Сценарій до Дня Миколая «Ой хто, хто, Миколая любить»

Про матеріал
Сценарій свята в початковій школі «Ой хто, хто, Миколая любить» Мета: навчальна: ознайомити дітей з традиціями українського народу, поглиблювати знання учнів про свято Миколая; розвивальна: сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, викликати бажання берегти свою національну культуру, здобувати знання із цілющого джерела народної мудрості пращурів;розвивати комунікативну, інформаційну компетентності та компетентність творчої діяльності; виховна: прививати любов і повагу до традицій та обрядів рідної України; створити атмосферу добра і дружби; виховувати в учнів чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя, вдячність.
Перегляд файлу

Сценарій до Дня Миколая

«Ой хто, хто, Миколая любить»

Дійові особи сценки 1:

  1. Ведучий 1.
  2. Ведучий 2.
  3. Ангел 1.
  4. Ангел 2.
  5. Ангел 3.
  6. Ангел 4.
  7. Ангел 5.
  8. Хлопчик
  9. Дівчинка
  10. Мама
  11. Тато

 

Дійові особи сценки 2:

  1. Діва Марія
  2. Святий Йосиф
  3. Пастушок І
  4. Пастушок ІІ
  5. Селянин
  6. Полтавчанка
  7. Дударик
  8. Гуцул
  9. Бойко
  10. Ангел
  11.  Миколай

 

Ведучий 1: Сьогодні до нас у гості прийде святий Миколай. Ще його називають Миколаєм-чудотворцем, бо з його іменем пов'язані чуда зцілення і спасіння людей. Це добрий дідусь, якого з нетерпінням чекає кожна українська дитина. Він є покровителем подорожуючих, бідних та знедолених.

 

Ведучий 2:

В небі нині шум і гам, Ангели стараються,

бо святитель Миколай на землю збирається.

Запряга у санки трійку, в санях повні міхи

подарунків наскладано для дітей на втіху.

 

Ангел 1:

Ось сюди вкладаю ляльки,

що дівча просило,

а для хлопців шаблі, книги,

все є, що кому лиш мило.

 

Ангел 2:

 Не забути б іще фрукти

і новеньку книжку,

олівці і диски,

ще й м'якеньку мишку.

 

Ангел 3:

А іще цукерків трохи,

вафлі й апельсини, —

все, чим можна вдовольнити

смак маленької дитини.

 

Ангел 4:

А ще пучок різок

покладу сюди під край.

Це нечемним, вредним діткам

хай дарує Миколай.

 

Ангел 5:

Ти, дідусю, ось не сплутай,

 що якій дитині.

У листах вони просили,

 що принести маєш нині.

 

(Ангели заглядають у вікно.

За столом сидять діти і пишуть лист до святого Миколая.)

 

Хлопчик:

Святий Отче Миколаю,

 вечір твій вже наступає,

пишем, щоб влегшить роботу,

на що маємо охоту...

Соні черевички треба,

Оля просить ляльки з неба,

Владко шаблі золотої

і рушниці — та нової.

 

Дівчинка  Ну, а я хотіла б лялю,

найпишнішу в світі кралю.

Потім зайчика м’якого,

 качку, гуску, котика, собачку

і ще цікаву книжку про кота або про мишку.

 

Дівчинка

Ще б хотіла черевички,

гарну блузку, дві спіднички.

На голівку — синю стрічку,

а найбільш — малу сестричку.

 

Ведучий 1. Гей, малята, в ліжко час, бо сюрприз чекає вас. Чемним діткам у наш край несе гостинці Миколай.

 

Хлопчик (молиться до образа святого Миколая):

Святий Отче Миколаю,

я про тебе чув і знаю.

Знаю, що колись давно

бідним ти робив добро.

Був ти скромним, хоч багатим,

ніс дарунки дітям в хату.

І про гроші ти не дбав,

лиш би бідний радість мав.

Зневажав людей брехливих,

а цінив благочестивих.

Понад все дітей любив,

подарунки їм носив.

Тож прийди ти і до нас

в цей зимовий гарний час.

 

Ведучий 2: Народився Миколай в місті Патарі, що на півдні Італії. Після смерті батьків роздав усе своє майно бідним і став священиком. Відтоді він допомагав усім, хто потребував його допомоги. Зцілював хворих, рятував рибалок, запобігав стихійним лихам. Після смерті Миколая причислили до святих. А він і тепер робить свої добрі справи. Щороку в ніч з 18 на 19 грудня на землю з небес спускається святий Миколай і кладе чемним дітям під подушки подарунки. А допомагають йому ангелики.

 

Ангел 1:

На небі зорі, зорі,

поля снігами замело,

 в киреї білій все село,

 а місто в світла морі.

(Кирея — накидка, плащ.)

 

Ангел 2:

 У місті та по селах

сплять діточки в постелях,

 і усмішка в них на устах щаслива та весела.

 

Ангел 3:

У полі вітер виє,

що вирвавсь десь із лоз,

по селах тріскотить мороз,

але в дітей — надії.

 

Ангел 4:

В сні бачать: білі коні

з санками мчаться попід гай,

в санках — святитель Миколай,

санки дарунків повні.

 

Ангел 5:

Ось коні вже край хати,

вже Миколай у хату йде,

 діткам під подушку кладе

даруночків багато.

 

 

Ангел 1:

В хатині чи в покою

спиняється він ще на мить

і діточок благословить

правицею святою.

 

Ангел 2:

Ростіте, любі діти,

минайте всі дороги злі,

для Бога й рідної землі

хай шлях один вам світить.

 

Ангел 3:

А рано, як світає,

під подушкою вмить рука

 дарунків гарних вже шука

святого Миколая.

 

Хлопчик:

Пізно у вечірній час

Миколай святий до нас

так тихенько приходив,

так легенько залишив

подарунки і гостинці,

наче загадковий птах.

 

Дівчинка:

У солодких ніжних снах

приходив, не розбудив

нікогісінько із нас,

ніби в шапці-невидимці

снився зоряно й погас!

 

Хлопчик:

Але він ходив насправді,

бо усі дитята раді!

Подарунки оглядають,

зранку втішно розмовляють:

— Ну, звичайно, це — не тато...

 

Дівчинка:

Ні, казковий інший гість

так даруночків багато

у мішечку б не приніс,

як наш добрий Миколай.

 

Разом:

Дякуємо. Не забувай,

і на другий рік прийди,

щастя дітям принеси.

 

Дівчинка (виносить на сцену різочки і торбинку горіхів)'. Маму, тата я не слухала, й Миколай мені за це різочки приніс й горіхи. Як же зрозуміти це?

 

Ведучий 1.

Ти, дитино, пам'ятай

те, що вчить нас Миколай.

Якщо добра ти і мила,

то лиш ніч візьме на крила,

 гарну ляльку чи забавку

покладе тобі під лавку.

Ти, дитино моя мила,

 маєш те, що заслужила.

 

 

 

Ведучий 2.

Як не слухала ти тата,

тобі різку, як той гай,

дає святий Миколай!

Різка та на знак, дитино,

що за зло завжди карають,

а горішки, що в торбинці,

щось тобі сказати мають.

 

Ведучий 2.

Як ядро те солоденьке

завжди є в твердій лушпині,

так і щастя тільки трудом

 можеш ти здобути нині.

 

Дівчинка:

Все я добре зрозуміла,

буду я старатись,

щоб на другий рік

Святий мав мені щось дати.

 

(Всі співають пісню "Ішов Миколай... ".)

 

 

Ведучий 1.

Будьте ж чемні, любі діти,

батькові послушні й нені,

а святитель все дарунків

піднесе вам повні жмені.

Любіть щиро Україну,

хто з вас рідну землю любить,

того Божий цей святитель

най щиріше приголубить.

Колядка «Прилетіли ангелята»

 

ПІСНЯ

Ведучий 2.

Схилився за ворота вечір,

Звізда нова зійшла на обрій.

Той вечір завітав доречні,

З Різдвом Христовим, люди добрі!

 

Ведучий 1. Один з найзнаменитіших і найвеличніших празників святкового календаря, яким власне започатковується рік, є Різдво Христове, що в народі іменується просто Різдвом.

 

Ведучий 2. Різдво Христове – одне з найвеличніших свят і чи не найбагатше за розмаїтістю народних обрядів. Красиво й велично святкується Різдво на Україні.

 

Ведучий 1. Починається воно 6 січня свят - вечором, до якого родина готується протягом тижня. Ввечері, коли зійде перша зоря, сідають вечеряти. Вечеря складається з 12 страв, бо у Христа було 12 апостолів. Усі страви пісні. Обов’язково стравою є кутя. Нею закінчується піст.

 

Ведучий 2. Першими оповісниками народження Христа були діти та підлітки. Вдосвіта хлопчики йшли до односельців віншувати – віншувати, тобто вітати родичів та сусідів зі святом Різдва Христового.

 

Ведучий 1. А зараз до вашої уваги сценка приурочена наступаючим Різдвяним святам, яка називається «Зоря над вертепом».

 

Сценка 2.

«Зоря над вертепом»

 

(Три пастушки сидять біля ватри і розмовляють між собою.

Ліворуч стаєнка з відчиненими дверима.)

 

Пастушок I

Ось вечір вже надходить

І дужчає мороз..

Час їсти вже худобі.

Й зігрітись їй... Атож.

 

Пастушок II

То я піду напевно

По сіно до стіжка,

А ти пильнуй тут ватру,

Бо холод допіка.

(Виходять)

Пастушок І

(сам)

Нехай... Люблю я вогник,

Коли ось так горить. (вдивляється вдалину)

Здається, там хтось ходить.

Дівча і дід старий.

І наче б щось шукають...

Грибів вже не знайдуть,

Та й хмизу тут немає...

О, вже сюди ідуть...

(Входять Марія та Йосиф)

Марія

(до пастушка)

Скажи ти нам, юначе,

Де б тут знайти нічліг?

Ніде ми хат не бачим,

Лиш всюди білий сніг.

 

Йосиф .

(весело)

А хоч були хатини,

То відмовляли нам...

І де тепер спочинем —

Уже не знаю сам...

 

Марія

Ми збилися здороги,

Несила далі йти...

 

Пастушок І

Ага, я знаю, хто ви...

Нам Ангел сповістив...

Здалека, бачу, йдете

В зимовий пізній час...

Нічліг собі знайдете

Ось тут, в стаєнці... В нас.

 

Марія

Нам в стайні краще буде,

В теплі поміж ягнят,

Ніж там, де злії люди

У золоті палат.

 

Пастушок І

Як так, то дуже прошу...

Заходьте... Там — тепло.

 

Йосиф

(весело)

Ну, ось уже знайшовся

Затишок і житло...

(Йосиф і Марія заходять у стаєнку)

Пастушок І

(сам)

І ми, бач, знадобились

Для тих людей святих.

Хоч цим добро зробили,

Що прихистили їх.

(Заходять I і II пастушки)

Пастушок II

(показує на небо)

Над нами засіяла

Яскравая зоря.

І над вертепом стала,

Мов кличе всіх здаля.

 

(З'являється Ангел і відчиняє навстіж двері стаєнки)

 

 

Пастушок I

Христос родився нині,

На сіні між бидлят,

У вбогій цій яскині!

Спішім поклін віддать.

 

Пастушок II

Хай кожен з нас, що може,

Йому удар несе,

І це Дитятко Боже

Віддячить нам за все.

Ось я даю хлібину,

Найкращу із печі.

 

Пастушок I

А я —яблук корзину...

 

Пастушок ІІ

Горіхи я даю.

 

Селянин

(входить)

А я з Волині — краю,

Багатого на хліб...

Там вишні розцвітають...

Росте горох і біб...

Я сніп несу пшениці

Дитині Божій в дар.

Хай нива золотиться,

Хай славиться Владар!

 

(Кладе перед яслами сніп і клякає на коліна. З'являється полтавчанка).

 

Полтавчанка

Сорочку вишиванку

Несу я вдар Йому.

Трудилась я від ранку.

Скажу Йому — чому...

Бо я люблю вставати

Зі сонечком ураз

І шити-вишивати —

Роблю це повсякчас.

 

(Входить Дударик)

 

Дударик

З Галичини я родом

І край свій я люблю.

Він в'яже Захід з Сходом...

Зі Львова я іду.

Я в дудоньку заграю,

У різьблену дуду.

Дитятко привітаю

Красненько до ладу.

 

(Грає. З'являється Гуцул з трембітою).

 

Гуцул

А я затрембітаю

І цим пошлю привіт!

Хай пісня ця лунає

На весь широкий світ.

Хай чують пісню люди

З усіх-усіх усюд...

Трембіта хай розбудить

Увесь хрещений люд.

Хай йдуть усі вітати

Це Божеє Дитя,

Щоб щастя міг нам дати

І вільне майбуття...

 

(Входить Бойко)

 

Бойко

А я танком вас, люди,

Розвеселю своїм

І співати буду

З Ісусиком малим...

 

Ведучий 1.

Нічка тиха, таємнича,
Повна дива і чудес.
До дітвори прийде в гості
Довгожданий гість з небес.
Буде радість, буде втіха,
Бо ж усякий пам’ятай:
За дітей цієї ночі
Не забуде Миколай!

 

Ведуча 2. А тепер, діти, заспівайте пісню про Миколая, він почує її та швидше прийде до вас.

 

(Пісня)

 

(Тупотіння і дзвін дзвіночків)

 

Ведуча 1. Чуєте діти, чуєте, хтось іде. Це напевно Святий Миколай подарунки вам несе.

 

Ведучий 2. Дивіться, що там світиться, горить, наче зірка миготить.

(До зали заходить Миколай)

Ангели

Сніг, сніжок, посипай,

Ось і добрий Миколай!

 

Миколай

Доброго дня, любі діти, вчителі та батьки! Я прийшов до вас із далеких небесних просторів і приніс вам благословення від Бога.

 

Миколай.

Ви так гарно виступали, і співали й танцювали

Дякую вам діти. Добре потрудились.

Та мабуть, уже втомились!

Агов, мої любі ангелята.

Ходіть-но, будете допомагати.

Кожному дамо в дарунок

З неба чарівний подарунок.

 

(Миколай з ангелами роздають подарунки дітям.)

Миколай.

О, в нас тут на свято ще й завітали найменші гості – майбутні школярі. Дітки а ви увесь рік були чемними? А віршики чи пісеньки про Миколая знаєте?

(Діти розповідають віршики, співають пісеньки.

Миколай роздає дітям подарунки)

 

Миколай.

А тепер час мені іти у путь,

Бо ще діти може ждуть.

А ви будьте здоровенькі,

Будьте чемні, послушненькі,

Поскоріше виростайте,

Молитвеники читайте,

Батька, матір утішайте,

А тепер на дальню путь.

Заспівайте що-небудь.

Пісня «Ой, хто, хто, Миколая любить»

 

1

 

doc
Додав(-ла)
Дума Зоряна
Додано
27 березня 2019
Переглядів
723
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку