Сценарій до Дня вишиванки "На вишитому маминому рушнику"

Сценарій свята: «На вишитому рушнику !»

 

Святково прибрана  рушниками зала. На сцені стоїть стіл,скриня з вишивками.

 

Ведучий1.Вас вітаєм, люди добрі!
              Хай слова летять за обрій,

Вічна пісня барв і кольорів,
Неповторна музика натхнення!
Шепіт трав і шелест яворів,
І дзвінкі турботи сьогодення.

Ведучий 2.Хрестиком покладено в рядки,
              Поспліталось, блиснуло веселкою
              Ніжність материнської руки
              На святому рушникові стежкою

Дух народу в колір заплете,
Проросте і піснею, і цвітом.
А над світом, гляньте, а над світом
Українська вишивка цвіте!

  За столом сидить дівчинка в національному одязі, та вдумливо позирає у вікно. Заходить бабуся, яка сідає біля неї та починає вишивати.

Бабуся. Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!
Доброго дня, великій цій родині. А ти, онуко, чому у вікно зазираєш? Чи ще гостей чекаєш?

Онука.  Бабусю рідненька, до нашої хати

              Сьогодні зберуться зі школи дівчата.

              Дівчата,бабусю, самі не прийдуть.

              Вони своїх мам й татусів приведуть.

              Ми хочем, бабусю, щоб ви нам всім нині,

              Скарби показали, що є в вашій скрині.

Бабуся встає та йде до скрині, де знаходяться різноманітні вишивки. Виймає рушник та промовляє.

Бабуся. Скарби, що ви хочете бачити нині,

              Лежать, як святиня здавен у цій скрині.

              Колись, діти, у кожній хаті була скриня.

              І в скрині мами ваших бабусь, бабусі ваших бабусь зберігали все найдорожче.

          

                                 Заходять дівчата та співають  пісню “Вишиванка”

Онука. Прошу вас, дівчата, сідайте

             Беріть в руки пяльця.

             Трішечки повишивайте,

             Хлопці не баряться!

Дит.1  Візьму голку, клубок шовку,

             Полотно біленьке,

             Та й подамся у садочок,

             Де сонце ясненьке.

Дит.2  У садочку подумаю,

             Котру квітку рвати,

             Щоб у неї добрий узор

             Для вишивки взяти.

Бабуся. Вишивали прабабусі руки,
              Щоби пам'ятали внуки і правнуки.
              Щоби своїм дітям в пам'ять передали,
              І щоб рідну землю завжди шанували.
              Матінко Небесна, на руках із Сином
              Від біди  недолі збережи Вкраїну,
              Від рук загребущих, лиха і напасті,
              Щоб як вишиванка розквітало щастя.

Пісня “Про вишиванку”

 Дит. 3  Вишиванка - символ Батьківщини,

              Дзеркало народної душі,

              В колисанці купані хвилини,

              Світло і тривоги у вірші.

              Вишиванка - дитинча кирпате,

              Що квітки звиває в перепліт,

              Материнські ласки, усміх тата,

              Прадідів пророчий заповіт.

Дит.4   Вишиванка - писанка чудова,

              Зірка ясна, співи та вертеп.

              Вишита сльозою рідна мова,

             Думами дорога через степ.

              Вишиванка - біль на п`єдесталі,

             Слава, воля, єдність, віра - ми.

             Журавлем курличе, кличе далі,

             Стелить вирій взорами-крильми.

Дит. 5  Встає над світом щире сонце вранці
              І землю гріє променем ясним.
              А я іду по світу в вишиванці.
              Я — українець! І горджуся цим.
              В нас обереги вишивають здавна.
             Така традиція в народі прижилась.
             Вона прадавня, вічна й дуже славна.
             В культурі й до сьогодні збереглась.
             Ані вікам, ні моді не здолати...
             Вона в людському серці і в душі.
             У ній любові, мрій, надій багато
             І ти традиції забути не спіши.

Пісня “Мальви”

Дит.6   Вишиванка — краля!

                Пишна, загадкова.

              Означає кожна

              Ниточка в ній слово.

              Перша вам розкаже

              Про тепло долоні,

              Що стелила рясно

              Хрестики червоні.

  Дит. 7 Друга нитка — чорна

                Жалібно озветься

                Про дівочі сльози,

                Материнське серце.

                А зелена скаже

                Про долю-стежину,

                Що проклала мати

                Голкою дитині.

                Жовта проголосить

                Про величність сонця,

                Про життя, багатство,

                Про рясне колосся!

                Блакитний моточок

                Стиха прошепоче

                Про волошки в полі

                Та кохані очі.

                Не важливий колір —

                А важливе слово.

                Вишивай не хрестик,

                Вишивай розмову.

Дит.8     Вишиванко, люба, мила

                Ти багато пережила,

                Україну не лишила!

                Поважають всі тебе.

                Оберіг святий ти, чудо,

               Люблять дуже тебе люди.

                Бо красива й акуратна,

               Надзвичайна й елегантна.

               Бо ти наша дорогенька

               Вишиваночка гарненька!

Дит.9    На полотно лягли малюнки:
               І рожі, й квіти і листки.
               У хрестик шиті візерунки
                Із кольорів сімох нитки.

                Як дивишся на вишиванку –
                В ній бачиш гори, поле, ліс,
                І промінь сонця рано-вранці,
                І гай розплетених доріг.
               Високих полонин простори
               І золоті хлібні лани,
               І голубе хвилясте море,
              А в ньому ген пливуть човни…

        Пісня “Мамина сорочка“(Н.Май)

Онука.  Бабусю, рідненька, а хто ж їх вишивав та з чого?

Бабуся. Сідайте зручніше та слухайте....

Дит.9 з мамою

                 Вишивала мати вишиванку

                 На ллянім біленькім полотні

                 Вишивала з вечора до ранку,

                 Колисковії співаючи пісні.

                 І такі слова мені сказала

                 На добро, на щастя на роки.

                -Якщо буде у житті десь важко,

                Ти сорочку, сину, одягни(дає вишиту сорочку)

                Хай вона твоє серденько гріє,

                Диво-квітом повниться душа.

                Материнська ласка не міліє,

                Мамина любов-вона свята.

                Чорну і червону нитку слала,

                Залишила в ній любов свою.

                Бережи дарунок цей від мене,

                Сину, я тебе прошу.

                На порозі низько поклонюся,(кланяється матері)

                Поцілую рученьки її.

                І до серця мами пригорнуся,

                Ніби я один на цій землі.

                Вишивала мати вишиванку

                На ллянім, біленькім полотні.

                Вишивала звечора до ранку,

                Дарувала доленьку мені.

Дит.10   Сорочку цю мережила бабуся,

                Вкладала в неї все своє тепло. 

                На неї я захоплено дивлюся:

                Ну, як це диво народитися могло?

                Вона така м’якенька і біленька,

                На ній цвітуть букетами квітки

                Була я ще зовсім тоді маленька,

                Коли плекались взори ці палкі.

                Бабусенько моя ти дорогенька,

                Цілую ніжно рученьки твої,

                Здорова завжди будь, моя рідненька,

                І світові даруй дива свої

                 Пісня”Мам”(кавер)

Дит.11    Сорочку – вишиванку
                 До самого світанку
                 Вишивала дівчина в сиву давнину.
                 Схрещувались ниточки,
                 Розквітали квіточки:
                 Ружі та барвінок, вздовж по полотну.
                 Вишивала з піснею
                  Стало все барвистеє.
                 Чи на дворі дощ був, чи холодний сніг.
                  Вишивала ружу
                 Та вкладала душу,
                  Щоб на довгі роки вийшов оберіг.
                  Барви кольорові:
                  Зелень – то діброви,
                  Молодість, надія, злагода і мир;
                  Жовтий – то колосся,
                  Й плодовита осінь,
                  І ласкаве сонце, що встає з-за гір.

   Мама з дочкою. Тобі я, Доню, вишила сорочку,

                Оцю, що ти на свято одягла,

                А виростеш і будеш мати дочку,

               То збережи, щоб їй передала.

               Я так люблю сорочки вишивати,

               Навчу тебе я цього ремесла,

               Мене колись навчила моя мати,

               І в спадок цей узор передала

           Дочка.Дякую Вам, Мамо, не журіться,

              Хоч роки пройдуть – я розкажу,

              Сорочка Вашу, як годиться,

              Обіцяю Вам, що збережу.

              Вишита тут ріднаУкраїна,

              І гілки калини, що цвітуть.

              Є на ній і рідна хата,

              Одна, яку батьки дають.

              Роки летять, їх не догнати,

              Разом з ними швидко я росту.

              Завжди в ріднійхаті буде ждати

              Діти, батько й хата в кольоровім рушнику.

             Спасибі, дорогі Батьки, за пребагату вишиванку,

             Спасибі за любов святу, за посмішки і поцілунки зранку,

             Дозвольте дітям подарувати Вам ці квіти.

Діти дарують квіти мамам.

Пісня “Мама”

   Дит.12 Одягнімо, друже, вишиванки –

             Наш чарівний український стрій

             Не для когось, не для забаганки,

             А для себе, вірний друже мій.

             Одягнімо в свята і неділі,

             В будень, за потреби, одягнім

             І відчуєш – вороги безсилі

             Зруйнувати український дім.

             Одягнімо вишиванки, друзі

             Хай побачить українців світ –

             Молодих, відважних дужих

             У єднанні на сто тисяч літ.

Дит.13 Моя вишиванко,червона калино,

              Ти символ Вітчизни з прадавніх віків.

              Моя вишиванка-душа України

               І зірка яскрава для дочок й синів.

Дит.14  Я горда, що я українка

               Пісня моя прекрасна й дзвінка

               На вишиваночці калина,

               А в моєму серці-Україна.

               Тож помолимось разом всі Богу,

               Ми вишиваємо перемогу

               Бути щасливій мирній днині

               Квітучій Неньці-Україні.

Пісня ”Татові слова”. Всі виходять під час пісні на сцену та роблять хвилю.

Вед.1  Давайте завжди будемо пам’ятати: Якою бне була в кожного з нас доля,як би не склалися обставини життя, яким би не було становище в Україні та у світі, нас поважатимутьдоти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми памятатимемо про своє коріння і шануватимемо наші традиції. Любіть та поважайте своїх близьких, своїх матусь....Дякуємо за увагу...