Сценарій до Дня рідної мови

Мета. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності.

Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України, портрет Т. Г. Шевченка, плакати «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», «Пісня - душа народу», «Кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна».

1 ( Музика Т. Петриненка.

На сцену виходять ведучі - хлопчик і дівчинка в українських костюмах

з хлібом і сіллю на вишитому рушнику)

Дівчинка. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Хлопчик. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром,

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

(Під музику 1 в зал заходять учні, одягнені в український одяг)

Ведучий. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої оселі на хліб та сіль, на слово щире, на свято української мови.

2 Відеоролик до Дня рідної мови

Дівчинка. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.

Хлопчик. У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, тому хочеться поговорити про Україну, нашу рідну мову. Україна - золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

  Учень (учениця). Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

Твої поля і небо голубе,

Бо ти дала мені малому  крила.

То як же не любить мені тебе!

  Учень (учениця). Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я буду вчитись в школі на «відмінно»,

Щоб мною ти пишатися могла!

  Учень (учениця).  Люблю твої ліси, струмки, джерельця

І все-усе, що є  в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

 Учень (учениця).  Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І, як небо, як даль солов’їна,

Не кінчається Україна.

  Учень (учениця). Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

  Учень(учениця). 

На землі великій

 Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті,

І скажу, до речі,

Ще й талановиті.

Землю засівають.

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають

Про ліси і гори,

І про синєє  море,

Про людей і квіти...

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

Разом.    Наша славна Україна!

3 Учні виконують пісню «Рідна мова»

Учень (учениця). Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Учень (учениця). Мій друже, брате,

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї,

Мовою матері твоєї,

Народу твого мовою.

Учень (учениця). Вся історія народу - в мові,

Мова - душа народу.

Позбавити народ рідної мови -

Це означає вбити народ.

Учень (учениця). Слова летять у душу, як лебідки,

І пахнуть п’янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербички юної  дівочою красою.

Учень (учениця). Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ - патріот своєї країни, він любить її, поважає її закон і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.

Учень (учениця).А ми, українці, хоч і здобули свою незалежність, і тепер у нас є свої держава, воля, своя мова, проте й сьогодні, на жаль, змушені боротися за них.

Учень (учениця). Не замовкала мова в устах патріотів, звучала в народній пісні, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна, наша українська мова, хоч дехто не дуже хоче поважати і шанувати її: перекручують слова, розмовляють такою мовою, якої не існує в світі.

Інсценізація «Зустріч друзів»

Ведуча. Прибігає одного разу Василько до Михайлика і каже:

Василько.  Пашлі надвір. Там такі класні сорєвнованія.

Ведуча. Михайликові хотілося виправити товариша, але побоявся, що той образиться, і не поправив.

Михайлик. Ходімо.

Василько. Ти за кого будеш боліти?

Михайлик. Та, напевно, за своїх уболіватиму.

Наталка. Пацани! Подождіть мене. Подивіться, який у мене гарний цвіток для побєдітєля!

Ведуча. Михайлик аж на обличчі змінився, але знову не захотів образити друзів.

Михайлик. Слухай, Васильку, а твої батьки у відрядженні?

Василько. Да. А чьо ти хотів?

Михайлик. Та хотів попросити у твого тата один підручник. А коли вони повернуться?

Василько. Да на неділі.

Михайлик. Ти знаєш, я ніколи не міг збагнути, де ти таку мову вивчив, чи курси якісь закінчив. Мені соромно, що мій друг не поважає своєї мови, калічить її. Задумайся, Васильку, в якій країні ти живеш (Йде від друзів).

Наталка. Ну і двоюшнік ти, Василько. Навчись говорити. (втікає)

Василько. А сама яка, як розмовляєш: двоюшнік, цвіток. Де ти таких слів набралася?

Ведучий. Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову й буденну.

Учень (учениця). Зневажати мову мамину - біда,

Котра пустими зробить наші душі,

І ми нащадкам зможем передать

Лиш те, що корені калині  сушить.

Мовленнєве сміття

Ведуча. Готуючись до сьогоднішнього свята, ми збирали упродовж двох тижнів мовленнєве сміття. Ось послухайте, що нам вдалося записати.

(Ведучі зачитують)

Ведучий. Тож давайте від сьогодні і назавжди позбудемося цього сміття і викинемо його до кошика.

Учень (учениця). Зневажати мову - зрадити себе,

А зрадників хто може поважати?

І стане чорним небо голубе,

Вмиратиме у муках рідна мова.

Учень (учениця). О, не згуби свого народу,

Безсмертна мово, рідна і терпка.

Ти є душа співучого народу,

Що був і є, і буде у віках.

4 Відеоролик «Укранська мова – мова української нації»

Учень (учениця).  Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

Учень (учениця).  Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

Учень (учениця).  Мова нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій зростаємо. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

5 Відеоролик «Українська мова»

Учень (учениця).  Із слова починається людина,

Із мови починається людина,

Моя ласкава, мамина, єдина -

Щебече соловейко на весь світ.

Учень (учениця).  Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна -

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна.

6 Пісня «Краща мова єднання»

Ведучий. Багата і чудова українська мова. Наша мова була в пошані в усі часи й в усіх народів. Послухайте, яка розмова відбулась далекого 1916 року.

Інсценізація

7 Звук поїзда

Ведуча. Було це давно, ще за старої Австрії. У купе 1 класу швидкого поїзда «Львів-Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець – відомий львівський артист Богдан Костів.

(Пасажири вітаються один з одним своєю мовою: Hello,

Buon giorno, Guten Tag, Привіт)

Ведучий. Балачки велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова найкраща і котрій із них належить світове майбутнє.

Англієць. Англія – крана завойовників, мандрівників та мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мові належить світове майбутнє.

Німець. Ні в якому разі! Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шиллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.

Італієць. Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. Мелодійною італійською мовою написані кращі твори епохи Відродження: твори Боккачо, Петрарки, знамениті опери Верді, Пуччіні, Россіні. Тому італійська мова має бути провідною у світі.

Українець. Я також можу сказати, що моя рідна мова – це мова незрівнянного сміхотворця Івана Котляревського, мова геніального пророка Тараса Шевченка. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу Лесі Українки, мова філософа-мислителя Івана Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, у тому числі й названими вами. Нашою мовою звучить понад трьохсот тисяч пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих. Я міг би назвати ще багато славних імен свого народу, проте, на відміну від вас, хочу сказати про багатство й можливості рідно мови. Чи могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому б усі слова починалися з однаково літери?

Всі. Ні, ні, ні! Це неможливо!

Українець. Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву (звернувся до німця).

Німець. Хай буде буква «П».

Українець. Добре. Оповідання називатиметься «Перший поцілунок».

(Презентація)

“Популярному перемишльському поету Павлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, Павле Петровичу, — писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, — погостюєте, повеселитеся”. Павло Петрович поспішив, прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони — приятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки — премилої Поліпи Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора — попросили пообідати… (Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пива, принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок…)

Поліна Полікарпівна попросила прогулятися Підгорецьким парком, помилуватись природою, послухати пташині переспіви. Походили, погуляли ... Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Побродивши парком, пара присіла під пророслим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Прозвуучав перший поцілунок: прощай, парубоче привілля, пора поету приймакувати”.

(У купе зааплодували: good, buono)

Німець. Ну, а коли б я назвав іншу літеру? Скажімо, літеру “С?”.

Українець. Своєю мовою можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, де всі слова починаються на “С” і передаватимуть стан природи, наприклад, свист зимового вітру в саду. Якщо ваша ласка, прошу послухати:

(Презентація)

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток, срібний сніг.

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє.

Сад солодкий спокій снить.

Сонно сиплються сніжинки.

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.

(У купе зааплодували: Beautiful, belissimo)

Ведуча. Усі замовкли. Говорити не було потреби.

Ведучий. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. Нею легко спілкуватися, її без жодних труднощів вивчають навіть іноземці.

8 Відеоролик «Любіть Україну»

Ведуча. Українським словом можна передати радість і смуток, щирість і жаль, тому наш народ дуже любить жарти. Тож давайте і ми пожартуємо.

(Діти розповідають усмішки)

Усмішки-інсценівки

- Ого! Оце так-так! Нічого собі! – промовляє хлопчик.

  - Що це ти там читаєш? Фантастику? – запитує батько.

  - Та ні! Орфографічний словник!

- Яка найскладніша мова у світі? Китайська чи японська?
- Українська!!!
- Чому?
- Половина українців і досі не можуть її вивчити…

Ведучий. Переписка Вконтакті:
- Прівєд, шо робеш?))
- На даний момент відчуваю невблаганне бажання набити твоє обличчя орфографічним словником української мови.

Ведуча. Київ. Стоять двоє гуцулів. Підходить до них перехожий і запитує:
- Как пройти на Крещатик.
Йому у відповідь:
- ???

Повторює питання англійською:

Німецькою:

Французькою:

Не одержавши відповіді, перехожий йде далі. Один чоловік іншому говорить:
- Подивися, Петре, яка розумна людина! Скільки мов знає!
- І шо це йому дало?

Усмішки

Ведучий. Найновіша розробка американських вчених – робот з власним інтелектом, який знає абсолютно все, зійшов з розуму після того, як йому задали питання, якою мовою розмовляє Азаров.

Ведуча. Вчительці української мови приснився кошмар: Азаров диктує, а Янукович пише…

Наші хлопці

Іде вуйко Хрещатиком –

Приїжджа людина.

Запитує у зустрічних:

 - А котра година?

Перехожі пробiгають,

Позиркують скоса.

Той рукою вiдмахнеться,

 Той відверне носа.

А тут раптом двоє негрів

Вийшли з гастроному.

Один глянув на годинник:

- Зараз чверть на сьому.

 Вуйко низько поклонився.

- Дякую, шановнi!

 Значить, є ще у столиці

Україномовні.

СУПЕРЕЧКА 
 

Матір звуть Елеонора, а батечка - Савка. 
Синок у них підростає, ім'я йому Славка. 
Батько щирий українець, мати - сибірячка. 
- Нє говорі, - учить мати, - гавкаєт собачка. 
 

Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт. 
Ето тєбє твой папаня язик засоряєт. 
Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка! 
Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка? 
- Прошу cлова вибирати, - насупився Савка. - 
Це ти мене зараз лаєш, а собака – ГАВКА.

КУХЛИК

Дід  приїхав  із  села,  ходить  по  столиці.  
Має  гроші  —  не  мина  жодної  крамниці.  
Попросив  він:  
—  Покажіть  кухлик  той,  що  з  краю.  —  
Продавщиця:  
—  Что?  Чево?  Я  нє  понімаю.  
—  Кухлик,  люба,  покажіть,  той,  що  збоку  смужка.  
—  Да  какой  же  кухлік  здєсь,  єслі  ето  кружка.  —  
Дід  у  руки  кухлик  взяв  і  нахмурив  брови:  
—  На  Вкраїні  живете  й  не  знаєте  мови.  —  
Продавщиця  теж  була  гостра  та  бідова.  
—  У  мєня  єсть  свой  язик,  ні  к  чему  мнє  мова.  —  
І  сказав  їй  мудрий  дід:  
—  Цим  пишатися  не  слід,  
Бо  якраз  така  біда  в  моєї  корови:  
Має,  бідна,  язика  і  не  знає  мови.

ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ
 

Прилетіли на Вкраїну
           Гості із Канади.
           Мандруючи по столиці,
           Зайшли до райради.
           Біля входу запитали
           Міліціонера:
           - Чи потрапити ми можем
           На прийом до мера? -
           Козирнув сержант бадьоро.
           - Голови немає.
           Він якраз нові будинки
           В Дарниці приймає. -
           Здивуванням засвітились
           Очі у туриста.
           - Ваша мова бездоганна
           І вимова чиста.
           А у нас там, у Канаді,
           Галасують знову,
           Що у Києві забули
           Українську мову. -
           Козирнув сержант і вдруге. -
           Не дивуйтесь,- каже. -
           Розбиратися у людях
           Перше діло наше.
           Я  вгадав, що ви культурні,
           Благородні люди,
           Бо шпана по-українськи
           Розмовлять не буде.

9 Відеоролик «Країна починається з тебе»

Учень (учениця). Не посмій забути маминої мови.

Нею квітне поле і гудуть діброви.

Можеш призабути запах рути-м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати.

Учень (учениця). Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови.

Бо як відречешся, кине тебе пісня,

Будеш ти без неї наче вишня пізня.

Учень (учениця). Ми - українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках  червона калина,

Рідна земля для нас всіх - Україна.

10 Пісня «Заспіваймо пісню за Україну» (учні підспівують)