Сценарій "Бережи природу рідного краю!"

Виховний захід

«Збережемо красу природи»

 

 

 

Сценарій

 Мета: виховувати в учнів почуття прекрасного, любов до природи рідного краю та шанобливого ставлення до неї, формувати вміння встановлювати взаємозв’язок «людина-природа».

 (На екрані демонструється слайди  «Подивись, який він гарний –  світ, в якому ти живеш», а в цей час…)

Вчитель Зверніть увагу на екран: який прекрасний дивний світ нас оточує. Це все природа. Напевне не знайдеться у світі людини, яка б не любила природу. Одні милуються барвами осіннього лісу, інші обожнюють високі гори та бурхливі ріки, а ще інші у захваті від простору степу.

Все це матір – природа, перша наша годувальниця, рятівниця. Немає кращої землі, як наша Україна. На жаль, усе менше залишається чудових краєвидів. Не забувайте, що все живе пов’язане між собою: люди, трави, квіти, дерева, тварини. Адже і людина стала людиною, коли почула дихання листочків і пісню коника – стрибунця, дзюркотіння весняних струмків і дзвін срібних дзвіночків у бездонному літньому небі, лагідний плюскіт хвиль і урочисту тишу ночі – почула і затамувала подих, слухає сотні і тисячі років чудову музику життя.

Учень      Хоч іноді, хоч раз в житті,

На самоті з природою залишися,

І подивуйся ніжній чистоті

Того зеленого затишшя.

Учень        Прислухайся, як трави шелестять,

Як розмовляють і дерева, й квіти,

Які предивні дні стоять! – 

Попробуй це збагнути й зрозуміти.

Учень        .І ти відчуєш, як очиститься душа,

Як легко серце стрепенеться,

І як народяться рядки вірша,

Спіши… Бо все от – от минеться.

 

Учениця    Спасибі людям, що зростили ліс,

за всі дуби, якими в пишнім гіллі,

і за красу отих зелених кіс,

в яких стоять гнучкі берези білі.

Коли б не ліс, не знали б ми про те,

що є фіалка й пролісок на світі,

як у маю конвалія цвіте

найкраща, найніжніша поміж квітів.

Від суховіїв сохнула б земля,

була б вона подібна до пустелі,

а ліс  покличе хмари на поля –

дощі проллються радісні, веселі.

Учень    Ми любим ліс і завжди його шкода,

Річок розмову чуємо і я і ти,

І все це називається природа.

Давайте її завжди берегти.

Природа споконвічно не жаліє нам нічого,

Даруючи нам щиро всі дари,

Від нас щоденно просить лиш одного,

Щоб до неї люди добрими були.

 

Учень.     Не засмічуй воду, землю і повітря,

Бережи природу, предків заповіти.

Хай в душі і серці совість, матір, батько,

Всі ми на планеті рідні сестри й браття.

У лузі калина, як пісня свободи.

Не руш! Ти ж людина. Живи для природи.

(пісня)

4. ведучий

- Здавна люди поклонялися перед богами — покровителями усього живого на Землі. Рослин опікувалася богиня Флора, а тваринами — богиня Фауна, тому рослинний світ зветься флорою, а тваринний — фауною.

 

1 – й  учень

 

Були у матінки Природи
Дві донечки такої вроди:
Хто їх побачив хоч на мить, —
Не зміг забути й розлюбить.

 

2 – й  учень

 

Голубооку звали Флора.
У неї очі наче зорі;
Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, ніжна та привітна.

 

3 – й  у ч е н ь

 

А Фауна — швидка, як вітер,
Могла за птахами летіти,
І за оленями стрибати
Та з білочками пустувати.

 

4 - й  у ч е н ь

 

Обидві світ живий любили.
Відтак його боготворили;
Тож вирішила мудра мати
В придане їм дарунки дати.

 

5 – й  у ч е н ь

 

Мрійливій Флорі світ рослинний,
А жвавій Фауні — тваринний.
Щоб берегли і доглядали,
Від всього злого захищали.

 

6 – й  у ч е н ь

 

Живуть в легендах і понині
Живого світу дві богині.
                                        Н. Большова

 

        Ведучий.

- Природа щедро обдарувала нашу земля. Вона — вірний друг й неоціненне багатство, джерело здоров'я й радості. Ми із задоволенням милуємося золотими нивами пшениці, широкими луками, густими лісами, могутнім Дніпром. Дихаємо п'янкими ароматами квітучих садів та квітів.

      Спілкування з нею дає найбільшу насолоду та радість, викликає найпалкішу любов до  рідного  краю,  до  життя.   Природа   є   джерелом   натхнення   для   художників, письменників, поетів,  композиторів.

  (пісня «Оркестр природи»)

Людина закохана у природу. А чи справжня то любов?

-   Дійсно, ми так охоче  зізнаємось в палкому коханні до природи, але…

         Чому залишившись наодинці з нею, багато хто стає  схожим на печерного дикуна - незнайомого з елементарними правилами людської поведінки.

    -    Ми вважаємо себе культурними людьми, але як часто навіть не знаємо, що   можна, а чого не можна робити в горах, на березі річки.

    -    Природа з дивовижною щедрістю одаровує нас усім, що має. Все це ми   отримаємо безкоштовно.

    -    І на стільки звикаємо до цього, що поводимося так, що мальовнича галявина  перетворюється  на звалище сміття. Ліси на смітники, з яких назавжди втікають птахи  та звірі.

    -    Ми маємо пам’ятати: природа відкриває нам свої таємниці і скарбниці не для хижацького використання, а для розуміння її мудрих законів.

 

- Чуєте, хтось плаче.

- Ти хто?

( Входить рибка)

- Я, рибка!

- А чого ти плачеш?

- Ой, біда!

                                         Люди, що це за вода?

Може, вам і добре пити,

А мені в ній важко жити,

І на дні, і у воді,

Хімікати в ній усі,

А вода була ж колись.

Люди! Звідки ви взялись?

Люди! Трохи совість майте!

                                         Бідну річеньку спасайте!

Природа:

- Хіба ж так можна?

     Річку замутили, сміття накидали

     і воду  забруднили.

Засохне річка  - і води не стане.

                                         Що пити будемо ми з вами?

Дитина:

                                      -  Дивлюсь я на небо, та думку гадаю,

Що ми після себе на світі залишаємо?

                               Ліси наші в’януть, нема більше рік,

                               Пташки покидають край рідний навік.

                               Нечисте повітря, у грунті - нітрати,

                               І слово «Чорнобиль» нам страшно згадати.

 

Ведучий.Україна є однією з неблагополучних щодо екології серед країн Європи. Тому вкрай необхідно об'єднати зусилля  всіх людей для розв'язання екологічної проблеми.

 Природа гине й благає нас про захист.

 (відео «Крик Землі»)

 

 

 

8. Виступ учнів

7 - й  у ч е н ь

 

Осінь відшуміла на роздоллі
Різнобарв'ям нив, лісів, гаїв.
Голосом людей у чистім полі,
Срібним клекотанням журавлів.

 

8 – й  у ч е н ь

 

Якось стало світло скрізь довкола,
Ні листочка в світлому гаю.
Лише дуб старенький світлочолий
Згадує про молодість свою.

 

9 – й  у ч е н ь

 

Думка лине у добу прадавню,
Бо дуби-царі живуть в віках.
Пам'ятають гетьмана Богдана,
Гнівного Тараса і Франка.

 

10 – й  у ч е н ь

 

Бачили діброви і байраки,
Голубі озерця і ставки.
А криниць, струмків не врахувати,
Де коней поїли козаки!

 

 

 

11 – й  у ч е н ь

 

Гордість краю, ніжність і краса!
Чом поникло все оте багатство?
Це ж твоє, людино, вільне царство,
Все ж твоє: земля і небеса.

 

12 – й  у ч е н ь

 

Чом річки у нас пересихають,
Риба задихається в ставках?
Про природу чом у нас не дбають?
Бо вона вже гине на очах.

 

13 – й  у ч е н ь

Встаньте, люди, миром за природу,
За предвічну матінку для нас.
Щедрії дари і чисту воду
Нам вона сторицею віддасть.
 

 

Ведучий.

- Учені вважають стан навколишнього середовища є критичним, тому що воно дуже забруднене. Це накладає відбиток не тільки на тваринний та рослинний світ й на людину, яка є частиною природи. За тривалістю життя населення Україна посідає 52 місце у світі.

На території України нині зростає понад 10 тис. видів рослин і 15 тис. видів грибів. Але діяльність людини становить серйозну загрозу для існування багатьох видів рослин, тварин і грибів. Тому виникла потреба їх охорони та збереження.

Ведучий-. Багато рослин у нас є рідкісними. Люди рвуть їх задля краси. Особливо навесні знищують першоцвіти.(Демонструє ілюстрації першоцвітів.) А першоцвіти не дають насіння й плодів, важко розповсюджуються. Зірвані квіти швидко в'януть. А дехто вириває першоцвіти із корінням, не залишаючи жодної надії на порятунок.

А як гарно на лісовій галявині, укритій килимком перших вісників весни! Не рвіть першоцвітів! Милуйтеся ними в природі!

 

Учениця:

 

Коли де бачу квітки очі,
«Люби!» — вона мені шепоче.
Повз деревце іду зелене,
«Привіт!» — схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї,
Питає пташка: «Як ся маєш?»
«Спочинь» — з болота жаба просить.
«Всміхнись» — цвіркун сюркоче в просі.
Який же цвіт кругом чудовий!
Додому йду в добрі й любові.
 

 

 

13. Прислів'я та приказки про природу та її явища

- Що про природу говорить народна мудрість у прислів'ях та приказках?

● Природа одному мати, другому — мачуха.
● Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.
● Поле бачить, а ліс чує.
● Хто про природу дбає, вона тому повертає.
● Про землю піклуйся — золотим зерном милуйся.
● Бережіть свій край — і зробіть із нього рай!
● Як дбаєш про природу, так і маєш!

У ч н і (по черзі)

 

1. Природа — справжнє багатство для нас.
Будьмо з нею друзями повсякчас!

 

2. Друже, не розводь багаття в лісі,
Бо на деревах загориться листя.

 

3. Якщо вогнище на галявині розвів,
Перевіряй, чи добре загасив.

 

4. Ти у ліс прийшов — відпочивай,
Але лісових мешканців — не ображай!

 

5. Гучно в лісі музику не вмикай,
Сміття за собою завжди прибирай.

 

6. Не збирай ти рідкісні рослини.
Можуть вони зникнуть будь-якої днини.

 

7. На довго свіжість збереже рослина.
Та, що у садочку виростила людина.

 

8. У лісах і луках букетів не збирай.
Навесні першоцвітів не зривай!

 

9. Залишай неймовірну красу на землі.
Нехай милуються квітами дорослі й малі.

 

10. Не ламай гілки дерев й кущів.
Там домівки у пташок та хрущів.

 

11. Ходи у лісі й по луках стежками,
Щоб не топтати рослини під ногами.

 

12. Навколо прислухайся й придивись,
Розуміти природу ти серцем навчись.

 

13. Пам'ятай! Ти — частина природи,
Тож не заподій їй та собі шкоди!

 

14. Піклуймося про природу щоднини,
І вона щиро віддячить людині!

Учениця:

 

- У квітки жива душа.

Така, як твоя і моя.

Я жити хочу й хочеш ти.

А квітка хоче рости і цвісти.

Метелика ловити я не хочу;

Він – квітка неба, хай собі живе!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу.

 Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не полити ранками росу!

І не стеблинку, гілку чи травинку я не ображу:

Це – страшенний гріх!

Бо в кожній з них

Живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх...

 

 «Пісня про горобчика»)

 

 ►► Виступ учнів

1 – й  у ч е н ь

 

Гартуй свій дух і волю, й тіло,
Берися за роботу сміло.
Уже тепер з маленьких літ
Іди добро творити в світ!

 

2 – й  у ч е н ь

 

Свій голос віддаю за матінку-природу
За чистоту Землі, красу і вроду.
За екологію довкілля і душі.
Ставай і ти й діла свої верши.

 

3 – й  у ч е н ь

 

Очистимо Землю від бруду і скверни,
Посіємо скрізь доброти й квітів зерна!
Хай буде планета красива й зелена
Для щастя, добра і для тебе й для мене!

 

4– й  у ч е н ь

 

Давайте боротись за чистоту природи.
Планеті не будем наносити шкоди.
Посадимо ліс і гайочки зелені,
Сади і діброви — планети легені!

 

5 – й  у ч е н ь

 

Очистимо струмки і будуть жити ріки,
Бо із малих струмків течуть річки великі.
Вода — де є життя, без неї не прожити.
Вже час прийшов для нас — природі послужити!

 

6 – й  у ч е н ь

 

Ми посадим довкола берізки і клени.
Хай наш край розцвітає і буде зелений.
Ми очистимо землю свою від сміття
Й буде в нас чарівне і здорове життя!

 

7 – й  у ч е н ь

 

Ліс не рубай, а вчасно захисти,
Дай дереву ще вище підрости.
Ліс виросте і захистить тебе —
Повітря дасть і небо голубе!

 

8– й  у ч е н ь

 

Рукотворні гори — це відходи,
Роблять на Землі багато шкоди.
Треба там заводи збудувати
Й сміттєзвалища заставить працювати!

 

9 – й  у ч е н ь

 

Про екологію напишемо ми гасла,
Щоб іскра доброти в дущі не згасла.
І щоб людина з самих юних літ
Добро несла в казковий білий світ.

 

10– й  у ч е н ь

 

 Назавжди запам'ятай —
Бережи свій рідний край!
Це твоя земля, країна,
Край батьківський — Батьківщина!

(танок)

 

Учениця:

 

Закликаєм усіх все життя берегти:

І квіти, і дерева, й кущі біля хати,

Бо корисні вони, світ без них – то не світ,

Все життя про них маємо дбати.

 

 

Учень

Природа – матір щира, зичить всім добра:

Тендітній травці, равлику, людині,

І наче правда матір, зболено кара

За все те зло, що їй знічев’я чиним.

Джерельце також просить допомоги

І річка, що міліє на ходу.

Природо, я в боргу перед тобою,

Тому ніколи я тебе не підведу.

 

 Ведучий:

 

Щоб гідно на планеті жити

Її природу треба нам любити.

 

Разом:

Нехай земля квітує всюди,

Природу збережімо, люди!

 

( Пісня «Кольорова планета»)