Сценарій "День ,що триває два роки"

«День, що триває два роки»

24 лютого…

Війна…..Страшний ранок, який переживаєм вже 2 роки.

Ведучий: 24 лютого… Довкола все змінилось:

Безхмарне небо небезпечним стало;

Воно забагряніло, димом вкрилось,

Життів людських багато так забрало

Ведуча: Все поділилося на «до» і «після»,

Здається, втратило життя всі кольори,

І тільки «Ще не вмерла..»-невмируща пісня

Нам сповіщала: час настав для боротьби.

24 лютого 2 роки запеклої боротьби нашого сміливого народу з підлим ворогом. Це були 2 роки єдності та стійкості всіх громадян України заради Перемоги, 2 роки волонтерства та підтримки ЗСУ, 2 роки гірких втрат та вічної пам’яті Героїв, які віддали свої життя заради нас. Це найтрагічніші події у житті кожного з нас, але вони варті того, щоб про них пам’ятати.

Ця війна зачепила кожного,  і кожен з нас відчув її на собі. Війна змінила нас усіх. Ми відкрили себе заново, віднайшли в собі сили і море любові -до рідної землі, до близьких людей. Наші вчителі навчились пакувати продукти на гуманітарну допомогу, плести сітки і зустрічати біженців. Матері навчились проводжати на вокзалах найрідніших людей і відпускати їх у невідомість. І ми всі щодня з невідомих резервів навчились брати сили, щоб вірити і чекати. І любити так, як не знали, що вміємо.

Ведучий: Близько 4 години ранку 24 лютого президент рф оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації і денацифікації України»

Ведуча:  Уже за кілька хвилин ракетних ударів зазнали десятки міст по всій території України, включаючи столицю – Київ.

Ведучий: 24 лютого 2022 року - день, котрий змінив життя кожного українця.

Ведуча:  Ворог "високоточними" ударами знищує "військові обʼєкти", котрими майже з перших днів війни, стали та продовжують ставати пологові будинки, школи, дитячі садочки, цілі житлові квартали з сотнями будинків тощо

Ведучий: Та український народ сміливо протистоїть ворогу. Як докази та очевидці тому - форпости незламного духу – міста-герої України.

 

Волноваха – місто на півдні Донецької області. Населення до війни становило 21 678 осіб. У ході війни Волноваха була окупована та зруйнована вщент, людей евакуювали, а всі споруди окупанти зрівняли з землею.

Госто́мель — селище міського типу в Київській області. Населення становило 16 945 осіб.  Переважна більшість вулиць міста було сплюндровано. Багато будинків розвалені й потрощені. Магазини, місцевий ринок і навіть капличка були атаковані ворогом. Знищено гордість України, найбільший у світі  літак «Мрія» і аеропорт

Маріуполь-Місто в Донецькій області. Населення до війни- 431 859 мешканців.  Задокументовано 87 тисяч загиблих, ці цифри не є остаточними, адже окупація триває і зараз.

Бойові дії в Харкові-від 24.02.2022 і до цього часу. До війни  населення 1 421 125 осіб. Агресор вбив більше 1000 мирних жителів, зруйновано чверть всіх будинків, постраждали 53 дитсадка, 69 шкіл  та 15 лікарень. Харків постійно обстрілюють із землі та повітря, але місто живе та працює.

Бойові дії в Охтирці: 24.02.2022 р – 27.03.2022 р. Місто Сумської області. Населення до війни - 47 603 осіб. Невелике містечко біля кордону хотіли взяти за лічені години. Але розхвалена міць російської армії виявилась безсилою проти 40 тисячного українського міста і його захисників. Через це окупанти почали просто зрівнювати його з землею, зокрема і забороненими вакуумними бомбами. Місто зазнало значних руйнувань від обстрілів, але значно затримало рух ворожої армії на початку війн

Бойові дії в Миколаєві  24 березня 2022 р. – дотепер. Населення  до війни - 486 267 осіб. Серед пошкоджених та знищених об’єктів більше 2 000 житлових будинків, 29 медичних закладів, 153 навчальні заклади, 73 заклади культури, 26 об’єктів промислових підприємств, 130 об’єктів газопостачання, 254 об’єкти електропостачання та ін.

Херсон. Населення до війни - 279 131 особа.  На початку березня російські війська окупували практично всю територію області, у тому числі і обласний центр. Місцеві жителі чинили героїчний опір. Попри тиск окупантів виходили на мирні демонстрації проти окупації. 11 листопада в місто увійшли Збройні сили України. Херсон був звільнений після 256 днів окупації.

Бойові дії в Бучі : 25.02.2022 р. – 31.03.2022 р. Місто Київської області. До війни 28533 осіб населення. Загиблих 458 мирних жителів. Російські військові на важкій техніці потрапили до Бучі зранку 27 лютого. Місто перебувало в окупації 28 днів. 31 березня місто було звільнено від російських окупантів. Були виявлені незліченні випадки воєнних злочинів Росії, зокрема масових убивств та страт цивільного населення, 90 % жертв серед мирних жителів міста загинули внаслідок розстрілів росіянами

Бої за Чернігів 24.02.2022 р. – 04.04.2022 р. Населення до війни 282747 осіб. Чернігів пережив авіаудари, скидання 500-кілограмових бомб, розстріли забороненими касетними снарядами. Російські війська здійснювали масований обстріл міста, бо не могли його захопити. Завдано руйнувань 27 (з 34) школам та 37 (з 52) дитячим садкам, 3 (з 4) лікарням. Загинуло до 500 осіб мирного населення.

Бої за Ірпінь: 27.02.2022-26.03.2022  Місто Київської області. Населення до війни 65167 жителів. Повне звільнення міста від російської армії  відбулося 28 березня. В Ірпені, російські окупанти знищили та пошкодили 71% будівель, серед них — заклади освіти та медицини. Загинуло 322 мирних жителя.

Бахмут. Місту не присвоєно звання міста-героя, але це – наша фортеця. Населення до війни – більш ніж 70 000 людей, з них близько 50 000  евакуювались у перші ж місяці повномасштабного вторгнення. Останні півроку захоплення міста є однією з основних цілей ворога, а захисники України ціною неймовірних зусиль продовжують відбивати щоденні штурми.

Ведуча: Жертви цієї війни, загиблі воїни та мирні жителі – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас.

1.Я просто українка… І я хочу жити…

Я хочу миру… Хочу я землі радіти…

 

2.І щоб жили усі, хто серцю милий,

Щоб у добрі мене зростили…

 

3.Ти тільки живи, моя земле,

Бо ти найдорожча для мене…

 

4.Ти тільки живи, моя мамо рідненька,

Будь поруч завжди, моя ненько…

 

5.Ти тільки живи, мій рідний тату,

Нам ще з тобою дім будувати…

 

6.Ти тільки живи, мій старший брате,

Ти – мій Бог, мій герой, моє свято…

 

7.Ти тільки живи, мій друже,

Тебе я ціную дуже…

 

8.Ти тільки живи, мій роде,

Як тяжко дається народу свобода…

 

9.Ти тільки живи, моя Україно, -

Найкраща у світі, єдина!

 

 (останній учень – огорнений на плечах великим прапором; знімає його і виставляє наперед, немов захищається, як оберегом):

 

10.Я зупиню сотні ракет, які летять на рідну Україну!

Мій прапор захистить усіх дітей великої країни!

Пісня «Я намалюю на папері щасливу дитину»

Ведуча: Рано – вранці на світанку босими ногами

Йшла до Бога Україна тихо з молитвами.

Одягнувши вишиванку, розпустила коси

Щоб просити Бога сили і кращої долі[r1]

Вітер коси розплітає – суне чорна хмара .

Впала вона на коліна і Його питала:

Україна: За що мені така кара? Чим я завинила?

Що знов круки чорні крячуть і ростуть могили?

Дзвони дзвонять вже щоденно…днями і ночами…

Сини мої полягли …вкрито все хрестами

Чи я тобі не молилась ?Чи дітей не вчила любить землю і Тебе?

Прошу дай нам сили!

Скажи мені, Отче милий ,скільки ще терпіти?

Як синів уберегти ?Скільки ще молитись?!

Ведуча:…І почувся з неба глас:

Встань! Вже скоро, мила!

Той хто хтів здолать тебе – сам вляже в могилу.

Потерпи ще трішки – Я загою рани.

Бо Я чув всі молитви – Мир скоро настане!

Воля й доля в твоїм домі , повір скоро буде!

А ворога не пробачать ані Я – ні люди!»

Тримайся, моя рідна Україно!

Хоч зболена, хоч зранена – живи!

Ми віримо – піднімешся з руїни!

Якщо ми з Богом ,що нам вороги.

          (Виходять учні із жовто – блакитними стрічками)

Учень: Тримайся, нене, стій заради діток,

Заради волі, правди, мирних днів.

Ти не одна ,розкиданих по світі

Мільйони в тебе дочок і синів

Учень: Не здайся, моя рідна, Україно!

Не смій вклонитись лютій силі зла.

Лиш перед Богом падай на коліна.

Проси прощення ,миру і добра.

Учень: Просімо, українців всього світу,

Просімо в Бога прощення щодня.

Щоб Бог дав сили встояти в цій битві,

Щоб милість була Божа і броня!

Учень: Щоб відродилась ненька – Україна,

Щоб у стократ прекрасніша була!

Щоб знав весь світ, кожнісінька країна,

Що з нами Бог! Бог миру і добра!

      Пісня « Молитва»

Ведуча: В святих краях вечірньої зорі,

Де світло у помешканнях не гасне,

Одягнуті в костюми казкарі

З усіх трибун серйозно і виразно

Десятками відомих світу мов,

Згадавши, як у війнах гинуть діти,

Говорять про свободу і любов.

Лише тому, що вміють говорити.

Ведучий: А там, де все заплів колючий дріт,

Усі шляхи завжди ведуть за грати

І варвари руйнують власний світ.

Лише тому, що вміють руйнувати.

Ведуча: А між добром і злом стоять полки –

І цілу вічність від початку світу

Тримають небо вільні козаки.

Ведучий: …І навіть якщо ця зима буде тривати роками,

навіть якщо світ болітиме кожним вдихом –

будь його диханням і руками,

будь голосом його, будь його сміхом.

Ведуча: Маєш тепер бачити за тих, хто не бачить,

Маєш тепер любити за тих, хто не любить,

Цієї зими навіть дерева стоять, неначе

вони теж втомилися, вони теж, як люди.

Той ранок, мабуть, ніхто  з нас не забуде ніколи. І перші новини про вибухи в Україні. І наш перший повномасштабний страх.

Перші сирени. І це фатальне слово.

Війна

Але страх полишив нас!

Ми миттю згадали, що ми – українці! А отже – браття козацького роду!

Ми навчились діяти алгоритмом за сигналом повітряної тривоги

Ще більше допомагати одне одному

І всміхатися. Попри все 

Ми зрозуміли, що герої живуть серед нас.

Та й самі трішки стали супер героями

Зрозуміли, що життя без електрики можливе,

Що чужих тварин не буває

Що бути українцем – це почесно і неперевершено

І що ми точно- нація незламних

Ведучий:  Ми дійсно нація незламних, це перевірено досвідом. А значить дуже скоро здійсниться наше заповітне:

 Бавовна виросте з трави,
До гнізд повернуться лелеки,
А від Чукотки до Москви
Настане тиша, як у пеклі.

Ведуча: Всміхнеться Сян і стихне Дон,
До хмар підніметься калина,
На синім потязі Патрон
Поїде в Крим шукати міни,

Ведучий: Герой почистить кулемет
І ляже спати до світанку.
І зніме Бог бронежилет.
І знов одягне вишиванку.

 Ведуча: Усім загиблим захисникам – низький уклін та вічна пам’ять.

 Ведучий: Просимо хвилиною мовчання, та щирою молитвою вшанувати пам’ять усіх загиблих під час цієї війни.

Хвилина мовчання

 

 

             Ведуча: Ми обов’язково переможемо. Україна підніметься з руїни, стане   ще сильнішою, ще могутнішою, ще красивішою.        

Ведуча: Слава Україні та її героям.  Разом до Перемоги! Україна понад усе!

 

 

 

 

 

[r1]И ро