Тема: День української писемності та мови
Мета: формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.
Розширювати знання про красу і багатство української мови.
Пробудити почуття національної гідності.
Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.
Обладнання: відеопрезентація, музичний супровід, малюнки герба, прапора України, портрет Т. Г. Шевченка, картки з завданнями
Слайд 1 «Світлиця слова у безмежі часу»
(Під звуки пісні «Мова єнання» виходить ведучі)
Ведудий 1
День української писемності та мови - свято , яке щороку відзначається в Україні 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.
Ведучий 2
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України Леоніда Кучми, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови 9 листопада.»
Ведучий 1
Слайд «Нестор Літописець»
Нестор Літописець прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився там, щоб стати не тільки монахом, а й батьком української історії.
Ведучий 2
Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно освіченою людиною, добре знав і давньоруські, й іноземні літописи, які читав в оригіналі.
Він справді писав літописи. Але правильніше було б назвати його письменником та істориком. Він дотримувався літописних форм і хронологічної послідовності викладу подій, але прагнення висловитися ширше та докладніше виходило за рамки загальноприйнятих тоді сухувато-ділових сказань. Так конкретизовано й художньо яскраво до Нестора не писав на Русі ніхто.
Ведучий 1
Серед багатьох людей поширена така думка: Нестор – єдиний автор «Повісті временних літ». Вона помилкова. Нестор звів в одне ціле різні літописи, створені його попередниками, творчо опрацював їх, збагатив своїм літописом – і з-під його невтомного пера вийшла цілісна і тематично завершена книга. Нестор був надзвичайно незалежною у своїх поглядах людиною – це часто викликало нарікання князів.
Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Українською православною церквою встановлений орден «Преподобного Нестора-літописця».
Слайд «У День української писемності…»
Ведуча 1: У День української писемності та мови за традицією:
Ø Покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю.
Ø Відзначають кращих популяризаторів українського слова.
Ø Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.
Ø Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.
А в Інтернеті свято дістало своє продовження у проекті UA DAY. Його суть полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонують взяти участь у флешмобі – у цей день розмовляти та писати виключно українською.
Слайд «Сторінки вминуле»
Ведучий 1:
Перегортаю сторінки в минуле і пильно придивляюсь до Вас, мої прапрадіди. Які Ви були у той далекий історичний час? Засівали ниву, боронились за волю, за життя…
Ведучий 2:
У пісню біль і радість виливали,
Плекали мову, як мале дитя…
Ведучий 1:
Тож звернемося до історії нашої писемності. Кожен народ іде своїм шляхом до її створення. Та етапи розвитку письма в усіх народів земної кулі приблизно одинакові.
Ведучий 2
Слайд «Виникнення писемності. Кирило та Мефодій»
А перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.
Брати Кирило і Мефодій були великими просвітителями. Вони розробили алфавіт для багатьох слов’янських народів, чим обезсмертили своє ім’я.
Братів були греками, а родом з міста Салоніки (Греція). Вони народилися в родині успішного офіцера, який служив при наміснику провінції. Кирило з’явився на світ у 827 році, а Мефодій – 815-му році. Мефодій був на 12 років старший за Кирила. За походженням Кирило та Мефодій були напівгреками, напівслов’янами: мати – гречанка, батько – болгарин.
Брати здитинства добре знали грецьку,латинську, арабську,єврейську мови та місцевий діалект слов’янської мови, так як місто Салоніки В їх епоху було двомовним.
Ведучий 1
Мефодій (в миру його звали Михайлом) став військовим і дослужився до звання стратега однієї з провінцій в Македонії. Це йому вдалося завдяки своїм талантам і здібностям.
Кирило (Костянтин ім’я до постриження в ченці) з ранніх років зайнявся наукою, а також вивчав культуру сусідніх народів. Ще до того як він відправився в Моравію, завдяки чому став всесвітньо відомим, почав переводити глави Євангелія на слов’янську мову.
Крім мови Кирило вчив геометрію, діалектику, арифметику, астрономію, риторику і філософію у кращих фахівців у Константинополі. Завдяки своєму знатному походженню він міг розраховувати на аристократичний шлюб та державну службу в вищих ешелонах влади. Однак молодий чоловік не побажав такої долі і став хранителем бібліотеки в головному храмі країни – соборі Святої Софії. Але і там він довго не затримався, а скоро став викладати в столичному університеті.
Слайд «Кирилиця та глаголиця»
Азбука, створена братами, з часом поширилася в Сербії, Хорватії, Болгарії і на Русі. Сьогодні кирилиця використовується усіма східними слов’янами. Це українці, білоруси і росіяни. Біографія Кирила і Мефодія для дітей викладається в рамках шкільної програми цих країн. Цікаво, що первісна азбука, створена братами,називалась глаголицею. У глаголиці, літери були дуже схожі між собою, химерно закручені, нагадували ієрогліфи, писати ними було нелегко. Глаголиця мала 38 букв. Інший її варіант, відомий як кирилиця, з’явився трохи пізніше завдяки працям учнів цих просвітителів. Кирилиця складалася з 43 букв.
Кирило і Мефодій, коротка біографія яких повинна бути відома кожному слов’янину, допомогли не тільки поширити християнство, але й зміцнити національну самосвідомість серед цих народів.
Слайд "Іван Федоров та Петро Митиславець»
Перша книга на Русі
На Русі першу книгу надрукували 1546 році майстри Іван Федоров та Петро Митиславець.Із окремих букв вони склали рядки, які потім вставляли у спеціальні рамки і чорною фарбою змащували текст наклавши на нього чистий папір і стиснувши за допомогою преса ,отримували аркуш за аркушем тексту першої надрукованої книги «Апостол»
З часу друку перших книг українською мовою пройде трохи більше 200 років, і російський цар Петро 1 накладе заборону на друкування українських книг. З цього часу починається важкий, усіяний колючими тернами шлях нашої мови.
Конкурс «Подорож до країни фразеології»
Пояснити значення фразеологізмів і з трьома скласти речення.
Собаку з’їсти , брати за душу , накивати п’ятами , ламати голову , байдики бити , пекти раків , як курка лапою , як сніг на голову , хоч греблю гати , як кіт наплакав.
З’ясувати значення фразеологізмів і підібрати до них антоніми.
1. Тримати язик за зубами — розпустити язика
2 Побачити світ — піти зі світу
3. Рукою подати — за тридев’ять земель
4. Набрати води в рота — точити ляси
Завдання: перекласти слова українською мовою.
1 команда – доверие, побледневший,пашня.
2 команда – наследство, беспокойство, рябина.
Завдання: зміни букву, щоб вийшло інше слово.
1 команда – олово, слива, ніч, тиша.
2 команда – машина, плід, цап, тин.
Зібрати афоризм із запропонованих слів.
1 команда – «Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається».
2 команда – «Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя».
Конкурс «Друзі мови»
За певний час вивчити та промовити скоромовки (2 хв.)
Хто швидше й правильно промовить скоромовки:
1. Бубоніла діду баба: «Ой , не дмухай на кульбабу, бо з кульбаби полетять сто малих кульбабенят».
2. Стріла якось скоромовка на місточку злого вовка. Скоромовить вовк почав – ледь язик не поламав»
Завдання
Із частини або зі всіх звуків , з яких складається слово утворити по 5 нових слів
Барбарис, літературний
5. Конкурс «Здійсни пошук»
Закінчи прислів'я
Слово до слова — ... (зложиться мова).
Лагідне слово — ... (ключ до серця).
На чужий роток — ...(не накинеш платок).
Язик кісток не має, ...(але кістки ламає).
Слово — не горобець, ... (вилетить — не впіймаєш).
Слухай сто разів, ... (а говори раз).
Хто хоче більше знати, ... (треба менше спати).
Шабля ранить голову, а слово — ... (душу).
Від гарних слів... (язик не облізе).
Умієш говорити — ... (умій слухати).
Краще мовчати... (аніж брехати).
Гостре словечко коле (сердечко)
Конкурс « Наше привітання»
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожен з нас , аби тільки було для цього бажання – це також обов’язок кожної культурної людини, тому пропонуємо кожній команді написати листа, використавши ввічливі слова .
Конкурс «Доберіть слова»
Доберіть по 5 слів до кожної схеми :
1. Приг. + гол.+ приг.
2. Приг. + гол. + приг.+ гол.
3. Приг. + приг. + гол. + приг.+ гол.