Сценарій до Дня Миру

Авторський сценарій

для театралізованої мініатюри

 (сценки) «Моліться за Україну»

 (можна використовувати до: Дня миру; Дня ЗСУ; Дня захисників і захисниць України; Дня Героїв України, 3-ї річниці війни з росією та інших патріотичних свят)

 

 

Дійові особи: Українка, Українець, хлопчики і дівчатка,

Війна (вона у нас не жорстока,  бо хоче миру і тиші; одягнена у довгу темну сукню, на плечах хустина).

 

Українка:

Мій Боже, дякую Тобі за світ,

Що Ти створив для радості та щастя

І все дав необхідне для життя,

Щоб новий день і сонце зустрічати.

Українець:

Щоденно прокидатись до життя,

Нести любов , надію та натхнення

І будували наше сьогодення

Без болю й сліз, страху й страждань.

Так і було, допоки не підкралась

До нас біда. У неї є ім’я – війна!!!

 

Діти сидять, бавляться іграшками. У цей час заходить Війна.

 

Війна:

До вас прийшла, а ви і не чекали,

Я і сама дрімала собі тихо,

Я є стара , як світ, хотіла вже спочити,

Але іду, бо розбудили злії люди.

Ні, то – не люди, нелюди вони,

У них немає вже давно душі,

Хоча й людські обличчя вони мають,

Але зловісні й темні наміри плекають.

Мене вони на Україну привели,

Коли у лютому з росії наступ почали.

Не правду кажуть, що кривава і жорстока я,

Я хочу теж, щоб мирною була ЗЕМЛЯ!

Я - жінка й прагну я спокою,

Щоб не було смертей, жорстокості і болю.

Дівчинка 1:

То ти собі іди, покинь наш край,

Зайди далеко у ліси, у гай,

У темні болота чи гори,

І спочивай собі доволі.

Війна:

Я підневільна і не маю вибору і волі

Мене тримають росіяни тут з собою.

Я зможу відійти, коли затихнуть всі бої,

Й складуть убивчу зброю ваші вороги.

Хлопчик 1:

А як же це зробити?

Як тих жорстоких ворогів спинити?

Війна

Як це зробити? Вірити і жити.

Боротись до останнього,

Свій край любити, захищати.

Надію й віру в серці зберігати,

Що незабаром прийде та свята година,

Коли зійде на Україну перемога,

І ворогів не стана на усіх її просторах.

Дівчинка 2:

Я щиро вірю, вірить мама й тато,

А він пішов у ЗСУ відразу воювати,

Щоб Україну й нас всіх захищати.

І вірить братик, однокласники у школі,

Що буде незабаром  перемога,

Хоч ми -ще юні, та переживаємо,

Своїй країні й армії допомагаємо.

Дівчинка 3:

У мене є подружка Аня,

Вона такі розкішні коси мала,

Обрізала їх і продала,

А виручені гроші ЗСУ передала.

Хлопчик 2:

А Вова он лепеху в Трійцю продавав,

Андрійко на Різдво колядував,

Василь, Юрко та інші діти посівали

І гроші армії теж передали.

Таких я прикладів ще можу навести багато...

Я знаю... Нас не подолати!!!!

Війна

Ось, бачиш...

 Ніяким ворогам таку країну не здолати,

Де у тилу маленькі діти добрі діла здатні творити.

Зникаю я, а ви моліться Богу,

Донатьте, вірте у святую перемогу,

Я відчуваю, що прийде вона вже скоро.

 Війна виходить

Українка:

Багато лиха наробила в нас росія,

І далі зло вона все сіє й сіє,

Бо замість того, щоб творити і зростати,

Вона уміє лише нищити й вбивати.

Українець:

Та ми є вільні українці і шляхетні,

Ми не збираємось на когось нападати,

Але й своє ми будем захищати.

Рабами ми не станемо ніколи

І землю рідну не дамо нікому.

Нам Україну дарував Господь із неба,

Тому нам берегти і захищати її треба.

Вона - найбільший скарб наш і перлина.

Єдина, незалежна й неподільна.

 

Діти беруть запалену свічку, передають її один одному та розказують вірші

1 дитина:

Я – мале дитятко

Складаю рученьки,

Молюся до Бога,

Щоб з війни вернувся татко,

Став біля порога.

2 дитина:

Щоб до серця пригорнув —

Казку розказав на нічку.

Щоб солодко спали всі:

Тато, мама, я й сестричка.

3 дитина:

Щоб у тата на плечах

До хмар діставати,

Щоб забути про війну,

Без тривог зростати

4 дитина:

Цю молитву неодмінно

Небеса почують,

Захищатимуть усіх

Батьків, що воюють.

5 дитина:

На сторожі нехай стануть

Ангели святії

Берегтимуть нашу рідну

Неньку-Україну!

6 дитина:

Нехай Божа Матір з неба

Дивиться на землю

І своїм святим покровом

Захистить кожного живого.

7 дитина:

Молимося за наші ЗСУ!

Молимося за Україну!

Перемога буде за нами!

Слава Україні!

Героям слава!