Сценарій до Дня Пам`яті та примирення

Сценарій до Дня Пам`яті та примирення

Вірш «Скажи дідусю, що діється у нас?»

Скажи, дідусю, що діється у нас?

Ти – янгол, і тобі з небес видніше:

Тут знов настав страшний воєнний час,

На Україні вже немає тиші.

На Сході – пекло, гинуть хлопчаки,

Вони, дідусь, ще зовсім молоденькі,

А дехто – без ноги чи без руки.

Сліз водоспади виплакали неньки.

Ти про війну колись розповідав,

А ми , дітьми, то слухали мов казку.

І кожен з нас собі не уявляв,

Що можемо потрапити в цю пастку,

Що може повернутися  війна,

І змусити нащадків  вже страждати.

Скажи, дідусю, чия у тім вина?

Ми завинили й час прийшов розплати?

Ти там у Бога миру попроси

Для нас своїх дітей, своїх онуків,

Ти ближче там, а  в наших голосів

Немає  сили, загубились  звуки.

Ти там у Бога правди попитай,

Щоб все таємне стало очевидним…

Бо знаю, що тобі й привітний Рай

Без неба України не потрібний. 

     Ведучий: Нелегке наше сьогодення і разом з ним День Пам`яті і примирення. Цей день залишається для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат.

     Ведуча: Мільйонами людей назавжди врізався в пам`ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань. Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити.

     Ведучий: Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони… Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів однополчан, рідних і близьких, дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

     Пісня

     Ведуча: Минають роки, відлітають у вічність… Більше півстоліття минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей. Але не згасає пам`ять про тих, хто поліг у боях заради щастя інших.

     Пісня

     Ведучий: Для  українців Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і навіть вбивати інших українців.

     Ведуча: Це все було… Були німі кургани, війна ішла не на життя, а на смерть. Як сиві Дніпрові води, збігають роки. Журавлиними ключами відлітають у далекий вирій дні. А навкруги вирує вічне життя.

     Пісня

     Ведучий: Неможливо позбутися нав`язливої жахливої думки: а прийде ж день, коли піде з життя останній з цих літніх людей з орденами. Піде у вічність, понесе з собою живі спогади. А що ж залишиться після них? Пам`ять, світла пам`ять про незабутніх героїв.

     Ведуча: До тебе, людино, звертаюсь:

                 Залиш на хвилину щоденні турботи.

                 З собою побудь у глибокій скорботі,

                 Згадай чоловіка, товариша, брата,

                 Дружину, сестру чи посивілу матір.

     Пісня

     Ведучий: Сьогодні з великою вдячністю і любов`ю згадуємо солдатських вдів і матерів. Паморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшки на ваших обличчях, але серця залишилися молодими і свято бережуть пам`ять про останні хвилини перед розлукою. Рани війни озиваються в серцях дітей і онуків, дружин та матерів загиблих. Рана війни болять у нас всіх і досі. Ми низько схиляємо голови перед вами, наші матері, солдатські вдови.

     Ведуча:   Старенька мати йде до свого сина...

                           Гранітні плити плачуть під ногами,

                      Стукоче серце в грудях, ниє спина.

                     - Як важко було у часи розлуки

                     Без тебе жити і без твого тата.

                     Тече сльоза і падає на плити.

                     Із стели очі дивляться хлоп'ячі.

                     Їм тільки жити, жити і творити.

                     Вони ж навік залишаться дитячі.

                     Стоїть старенька мати на могилі,

                     І навіть квіти плачуть мовчазні...

                     Від сина погляд відвести не в силі,

                     А син довічно житиме у сні.

                     Вони приходять в материнське серце –

                     В боях полеглі воїни – сини…

     Ведучий: Нажаль, наша війна за велику перемогу ще не завершилась. З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух. Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої. Весь наш народ об`єднався проти російського агресора. Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники, воїни.

     Пісня

     Ведуча: Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія, серед яких і наші односельчани, які виборювали мирне небо для нас з вами:

1

2

3

4

     Пісня

     Ведучий: Ми пам`ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам`ятаємо, що агресора зупинили спільним зусиллям об`єднані нації. Ми пам`ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам`ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.  

    Тріо

     Ведуча: Діти – наше майбутнє, наша радість, наша мрія надія на краще життя. Кожна мама випрошує у Бога добру долю для своєї дитини і для нашої рідної землі. І так хочеться вірити, що у цих маленьких діток над голівками завжди буде мирне блакитне небо, під ногами рідна і щедра українська земля, що не доведеться їм брати у  руки зброю, а лише золоті зерна пшениці.

Виступ ДНЗ «Пролісок»

     Ведучий: Палке бажання свободи, перемоги, незламності – характерна риса української душі нашого народу, нашої сутності. Яка ж вона, ота наша душа? Де її побачиш? У пісні, у маминій колисковій, Великодній писанці, дівочій вишиванці та на вишитому рушникові. Тут чорне і червоне, смуток і радість, вірність і зрада, щира любов до Батьківщини та стійкість і завзятість супроти ворогів.

    Танець «Рушники»

     Ведуча: Єднаймося у вірі,Українці!

                    Щоб дружби нашої навчався світ,

                    Щоб в щасті жили діти і онуки

                    І в щасті жив увесь наш рід.

      Пісня 

     Ведучий: Буде вічною рідна держава

                       І на нашому боці Господь!

                       Ми здобудемо волю і славу

                      Український народ не збороть.