Флешмоб з прапорами «Хто якщо не ми»
Ройовий: Вас вітає рій:
Разом: «Патріоти»
Ройовий: Наше гасло:
Разом: Ми патріоти своєї країни,
Ми патріоти своєї землі,
Ми захищаємо честь Батьківщини,
Завжди шануємо і любимо її.
Настя: Україна – держава незламних людей,
Міцного духу, талановитих дітей.
Влад: Ми – горда, сильна, молода держава!
Нащадкам роду козацького - Слава! Слава! Слава!
Під музику («Тінь Сонця - Їхали Козаки» (мінус) діти розходяться по обидва боки сцени. Ставлять прапори. 7 учнів беруть листки, на яких зображені літери П-А-Т-Р-І-О-Т. Ройовий тримає прапор рою. Джури шикуються в одну лінію на сцені.
Света: Ми, українці, нація прадавня,
На цій Землі — багато тисяч літ.
Сергій: Культурою й традиціями славна,
І багатющий в нас духовний світ.
Каріна: В нас звичаї свої, неписані закони,
По них пізнає українця вся земля.
Валік: Своє світосприймання й заборони,
Як і свої ліси, річки й поля...
Аліна: Свої казки, легенди і повір’я,
Дотепні жарти і слова ясні,
Юра: Своя хатина біла і подвір’я,
Разом: Бо українці – патріоти ми!
За чергою учні піднімають свої листки (на яких надруковано певні літери) та один за одним промовляють:
П – привітні
А – активні
Т – толерантні
Р – розумні
І – ініціативні
О – обізнані
Т – творчі (всі разом)
Ройовий: Ми-
Разом: ПАТРІОТИ України!
Света: З давніх-давен людям відомо, що дерево життя — це гілочка, на якій ростуть три листочки.
Перший листочок — символ минулого,
другий — сучасного,
третій — це символ майбутнього.
Валік: Символом минулого для нас є козацтво,
Аліна: Тож сьогодні ми в минуле прагнем повернути,
Коли відважні козаки ось тут жили.
Сергій: І пригадати нині призабуте:
Які вони традиції несли,
Настя: Які були в них звичаї і жарти,
Пісні і думи, прагнення мети…
Юра: Минуле забувати нам не варто,
Щоб у майбутнє праведно іти.
Каріна: Ми цікавинок про козаків зібрали багато,
Тож дозвольте вам їх презентувати.
Настя: Існував у запорожців цікавий звичай:
Їхні курені були завжди відкриті.
Перехожий міг туди зайти, поїсти, погостювати
А потім далі в дорогу вирушати.
Валік: Проте мандрівник покарання міг мати,
Якщо з куреня щось надумав із собою взяти.
Юра: А ви знаєте легенду щодо характерної зачіски козаків?
Влад: Я не знаю. Можливо, ти б нам зараз розповів?
Юра: Добре, слухайте:
Голили голови вони, залишаючи оселедець, не просто так,
Бо виявляється, що кожен запорожець-козак
Вірив, що коли настане час помирати,
В раю не кожному доведеться побувати.
Бо надто грішними вони себе вважали,
Та, потрапивши у пекло, надію мали,
Що Бог змилується над ними
І за чуба з пекла їх витягне руками своїми.
Сергій: Оце так дивина! Виходить:
Голову голи, оселедець залишай
І не будеш у пеклі – потрапиш у рай.
Каріна: Cергію, ти, як завжди, із жартами своїми
Юра: Сміх продовжує життя!!! Посміхайтеся – і у вас буде щасливе майбуття!
Влад: Гоп-гоп, гопачок, затанцює козачок!
Света: Танець хвацький, дуже вправний
Валік: І веселий, і забавний.
Настя: На дозвіллі і в поході козаку стає в пригоді.
Сергій: Та не тільки це танок, а й військовий ще урок.
Света: Це мистецтво звуть отак: славний бойовий гопак.
Танок
Настя: За тебе йшли битись на бій козаченьки,
Стрільці Січовії, повстанці УПА...
Поклали голівоньки браття рідненькі,
Щоб зникла із серця солона ропа.
Юра: Це все зрозуміло: козаки, повстанці, захисники України – вільні, хоробрі,
З ворогами билися, край наш захищали.
А ми з вами що зробили?
Давайте розкажемо про наші справи.
Света: Рій «Патріоти»
Козацькі традиції поважає.
Сергій: На дозвіллі патріотичні вірші складає.
Настя: Організовує благодійні ярмарки, акції.
Юра: Ми – активісти, прогресивне майбутнє нації.
Аліна: Листи Героям в АТО писали,
Валік: Ветеранів зі святами вітали.
Каріна: І будемо й надалі в цьому русі працювати,
Влад: Творить, допомагати, свій край прославляти.
Света: А чого ми хочемо в майбутньому?
Валік: Зараз спробуємо із вами
Поділитися своїми думками.
Каріна: Я хочу, щоб скінчилася війна,
Щоб за синами мами не ридали,
Влад: Щоб наречена не була вдова,
Щоб сиротами діти не ставали…
Настя: Я хочу, щоб в мальовничому селі
Бабуся радо онучат стрічала,
Сергій: Щоб батько не хилився до землі,
Щоб пусткою домівка не ставала…
Аліна: Щоб скрізь лунав дзвінкий дитячий сміх,
І радісні пісні щоб звідусіль звучали.
Юра: Любов, достаток, спокій огорнули всіх,
А смуток й негаразди щоб рідний край минали.
Флешмоб «Ми за волю, ми за мир»
1