.
- Нехай тобі, моя дитино,
Широкі стеляться світи,
Не забувай лиш ту хатину,
Де народився й виріс ти.
Син
- А я в краях далеких мрію
Про неповторний світлий час,
Коли вернуся і зігрію
В своїх обіймах, мамо, вас.
Пісня «Розкажи мені, мамо, про долю», 2-а клас
Виходять учні 4 класу
(Дівчатка стоять півколом і плетуть вінки)
Дівчина- українка
Я – українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну.
Хлопець-українец.
Я – українець! Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни. Але найбільше багатство нашої держави - це діти. Ви зміцнюєте нашу державу Україну, робите її ще багатшою.
Над землею сонце встало,
Путь-дорогу осіяло.
Добрий ранок, Чорне море,
Добрий день, Карпатські гори!
Над землею пісня лине.
Це для тебе, Україно!
Українські дівчата віночки плетуть!
Учениця
На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани.
Та тільки одна на землі – Україна,
А ми – її доньки й сини.
Учениця
Усюди є небо і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть.
Та тільки одну Батьківщину ми маєм.
Діти ( разом) Її Україною звуть.
Учениця
Ой ти, ненька - Україна,
Я тебе кохаю.
В світі кращої країни
Я не знаю.
Учениця
Чорне море, степ широкий,
Зелені Карпати,
І під небом синьооким
Стежина до хати.
Ой ти, сонечко ласкаве,
Світи Україні,
Більше щастя, більше слави
Для дочок і синів.
Учениця
Я свою матусю так щиро кохаю,
Що й розказати не вмію, не знаю.
Учениця
Нема на цілім світі, всім вам признаюся,
Кращої матусі, ніж моя матуся.
Моя наймиліша з усіх людей ненька,
Тиха, мов голубка, щира і миленька.
В кожного дитяти найдорожча мати,
Знає це сирітка, ронить сльози зрідка.
Учениця
Мені вже говорить щовечора ненька
Що я українка, мов квітка пишненька.
Учениця
Як то це є гарно Бозя в небі склала,
Що мені, Марусі й Наді – всім нам маму дала.
Дівчина- українка!
Щоб квітла Україна,
Із сонцем, з вітерцем,
Кожнісінька родина
Плекає деревце.
Той вишеньку, той яблуньку,
Той дуб, а той горіх
Для того, щоб прикрасити
Свій батьківський поріг.
У донечки, у сина,
Калинонька росте.
Матуся - Україна
Всім дякує за те.
За вишеньку, за яблуньку,
За сосну, за дубок,
І за такий пахучий
Віночок із гілок.
Вибігають декілька хлопців з квітами.
1 хлопець:
Хто ви, квіточки гарненькі?
Дівчатка.
- Україночки маленькі!
Вдячні Богу і родині, що живемо в Україні!
2 хлопець:
Вітайте, ми квітів нарвали для вас
Сьогодні святкуємо День Матері в нас!
Композиція зі стрічками « Діти України»( танець)
Пісня « Україна- це я», 2-Б клас
Композиція про Ангела-маму, 6 клас, Іванко Христина
Ведуча 1. (За кулісами) За день до свого народження дитина запитала у Бога:
Христинка.- Кажуть, завтра мене посилають на Землю. Як же я буду там жити, адже я така мала і беззахисна?
Бог відповів:
- Я подарую тобі ангела, який буде чекати тебе і піклуватися про тебе.
Дитина задумалася, потім сказала знову:
Христинка. - Тут на Небесах я лише співаю і сміюся, цього достатньо мені для щастя.
Бог відповів:
- Твій ангел співатиме і посміхатиметься для тебе, ти відчуєш його любов і будеш щасливою.
Христинка. - О! Але як я зрозумію його, адже я не знаю його мови? - Запитала дитина, пильно дивлячись на Бога. - А що мені робити, якщо я захочу звернутися до тебе?
Бог м'яко торкнувся дитячої голівки і сказав:
- Твій ангел складе твої руки разом і навчить тебе молитися.
Потім дитина запитала:
Христинка. - Я чула, що на Землі є зло. Хто захистить мене?
- Твій ангел захистить тебе, навіть ризикуючи власним життям.
Христинка. - Мені буде сумно, тому що я не зможу більше бачити тебе ...
- Твій ангел розповість тобі про мене все і покаже шлях, як повернутися до мене.Так що я завжди буду поруч з тобою.
У цей момент із Землі стали доноситися голоси, і дитина в поспіху запитала:
Христинка. - Боже, скажи ж мені, як звуть мого ангела?
- Його ім'я не має значення. Ти будеш називати його Мама.
Христинка. Мама
Пісня « Неба мало», Нагловська Софія, 7-Б клас
Виходить учениця 8 класу Стап’як Катерина
(Інсценізація «Коли Бог творив Маму»).
Ведуча 1. (За кулісами) Одного разу Бог вирішив створити…маму.
Шість днів та ночей він роздумував і експериментував…
Та ось з’явився ангел і каже:
Ангел. Ти стільки часу витрачаєш на неї!
— Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо запитав:
— Шість пар рук?
— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
— Аж стільки! — скрикнув ангел.
Бог ствердно кивнув. Потім додав:
— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “ Що ви там робите, діти? ”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару на потилиці, щоб бачити те, чого не мала бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.
— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.
— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
— Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.
— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
— Вміє думати? — спитав ангел.
— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
— Тут щось стікає, — сказав здивовано.
— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.
— А для чого вона? — спитав ангел.
— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
— Правду кажучи, це не я створив… ту… сльозу.
Ведуча. Мамина сльоза… Це любов і турбота, це радість і горе, це біль і розрада, які вона переживає разом зі своєю дитиною, а часто – замість своєї дитини. Адже в її серці горить священний вогонь божої ласки – любов до дитини.
Ведучий.
Зроблений нами крок –
Мами сльоза, усмішка,
Бачить їх тільки Бог
Серед нічної тиші.
Мамо, уже сивина
Скроні твої побілила.
Ти в мене в світі одна,
Рідна матусю мила.
Я пронесу крізь роки
Образ твій – в серці несхитно
Ніжна твоя рука,
Тиха твоя молитва.
Ведуча. Так, мама – перше слово. Слово Мати – вічне і неповторне, як світ.
Ведучий. Мама – життя подарувала, світ подарувала мені і тобі.
Ведуча. Тільки за те, що життя подарувала, кожен повинен бути вдячний своїй мамі.
Ведучий. Мама – найвірніший друг, який ніколи не зрадить ні за яких обставин.
Ведуча. Лише мама думає про нас завжди і скрізь. Тільки мама завжди прийме нас такими які ми є. Серце матері завжди зі своєю дитиною.
Ведучий.
Не знаю ким задумав нас Господь –
Могущими, насправді, чи слабкими,
Бо слабаками виглядаємо ми хоч
І сильні тілом з нервами стальними.
Ми можемо все. Буквально, без хвальби!
Ми відкриваємо нові горизонти,
Штурмуємо небо, в новії світи
На бригантинах направляємо гроти!
Та лиш одне нам не дано ніяк –
Відчути біль дитячого серденька,
Задути ранку, чи зацілувать,
Дати життя дитяткові маленькім!
Це дар її! Чи може Божий дар?
Але вона, мов ангел-охоронець,
Услід за нами на землі, з-за хмар
І любить так, як більш ніхто на світі!
Возздай же, Господи, їй радості щодня!
Як Богородицю у лик святих зачисли!
А ми в граніті виб’ємо ім’я,
Бо світ без МАТЕРІ – не виживе ніяк!
Ведуча. Жінка у всі часи була особливим витвором Всевишнього. Це їй присвячувалися пісні й вірші, це вона дивиться зажуреними або веселими очима з полотен відомих художників, це заради неї вершилися подвиги і розв’язувалися війни.
Ведучий. Жінка – загадкове створіння… А що ми найбільше цінуємо в жінці? Що робить її Жінкою? Краса? Принадливість? Розум? Ділові якості?
Ведуча. Ні… Материнство!!!Жінка – мати творить світ, в якому розум живе у злагоді із серцем.
Ведучий.
Він йшов у АТО, йшов твій син найдорожчий
Упевнений, світлий, такий вже дорослий
І ти проводжала, і серце зжималось
Воно відчувало, воно відчувало…
Ведуча.
В бою тім пекельнім і несамовитім,
Загинув твій син, найдорожчий на світі.
Загинув, немає його вже з тобою,
Не прийде додому уже з того бою,
Ведучий.
І не пригорнеться і не обійме,
І серденько твоє немов неживе.
І біль і розпука злились воєдино
Забрала війна найдорожчого сина…
Ведуча.
Для нас він герой, янгол світла і миру,
Найкращий, улюблений син України.
Вклоняюсь тобі, мила мамо героя,
Уся Україна сьогодні з тобою!
Композиція « Небесна сотня білих журавлів», 2-А клас
Хвилина мовчання…
Дівчина – Україна читає слова
Танець з шаблями, учні 2-А класу
Учениця.
Ми – твоє майбутнє Україно,
Твої вірні доньки і сини,
І допоки наша пісня лине –
Буде Україна на землі!
Учень.
Тільки у єднанні наша сила,
У піснях, що знає цілий світ,
То земля квітучая зростила
Наш козацький, український рід!
Пісня « Хочу жити без війни», Левицький Ігор, 9 клас
Звучить мелодія.
Інсценізація поезії «Молитва матері»
Пісня « Коли на волю проситься сльоза»
Ведучий. У партитурі вічного буття,
Яку ніколи двічі не зіграти,
Є дні, яким судилось забуття,
А є прекрасні незабутні дати.
Ведуча.У світі настільки все пов’язане, що одне явище спричиняє появу іншого. Якщо існує яблуко, то, звичайно, існує і дерево, на якому воно виросло.
Наша школа - це дерево, на гілках якого ростуть плоди науки –
його учні, які живляться мудрістю вчителів, а виростаючи, стають справжніми особистостями, громадянами своєї держави.
Ведучий. Дружня шкільна спільнота.
Високий натхнений наш злет.
В науці, у праці, в мистецтві
Ми разом крокуєм вперед.
Пісня « англ..мова» , Левицький Ігор, 9 клас
Ведуча. Життя школярів мінливе
Вирує у світлій оселі,
Воно і тривожне, й щасливе,
Ведуча. Колись давним-давно на нашій рідній землі перекидали люди маленьку насінинку, ніби зігріваючи її своїми руками. Та й вирішили дати життя - посадили. Опинившись у ґрунті, зернятко не гаяло часу, одразу проросло. Із землі пробився ніжний паросток, який з часом виріс у розкішне дерево, яке й об'єднало всіх в єдину родину. Тому й називають таке дерево деревом роду, бо стовбур у нас один, а ви, діти, - його гілочки, такі різні, талановиті, неповторні.
Ведучий. Ось ця гілочка розповідає нам про мистецтво нашого народу.
Танець «Козачок»
Пісня « Рідний край», Куріца Святослав,
Танець Івасика і Олі
Ведуча.
Я з того краю, де ростуть смереки.
Я з того краю, де живуть лелеки,
Я з того краю, де скрипка грає,
Гра на скрипці. О.Зелінський « Романс матері», Кубаса Вероніка, 7-А клас
Ведуча.
Я з того краю, де журби немає.
Я з того краю, де верба росте.
Я з того краю, де моє серце співає.
Я з того краю, де калина цвіте.
Пісня « Червона калина», Веронічка.
Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ми вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють наші батьки, з України, де ми народилися. З мами починається життя, з мами починається пісня, з мами починається батьківщина. Виходять на сцену родина Нагловської( Роксолана, Анастасія і Софія)
Мама родини Нагловської:
У нас є велика родина – шкільна велика, велика сім’я,
Найкраща країна – твоя Україна,
Родина твоя і моя.
Калина і м’ята, і батьківська хата,
Безкрайні пшеничні поля;
І горда єдина твоя Україна
Так ніжно тобі промовля:
– Гордіться, сини і дочки!
Я – вільна, єдина;
Працьовитий народ наш, як рій.
Калинова врода
І вічний добробут
У кожній оселі моїй.
Пісня від родини «
Ведуча. Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.
Ведучий. У нашій школі на польській мові
говорять діти залюбки,
мов з джерела знання
з книжок черпають
і їм ця мова до снаги.
А зараз пісню заспівають
і затанцюють у танку,
а ми їм дружньо побажаєм
здолати знань вершину нелегку.
Виступає польська суботня школа
Співає Левицький Ігор пісні
Ведучі (під кінець музики). Так давайте ж примножувати багатства нашої України, нехай наливається добром кожне серце! Нехай кожний з вас відчує гордість за нашу державу, бо ми - діти твої, Україно!
На сцену виходить дівчина - Радість у яскравому вбранні, вона співає веселу пісеньку і, проспівавши, звертається до людей.
Радість
Я — Радість! Як без мене жити?
Я з задоволенням іду до всіх!
Веселим жартом можу насмішити,
Люблю здоровий, життєдайний сміх!
Я сонечком серця вам наповняю,
І задоволення та щастя теж несу.
Потрібна всім, про це я добре знаю,
Бо ж у життя приношу ще й красу.
Люблю я дуже, щоб іскрились очі,
І щоб життя в вас радістю цвіло.
Я бачити веселими вас хочу,
Щоб з серця променилося тепло.
Я — Радість! Як без мене жити?
Тому й прийшла сьогодні я до всіх.
Щоб в свято Мами вас розвеселити,
Подарувати вам веселий сміх.
Лунає спокійна музика.
Любов. У цій залі стільки ласки і любові, стільки доброти і щедрості, що я прийшла до вас людиною, я — Любов! Те велике, найбільше в світі почуття, без якого не може бути самого життя. Все починається з любові!
Любов — найбільше в світі почуття!
Вона не має меж — безкрая!
З любові починається життя,
Вона усе найкраще починає.
І крила для польоту нам дає,
І доброту народжує, і ласку.
Пустіть любов у серденько своє,
Вона народить в ньому дивну казку.
У серці матері така любов живе,
Як Всесвіт, безконечна і велика.
Вона рікою дивною пливе,
І не скінчиться, поки в мами й віку. (Н.Красоткіна)
На сцену піднімається дівчина- Мрія. Вона одягнена у довге рожеве плаття, з квітами в руках.
Мрія. Я — Мрія! Так-так, саме те, найкраще, про що і про кого ви завжди мрієте у своєму житті. Мрії, якщо вони реальні, мають здатність справджуватись. От і кожен із вас — це здійснена мрія ваших батьків! Кожна мама і зараз мріє про те, що її дитя буде найкраще, найрозумніше, найдобріше. Бо людина починається з добра. Доброта — це велика сила!
Людина починається з добра,
Із ласки, щирості й любові,
Із батьківської хати і двора,
Із теплоти, що є у кожнім слові.
Людина в світ приходить для добра,
Щоб в світі цім добро творити.
Вам зрозуміти, діточки, пора,
Що в серденьку з любов’ю треба жити.
Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію. Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої, бо це першооснова. З неї ми вийшли, до неї ми прийдемо. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це.
Пісня « Це не любов», Голубінка Наталія, 8 клас
Ведуча. Моя країна зветься Україна.
Тут є усе, що треба для життя –
ліси, поля, річки та гори
і найродючіша земля.
Ведучий. Які дівчата тут вродливі!
Милує око їх краса.
Ну де іще, в якій країні
така є врода чарівна?
Ведуча. А як умієм ми співати,
які чудові в нас є голоси.
Від Запоріжжя й по Карпати
лунає пісня навкруги.
Ведучий. І знаю я, що в цій країні,
Де народився та живу,
прийде ще мир у кожну хату
і всі забудуть про війну.
Танець « Віра, Надія, Любов», 6 клас
Ведуча. Всевидящий наш Отче і Владико,
Тобі молюся і між всіх незгод
Тебе благаю – не покинь навіки
Вкраїнську землю і її народ.
Ведучий. Згаси, о Боже, між братами чвари,
Спаси і вбережи від нових бід,
Щоб не зростали знову яничари,
Щоб в славі процвітав козацький рід.
Ведуча. Звільни нам душі від страху й облуди,
А Україну від нових оков,
Щоби людьми вовік лишались люди,
Щоб не лилась невинна кров.
Ведучий. Не повтори Чорнобильського шквалу
Для нинішніх й прийдешніх поколінь.
Даруй нам волю, щастя і державу,
На многії літа, даруй… Амінь.
Пісня « Заспіваймо пісню за Україну»